Справа № 420/24676/25
27 серпня 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Бабенко Д.А., розглянувши матеріали позовної заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови,
23 липня 2025 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якій позивач просить суд:
визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ВП №74235012 від 30.06.2025 про накладення штрафу в розмірі 10 200 грн.
Ухвалою суду від 04.08.2025 року позовну заяву залишено без руху, позивачу встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду:
обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з наведенням підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду, а також з наданням відповідних доказів;
доказів сплати судового збору у сумі 2422,40 грн.
14.08.2025 до суду через систему «Електронний суд» від позивача надійшли заяви про усунення недоліків, додатком до яких є платіжна інструкція №8040 від 07.08.2025 про сплату судового збору у сумі 2422,40 грн, а також клопотання про поновлення строку звернення до суду.
В обґрунтування вказаного клопотання позивач вказує, що до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області 21.07.2025 з Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшла постанова ВП №74235012 від 30.06.2025 про накладення штрафу в розмірі 10200 грн. До представника Головного управління 01.07.2025 року надійшло повідомлення від технічної підтримки підсистеми «Електронний суд», у зв'язку з технічними проблемами підсистеми «Електронний суд» 30.06.2025 та 01.07.2025 документи в Електронний кабінет Головного управління не надходили. Між представником Головного управління та техпідтримкою підсистеми «Електронний суд» велось електронне листування з 30.06.2025 по 17.07.2025, проте постанова ВП №74235012 від 30.06.2025 про накладення штрафу в розмірі 10200 грн. надійшла до Головного управління лише 21.07.2025 року. При цьому, 23.07.2025 року представником Головного управління було оскаржено постанову ВП №74235012 від 30.06.2025 про накладення штрафу в розмірі 10200 грн. до Одеського окружного адміністративного суду. Представник позивача на підтвердження надав скриншоти листування представника та техпідтримки підсистеми «Електронний суд».
Вирішуючи питання щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду, суддя вказує про таке.
Положеннями ст.122 КАС Країни встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Дотримання строків звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця передбачені статтею 287 КАС України.
Згідно з приписами ч. 1, 2 ст. 287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Позовну заяву може бути подано до суду:
1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів;
2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду встановлені статтею 123 КАС України.
Частиною першою вказаної статті визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Отже, чинним законодавством передбачено повернення позовної заяви, якщо у встановлений судом строк позивачем не виконано вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху. Тобто, повернення позовної заяви - це процесуальна дія, яка припиняє розгляд конкретної позовної заяви на стадії відкриття провадження без вирішення спору по суті, у випадку неможливості її розгляду з підстав, які можуть бути усунуті особою, яка звернулася до суду.
Позивач вважається таким, що не усунув недоліки, якщо до закінчення встановленого судом строку не усунув усіх або хоча б одного недоліку, зазначеного в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху.
Суддя звертає увагу, що поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До таких обставин відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (п.п.6, 7 ч.5 ст.44 КАС України).
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку звернення до суду.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні позовної заяви, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Підстави пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання позовної заяви.
Як вбачається з матеріалів справи, 30.06.2025 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Косютою В.І. винесено постанову про накладення штрафу в розмірі 10200 грн у рамках виконавчого провадження №74235012.
Однак, до суду з даним позовом позивач звернувся 23.07.2025, тобто з пропущенням десятиденного строку звернення до суду, встановленого ст. 287 КАС України, що спростовує твердження позивача щодо звернення до суду з позовною заявою в межах десятиденного строку.
При цьому, з наданих представником позивача скріншотів вбачається, що 03.07.2025 позивач вже обізнаний про винесення постанови про накладення штрафу від 30.06.2025 у виконавчому провадженні №74235012.
Суд зазначає, що технічна проблема підсистеми «Електронний суд», про яку вказує представник позивача у заяві про поновлення строку звернення до суду, полягала у неможливості лише завантажити оскаржувану постанову в повному обсязі.
Разом з цим, представник позивача до матеріалів позовної заяви надає копію постанови про відкриття виконавчого провадження №74235012 від 21.02.2024, в якій зазначений ідентифікатор доступу для ознайомлення з усіма матеріалами виконавчого провадження через Автоматизовану систему виконавчого провадження.
Тобто, позивач не позбавлений можливості самостійно ознайомитись з повним текстом оскаржуваної постанови безвідносно до роботи підсистеми «Електронний суд».
Водночас, як вже зазначено судом, 03.07.2025 позивач був обізнаний про винесення оскаржуваної постанови, проте до суду звернувся лише 23.07.2025.
За таких підстав, суд вважає неповажними причини пропуску строку звернення до суду через неможливість ознайомитись з повним текстом оскаржуваної постанови через систему «Електронний суд», оскільки позивач, по-перше, був обізнаний про прийняття оскаржуваної постанови щонайменше 03.07.2025 та мав реальну можливість ознайомитись з повним текстом оскаржуваної постанови через Автоматизовану систему виконавчого провадження.
Суд критично оцінює надану представником позивача переписку з технічною підтримкою підсистеми «Електронний суд», оскільки така переписка лише доводить той факт, що позивач обізнаний щодо винесення оскаржуваної постанови, водночас не вчиняє жодних дій щодо її отримання в порядку, визначеному, в тому числі, Законом України «Про виконавче провадження».
Водночас, ані матеріали позовної заяви, ані заява про поновлення строку звернення до суду не містять даних, які саме дії вчинялись позивачем, окрім переписки з технічною підтримкою один раз на три дні, щодо отримання повного тексту оскаржуваної постанови, про прийняття якої позивач знав з 03.07.2025, про що свідчить дата на скріншоті від 03.07.2025.
Відтак, зазначені позивачем обставини, на переконання суду, не були перешкодою для звернення до суду особи за захистом своїх прав.
Підсумовуючи викладене, позивачем не наведено обґрунтованих причин, підтверджених належними доказами, об'єктивної неможливості оскарження постанови про накладення штрафу в розмірі 10200 грн в судовому порядку у встановлений законом десятиденний строк.
Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого. Позивач, необґрунтовано, не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, а не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 р. № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
За таких обставин, суддя доходить висновку, що позивач пропустив строк звернення до суду з даним позовом, не навівши при цьому поважних та об'єктивних причин пропуску вказаного строку.
З урахуванням наведеного, суддя визнає неповажними причини пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду, які наведені представником позивача у клопотанні про поновлення строку на оскарження постанови про накладення штрафу від 14.08.2025.
Інших обґрунтувань щодо поважності причин пропуску строку для звернення до адміністративного суду, представником позивача у клопотанні про поновлення строку на оскарження постанови про накладення штрафу не зазначено, та відповідних доказів на обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду не надано.
Згідно з ч.5 ст.169 КАС України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу (якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними).
Враховуючи, що позивачем не усунуто недоліки позовної заяви у спосіб подання клопотання із наведенням підстав для поновлення процесуального строку, а наведені підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду, що зазначені в клопотанні про поновлення строку на оскарження постанови про накладення штрафу, суддя визнає неповажними, позовна заява підлягає поверненню на підставі п.9 ч.4 ст.169 КАС України.
Керуючись ст.120, 121, 122, 123, 169, 248, 256, 295 КАС України, суд
Визнати неповажними підстави для поновлення Головному управління Пенсійного фонду України в Одеській області строку звернення до адміністративного суду, які зазначені представником позивача у клопотанні про поновлення строку на оскарження постанови про накладення штрафу від 30.06.2025 ВП№74235012 (вх.№ЕС83311/25).
У задоволенні клопотання представника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про поновлення строку на оскарження постанови про накладення штрафу від 30.06.2025 ВП№74235012 - відмовити.
Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови - повернути позивачу без розгляду.
Копію ухвали разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати позивачеві.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Ухвала набирає законної сили у строки, визначені ст.256 КАС України.
Суддя Дмитро БАБЕНКО