Справа № 761/7615/24 Головуючий у суді І інстанції Савицький О.А.
Провадження № 22-ц/824/12610/2025 Доповідач у суді ІІ інстанції Голуб С.А.
про відкриття апеляційного провадження
27 серпня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Голуб С.А., суддів: Слюсар Т.А., Таргоній Д.О., розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 07 травня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит», про відшкодування шкоди,
Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 07 травня 2025 року відмовлено в задоволенні позову.
Не погоджуючись з указаним судовим рішенням, 30 травня 2025 року позивачка звернулася з апеляційною скаргою, яка не відповідала вимогам статті 356 ЦПК України, а саме не оплачена судовим збором.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 09 липня 2025 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового забору за подання апеляційної скарги (заявленого з підстав частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів») відмовлено, апеляційну скаргу залишено без руху та встановлено строк десять днів з моменту отримання копії даної ухвали для усунення її недоліків, а саме подання документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
22 липня 2025 року до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору з посиланням на те, що вона є пенсіонером та крім пенсії не має іншого джерела доходу, не працює та відповідно не має фінансової можливості сплатити судовий збір у розмірі 22 268,50 грн. Зазначає, що весь її дохід за 2024 рік складає 37 379,79 грн, тобто визначений судом розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру її річного доходу.
За змістом статті 136 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони і особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статті 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Відповідно до вимог статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справах за таких умов: якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитинну віком до чотирнадцяти років або дитину інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Крім того, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї ж статті.
Встановлений статтею 8 Закону України «Про судовий збір» перелік умов, за яких особу може бути звільнено від сплати судового збору, є вичерпним.
Отже, положення статті 136 ЦПК, як загальної норми, що регулює питання звільнення від сплати судового збору, деталізовані конкретизуючими нормами спеціального закону - статтями 5 та 8 Закону України «Про судовий збір», що свідчить про необхідність при застосуванні положень статті 136 ЦПК та вирішенні питання про звільнення від сплати судового збору осіб, не зазначених у статті 5 Закону України «Про судовий збір», застосовувати критерії, визначені статтею 8 цього Закону.
Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. У той же час, гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
При вирішенні питання щодо сплати судового збору майновий стан сторони має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.
Звертаючись до суду із клопотанням про звільнення від сплати судового збору, позивачка надала: довідку про доходи № 6153 1218 0999 2114 від 17 липня 2025 року, відповідно до якої ОСОБА_1 перебуває на обліку в Житомирському об'єднаному управлінні ПФУ в Житомирській області і отримує пенсію за віком, а загальна сума пенсії за період 01 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року складає 37 379,97 грн; відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 30 травня 2025 року, згідно яких за період із січня 2024 року по березень 2025 року інформація щодо джерел/сум виплачених доходів та утриманих податків ОСОБА_1 відсутня.
Враховуючи, що при зверненні до суду з клопотанням про звільнення від сплати судового збору позивачкою були надані належні і допустимі докази на підтвердження її незадовільного матеріального становища, апеляційний суд приходить до висновку про наявність підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на заочне рішення суду у даній справі.
Отже, апеляційну скаргу подано до належного суду у встановлені законом строки, особою, яка має право на апеляційне оскарження. За формою і змістом відповідає статті 356 ЦПК України. Судом не встановлено наявності достатніх й обґрунтованих підстав для повернення апеляційної скарги, а так само відмови у відкритті апеляційного провадження відповідно до вимог статті 358 ЦПК України.
За змістом положень частини першої, третьої статті 359 ЦПК України про відкриття апеляційного провадження у справі суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, в якій зазначає строк для подання учасниками справи відзиву на апеляційну скаргу.
Керуючись статтями 136, 359 - 361 ЦПК України, суд
Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задовольнити.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на заочне рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 07 травня 2025 року у справі № 761/7615/24.
Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 07 травня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит», про відшкодування шкоди.
Надіслати учасникам справи разом з ухвалою про відкриття апеляційного провадження копії апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів, крім випадків, якщо скаргу подано в електронній формі через електронний кабінет, роз'яснивши їх право подати відзив на апеляційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 360 ЦПК України, у десятиденний строк з моменту отримання даної ухвали.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її постановлення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: С.А. Голуб
Т.А. Слюсар
Д.О. Таргоній