1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 21 серпня 2025 року, апеляційну скаргу прокурора Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 , на ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 30 червня 2025 року,
за участі:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7
Вказаною ухвалою задоволено скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 на повідомлення про підозру від 22.11.2023р. в рамках кримінального провадження №42023102030000102 від 23.05.2023р., у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.
Скасовано письмове повідомлення про підозру, пред'явлене ОСОБА_10 у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.4 ст.190 КК України, в межах кримінального провадження №42023102030000102.
Не погоджуючись з таким рішенням, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_9 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , в порядку п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України на письмове повідомлення про підозру від 22.11.2023.
Вважає оскаржувану ухвалу незаконною, через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам провадження.
Зазначає, що слідчим суддею, в обґрунтування скасування письмового повідомлення про підозру, безпідставно зазначено, що слідчим порушено порядок здійснення повідомлення про підозру.
Так, в оскаржуваному рішенні слідчий суддя посилається на ту обставину, що письмове повідомлення про підозру ОСОБА_10 вручено українською мовою, без перекладу на мову, якою володіє підозрюваний, що є порушенням права на захист.
При цьому, слідчий суддя в оскаржуваному рішенні фактично прийняв до уваги недопустимі, наданні захисником протоколи опитування ОСОБА_8 та його дружини ОСОБА_11 про те, що підозрюваний володіє естонською та англійською мовами, не закінчував курси української мови, мовою його спілкування в сім'ї є англійська мова, українську мову не розуміє та не сприймає в усній та письмовій формі.
Вказує на те, що 22.11.2023, складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_10 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, та у зв'язку із неможливістю вручити особисто, повідомлення про підозру вручено у спосіб, передбачений для виклику та приводу особи (Глава 11 КПК України, статті 135, 136), тобто шляхом: надіслання поштою, електронною поштою та врученням житлово- експлуатаційній організації за місцем проживання особи.
Так, 22.11.2023, у відповідності до вимог ст.ст. 111, 278 КПК України, у спосіб, передбачений КПК України повідомлення про підозру ОСОБА_10 надіслано поштовим відправленням за місцем реєстрації, в житлово- експлуатаційну організацію за місцем його проживання, а також на електронну адресу, мессенджер «WhatsApp» на номер телефону, що використовувався ОСОБА_12 .
Звертає увагу на те, що прокурор в судовому засіданні під час розгляду скарги повідомляв слідчого суддю, що в матеріалах кримінального провадження міститься достатньо беззаперечних доказів, які підтверджують вільне володіння ОСОБА_12 українською мовою.
Зокрема, в ході досудового розслідування отримано тимчасовий доступ до інформації та документів, що містять банківську таємницю, а саме: копії юридичної справи щодо відкриття рахунку НОМЕР_1 в АТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), керівником та власником якого є ОСОБА_13 .
При відкритті поточного рахунку ОСОБА_13 , українською мовою ознайомився із заявами на відкриття рахунку, які засвідчив власним підписом та пройшов таким чином верифікацію банківською установою при відкриті рахунку.
Додаткові підтвердження вільного володіння української мови містяться в матеріалах кримінального провадження, а саме 03.04.2024 на особистий номер ОСОБА_8 , НОМЕР_3 , у мессенджері «Whatsapp», слідчим надіслані повідомлення у яких містилися повістки про виклик його до Деснянського УП ГУНП України у м. Києві 08.04.2024; 09.04.2024 та 10.04.2024. Вище вказані повідомлення отримані та переглянути ОСОБА_12 , про що свідчить його відповідь українською мовою: «будь-ласка, зв'яжіться з моїм юристом».
Окрім того, прокурор під час розгляду скарги звертав увагу слідчого судді на те, що ОСОБА_13 має сталі соціальні зв'язки в Україні, отримав посвідку на проживання, одружений на громадянці України ОСОБА_14 , з якою виховують спільних дітей та має підтверджене постійне місце проживання в Україні, за адресою: АДРЕСА_1 . Вказана квартира на праві власності належить його дружині.
Окрім того, питання відповідності вимогам КПК України письмового повідомлення про підозру від 22.11.2023 ОСОБА_10 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, за формою та змістом, а також за порядком його вручення - неодноразово досліджувалось у ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Зокрема, ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_4 у справі №11-cc/824/З521/2024 від 29.08.2024 скасовано ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва та поставлено нову ухвалу, якою задоволено клопотання старшого слідчого СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_15 , погоджене із прокурором Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_16 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
В мотивувальній частині ухвали ІНФОРМАЦІЯ_4 у справі №11-сс/824/3521/2024 від 29.08.2024 колегія суддів, дослідивши наданні матеріали кримінального провадження, дійшла переконання, що ОСОБА_13 належним чином повідомлений про підозру, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Окрім цього, ухвалою колегії суддів ІНФОРМАЦІЯ_4 від 16.12.2024 задоволено апеляційну скаргу прокурора ІНФОРМАЦІЯ_5 , подану на ухвалу слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_6 від 05.11.2024, якою скасовано повідомлення про підозру ОСОБА_10 .
