Ухвала від 27.08.2025 по справі 420/28894/24

УХВАЛА

27 серпня 2025 року

м. Київ

справа №420/28894/24

адміністративне провадження №К/990/28749/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,

суддів: Білак М.В., Єресько Л.О.,

перевіривши касаційну скаргу представника Дуди Юлії Михайлівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 комендатури охорони та обслуговування про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до НОМЕР_1 комендатури охорони та обслуговування (далі - відповідач), в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 комендатури охорони та обслуговування щодо нарахування та виплати індексації-різниці грошового забезпечення, що склалася в березні 2018 року ОСОБА_1 за період з 27 травня 2022 року по 02 листопада 2022 року;

- стягнути з НОМЕР_1 комендатури охорони та обслуговування на користь ОСОБА_1 індексацію-різниці грошового забезпечення, що склалася в березні 2018 року в розмірі 4195,41 грн в місяць за період з 27 травня 2022 року по 02 листопада 2022 року з урахуванням абзацу 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 в сумі 21653,73 грн.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23 січня 2025 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність НОМЕР_1 комендатури охорони та обслуговування щодо невиплати ОСОБА_1 у повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 27 травня 2022 року по 02 листопада 2022 року включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації (індексації-різниці) відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.

Зобов'язано НОМЕР_1 комендатуру охорони та обслуговування нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення в розмірі 4195,41 грн в місяць за період з 27 травня 2022 року по 02 листопада 2022 року включно у загальній сумі 21933,42 грн, відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2025 року апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 задоволено частково. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 січня 2025 року скасовано. Ухвалено по справі нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до НОМЕР_1 комендатури охорони та обслуговування про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії відмовлено.

16 травня 2025 року представником Дудою Юлією Михайлівною, яка діє в інтересах ОСОБА_1 подано до Верховного Суд касаційну скаргу, в якій представник скаржника просить скасувати постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2025 року, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 січня 2025 року залишити без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 03 червня 2025 року касаційну скаргу представника Дуди Юлії Михайлівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2025 року у справі № 420/28894/24 залишено без руху.

Надано заявнику касаційної скарги строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції уточнену касаційну скаргу із зазначенням підстав для касаційного оскарження судових рішень, з чітким посиланням на пункти частини четвертої статті 328 КАС України, що саме є підставою для касаційного оскарження та з наданням обґрунтувань, визначених пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України.

07 липня 2025 року представником Дудою Юлією Михайлівною, яка діє в інтересах ОСОБА_1 подано до Верховного Суд касаційну скаргу, в якій представник скаржника просить скасувати постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2025 року, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 січня 2025 року залишити без змін.

У зв'язку з перебуванням у відпустці суддів Загороднюка А.Г. (наказ від 14 липня 2025 року № 299/0/5-25) Єресько Л.О. (наказ від 20 червня 2025 року № 2347/0/5-25), та Желєзного І.В. (наказ від 23 червня 2025 року № 2400/0/5-25), -- питання щодо відкриття касаційного провадження вирішується колегією суддів по виходу судді з відпустки.

У звязку з перебуванням судді Желєзного І.В. у відпустці (наказ від 22 серпня 2025 року № 2813/0/6-25), який перебуває у складі колегії суддів, здійснено проведення повторного автоматизованого розподілу у даному провадженні.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: -головуючий суддя Загороднюк А.Г., судді Білак М.В., Єресько Л.О.

Подана касаційна скарга не відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки у порушення вимог частини четвертої статті 330 КАС України скаржником до касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору.

У касаційній скарзі представник позивача зазначає, що відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від сплати судового збору та додає до касаційної скарги відскановану копію посвідчення серії НОМЕР_2 . Також зазначено, що позивач є інвалідом 2 групи, проте до касаційної скарги не додано відповідних доказів.

Верховний Суд зазначає, що пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.

Суд констатує, що зазначена норма має відсильний характер і не містить вичерпного переліку справ, у яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, установлені Законом України від 22 жовтня 1993 року "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.

Зокрема, у пункті 18 частини першої статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" указано, що учасникам бойових дій надаються пільги зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства.

Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону "Про судовий збір" викладено, з-поміж інших, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19, від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17.

Ураховуючи викладене, Суд дійшов висновку, що хоча указана норма, а саме пункт 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", не містить вичерпного переліку порушених прав, однак порушені права нерозривно пов'язані саме із статусом учасника бойових дій, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які в свою чергу встановлені Конституцією України та іншими законами.

