27 серпня 2025 року м. Дніпросправа № 280/10426/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 січня 2025 року (суддя Новікова І.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 02 січня 2025 року позов задоволено.
Суд вирішив визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови у поновленні виплати ОСОБА_1 щомісячних страхових виплат позивачу з 01.10.2024.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області поновити нарахування та виплату щомісячних страхових виплат ОСОБА_1 з 01.10.2024, а також здійснити виплату усієї суми заборгованості по страховим виплатам за період починаючи з 01.08.2022, на рахунок НОМЕР_1 АТ «Державний ощадний банк України».
Відповідачем подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, Питання поновлення щомісячної страхової виплати позивачу можливо тільки у разі особистого звернення з відповідною заявою, у встановленому порядку та після підтвердження відповідним територіальним органом соціального захисту населення інформації про реєстрацію в ЄІБДВПО.
Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до пункту 3 частини 1 ст.311 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів.
Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як було встановлено судом першої інстанції, 09.10.2024 позивач через веб-портал електронних послуг ПФУ звернувся до відповідача із заявою про поновлення виплати щомісячних страхових виплат.
15.10.2024 відповідачем змінено статус звернення позивача від 09.10.2024 на «Відмовлено».
Позивач, не погодившись з відмовою у поновленні виплати страхових внесків, звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем правомірність дій не було доведено.
Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується.
Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами п.6 ч.1 ст.92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2022 року № 1442 припинено Фонд соціального страхування України та управлінь виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України з 1 січня 2023 року шляхом приєднання до Пенсійного фонду України.
З 1 січня 2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 21 вересня 2022 року № 2620-IX, ч.2 розд.VII «Прикінцеві та перехідні положення» якого припинено Фонд соціального страхування України та управління виконавчої дирекції Фонду, реорганізувавши їх шляхом приєднання до Пенсійного фонду України з 1 січня 2023 року. Пенсійний фонд України та його територіальні органи є правонаступниками Фонду соціального страхування України, його виконавчої дирекції, управлінь виконавчої дирекції Фонду та їх відділень.
За ч.1 статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» №1706-VII внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець, особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Згідно ст.ст.2 та 3 Закону № 1706-VII Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, повернення таких осіб до їх покинутого місця проживання в Україні та їх реінтеграції. Громадянин України за обставин, визначених у статті 1 цього Закону, має право на захист від примусового внутрішнього переміщення або примусового повернення на покинуте місце проживання.
За ч.ч.1-3 статті 4 Закону №1706-VII факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
Згідно ст. 7 Закону № 1706-VII для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до чинного законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема, відновленням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до чинного законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.
Згідно Закону № 1706-VII статус внутрішньо переміщеної особи надає особі спеціальні, додаткові права, або «інші права», як це зазначено у статті 9 Закону, не звужуючи при цьому обсяг конституційних прав і свобод особи та встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.
За абз. 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» від 05.11.2014 року № 637 призначення та продовження виплати довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг за рахунок коштів державного бюджету, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття та Пенсійного фонду України внутрішньо переміщеним особам, крім осіб, зазначених в абзаці 18 пункту 2 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» (зі змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 року № 269 та від 20.03.2022 року № 332), здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з вказаним Порядком.
Згідно ч. 1 та 7 статті 36 Закону № 1105-XIV страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.
Страхові виплати складаються із:
1) страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата);
2) страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім'ї та особам, які перебували на утриманні померлого);
3) страхової виплати дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності;
4) страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.
Частиною 1 статті 47 Закону № 1105-XIV визначено, що страхові виплати провадяться щомісячно в установлені Фондом дні на підставі постанови цього Фонду або рішення суду:
1) потерпілому - з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання;
2) особам, які мають право на виплати у зв'язку зі смертю годувальника, - з дня смерті потерпілого, але не раніше дня виникнення права на виплати.
Згідно ч. 5 статті 47 Закону № 1105-XIV страхові виплати провадяться протягом строку, на який встановлено втрату працездатності у зв'язку із страховим випадком, а фінансування додаткових витрат згідно із цим Законом - протягом строку, на який визначено потребу в них.
Згідно ч. 7 статті 47 Закону № 1105-ХІV у випадку, якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв'язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону України «Про оплату праці».
Умови та підстави припинення страхових виплат установлені частиною 1 статті 46 Закону №1105-XIV, за якою страхові виплати і надання соціальних послуг припиняються: на весь час проживання потерпілого за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; на весь час, протягом якого потерпілий перебуває на державному утриманні, за умови, що частка виплати, яка перевищує вартість такого утримання, надається особам, які перебувають на утриманні потерпілого; якщо з'ясувалося, що виплати призначено на підставі документів, які містять неправдиві відомості. Сума витрат на страхові виплати, отримані застрахованим, стягується в судовому порядку; якщо страховий випадок настав внаслідок навмисного наміру заподіяння собі травми; якщо потерпілий ухиляється від медичної чи професійної реабілітації або не виконує правил, пов'язаних з установленням чи переглядом обставин страхового випадку, або порушує правила поведінки та встановлений для нього режим, що перешкоджає одужанню; в інших випадках, передбачених законодавством.
Як встановлено судом першої інстанції, страхові виплати позивачу не виплачуються на підставі п.1.12 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 №11, за результатами превентивної верифікації страхових виплат, проведеної у відповідності до Закону України «Про верифікацію та моніторинг державних виплат», та у зв'язку з отриманою інформацією від Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо перетину державного кордону.
Суд вірно врахував, що припинення позивачу виплати страхових виплат проведено не на підставі положень Закону №1105-XIV.
Відповідно до положень, затверджених у постанові Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 №637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» (зі змінами) під час звернення внутрішньо переміщеної особи із заявою про призначення, відновлення чи продовження страхових виплат та документом, що посвідчує особу, територіальні органи Пенсійного фонду України ідентифікують особу заявника, фіксують місце і час її звернення, порівнюють отримані дані з даними, що обробляються в базах даних Пенсійного фонду України, з урахуванням даних Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб (далі - ЄІБДВПО) у порядку, який затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з Міністерством соціальної політики України.
Поновлення виплати щомісячної страхової виплати здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду України після звернення внутрішньо переміщеної особи до територіального органу Пенсійного фонду України за місцем реєстрації як внутрішньо переміщеної особи із заявою про призначення / перерахування / продовження страхових виплат за формою, передбаченою Додатком 1 до Порядку призначення, перерахування та здійснення страхових виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 26.01.2024 №4-1, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 11.03.2024 за №353/41698.
Суд вірно врахував наявні в матеріалах справи витяг з ЄІБДВПО, відповідно до якого ОСОБА_1 наявний у зазначеній базі, має діючу довідку про взяття його на обліку та має підтверджену адресу проживання.
Суд вірно встановив наявність підстав для відмови позивачу у поновленні виплати страхових виплат.
Доводи апеляційної скарги вказаного не спростовують.
Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 січня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Постанова у повному обсязі складена 27 серпня 2025 року.
Головуючий - суддя А.А. Щербак
суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш