Справа № 420/19885/25
26 серпня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стефанова С.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду 23 червня 2025 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі пункту 10 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», згідно заяви ОСОБА_1 від 06.06.2025 року;
- зобов'язати комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 прийняти рішення, яким надати відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі пункту 10 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», згідно заяви ОСОБА_1 від 06.06.2025 року, про що видати відповідну довідку;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати.
Позиція позивача обґрунтовується наступним
Позивач зазначає, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як внутрішньо перемішена особа проживає за вищевказаною адресою. З 15.05.2023 року відповідно до ухвали Ізмаїльського міськрайсуду Одеської області призначений опікуном над недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з яким проживає за однією адресою. Будучі військово зобов'язаною особою позивач 06.06.2025 року подавав заяви з підтверджуючими документами на право отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.10 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» на яку 12.06.2025 року отримав письмове повідомлення №1/6959 згідно змісту якого вбачається, що комісія ІНФОРМАЦІЯ_4 прийняла рішення про відмову у наданні відстрочки у зв'язку з тим, що термін дії рішення суду закінчився згідно ч.6-8 ст.300 ЦПК України.
Вважаючи відмову відповідача в наданні відстрочки позивачу, як опікуну особи, визнаної судом недієздатною необґрунтованою та протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Процесуальні дії та клопотання учасників справи
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 25 червня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в порядку ст.262 КАС України.
Відповідач до суду відзив на позовну заяву не подав.
Станом на 26 серпня 2025 року, будь-яких інших заяв по суті справи з боку сторін на адресу суду не надходило.
Відповідно до ч.2 ст.262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовувалася позиція позивача, суд встановив наступні факти та обставини.
Обставини справи встановлені судом
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,, як внутрішньо перемішена особа проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
09.12.2013 року рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області у справі № 500/8133/13-ц визнано недієздатним ОСОБА_2 та призначено його опікуном ОСОБА_3 .
15.05.2023 року ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області у справі № 946/7793/22 призначено ОСОБА_1 опікуном над недієздатним ОСОБА_2 .
06.06.2025 року за вх.№ 7548 позивач звернувся до комісії відповідача із заявою в якій повідомляє, що є особою, яка на підставі пункту 10 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягає призову на військову службу під час мобілізації. На підставі викладеного просить розглянути заяву та оформити у порядку, визначеному постановою КМУ від 16 травня 2024 року №560, довідку про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. До заяви надано копії відповідних документів, в тому числі вищевказані рішення судів.
12.06.2025 року позивач отримав письмове повідомлення №1/6959 згідно змісту якого вбачається, що комісія ІНФОРМАЦІЯ_4 прийняла рішення про відмову у наданні відстрочки у зв'язку з тим , що термін дії рішення суду закінчився згідно ч.6- 8 ст.300 ЦПК України.
Вважаючи відмову відповідача в наданні відстрочки позивачу, як опікуну особи, визнаної судом недієздатною необґрунтованою та протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Джерела права та висновки суду
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу»(далі - Закон №2232-ХІІ).
Згідно з частинами 1, 2 ст.1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні»(затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ) введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. На момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України від21 жовтня 1993 року № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»(далі - Закон № 3543-XII).
Підстави звільнення від призову на військову службу під час мобілізації передбачені ст. 23 Закону № 3543-XII.
Відповідно до пункту 10 частини 1 статті 23 Закону №3543-XII, в редакції чинній на момент звернення позивача до відповідача із заявою, передбачено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані: опікун особи, визнаної судом недієздатною.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року №154 затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі- Положення №154).
Відповідно до п.п. 1, 11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.
Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, крім іншого: оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.
Відповідно до п.8 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (Додаток 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 №1487) призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні, зокрема, надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Зазначене дає підстави для висновку, що, за наведених обставин, під час дії мобілізації вирішення питання про надання відстрочки від призову на військову службу покладено саме на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Тобто військовозобов'язані, які мають правовий статус осіб, зазначених у статті 23 Закону № 3543-ХІІ, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації (мають відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації) на підставі Закону, а тому підтвердження такого їх статусу не потребує прийняття додаткового рішення органом державної влади чи органом місцевого самоврядування.
Процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення визначає Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. №560.
Згідно з частиною першою статті 52 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» №794-VІІ від 27.02.2014 постанови Кабінету Міністрів України набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими постановами, але не раніше дня їх опублікування.
Отже з 18.05.2024 року (з дня опублікування) змінено порядок надання відстрочки та такий обов'язок покладено на комісію, яка приймає рішення про надання або відмову у наданні відстрочки.
За п.6 цього Порядку №560, призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період включає:
оповіщення резервістів та військовозобов'язаних про виклик до районного (об'єднаного районного) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи його відділу, міського (районного у містах, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів України;
прибуття резервістів та військовозобов'язаних до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів, уточнення своїх персональних даних, внесення відповідних змін у військово-облікові документи та до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
проходження резервістами та військовозобов'язаними медичного огляду для визначення придатності до військової служби;
перевірку підстав щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення;
документальне оформлення призову на військову службу під час мобілізації;
відправлення призваних громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період до місць проходження військової служби.
Відповідно до п.56 Порядку №560, відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»».
Згідно з п.57 Порядку №560, для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Відповідно до п.58 Порядку №560, за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації зобов'язані оформити відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язаним працівникам (державним службовцям), які заброньовані у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, на території відповідальності якого вони розміщуються. До відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки подаються документи, зазначені у переліку згідно з додатком 5.
За п.60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.
У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України. У разі продовження строку проведення мобілізації перевірка підстав у військовозобов'язаного на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, крім підстав, зазначених у пункті 2 частини першої, пунктах 3, 4, 5 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», здійснюється за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Для продовження строку дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язаний з виданням Указу Президента України про продовження строку проведення мобілізації подає (надсилає) на розгляд комісії заяву у паперовій або електронній формі, зокрема, у разі технічної реалізації засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста.
