Справа № 202/4778/25
Провадження № 2/202/3237/2025
27 серпня 2025 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд міста Дніпра в складі головуючого судді Марченко Н.Ю. за участю секретаря судового засідання Шульги А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
У травні 2025 року позивач в особі свого представника - адвоката Варган А.О. звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу, зареєстрованого 07 грудня 2022 року між нею і ОСОБА_2 в Амур-Нижньодніпровському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), актовий запис № 1188.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з відповідачем мають малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З червня 2024 року шлюбні відносини з відповідачем припинені, проживають окремо, спільне господарство не ведуть.
Позивач вважає, що примирення між нею і відповідачем неможливе.
За цих підстав позивач просить шлюб між нею і відповідачем розірвати та залишити їй прізвище « ОСОБА_4 ». Також позивач у своєму позові просила стягнути з відповідача на її користь судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211,20 грн. та на правничу допомогу в розмірі 5000 грн.
Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпра від 21 травня 2025 року у справі було відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У судове засідання, призначене на 26 серпня 2025 року, сторони не з'явилися.
Представником позивача надана заява про розгляд справи без участі позивача та її представника, в якій позов підтримує.
До початку судового розгляду відповідач також надав заяву, в якій позов визнав та просить справу розглянути без його участі.
Відповідно до частини 4 статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина 5 статті 268 ЦПК України).
Суд, з'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне:
Судом установлено, що 07 грудня 2022 року в Амур-Нижньодніпровському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) був зареєстрований шлюб між ОСОБА_2 і ОСОБА_5 , про що складений актовий запис № 1188 та видано свідоцтво про шлюб.
Прізвище дружини після реєстрації шлюбу « ОСОБА_4 ».
Сторони мають малолітню дитину - дочку ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно з позовною заявою в червні 2024 року сторони припинили шлюбні відносини, спільне господарство не ведуть, примиритися не бажають.
Відповідно до статті 51 Конституції України, а також статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Статтею 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини.
Згідно зі статтею 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їх дітей, що мають суттєве значення.
Приймаючи до уваги взаємовідносини між сторонами, причини позову про розірвання шлюбу, викладені у позовній заяві, всі обставини життя сторін, зокрема припинення ними шлюбних відносин та небажання зберегти шлюб, суд вважає, що подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, а тому шлюб між ними слід розірвати.
Відповідно до статті 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Враховуючи, що позивач у своєму позові просила залишити їй прізвище, прийняте у зв'язку з реєстрацією шлюбу, після розірвання шлюбу прізвище дружині слід залишити « ОСОБА_4 ».
При розподілі судових витрат, суд виходить із положень статті 133 ЦПК України, відповідно до якої судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та інші витрати.
Відповідно до статті ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
При цьому статтею 141 ЦПК України визначено, що судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина 8 статті 141 ЦПК України).
На підтвердження витрат позивача на правничу допомогу суду надано копію договору про надання правової допомоги від 23 квітня 2025 року, укладеного з адвокатом Варган Анною Олександрівною, договору № 1 про надання юридичних послуг від 23 квітня 2025 року, акт приймання-передачі наданих послуг, рахунок-фактуру № 50252 від 05 травня 2025 на суму 5000 грн. та копію платіжної інструкції про оплату послуг адвоката у вказаному розмірі.
Суд вважає доведеним, що у зв'язку з поданням позову позивачем були понесені витрати на професійну правничу допомогу, яка була надана адвокатом Варган А.О. та полягала в підготовці позовної заяви про розірвання шлюбу.
При визначенні суми відшкодування суд виходить із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
З урахуванням рівня складності справи, обсягу наданих адвокатом послуг та часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, суд вважає, що у зв'язку із задоволенням позову понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу мають бути відшкодовані позивачу в повному обсязі в сумі 5000 грн.
Суд вважає, що витрати в такому розмірі відповідатимуть критеріям, визначеним статтею 137 ЦПК України, є розумними, співмірними зі складністю справи та наданим адвокатом обсягом послуг.
Клопотань про зменшення цих витрат від відповідача не надходило.
Тому у зв'язку із задоволенням позову вказані витрати слід стягнути з відповідача на користь позивача.
Крім того, при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Водночас статтею 142 ЦПК України, ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» встановлений порядок розподілу витрат у разі визнання позову.
Суд ураховує, що відповідачем до початку розгляду справи по суті була подана письмова заява про визнання позову про розірвання шлюбу.
Отже, з відповідача на користь позивача слід стягнути половину сплаченого при зверненні до суду судового збору в розмірі 605 грн. 60 коп.
Керуючись ст. 133, 137, 141, 142, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про розірвання шлюбу задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , зареєстрований 07 грудня 2022 року в Амур-Нижньодніпровському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), актовий запис № 1188.
Прізвище дружині після розірвання шлюбу залишити « ОСОБА_4 ».
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 (п'ять тисяч) грн.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Наталія Марченко