27 серпня 2025 року м. Дніпросправа № 160/793/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року (суддя 1-ї інстанції Савченко А.В.)в адміністративній справі №160/793/25 за позовом ОСОБА_1 до Оперативного командування “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » (Військова частина НОМЕР_1 ), третя особа: Військова частина НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
10 січня 2025 позивач, через представника, звернувся до суду з позовом до Оперативного командування “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » (Військова частина НОМЕР_1 ), третя особа: Військова частина НОМЕР_2 , в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Оперативного командування “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » (Військова частина НОМЕР_1 ), яка полягає у невиданні наказу Командувача військ Оперативного командування “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » про звільнення з військової служби лейтенанта медичної служби ОСОБА_1 , начальника медичного пункту мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_2 на підставах, визначених абзацом 10 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» за результатами розгляду рапорту ОСОБА_1 від 25 листопада 2024 року (вх. № 28557 від 03 грудня 2024 року).
- зобов'язати Оперативне командування “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » (Військова частина НОМЕР_1 ) прийняти рішення про звільнення лейтенанта медичної служби ОСОБА_1 , начальника медичного пункту мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_2 з військової служби на підставах, визначених абзацом 10 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу».
В обґрунтування позовних вимог зазначено про незгоду з відмовою відповідача у реалізації рапорту про звільнення на підстаі норми визначеної абз. 10 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу», оскільки до рапоррту були подані всі необхідні документи.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Оперативного командування “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » (Військова частина НОМЕР_1 ), яка полягає у невиданні наказу Командувача військ Оперативного командування “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » про звільнення з військової служби лейтенанта медичної служби ОСОБА_1 , начальника медичного пункту мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_2 на підставах, визначених абзацом 10 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» за результатами розгляду рапорту ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) від 25 листопада 2024 року (вх. № 28557 від 03 грудня 2024 року).
Зобов'язано Оперативне командування “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » повторно розглянути рапорт лейтенанта медичної служби ОСОБА_1 від 25 листопада 2024 року (вх. № 28557 від 03 грудня 2024 року) про звільнення з військової служби на підставах, визначених абзацом 10 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу», з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Відповідачем на вказане рішення суду подана апеляційна скарга, в якій зазначено на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволення позову.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не надано належної оцінки доводам відповідача щодо підстав відмови задоволення рапорту. Відповідач зазначає, що позивачем не було подано документів на підтвердження підстав, зазначених в рапорті, звільнення зі служби, оскільки застережень та обмежень дружини позивача щодо виховання дитини не має. Отже будь-якої вини чи протиправних дій з боку Військової частини НОМЕР_1 стосовно позивача допущено не було.
Позивачем поданий відзив на апеляційну скуаргу в яком просить відмовити у її задоволенні.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів п.3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів доходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 на посаді начальника медичного пункту мотопіхотного батальйону.
25 листопада 2024 року, ОСОБА_1 звернуся з рапортом до командування військової частини НОМЕР_2 про звільнення з військової служби на підставах, визначених абзацом 10 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу», а саме: у зв'язку з вихованням військовослужбовцем дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько- консультативною комісією закладу охорони здоров'я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, але якій не встановлено інвалідність, за умови що такі особи не мають інших працездатних осіб, зобов'язаних відповідно до закону їх утримувати.
До вказаного рапорту були долучені нотаріально засвідчені копії наступних документів: паспорту ОСОБА_1 , РНОКПП ОСОБА_1 , паспорту ОСОБА_2 , РНОКПП ОСОБА_2 , свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 , свідоцтво про народження серії НОМЕР_5 , довідка №182 про захворювання дитини на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне (орфанне) захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет І типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок ГУступеня, про те, що дитина отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги (форма первинної облікової документації № 080-3/о) видана Комунальним некомерційним підприємством “Теофіпольска багатопрофільна лікарня» Теофіпольської селищної ради 21.06.2024 року, довідка до акту огляду МСЕК ОСОБА_2 серії 12 ААГ №773005 від 11.10.2024 року, а також оригінали довідок № 19-830 та №19-831 від 18.10.2024 року, видані Управлінням соціального захисту населення Хмельницької районної військової адміністрації
Рапорт було погоджено командиром мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_2 майором ОСОБА_3 .
03 грудня 2024, рапорт зареєстровано в діловодстві військової частини НОМЕР_2 за вхідним № 28557.
