Справа № 691/424/22
№ апеляційного провадження: 22-з/824/754/2025
25 серпня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді - доповідача Слюсар Т.А.,
суддів: Голуб С.А., Таргоній Д.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження заяву адвоката Цокало Тетяни Михайлівни в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення,
у цивільній справі за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У червні 2022 року акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (надалі - АТ КБ «ПриватБанк») звернулося у суд із позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором в розмірі 23 734 грн 96 коп та судові витрати в розмірі 2 481 грн.
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 01 жовтня 2024 року позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» задоволено. Вирішено питання судових витрат.
Не погодившись з указаним рішенням адвокат Цокало Т.М. в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.
Постановою Київського апеляційного суду від 28 квітня 2025 року апеляційну скаргу задоволено частково. Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 01 жовтня 2024 року в частині задоволених вимог про стягнення заборгованості за простроченими відсотками скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в позові. Резолютивну частину рішення Ірпінського міського суду Київської області від 01 жовтня 2024 року в частині вимог про стягнення тіла кредиту викладено в новій редакції. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за тілом кредиту в розмірі 19 200 грн 19 коп та судовий збір в розмірі 2 298 грн 08 коп.
12 травня 2025 року через підсистему «Електронний суд» представницею відповідачки подано заяву про ухвалення додаткового рішення та стягнення з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 573 грн 30 коп.
Заява обґрунтована тим, що під час ухвалення рішення апеляційним судом не було вирішено питання судових витрат понесених відповідачкою на правничу допомогу.
Вказує, що позов задоволено частково на 80,89 % від заявленої суми, а тому на користь відповідачки підлягали стягненню 19, 11 %, що складають 573 грн 30 коп.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Питання про ухвалення додаткового рішення підлягає вирішенню без виклику сторін.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать в тому числі і витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14- 382цс19) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що вимога частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні. Така практика запроваджена у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду, зокрема у постанові від 16 квітня 2019 року у справі №817/1889/17.
Право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, кореспондується з її обов'язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв'язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 19 липня 2021 року у справі № 910/16803/19.
Зі справи убачається, що розгляд справи було проведено у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Подаючи апеляційну скаргу адвокат Цокало Т.М. в апеляційній скарзі вказала, що між нею та ОСОБА_1 укладено договір № 611/31-05-2023 від 31 травня 2025 року про надання правової допомоги, який долучено до справи (а.с. 24-25 т.2).
Також було долучено детальний опис робіт (наданих послуг) від 04 грудня 2024 року на суму 3 000 грн фіксована оплата за підготовку та написання апеляційної скарги (а.с. 18 т.2) та квитанцію № 611-1 від 30 листопада 2024 року про оплату 3 000 грн (а.с. 19 т.2).
Посилаючись на вказані докази, відповідачка вважає, що є підстави для стягнення понесених судових витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 573 грн 30 коп, оскільки доказами підтверджено надання професійної правничої допомоги у погодженому між адвокатом та клієнтом розмірі, а також здійснення ним оплати вказаних послуг.
Так, матеріалами справи встановлено, що ціна позову під час звернення у суд складала 23 734 грн 96 коп.
Постановою Київського апеляційного суду від 28 квітня 2025 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за тілом кредиту в розмірі 19 200 грн 19 коп, тобто на 80,89 % від заявленої суми, а тому на користь відповідачки підлягали стягненню 19, 11 %, що складають 573 грн 30 коп.
За таких обставин з урахуванням обґрунтувань поданої заяви та доданих до неї документів, відсутності заперечень позивача, колегія суддів дійшла висновку про задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення та стягнення з позивача на користь ОСОБА_1 573 грн 30 коп витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку із розглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Керуючись ст.ст. 141, 270 ЦПК України, суд,-
Заяву адвоката Цокало Тетяни Михайлівни в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалити по справі додаткову постанову, якою стягнути з акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570, адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) 573 грн 30 коп судових витрат понесених на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
Додаткова постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач:
Судді: