Справа № 320/40540/24 Головуючий у І інстанції - Білоноженко М.А.
Суддя-доповідач - Мельничук В.П.
26 серпня 2025 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Мельничука В.П.
суддів: Бужак Н.П., Василенка Я.М.,
при секретарі: Руденко Д.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Михаленко Лесі Степанівни про відмову від апеляційної скарги у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вищого антикорупційного суду про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Вищого антикорупційного суду, в якій просила:
- визнати протиправними дії Вищого антикорупційного суду щодо нарахування та виплати судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01.05.2024 по 31.07.2024;
- зобов'язати Вищий антикорупційний суд провести перерахунок суддівської винагороди судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за період з 01.05.2024 по 31.07.2024 включно, обчисливши її відповідно до вимог статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» виходячи з базового розміру посадового окладу судді вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено Законами України про державний бюджет на 2024 рік на 1 січня календарного року (3028 грн відповідно), з урахуванням виплачених сум та утримання передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті;
- стягнути на підставі частин 2, 3 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус судців» з Вищого антикорупційного суду на користь ОСОБА_1 невиплачену суддівську винагороду за період 01.05.2024-31.07.2024 у розмірі - 227 503,84 грн.
Позов обґрунтовано тим, що у спірний період отримувала суддівську винагороду у розмірі, який не відповідає визначеному Законом України «Про судоустрій та статус суддів». Зазначала, що суддівська винагорода підлягала нарахуванню, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня відповідного календарного року, а не прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді у сумі 2102 грн. Звертала увагу, що у спірних відносинах пріоритет для застосування має саме Закон України «Про судоустрій та статус суддів».
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2025 року адміністративний позов задоволено частково.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким повністю задовольнити її вимоги, в тому числі в частині стягнення суддівської винагороди за період з 01.05.2024 по 31.07.20.2024 у розмірі - 227 503, 84 грн.
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в якому він просить врахувати позицію Вищого антикорупційного суду, викладену у відзиві на апеляційну скаргу.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2025 року відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву та витребувано з Київського окружного адміністративного суду адміністративну справу № 320/40540/24.
До Шостого апеляційного адміністративного суду з Київського окружного адміністративного суду надійшла вказана адміністративна справа.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2025 року продовжено строк судового розгляду на розумний термін.
У задоволенні клопотання Вищого антикорупційного суду про розгляд апеляційної скарги за участю його представників з повідомленням про час та дату судового засідання - відмовлено.
Призначено справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2025 року до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.
На адресу Шостого апеляційного адміністративного суду від представника ОСОБА_1 - адвоката Михаленко Лесі Степанівни надійшла Заява про відмову від апеляційної скарги.
Шостим апеляційним адміністративним судом повідомлено Сторони про розгляд заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Михаленко Лесі Степанівни про відмову від апеляційної скарги у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вищого антикорупційного суду про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, який відбудеться 26 серпня 2025 року.
Розглянувши вказане клопотання, заслухавши представників Сторін, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для його задоволення та закриття апеляційного провадження у справі, з огляду на наступне.
За приписами ч. 3 ст. 9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 5 ст. 303 КАС України до закінчення апеляційного провадження особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї повністю або частково, а інша сторона має право визнати апеляційну скаргу обґрунтованою в повному обсязі чи в певній частині. Питання про прийняття відмови від апеляційної скарги і закриття у зв'язку з цим апеляційного провадження вирішується судом апеляційної інстанції, що розглядає справу, в судовому засіданні. Про прийняття відмови від скарги та закриття у зв'язку з цим апеляційного провадження суд постановляє ухвалу. У разі закриття апеляційного провадження у зв'язку з відмовою від апеляційної скарги на судове рішення повторне оскарження цього рішення особою, яка відмовилася від скарги, не допускається.
Позивачка наділена повною адміністративною правосуб'єктністю, та у відповідності до ст. ст. 44, 303 КАС України, має право на власний розсуд розпоряджатися своїми процесуальними правами та обов'язками, у тому числі, щодо відмови від апеляційної скарги.
Як вбачається із Заяви про відмову від апеляційної скарги, вона підписана представником ОСОБА_1 - адвокатом Михаленко Лесею Степанівною.
Згідно з частиною першою статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до частини четвертої статті 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються, зокрема довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Частиною шостою статті 59 КАС України передбачено, що оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
Згідно з частинами першою, другою статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Ордер - це письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 20 Закону № 5076-VI адвокат має право посвідчувати копії документів у справах, які він веде, крім випадків, якщо законом установлено інший обов'язковий спосіб посвідчення копій документів.
Згідно з пунктом 11 Положення про ордер на надання правничої допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41 (далі - Положення № 41), ордер встановленої цим Положенням форми є належним і достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.
Зі змісту частини четвертої статті 59 КАС України, частин першої, другої статті 26 Закону № 5076-VI випливає, що повноваження адвоката як представника можуть підтверджуються, зокрема ордером, форма та зміст якого встановлені Законом № 5076-VI та Положенням № 41.
Аналіз викладених положень чинного законодавства дозволяє зробити висновок про те, що ордер є самостійним (окремим) документом, що підтверджує повноваження адвоката як представника, юридичне значення якого не залежить від подання адвокатом разом з ним договору про надання правничої допомоги, його копії, витягу тощо.
Аналогічну правову позицію було викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 9901/736/18.
Відповідно до пп. 12.11 пункту 12 Положення № 41 ордер містить наступні реквізити: обмеження повноважень, якщо такі передбачені договором про надання правничої допомоги.
Так, подана до суду апеляційної інстанції Заява про відмову від апеляційної скарги підписана адвокатом Михаленко Лесею Степанівною, яка на підтвердження своїх повноважень додала ордер від 26 квітня 2024 року серії АА № 1436607.
Зі змісту вказаного ордеру, адвокат Михаленко Леся Степанівна уповноважена на представництво ОСОБА_1 згідно із договором/дорученням від 26.04.2024 № 73/ПД.
Крім того, в ордері від 26 квітня 2024 року серії АА № 1436607 зазначено, що Договором про надання правової (правничої) допомоги повноваження адвоката не обмежуються.
Також, в матеріалах даної адміністративної справи наявний Договір про надання правничої допомоги від 26 квітня 2024 року № 73/ПД, укладений між Позивачкою (Клієнт), та Михаленко Лесею Степанівною (Адвокат), відповідно до п. 1.1 якого, Клієнт доручає, а Адвокат зобов'язується надавати Клієнту правничу допомогу (надалі - Правнича допомога) в межах поставлених Клієнтом завдань. В свою чергу Клієнт зобов'язується виплатити Адвокату гонорар за надання Правничої допомоги в порядку і спосіб передбачений Договором.
Згідно з п. 1.3 Договору від 26 квітня 2024 року № 73/ПД правова допомога за цим Договором, окрім іншого, включає в себе діяльність Адвоката з надання Клієнту правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності Клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів Клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення. Не обмежуючись зазначеним вище, Адвокат представляє інтереси Клієнта в усіх державних органах, у тому числі, але не обмежуючись, в судах та будь-яких судових органах, а також в будь-яких структурних та територіальних підрозділах Державної фіскальної служби, органах Пенсійного фонду України, органах Державного казначейства України, органах юстиції, тощо, органах місцевого самоврядування, а також перед будь-якими підприємствами, установами та організаціями, банками та банківськими установами, незалежно від форм власності, в тому числі, проте не виключно, з усіма правами, які надаються законом адвокату та представнику, здійснювати всі інші можливі процесуальні дії, необхідні для виконання цього Договору.
Відповідно до п. 1.4 Договору від 26 квітня 2024 року № 73/ПД для належного захисту інтересів Клієнта Адвокату надаються такі повноваження, як: бути представником Клієнта у будь-яких державних та судових органах України будь-якої ланки з усіма необхідними для того повноваженнями, які надано законом позивачеві, зацікавленій особі з питань, пов'язаних із захистом прав, у тому числі право: отримувати на запит інформацію, документи та відомості як від фізичних осіб, так і від юридичних осіб, в тому числі від підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності; пред'явити від імені Клієнта та у його інтересах відповідний позов (позови); підписувати від імені Клієнта та подавати процесуальні документи, брати участь у судових засіданнях; заявляти клопотання та відводи; давати усні та письмові пояснення у судах, які розглядають справу Клієнта; змінювати підстави або предмет позовів; зменшувати або збільшувати предмет та/або вартість позовних вимог; укладати мирові угоди; оскаржувати рішення (ухвали, постанови) суду та користуватись іншими процесуальними правами, що передбачені законом; отримувати рішення (ухвали, постанови) суду (їх завірені у встановленому порядку копії); подавати виконавчі документи до стягнення, а також отримувати, підписувати та подавати від імені Клієнта та у його інтересах усі необхідні документи (серед іншого, але не виключно, заяви, заперечення, замовлення, клопотання, скарги, у тому числі апеляційну та касаційну, доповнення до них, додаткові документи тощо; представляти інтереси Клієнта усіма законними способами у судових органах та перед іншими органами, діяльність яких пов'язана із вирішенням питань, передбачених Договором; ознайомлюватися з матеріалами справи та з матеріалами виконавчого провадження - при звернення виконавчого документа до виконання; робити виписки та копії з документів, що є в матеріалах справи та порушувати питання про їх засвідчення у встановленому для того порядку; заявляти відводи у випадках, передбачених чинним законодавством України; брати участь у судових засіданнях та у дослідженні доказів; наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникнуть у ході судового процесу, якщо це дозволяється процесуальним законодавством, та при здійсненні виконавчого провадження; заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників процесу та/або виконавчого провадження; оскаржувати дії чи бездіяльність посадових осіб (у тому числі виконавчих органів) у встановленому законодавством позасудовому порядку та користуватися при цьому усіма правами, передбаченими чинним законодавством, сплачувати судові збори, державне мито, обов'язкові збори та інші необхідні платежі; вчиняти всі інші дії, передбачені чинним законодавством України для такого роду уповноважень та які, на думку Адвоката, будуть доцільними для правильного і ефективного виконання зобов'язань, передбачених цим Договором.
Таким чином, адвокатом Михаленко Лесею Степанівною до Шостого апеляційного адміністративного суду надано документ на підтвердження повноважень вчинення такої процесуальної дії, як підписання Заяви про відмову від апеляційної скарги від імені ОСОБА_1 .
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 305 КАС України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження особа, яка подала апеляційну скаргу, заявила клопотання про відмову від скарги, за винятком випадків, коли є заперечення інших осіб, які приєдналися до апеляційної скарги.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви про відмову від апеляційної скарги та закриття у зв'язку з цим апеляційного провадження, оскільки відмова від апеляційної скарги не суперечить закону, не порушує чиї-небуть права, свободи або інтереси.
Керуючись ст.ст. 241, 242, 243, 303, 305, 308, 310, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Михаленко Лесі Степанівни про відмову від апеляційної скарги - задовольнити.
Прийняти відмову представника ОСОБА_1 - адвоката Михаленко Лесі Степанівни від апеляційної скарги.
Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вищого антикорупційного суду про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії - закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий-суддя: В.П. Мельничук
Судді: Н.П. Бужак
Я.М. Василенко
Повний текст складено 26.08.2025 року.