Листом Військової частини НОМЕР_1 № 10316 від 23 грудня 2024 повернуто без реалізації рапорт ОСОБА_1 , оскльіки не погоджено юридичною службою у зв'язку з тим, що підстави в поданні на звільнення не відповідають пункту другого частини четвертої та пункту третього частини дванадцятої статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» підпункту “г» (через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) - виховання військовослужбовцем дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет І типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини , яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров'я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, але якій не встановлено інвалідність, за умови що такі особи не мають інших працездатних осіб, зобов'язаних відповідно до закону їх утримувати), а саме - висновком МСЕК (довідка до акту МСЕК) ОСОБА_2 не визнана непрацездатною, а тому за Законом України зобов'язана утримувати дитину. Також не підтверджено відсутність інших працездатних осіб, які зобов'язані за Законом України утримувати дитину».
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не видання наказу про звільнення з військової служби, за результатами розгляду рапорту, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем протиправно не було прийнято наказ за результатами рапорту, оскільки наслідком написання рапорту військовослужбовця про звільнення є наказ по стройовій частині чи відмова у задоволенні рапорту. Проте оскільки звільнення не погоджено з юридичною службою, а отже не виконано всі умови, визначені законом, суд зобов'язав відповідача повторно розглянути рапорт лейтенанта медичної служби ОСОБА_1 про звільнення, з підстав зазначених в ньому.
Так позивач не оскаржує рішення суду першої інстанції в частині відмови задоволених позовних вимог, а отже колегія суддів суду апеляційної інстанції надає оцінку доводам суду першої інстанції в частині доводів апеляційної скарги, відповідно до приписів ст. 308 КАС України.
Колегія суддів переглядаючи судове рішення погоджується з висновками суду першої інстанції про помилковість позиції відповідача визначеної у відмові щодо реалізації рапорту, з огляду на наступне.
Відповідно до пунктів 6, 7 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 (далі - Положення №1153/2008) початок і закінчення проходження військової служби, строки військової служби, а також граничний вік перебування на ній визначено Законом № 2232-XII.
Пункт 233 Положення №1153/2008 передбачає, що військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються:
- підстави звільнення з військової служби;
- думка військовослужбовця щодо його бажання походити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю;
- районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.
Звільнення військовослужбовців із військової служби під час дії особливого періоду регламентовано пунктом 225 цього Положення. Так, підпунктом 2 пункту 225 Положення № 1153/2008 передбачено, що звільнення військовослужбовців із військової служби здійснюється під час дії особливого періоду (з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації) - на підставах, передбачених частиною третьою, пунктом 2 частини четвертої, пунктом 3 частини п'ятої та пунктом 3 частини шостої статті 26 Закону № 2232-XII:
- у військових званнях до майстер-сержанта (майстер-старшини) включно за всіма підставами - командирами бригад (полків, кораблів 1 рангу) і посадовими особами, які відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України прирівняні до них;
- у військових званнях до підполковника (капітана 2 рангу) включно за всіма підставами - командирами корпусів та командувачами військ оперативних командувань і посадовими особами, які відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України прирівняні до них.
Підстави та порядок звільненнязвійськової служби передбачені ст.26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі Заокн №2232-XII), а у ч. 4 цієї статті наведені підстави звільненнязвійськової служби військовослужбовців, які проходять військову службузапризовом під час мобілізації, на особливий період, військову службузапризовом осіб із числа резервістів в особливий період,зокрема:під час воєнного стану (п. 2).
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першоїстатті 106 Конституції України,Закону України "Про правовий режим воєнного стану"Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/202в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
В подальшому Указами Президента України воєнний стан продовжувався та на момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні триває.
Відповідно до пп."г" п.2 ч.4 ст.26 Закону № 2232-ХІІ військовослужбовці,які проходять військову службузапризовом під час мобілізації, на особливий період, військову службузапризовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняютьсязвійськової служби під час дії воєнного станучерез сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначаєтьсячастиною дванадцятоюцієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).
Згідно з абзацом 10 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону №2232-ХІІ визначено, що військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин під час дії воєнного стану, у разі виховання військовослужбовцем дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров'я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, але якій не встановлено інвалідність, за умови що такі особи не мають інших працездатних осіб, зобов'язаних відповідно до закону їх утримувати.
Механізм реалізації та порядок організації у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту виконання вимог Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153, визначає Інструкція про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затверджена наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 № 170 (далі - Інструкція №170 в редакції на час спірних відносин).
Відповідно до п. 14.10 розділу XIV Інструкції №170 звільнення з військової служби через сімейні обставини або інші поважні причини здійснюється за наявності оригіналів документів, що підтверджують таку підставу звільнення.
Через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 червня 2013 року № 413 та визначено підпунктом “г» пунктів 1, 2 частини четвертої, підпунктом “ґ» пункту 2 частини п'ятої, підпунктом “г» пункту 2 частини шостої статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу», подаються: копія аркуша бесіди; копія рапорту військовослужбовця; документи, що підтверджують наявність сімейних обставин або інших поважних причин; копія розрахунку вислуги років військової служби (при набутті права на пенсійне забезпечення за вислугою років) (пункт 5 Додатку 19 до Інструкції №170).
Відповідно до пп.21 п. 5 Додатку 19 до Інструкції №170 встановлено: у разі виховання військовослужбовцем дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров'я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, але якій не встановлено інвалідність, за умови, що такі особи не мають інших працездатних осіб, зобов'язаних відповідно до закону їх утримувати:
- для підтвердження захворювання дитини - довідка про захворювання дитини на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне (орфанне) захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, про те, що дитина отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги (форма первинної облікової документації № 080-3/о, затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 09 березня 2021 року № 407 “Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров'я», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15 квітня 2021 року за № 510/36132);
- для підтвердження виховання дитини - довідка про отримання державної допомоги на дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність, видана структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій (військової адміністрації), виконавчим органом міської, районної у місті (у разі її утворення) ради, центром з нарахування та здійснення соціальних виплат (незалежно від того, кого призначено отримувачем допомоги);
- для підтвердження родинних зв'язків з батьками: - для батьків - копія свідоцтва про народження дитини із зазначенням батьківства (материнства) особи.
Зі змісту наведених норми вбачається, що для звільнення з військової служби у випадку необхідності виховання військовослужбовцем дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, є наявність однієї умови - що така особа (дитина у спірному випадку) не має інших працездатних осіб, зобов'язаних відповідно до Закону її утримувати.
Не є спірним подання позивачем, разом із рапортом, довідки №182 про захворювання дитини на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне (орфанне) захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет І типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок ГУступеня, про те, що дитина отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги (форма первинної облікової документації № 080-3/о) видана Комунальним некомерційним підприємством “Теофіпольска багатопрофільна лікарня» Теофіпольської селищної ради 21.06.2024 року.
Відповідач залишаючи без реалізації рапорт позивача про звільнення, з підстав в ньому зазначених, дійшов висновку, що висновком МСЕК (довідка до акту МСЕК) ОСОБА_2 не визнана непрацездатною, а тому відповідно за Законом України зобов'язана утримувати дитину. Також не підтверджено відсутність інших працездатних осіб, які зобов'язані за Законом України утримувати дитину.
Проте ці висновки відповідача є помилковими.
Так соціальна експертна комісія не визначає непрацездатність особи, а встановлює групу інвалідності, що є підставою для визнання особи непрацездатною.
Поняття непрацездатної особи закріплене в ст. 1 Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» N 1058-IV.
Так непрацездатні громадяни, відповідно до ст. 1 Закону N 1058-IV, це особи, які досягли встановленого цим Законом віку, що дає право на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, та дострокової пенсії, або особи з інвалідністю, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до закону.
Отже особа з інвалідністю є непрацездатною.
Як свідчать встановлені обставини справи, позивач разом із рапортом подав відповідачу довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ № 773005 від 11.10.2024 року, про встановлення ОСОБА_2 інвалідність ІІ групи з 30.04.2024року.
Також матеріали справи містять копію пенсійного посвідчення № НОМЕР_6 серії НОМЕР_7 , ОСОБА_2 , відповідно до якого вона перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України та отримує пенсію по інвалідності 2 гр. загальне захворювання. Посвідчення видане 04.12.2024, дійсне до 31.10.2025.
Отже дружина позивача є особою з інвалідністю, враховуючи термін дії довідки МСЕК, та враховуючи термін дії пенсійного посвідчення, є непрацездатною особою.
Оскільки за нормами законодавства, саме батьки зобов'язані утримувати дитину, враховуючи подані сторонами докази, а ткож зважаючи на підстави відмови відповідачем у реалізації рапорту, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанйії про наявність підстав для повторного розгляду рапорту позивача.
З огляду на зазначене, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Враховуючи зазначене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстави для скасування судового рішення відсутні.
Розподіл судових витрат не здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року в адміністративній справі №160/793/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення (27.08.2025) та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст 328, 329 КАС України.
Повне судове рішення складено 27 серпня 2025 року.
Головуючий - суддя Н.І. Малиш
суддя Н.П. Баранник
суддя А.А. Щербак