Справа №295/11600/25
2-з/295/48/25
27.08.2025 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі: головуючого судді Кузнєцова Д.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Ткачука Володимира Васильовича про забезпечення позову на підставі п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України до подання позовної заяви
Адвокат Ткачук В.В. звернулася до суду в інтересах ОСОБА_1 із указаною заявою, в якій просить вжити заходи забезпечення майбутнього позову його довірителя до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням шляхом заборони ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) та/або будь-яким іншим особам, що діють за його дорученням, чинити перешкоди ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) у користуванні квартирою АДРЕСА_1 , зокрема, шляхом заміни замків, обмеження доступу до квартири чи будь-яких інших дій, що перешкоджають вільному проживанню, до вирішення спору по суті.
В обґрунтування вимог заяви представник зазначає, що ОСОБА_1 з 2008 року проживає у згаданій квартирі, яка є його єдиним житлом. Новий власник квартири, ОСОБА_2 , знаючи про законне право на проживання заявника, вдається до незаконних методів з метою його фактичного виселення без рішення суду. Так, 07.07.2025 року він разом із групою невстановлених осіб самовільно замінив замки на вхідних дверях, фізично позбавивши доступу до житла ОСОБА_1 та лише після виклику наряду поліції надав дублікат ключа. Ці дії супроводжувалися прямими погрозами на адресу ОСОБА_1 .
За словами представника, невжиття заходів забезпечення позову призведе до подальшого порушення прав заявника, який протягом усього часу розгляду судом справи буде позбавлений доступу до свого єдиного житла. Також ОСОБА_1 не матиме доступу до своїх особистих речей, документів, одягу та іншого майна, що знаходиться у квартирі. Існує ризик, що ОСОБА_2 або пов'язані з ним особи можуть самовільно вивезти чи пошкодити дане майно. Невжиття заходів забезпечення унеможливить виконання майбутнього рішення суду у разі задоволення позову.
Згідно з ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи, в порядку письмового провадження та за наявними у справі матеріалами.
Вивчивши й дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Встановлено, що ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1 , яку він придбав у ОСОБА_3 , що підтверджується доданою до заяви копією договору купівлі-продажу квартири від 17.07.2025.
ОСОБА_1 із 04.04.2019 по 03.10.2024 року був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Також, в провадженні Богунського районного суду м. Житомира, Житомирського апеляційного суду та Верховного Суду перебувала справа № 295/10043/21 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Служба (управління) у справах дітей Житомирської міської ради про усунення перешкод у користуванні власністю, шляхом виселення та визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням. Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 14.12.2023 року позовну заяву ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення в частині вимог до ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
У частині першій статті 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується, зокрема, шляхом заборони вчиняти певні дії.
Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Разом з тим, згідно з частиною десятою статті 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
В абзаці другому частини десятої статті 150 ЦПК України зазначено, що обмеження (мається на увазі вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог) не поширюється на забезпечення позову шляхом зупинення рішень, актів керівника або роботодавця про застосування негативних заходів впливу до позивача (звільнення, примушування до звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності, переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, відмова в наданні відпустки, відсторонення від роботи чи посади, будь-яка інша форма дискримінації позивача тощо) у зв'язку з повідомленням ним або його близькими особами про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції».
Предметом заявленого позову є, зокрема, заборона чинити перешкоди у користуванні квартирою.
На переконання суду, забезпечення позову у той спосіб, в який його просить застосувати заявник, призведе фактично до вирішення однієї з позовних вимог по суті, а саме вимоги заборонити ОСОБА_2 особисто та будь-яким іншим особам за його дорученням чинити перешкоди ОСОБА_1 у користуванні квартирою АДРЕСА_1 .
Власне, у самій заяві про забезпечення позову адвокат Ткачук В.В. зазначає, що обраний спосіб забезпечення - заборона чинити перешкоди - є адекватним, співмірним та повністю відповідає суті майбутніх позовних вимог, якими
Застосування такого виду забезпечення позову, за змістом якого фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, суперечитиме меті процесуального інституту забезпечення позову та знівелює принципи цивільного процесуального законодавства, оскільки саме під час ухвалення рішення по суті спору суд вирішує такі питання, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи потрібно позов задовольнити або в позові відмовити (частина перша статті 264 ЦПК України).
Позов не може бути забезпечений таким способом, який фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті судом.
Відтак, обраний заявником спосіб забезпечення позову у виді заборони ОСОБА_2 та/або будь-яким іншим особам, що діють за його дорученням, чинити перешкоди ОСОБА_1 у користуванні квартирою АДРЕСА_1 - є недопустимим згідно з абзацом першим частини десятої статті 150 ЦПК України, оскільки таке забезпечення приведе до фактичного вирішення позову в частині вимоги заборони чинити перешкоди у користуванні квартирою шляхом його задоволення без розгляду справи по суті.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 149-153, 260, 263, 352-354 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 261 ЦПК України.
Суддя Д.В. Кузнєцов