27 серпня 2025 року м. Дніпросправа № 160/31785/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі заяву ОСОБА_1 про відшкодування витрат на правничу допомогу у справі за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2025 року в адміністративній справі №160/31785/24 за позовом ОСОБА_1 до Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди,-
29.11.2024 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради, в якому просила суд:
- стягнути з Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради на користь ОСОБА_1 , середній заробіток за час вимушеного прогулу, за період з 07 лютого 2022 року по 24 жовтня 2024 року, у сумі 494690,05 грн;
- стягнути з Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради на користь ОСОБА_1 , моральну шкоду у розмірі 50000 грн.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідачем було виконано судове рішення про поновлення на посаді позивача із затримкою, а отже вважає, що має право на отримання на отримання середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2025 року позов задоволено частково.
Стягнуто з Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, за період з 07 лютого 2022 року по 24 жовтня 2024 року, у сумі 413164,44грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Позивачем та відповідачем на вказане рішення суду подані апеляційні скарги.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 02.07.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
У задоволенні апеляційної скарги Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради - відмовлено.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2025 року в адміністративній справі №160/31785/24 змінено.
Абзац другий резолютивної частини рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2025 року в адміністративній справі №160/31785/24 викладено в наступній редакції: «Стягнути з Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), середній заробіток за час вимушеного прогулу, за період з 07 лютого 2022 року по 24 жовтня 2024 року, у сумі 432722,52грн (чотириста тридцять дві тисячі сімсот двадцять дві гривні 52коп).»
В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2025 року в адміністративній справі №160/31785/24 - залишено без змін.
Заяву ОСОБА_1 про відшкодування витрат на правничу допомогу залишено без розгляду, оскільки остання була подана до суду через офіційну електронну адресу суду проте не підписана електронним цифровим підписом.
04.07.2025 позивачем через підсистему «Електронний суд» подано заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №160/31785/24 в сумі 7000,00 грн.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2025 року розгляд заяви позивача призначено в порядку письмового провадження на 27 серпня 2025 року.
Відповідач правом подання заперечень на заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу не скористався.
Питання про ухвалення додаткового судового рішення розглянуто судом в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ст. 252 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення поданої заяви, з огляду на таке.
Положеннями статті 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.
Відповідно до частини першої статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
За частиною третьою статті 132 КАС України до складу витрат, пов'язаних з розглядом справи належать витрати, в тому числі і на професійну правничу допомогу.
Відповідно до приписів частин 1-4 статті 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Системний аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що на підтвердження надання правової допомоги необхідно долучати, у тому числі, розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.
Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.
Така правова позиція сформована Верховним Судом у постанові від 01.10.2018 у справі №569/17904/17.
Водночас склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
Такий висновок сформовано Верховним Судом у постановах від 21.03.18 у справі №815/4300/17, від 11.04.18 у справі № 814/698/16, від 18.10.18 у справі № 813/4989/17.
Частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При цьому, питання розподілу судових витрат пов'язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).
Зазначені висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та в постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 вересня 2019 року у справі №810/3806/18, від 31 березня 2020 року у справі №726/549/19.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем на підтвердження витрат з оплати професійної правничої допомоги у справі надано скановані копії договору про надання правової допомоги від 02.04.2025 та акту наданих послуг від 06.06.2025 на загальну суму 7000,00 грн.
Дослідивши подані позивачем документи, судом встановлено, що фактично в них відсутня домовленість сторін, позаяк в наданому договорі про надання правової допомоги від 02.04.2025 відсутній підпис клієнта, що прямо суперечить пункту 4.1. договору від 02.04.2025, в якому зазначається, що договір набуває чинності з дати його підписання і діє до моменту його розірвання.
Також колегія суддів суду апеляційної інстанції звертає увагу, що акт наданих послуг від 06.06.2025 також містить лише підпис одного адвоката, тобто його не погоджено з клієнтом, а тому в даному випадку він не може бути доказом узгодження між позивачем (клієнтом) та адвокатом вартості наданих послуг, оскільки розмір суми, що підлягає сплаті у порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною та порядок її обчислення повинен визначатися у договорі, погодженому з клієнтом. Інших документів, що свідчать про надання адвокатських послуг, оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку позивачем до заяви подано не було.
З урахуванням наведених законодавчих норм, правових висновків Верховного Суду та встановлених обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем не було надано жодних обґрунтованих доказів понесених витрат на правову допомогу, а отже відсутні підстави для стягнення з Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради 7000,00грн. вказаних витрат.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача про відшкодування судових витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката у справі №160/31785/24 задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 243, 252, 292, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відшкодування витрат на правничу допомогу у справі №160/31785/24 - відмовити.
Додаткова постанова набирає законної сили з дати її ухвалення (27.08.2025) та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст. 328, 329 КАС України.
Повне судове рішення складено 27 серпня 2025 року.
Головуючий - суддя Н.І. Малиш
суддя Н.П. Баранник
суддя А.А. Щербак