У разі неможливості провести перевірку у військовозобов'язаного підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів територіальний центр комплектування та соціальної підтримки повідомляє про необхідність надання відповідних підтвердних документів.
При цьому суд зазначає, що згідно з Додатком 5 до Порядку №560 затверджено перелік документів, що подаються військовозобов'язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зокрема для отримання відстрочки на підставі пункту 10 частини 1 статті 23 вказаного Закону, надається рішення суду про визнання особи недієздатною та рішення суду про призначення опікуна.
Як встановлено судом, 09.12.2013 року рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області у справі № 500/8133/13-ц визнано недієздатним ОСОБА_2 та призначено його опікуном ОСОБА_3 .
15.05.2023 року ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області у справі № 946/7793/22 призначено ОСОБА_1 опікуном над недієздатним ОСОБА_2 .
06.06.2025 року позивач звернувся до відповідача із заявою в якій повідомив, що є особою, яка на підставі пункту 10 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягає призову на військову службу під час мобілізації. На підставі викладеного просить розглянути заяву та оформити у порядку, визначеному постановою КМУ від 16 травня 2024 року № 560, довідку про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
До заяви позивачем було надано копії відповідних документів, в тому числі вищевказані рішення судів.
Разом з тим, 12.06.2025 року позивач отримав письмове повідомлення №1/6959, зі змісту якого вбачається, що комісія ІНФОРМАЦІЯ_4 прийняла рішення про відмову у наданні відстрочки у зв'язку з тим, що термін дії рішення суду закінчився згідно ч.6- 8 ст.300 ЦПК України.
Надаючи правову оцінку даним твердженням відповідача, суд виходив з наступного.
Суд зазначає, що строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною зазначається у ч. 6 ст. 300 ЦПК України, а саме те, що строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років, а згідно ст. 40 ЦК України, фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду.
Такі зміни були внесені Законом № 2147-VIII від 03.10.2017 року, яким прийнятий ЦПК в новий редакції, якою вже і було врегульовані питання щодо дії рішення суду про визнання особи недієздатною ст.300.
Разом з тим, суд зазначає, що рішення суду, постановлені до цієї дати, строком не обмежені.
Встановлення строку дії рішення суду, на який призначається опікун над недієздатним, чинним законодавством не визначено.
Таким чином, станом на момент ухвалення рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області по справі №500/8133/13-ц, а саме, 09.12.2013 року, чинним на той момент ЦПК України не було передбачено строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною, а відтак і його продовження в майбутньому.
Необхідність продовження строку дії рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною, було впроваджено змінами до ЦПК України, які набрали чинності з 15.12.2017 року, тобто після ухвалення та набрання законної сили рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області по справі №500/8133/13-ц від 09.12.2013 року.
Відтак строку дії рішення суду від 09.12.2013 року судом не встановлено.
Відповідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
У відповідності із ч.4 ст.3 ЦПК України, закон, який встановлює нові обов'язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.
Відтак, зміни до ЦПК у 2017 році, щодо продовження строку дії рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною, в силу ст. 58 Конституції України, ч.4 ст.3 ЦПК України, не стосуються тих судових рішень, які були ухвалені до 15.12.2017 року.
Вказане в свою чергу, свідчить про те, що рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області по справі №500/8133/13-ц від 09.12.2013 року є чинним та продовження строку його дії не потребує.
Рішення суду є обов'язковим до виконання для всіх органів державної влади відповідно до ч. 1 ст. 18 ЦПК України.
Враховуючи вищезазначене, суд доходить до висновку, що ухвала Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 15 травня 2023року по справі № 946/7793/22 (провадження №2-о/946/40/23) встановлена без визначення строку її дії.
Відтак суд зазначає, що посилання відповідача на частину 6 статті 300 ЦПК України є безпідставним, скільки станом на 09.12.2013 року (постановлення рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області у справі № 500/8133/13-ц) про визнання особи недієздатним врегульовувалось статтями 236-241 ЦПК України, відповідно до яких рішення про визнання особи недієздатної не обмежувалось в часі. Зміни в Цивільно процесуальному кодексі були введені лише Законом № 2147-VIII від 03.10.2017 року, яким прийнятий ЦПК в новий редакції, якою вже і було врегульовані питання щодо дії рішення суду про визнання особи недієздатною ст.300.
Також суд наголошує, що відповідно до ст. 300 ЦПК України жодним чином не зазначено, що дія ухвали про призначення опікуном обмежується у часі.
При цьому, як було встановлено судом, права позивача було порушено саме рішенням Комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 оформлене протоколом №8 від 11.06.2025 року про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до п.10 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», відповідно зазначене рішення підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Враховуючи наведене, суд вважає, що належним способом захисту порушеного права є визнання протиправним та скасування рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 оформлене протоколом №8 від 11.06.2025 року про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до п.10 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 06.06.2025 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та прийняти відповідне рішення про надання позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі пункту 10 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.
Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування у спорі покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Статтею 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на викладене, суд погоджується з доводами позивача та враховуючи вищевикладене, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії підлягають задоволенню частково.
Розподіл судових витрат
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позов був задоволений, судові витрати позивача в сумі 1211 грн 20 коп. підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Керуючись ст.ст. 2, 6, 7, 8, 9, 12, 72, 77, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 оформлене протоколом №8 від 11.06.2025 року про відмову ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до п.10 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_6 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.06.2025 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та прийняти відповідне рішення про надання ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі пункту 10 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_4 суму сплаченого судового збору в розмірі 1211 грн. 20 коп. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 та п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржено, згідно ст.295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).
Суддя С.О. Cтефанов