Ухвала від 27.08.2025 по справі 440/2730/23

УХВАЛА

про повернення касаційної скарги

27 серпня 2025 року

м. Київ

справа № 440/2730/23

адміністративне провадження № К/990/35332/25

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Єзерова А.А., перевіривши касаційну скаргу Полтавської обласної прокуратури на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24.07.2025 у справі №440/2730/23 за позовом Полтавської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Департаменту культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будформа 2022" про зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

У березні 2023 року Полтавська окружна прокуратура Полтавської області (надалі також позивач) в інтересах держави в особі Департаменту культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будформа 2022" (надалі також відповідач), в якому просила зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Будформа 2022" протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Департаментом культури, молоді та сім'ї Полтавської міської ради охоронний договір на щойно виявлений об'єкт історії та архітектури місцевого значення - "Особняк Трофименка" по вул. Кричевського, 11 у м. Полтаві, на умовах і в порядку, що визначені постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768.

Полтавський окружний адміністративний суд рішенням від 05.09.2023 позов задовольнив. Зобов'язав Товариство з обмеженою відповідальністю "Будформа 2022" протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Департаментом культури, молоді та сім'ї Полтавської міської ради охоронний договір на об'єкт історії та архітектури місцевого значення - "Особняк Трофименка" по вул. Кричевського, 11 у місті Полтаві на умовах і в порядку, що визначені постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768.

Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 24.07.2025 апеляційну скаргу відповідача задовольнив, скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нову постанову, якою у задоволенні позову відмовив.

Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, Полтавська обласна прокуратура звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції у цій справі.

Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі ж подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України заявник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо неналежного дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Із системного аналізу наведених положень процесуального закону можна зробити висновок, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.

Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону, суд установив, що у скарзі не зазначені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

При цьому касаційна скарга в частині наведених у ній обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції містить лише посилання на фактичні обставини справи, цитати нормативних актів із абстрактним зазначенням, що судом апеляційної інстанції судове рішення ухвалене за неправильного застосування норм матеріального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень у розумінні частини четвертої статті 328 КАС України.

Також у касаційній скарзі скаржник зазначає про незгоду із встановленими фактичними обставинами у цій справі.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При цьому, з урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15.01.2020 №460-IX, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.

Скаржник посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, не наводить які саме норми процесуального права були ними порушені та у чому виразилось це порушення, не зазначає, які норми матеріального права були невірно застосовані судами.

Посилаючись на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосували норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.12.2021 у справі №11-164сап21, від 12.09.2023 у справі №910/8413/21 та Верховного Суду від 29.11.2019 у справі №818/154/16, від 20.04.2021 у справі №817/1269/17, від 23.05.2024 у справі №320/5145/23, від 28.11.2024 у справі №580/6572/22, від 26.02.2025 у справі № 120/2126/24.

Однак, позивач не зазначає, які саме висновки не враховані судом, щодо застосування якої норми права не були враховані висновки Верховного Суду та які норми були невірно застосовані судом апеляційної інстанції.

Варто зазначити, що відповідно до статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісно реалізувати належне їм право на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням із урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду (судів), рішення якого (яких) оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та/або апеляційної інстанцій застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Беручи до уваги викладене, скаржник має чітко зазначити підстави для касаційного оскарження судових рішень відповідно до приписів частини четвертої та пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України з їх належним обґрунтуванням.

Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала.

Керуючись статтями 328, 330, 332, 334 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Полтавської обласної прокуратури на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24.07.2025 у справі №440/2730/23 повернути скаржнику.

Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не оскаржується.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Попередній документ
129791261
Наступний документ
129791263
Інформація про рішення:
№ рішення: 129791262
№ справи: 440/2730/23
Дата рішення: 27.08.2025
Дата публікації: 28.08.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері освіти, науки, культури та спорту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відкрито провадження (15.09.2025)
Дата надходження: 02.09.2025
Предмет позову: про зобов`язання вчинити певні дії
Розклад засідань:
02.07.2025 00:00 Другий апеляційний адміністративний суд
Учасники справи:
головуючий суддя:
ЄЗЕРОВ А А
РАЛЬЧЕНКО І М
суддя-доповідач:
ЄЗЕРОВ А А
КЛОЧКО К І
РАЛЬЧЕНКО І М
відповідач (боржник):
Товариство з обмеженою відповідальністю "Будформа 2022"
Товариство з обмеженою відповідальністю "БУДФОРМА 2022"
Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДФОРМА 2022»
заявник апеляційної інстанції:
Товариство з обмеженою відповідальністю "БУДФОРМА 2022"
заявник касаційної інстанції:
Заступник керівника Полтавської обласної прокуратури Титарчук Ілля Григорович
молоді та сім'ї полтавської міської ради, орган або особа, яка п:
Товариство з обмеженою відповідальністю "БУДФОРМА 2022"
позивач (заявник):
Департамент культури, молоді та сім'ї Полтавської міської ради
Департамент культури, молоді та сім'ї Полтавської міської ради
Полтавська обласна прокуратура
Полтавська окружна прокуратура
позивач в особі:
Департамент культури, молоді та сім'ї Полтавської міської ради
Керівник Полтавської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави
Керівник Полтавської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах
суддя-учасник колегії:
БЕВЗЕНКО В М
БЕРНАЗЮК Я О
БУЧИК А Ю
ГРИЦІВ М І
КАТУНОВ В В
КОВАЛЕНКО Н В
КРАВЧУК В М
ПОДОБАЙЛО З Г
РИБАЧУК А І
СТАРОДУБ О П
СТЕЦЕНКО С Г
ТАЦІЙ Л В
ЧИРКІН С М
ШАРАПА В М