Серед іншого, зважаючи на те, що місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_8 не відоме, та він перебуває за межами України, де переховується від органів досудового слідства з метою ухилення від кримінальної відповідальності, слідчим СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві винесено постанову про оголошення його в міжнародний розшук.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, пояснення захисника, який заперечив щодо її задоволення, вивчивши матеріали провадження і перевіривши наведені прокурором доводи, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, СВ Деснянського УП ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 23 травня 2023 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42023102030000102, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України (чинна до 11.08.2023).
22 листопада 2023 року ОСОБА_10 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України (чинна до 11.08.2023).
15 жовтня 2024 року захисник ОСОБА_9 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_6 із скаргою на повідомлення ОСОБА_10 повідомлення про підозру.
Ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 05 листопада 2024 року, скаргу захисника задоволено, повідомлення про підозру ОСОБА_17 , скасовано.
Прокурором Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 подано апеляційну скаргу та ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ ІНФОРМАЦІЯ_4 від 16 грудня 2024 року, скаргу прокурора задоволено, а ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 05 листопада 2024 року, скасовано.
12 червня 2025 року захисник ОСОБА_9 в інтересах ОСОБА_8 повторно звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_6 із скаргою на повідомлення про підозру.
Ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 30 червня 2025 року скаргу захисника задоволено, з тих підстав, що органом досудового розслідування не дотримано порядок повідомлення особі про підозру, передбачений ч.2 ст.29 КПК України.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Вивчивши матеріали судової справи та заслухавши доводи прокурора, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення та неповнотою судового розгляду (п.п. 1, 3, ч. 1 ст. 409 КПК України).
Згідно ч. 1 ст. 277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором. Повідомлення має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Порядок вручення письмового повідомлення про підозру передбачено положеннями ст. 278 КПК України.
Слідчий суддя перевіряє обґрунтованість підозри, а саме стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення у вчинені якого підозрюється особа, в тому числі зазначення часу і місця його вчинення, а також інші суттєві обставини, відомі на момент повідомлення про підозру, але не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду справи по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Мотивуючи скаргу на повідомлення про підозру захисник посилався, як на одну із підстав скасування підозри, що ОСОБА_13 не є громадянином України, українською мовою не володіє, є громадянином Естонії, мав посвідку на проживання в Україні, наявність якої не зобов'язує знання мови, він володіє естонською та англійською мовами, однак повідомлення про підозру складено державною мовою і його перекладу на естонську мову органом досудового розслідування здійснено не було.
Дослідивши матеріали скарги, колегією суддів не встановлено долучених копій, які підтверджують доводи сторони захисту про громадянство ОСОБА_8 . Зокрема, у матеріалах справи відсутні відповідні документи, на які послався захисник, а саме копії паспорту громадянина іноземної держави, посвідки на проживання на території України.
Захисник обґрунтовуючи свою скаргу, не надав достатніх і належних доказів тих обставин на які він посилався, а слідчий суддя, в свою чергу, у відповідності до ст. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази з точки зору їх достатності та взаємозв'язку для прийняття рішення.
Слідчим суддею при постановленні оскаржуваної ухвали не перевірено вказані обставини, а відтак рішення є передчасним.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 410 КПК України неповним визнається судовий розгляд, під час якого залишилися недослідженими обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення, зокрема, у разі якщо необхідність дослідження тієї чи іншої підстави випливає з нових даних, встановлених при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати ухвалу і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
З огляду на вище викладене, колегія суддів приходить до переконання про необхідність скасувати ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 30 червня 2025 року, та вважає за необхідне в даному конкретному випадку призначити новий розгляд у суді першої інстанції скарги захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 на повідомлення про підозру від 22.11.2023р. в рамках кримінального провадження №42023102030000102 від 23.05.2023р., у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.
Керуючись статтями 117, 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 , - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 30 червня 2025 року, - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції скарги захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 на повідомлення про підозру від 22.11.2023р. в рамках кримінального провадження №42023102030000102 від 23.05.2023р., у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_18 ОСОБА_19 ОСОБА_20
Єдиний унікальний номер № 754/9239/25 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_21
Провадження № 11-сс/824/5201/2025 Доповідач: ОСОБА_22 .
Категорія ст. 278 КПК