27 серпня 2025 року м. Дніпросправа № 280/109/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року (суддя 1-ї інстанції Конишева О.В.) в адміністративній справі №280/109/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дії протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
06.01.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якій просив суд:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати у повному обсязі ОСОБА_1 додаткової винагороди в сумі 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі в бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за період з 26 березня 2022 року по 03 лютого 2023 року включно;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду на період дії воєнного стану, передбачену постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168, в розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі в бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, з 26 березня 2022 року по 03 лютого 2023 року, як особі, що у вказаний період безпосередньо брала участь у бойових діях або забезпечувала здійснення зазначених заходів, з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_1 та у період з 26 березня 2022 року по 03 лютого 2023 року брав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки, оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у зв'язку із чим набув право на виплату додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168 (далі - Постанова №168). Однак, додаткова винагорода за зазначені періоди нарахована та виплачена позивачу не в повному обсязі. Позивач вважає бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати йому підвищеної до 100000,00 грн додаткової винагороди протиправною, тому звернувся до суду з даним позовом. З огляду на вказане, позов просить задовольнити.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168, в розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за період з 01.05.2022 по 10.06.2022, з 11.06.2022 по 30.06.2022, з 01.10.2022 по 31.10.2022, з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022, з 01.07.2022 по 31.07.2022.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168, в розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за період з 01.05.2022 по 10.06.2022, з 11.06.2022 по 30.06.2022, з 01.10.2022 по 31.10.2022, з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022, з 01.07.2022 по 31.07.2022, з урахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог відмовлено. Розподіл судових витрат у справі не здійснювався.
Відповідачем на вказане рішення суду подана апеляційна скарга, в якій посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд не дослідив в оригіналі жодного доказу, якими б підтверджувалась участь позивача в відсічі ворогу, а прийняв до уваги виключно бездоказові твердження довідки, виданою неіснуючою та неуповноваженою військовою частиною НОМЕР_2 -ІІ. Звертає увагу, що на клопотання Військової частини НОМЕР_1 , сформульоване у відзиві та клопотаннях про необхідність належного витребування і дослідження всіх доказів по справі, враховуючи її суспільний резонанс та дотримання фінансових інтересів Держави, суд першої інстанції ніяк не відреагував. Крім того судом першої інстанції залишено поза увагою, що представник військової частини не може самостійно збирати докази щодо правомірності (чи неправомірності) видачі (чи невидачі) документів іншою військовою частиною чи органом військового управління. До того ж Військова частина НОМЕР_1 не наділена повноваженнями надавати оцінку правомірності видачі довідок командуванням ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », яке входить до складу ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », оскільки не є вищим органом військового управління над ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Підсумовуючи, скаржник наголосив, що самого лише факту перебування у визначеному позиційному районі у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави недостатньо для виплати збільшеної додаткової винагороди в розмірі 100000 грн. на місяць, оскільки окрім такого перебування військовослужбовцями частини (підрозділу) мають виконуватись бойові завдання. Також звертає увагу на пропуск позивачем строку звернення до суду за захистом порушеного права.
Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
В силу пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що в період з 21 травня 2018 року по 09 лютого 2023 року позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді техніка.
09 лютого 2023 року військовослужбовця позивача переміщено до військової частини НОМЕР_3 .
Станом на сьогоднішній день позивач проходить військову службу у складі військової частини НОМЕР_3 , що підтверджується довідкою від 20.11.2024 №99 командира військової частини НОМЕР_3 .
В період з 12 березня 2020 року по 30 вересня 2020 року та з 16 січня 2022 року по 03 лютого 2023 року військовослужбовець ОСОБА_1 брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, що підтверджується довідкою від 08 лютого 2023 року №1/1124 виданою начальником штабу - першим заступником командира військової частини НОМЕР_1 .
Відповідач не заперечує, що у спірний період позивачу виплачувалась додаткова винагорода в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, відповідно п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн щомісячно, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Суд першої інстанції задовольняючи позов частково дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача є визнання протиправною бездіяльності (а не дій) відповідача щодо не нарахування і невиплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168, в розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень 00 коп. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за періоди з 01.05.2022 по 10.06.2022, з 11.06.2022 по 30.06.2022, з 01.10.2022 по 31.10.2022, з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022, з 01.07.2022 по 31.07.2022 та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду в розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, як це передбачено постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168.
Суд апеляційної інстанції переглядаючи судове рішення доходить наступних висновків.
Предметом розгляду справи є наявність у позивача права на отримання збільшеної виплати додаткової винагороди до 100000грн., відповідно до Постанови №168 у період з 01.05.2022 по 10.06.2022, з 11.06.2022 по 30.06.2022, з 01.07.2022 по 31.07.2022, з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022 та з 01.10.2022 по 31.10.2022.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану» у зв'язку з військовою агресією російської федерації в Україні введений воєнний стан з 24.02.2022, який неодноразово продовжувався та триває до теперішнього часу.
28.02.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», відповідно до пункту 1 якої установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка», виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
В подальшому до постанови КМУ №168 від 28.02.22 вносились зміни, проте у період спірних правовідносин по відношенню до військовослужбовців ЗСУ такі зміни не мали впливу на порядок та розміри виплати додаткової винагороди.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за № 745/32197 (далі - Порядок № 260).
Пунктом 3 Порядку №260 встановлено, що підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов'язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).
Відповідно до пункту 17 Порядку №260, на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
Так, на момент коли виникли спірні правовідносини, було чинним рішення (телеграма) Міністра оборони України №248/1298 від 25.03.2022 абзацом 3 пункту 3 якого встановлювалось, що документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів:
1. бойовий наказ (бойове розпорядження);
2. журнал бойових дій (вахтовий журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
3. рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку командира військової частини (установи), до якої відряджений військовослужбовець.
Відповідно до пункту 1 окремого доручення Міністра оборони України №912/з/29 від 23.06.2022 (далі - окреме доручення №912/з/29, яке почало діяти з 01.06.2022) застосовувався такий порядок та умови виплати додаткової винагороди:
« 1. Під терміном безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях... слід розуміти виконання військовослужбовцем:
бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка (який) веде воєнні (бойові) дії у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) в районі ведення воєнних (бойових) дій;».
Пунктом 3 окремого доручення №912/з/29 встановлено, що документальним підтвердженням безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях є: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій; рапорт командира підрозділу про участь кожного військовослужбовця у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних завдань) завдань.
Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку керівника органу військового управління, штабу угрупування військ (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини (установи, навчального закладу), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець.
Абзац 1-3 пункту 4 окремого доручення №912/з/29 доручено керівникам органів військового управління, штабів угрупувань військ (сил), штабів тактичних груп, командирам військових частин (установ, навчальних закладів), що входять до складу діючих угруповань військ (сил) оборони держави, до яких відряджені військовослужбовці, щомісячно до 5 числа повідомляти органи військового управління, військові частини (установи, навчальні заклади) за місцем штатної служби цих військовослужбовців про дні безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах за минулий місяць за формою, наведеною в додатку №1 до цього доручення.
У разі, якщо військовослужбовці були відряджені до військових частин (установ), що входять до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави з однієї військової частини, то безпосередня участь у бойових діях цих військовослужбовців може підтверджуватися однією довідкою з відображенням в ній термінів безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця за формою, наведеною у додатку №2 до цього доручення.
У підставах надання довідок про підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях є: бойовий наказ (бойове розпорядження), журнал бойових дій та рапорт командира підрозділу.
Враховуючи зазначені норми законодавства, підставою для виплати відрядженим військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ №168, є зокрема довідка керівника органу військового управління, штабу угрупування військ (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини (установи, навчального закладу), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець, з посиланням на бойовий наказ (бойове розпорядження), журнал бойових дій та рапорт командира підрозділу.
Як свідчать встановлені обставини справи та не заперечується сторонами, позивач у період з 21.05.2018 по 09.02.2023 перебував на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 . З 12.03.2020 по 30.09.2020 та з 16.01.2022 по 03.02.2023 позивач брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів АДРЕСА_1 , що підтверджується Довідкою військової частини НОМЕР_1 від 08.02.2023 (а.с. 13).
На підтвердження вищевказаного позивач також подав суду довідки №2022/окп/38/208 від 10.07.2022, №2022/окп/478 від 04.08.2022, №2022/окп/1324 від 20.10.2022, №2022/окп/1322 від 20.10.2022 та №2022/окп/1548 від 09.11.2022, які підписані начальником штабу - першим заступником командира оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » оперативного-стратегічного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». З вказаних довідок вбачається, що вони видані військовослужбовцям зведеного загону підтримки НОМЕР_4 окремого полку підтримки, які проходять службу у військовій частині НОМЕР_1 , та підтверджують безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії) позивача у періоди з 01.05.2022 по 10.06.2022, з 11.06.2022 по 30.06.2022, з 01.07.2022 по 31.07.2022, з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022 та з 01.10.2022 по 31.10.2022 (а.с. 15-29).