Отже, ураховуючи предмет спору в цій адміністративній справі, а саме стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, судовий збір за звернення з цією касаційною скаргою належить сплаті на загальний підставах.

Колегія суддів, також, зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року у справі № 755/10947/17 зазначала, що незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.

З касаційної скарги та доданих до неї матеріалів убачається, що позивач у цій справі є фізичною особою, який звернувся до суду у вересні 2024 році.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а майнового - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 01 січня 2024 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028,00 гривні.

Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду встановлена на рівні 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, судовий збір, який скаржник повинен сплатити при поданні касаційної скарги, становить: 1937,92 грн (3028,00 грн х 0,4 х 200% х 0,8).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду сплачується шляхом внесення або перерахування коштів за реквізитами: Отримувач коштів ГУК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача, Казначейство України (ЕАП) Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN), UA288999980313151207000026007, Код класифікації доходів бюджету 22030102 Найменування податку, збору, платежу Судовий збір (Верховний Суд, 055) Призначення платежу *;101;___(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом___(ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір. Банківські реквізити для перерахування коштів в іноземній валюті до Державного бюджету України, у тому числі й для сплати судового збору за подання до Верховного Суду заяви про перегляд рішення, розміщено на сайті Державної казначейської служби України. У графі "Призначення платежу" обов'язково необхідно вказати: *;101;22030102 (код класифікації доходів)___(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб; реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи; судовий збір за позовом __(ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.

Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз указаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Згідно з ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року справу № 420/28894/24 призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Отже, враховуючи, що ця справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, для можливості відкриття касаційного провадження процесуальним законом передбачено необхідність обґрунтувати наявність підстав для розгляду цієї касаційної скарги, визначених підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.

Скаржник зазначає, що справа становить значний суспільний інтерес для позивача (підпункт «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України). Як зазначає позивач що для нього має особисте значення виплата індексації-різниці грошового забезпечення.

Суд зазначає, що доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.

Вказані критерії прийнятності касаційної скарги встановлені задля можливості забезпечення Верховним Судом ключової мети касаційного перегляду - виправлення судових помилок та усунення недоліків судочинства, що призвели до порушення прав учасників справи. Тобто касаційний перегляд за своєю сутністю має екстраординарний характер і спрямований на забезпечення основоположних гарантій справедливого судового розгляду, які становлять зміст конституційного принципу верховенства права.

Оцінивши доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що скаржником не доведено існування обставин, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.

У контексті наведеного Суд зазначає, що вжите законодавцем словосполучення «значний суспільний інтерес» необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об'єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Вказане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов'язані із збереженням, примноженням, захистом існуючих цінностей девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає питання загальнодержавного значення, як от визначення і зміни конституційного ладу в Україні, виборчого процесу (референдуму), обороноздатності держави, її суверенітету, найвищих соціальних цінностей, визначених Конституцією України тощо.

В той же час оцінка «значного суспільного інтересу» до розгляду справи та її винятковості може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має таке значення. Тому особа, яка подає касаційну скаргу, має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі.

Проаналізувавши наведені у касаційній скарзі обґрунтування, Суд вважає, що останні не є прийнятними в розумінні приписів підпункту «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.

Згідно із частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, за правилами статей 169, 332 КАС України касаційну скаргу необхідно залишити без руху з установленням заявнику строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду документу про сплату судового збору в установленому законом розмірі; уточненої касаційної скарги з наданням обґрунтувань, визначених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, а також надання копій уточненої касаційної скарги у відповідності до кількості учасників справи.

Керуючись статтями 248, 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу представника Дуди Юлії Михайлівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 комендатури охорони та обслуговування про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії -залишити без руху.

Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, шляхом подання до суду:

- документу про сплату судового збору.;

- уточненої касаційної скарги з наданням обґрунтувань, визначених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, а також надання копій уточненої касаційної скарги у відповідності до кількості учасників справи.

Роз'яснити, що в разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений судом строк касаційну скаргу буде повернуто.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

А.Г. Загороднюк

М.В. Білак

Л.О. Єресько ,

Судді Верховного Суду

Попередній документ
129791306
Наступний документ
129791308
Інформація про рішення:
№ рішення: 129791307
№ справи: 420/28894/24
Дата рішення: 27.08.2025
Дата публікації: 28.08.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них; військової служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відкрито провадження (29.09.2025)
Дата надходження: 07.07.2025
Предмет позову: про зобов'язання вчинити певні дії
Розклад засідань:
29.04.2025 00:00 П'ятий апеляційний адміністративний суд