Суд апеляційної інстанції дослідивши зміст вищевказаних довідок, встановив, що підставою для їх видачі зокрема слугували: наказ командира оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » №2 від 11.06.2022, бойове розпорядження оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 06.07.2022 №БР-1Т/СП, наказ командира оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 17.06.2022 №7, наказ командира оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 22.06.2022 №10, наказ командира оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 25.06.2022 №13, наказ командира оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 12.07.2022 №28, наказ командира оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 05.07.2022 №30, наказ командира оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 26.08.2022 №57, наказ командира оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 11.09.2022 №66, наказ командира оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 24.09.2022 №78, наказ командира оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 11.10.2022 №87, наказ командира оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 17.01.2022 №91, наказ командира оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 23.10.2022 №94, журнал ведення бойових дій ВЧ НОМЕР_1 №3ДСК, рапорт командира зведеного загону підтримки ВЧ НОМЕР_1 про безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії) у складі зведеного загону підтримки у спірні періоди.
Таким чином є вірними висновки суду першої інстанції, що подані докази підтверджують безпосередню участь позивача у бойових діях у періоди з 01.05.2022 по 10.06.2022, з 11.06.2022 по 30.06.2022, з 01.07.2022 по 31.07.2022, з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022 та з 01.10.2022 по 31.10.2022, а відповідно позивач набув право на отримання додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, у розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
Щодо аргументів відповідача про те, що довідки не є належним документальним підтвердженням безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, суд вказує таке.
Як вже зазначалось, позивачем до суду надано копії довідок №2022/окп/38/208 від 10.07.2022, №2022/окп/478 від 04.08.2022, №2022/окп/1324 від 20.10.2022, №2022/окп/1322 від 20.10.2022 та №2022/окп/1548 від 09.11.2022 (видані ВЧ НОМЕР_5 , підписані Начальником штабу - першим заступником командира оперативно-тактичного угруповання « ІНФОРМАЦІЯ_1 » оперативно-стратегічного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » бригадним генералом та Начальником адміністративної групи оперативно-тактичного угруповання « ІНФОРМАЦІЯ_1 » оперативно-стратегічного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » майором), в яких зазначено підстави їх видачі, зокрема і бойові розпорядження, журнали бойових дій, накази, рапорти, тощо. (а.с. 15-29).
Таким чином, судом встановлено, що із вказаних довідок, вбачається, що підставою їх видачі слугували накази командира, бойове розпорядження, журнал ведення бойових дій, рапорти, тощо.
Скаржник, в апеляційній скарзі зазначаючи про незгоду із судовим рішенням, вказує про неотримання належних документів щодо позивача, що по суті ставить під сумнів існування документів, що зазначені у довідках, як підставу їх видачі.
Проте відповідач на підтвердження своєї позиції не спростував існування документів, на підставі яких були видані довідки.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції відхиляє доводи скаржника стосовно неіснування ВЧ НОМЕР_5 а також того, що представник військової частини не може самостійно збирати докази щодо правомірності (чи неправомірності) видачі (чи невидачі) документів іншою військовою частиною чи органом військового управління, оскільки приписами ч. 2 ст. 77 КАС України прямо встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Також колегія суддів наголошує, що доводи скаржника в апеляційній скарзі у тому числі зводяться до перекладання на позивача тягаря з надання належно оформлених документів, оформлення яких не належить до повноважень позивача.
Зважаючи на те, що відповідачем ні під час розгляду в суді першої, ні апеляційної інстанції не наведено жодних мотивів та не надано відповідних доказів того, що довідки від 10.07.2022 №2022/окп/38/208, від 04.08.2022 №2022/окп/478, від 20.10.2022 №2022/окп/1324, від 20.10.2022 №2022/окп/1322 та від 09.11.2022 №2022/окп/1548 видані позивачу безпідставно, або що інформація, зазначена у цих довідках, не відповідає дійсності, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що належним способом захисту прав позивача в даному випадку є саме визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не нарахування і невиплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168, в розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень 00 коп. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за періоди з 01.05.2022 по 10.06.2022, з 11.06.2022 по 30.06.2022, з 01.07.2022 по 31.07.2022, з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022 та з 01.10.2022 по 31.10.2022 та зобов'язання здійснити такі виплати, з урахуванням раніше виплачених сум.
Щодо доводів відповідача про пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду, суд апеляційної інстанції не знаходить правових підстав для перегляду висновку суду першої інстанції про відсутність порушень строків звернення до суду.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Розподіл судових витрат не здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року в адміністративній справі №280/109/25 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст. 328, 329 КАС України.
Повне судове рішення складено 27 серпня 2025 року.
Головуючий - суддя Н.І. Малиш
суддя Н.П. Баранник
суддя А.А. Щербак