Справа № 420/8223/25
27 серпня 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Свида Л.І. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
До суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення розміру пенсії позивача з 74% до 70% грошового забезпечення та обмеження пенсії максимальним розміром при перерахунку пенсії з 01.02.2023 року на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Одеській області №1333 від 05.06.2024 року, виданої станом на 01.01.2023 року, зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01.02.2023 року на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Одеській області №1333 від 05.06.2024 року, виданої станом на 01.01.2023 року у розмірі 74% грошового забезпечення, без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 262 КАС України та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву, позивачу - відповіді на відзив.
Позов обґрунтований позивачем тим, що він перебуває на пенсійному обліку в ГУПФУ в Одеській області та отримує пенсію за вислугу років в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Пенсію позивачу було призначено із розрахунку 74% грошового забезпечення. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04.10.2024 року у справі №420/25227/24 відповідача зобов'язано здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача з 01.02.2023 року на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Одеській області №1333 від 05.06.2024 року, виданої станом на 01.01.2023 року, з урахуванням виплачених сум. На виконання вищезазначеного рішення Одеського окружного адміністративного суду у січні 2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду У країни в Одеській області проведено перерахунок пенсії позивача. Проте, згідно з інформацією в електронному кабінеті пенсіонера на сайті Пенсійного фонду України станом на 05 січня 2025 року основний розмір пенсії ОСОБА_1 , виходячи із 70% грошового забезпечення, складає 33048,33 грн. При цьому в підсумку, з урахуванням її максимального розміру, складає 23610 грн. 05 січня 2025 року позивачем на картковий банківський рахунок отримано пенсію не в повному обсязі, а саме у розмірі 23610 грн., тобто з обмеженням пенсії максимальним розміром, тоді як його пенсія повинна бути перерахована і виплачена без обмеження пенсії максимальним розміром. Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області листом від 20.02.2025 року відмовило ОСОБА_1 у задоволенні заяви в зв'язку з тим, що на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/25227/24 були встановлені нові види грошового забезпечення, у зв'язку із чим перерахунок пенсії проведено з 01.02.2023 року у розмірі 70% грошового забезпечення у зв'язку із чим позивач звернувся до суду із цим позовом.
З відзиву Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на позовну заяву вбачається, що відповідач позов не визнає, зазначає, що пенсія за вислугу років ОСОБА_1 була призначені відповідно до статті 13 Закону України від 09.04.1992 року №2262 «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення. Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до пункту «а» ст. 13 Закону в редакції, що діяла після 01.10.2011 року не повинен був перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення. Законом України від 27.03.2014 року №1166-VIІ «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» до зазначеної статті внесено зміни, якими передбачено, що максимальний розмір пенсії за вислугу років не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення. З прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 21.02.2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» перерахунок раніше призначених пенсій було здійснено за нормами законодавства, що діяло на момент перерахунку. Пенсія обчислена та виплачується відповідно до норм чинного пенсійного законодавства, тому для проведення її перерахунку, виходячи з іншого розміру підстав немає. Щодо виплати пенсії без обмеження максимальним розміром, згідно із статтею 2 Закону України від 08.07.2011 року №3668 «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених в військової служби, та деяких інших осіб», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 01.01.2024 становить 2361,00 грн., максимальний розмір пенсії з 01.11.2024 року становить 23610,00 грн. Відповідач вважає, що не порушував прав позивача, а діяв на підставі і у повній відповідності до вимог чинного законодавства України.
Дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення проти позову, докази, якими вони підтверджуються, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років з 16.09.2011 року із розрахунку 28 років вислуги виходячи з 74% грошового забезпечення.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04.10.2024 року у справі №420/25227/24, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01.02.2023 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Одеській області №1333 від 05.06.2024 року, виданої станом на 01.01.2023 року, у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.10.2024 року у справі №420/25227/24 позивачу здійснено перерахунок пенсії з 01.02.2023 року перерахунок на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Одеській області №1333 від 05.06.2024 року, виданої станом на 01.01.2023 року.
З матеріалів справи вбачається, що позивачу здійснено перерахунок пенсії з 01.02.2023 року із розрахунку основного розміру пенсії 70% грошового забезпечення (вислуга років 28 років), підсумок пенсії 36048,33 грн., з урахуванням максимального розміру пенсії 23610 грн.
10.02.2025 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою щодо проведення перерахунку та виплати його пенсії з 01.02.2023 року на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Одеській області №1333 від 05.06.2024 року, виданої станом на 01.01.2023 року без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області листом від 20.02.2025 року повідомило позивачу про те, що у зв'язку із тим, що 05.11.2024 року набрало чинності рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.10.2024 року по справі №420/25227/24, яким установлено нові види грошового забезпечення, то перерахунок пенсії йому проведено з 01.02.2023 року у розмірі 70% грошового забезпечення, що передбачено ст. 13 Закону України від 09.04.1992 року №2262 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з врахуванням оновленої довідки Управління СБУ в Одеській області. Згідно Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік», прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 01.01.2025 року становить 2361 грн., максимальний розмір пенсії становить - 23610 грн. Розмір пенсії позивача на 01.02.2025 року становить 23610 грн.
Позивач не погодився із здійсненим перерахунком основного розміру його пенсії та звернувся до суду із даним позовом.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч. 4 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Так, відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції, що була чинною на момент призначення пенсії) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Враховуючи те, що позивач був звільнений з військової служби і мав 28 років вислуги для призначення пенсії, та з урахуванням встановленого на день призначення пенсії ч. 2 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» обмеження максимального розміру пенсії 90 відсотками відповідних сум грошового забезпечення, позивачу було призначено після звільнення та виплачувалась пенсія за вислугу років у розмірі 74 відсотків грошового забезпечення.
У статтю 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» були внесені зміни, якими обмежено максимальний розмір пенсії на рівні 80% від відповідних сум грошового забезпечення.
В подальшому, Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» також внесені зміни до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та змінено до 70% максимальний розмір пенсії від сум грошового забезпечення.
Таким чином, законодавча зміна встановленого Законом максимального розміру пенсії (з 90% до 70% сум грошового забезпечення) відбулася вже після призначення та здійснення виплати позивачу пенсії згідно положень законодавства.
При цьому, відповідач перерахував пенсію позивачу, однак, розмір перерахованої пенсії визначив з 70% грошового забезпечення, незважаючи на те, що її розмір обчислювався та виплачувався з 74 % грошового забезпечення.
Суд наголошує, що внесені Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» зміни до частини другої ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної та виплачуваної пенсії, а мають застосовуватися лише виключно при призначенні нових пенсій.
Приписами ч. 1 ст. 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
За загальним правилом закон зворотної сили не має, а тому норми ч. 2 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» поширюється на відносини, які виникли після набуття чинності Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні».
Таким чином, відповідачем не доведено підстави визначення розміру пенсії 70% від грошового забезпечення.
При цьому, ст. 22 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Суд звертає увагу, що за рішенням Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99 дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.
З аналізу зазначених норм вбачається, що при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» зміни до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% від сум грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедура призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
Така ж правова позиція викладена Верховним Судом у постанові 27.02.2018 року у справі № 642/3284/17, від 31.01.2018 року у справі № 523/4930/15-а, від 03.04.2018 року у справі № 175/1665/17, від 24.04.2018 року у справі № 686/12623/17.
Слід зазначити, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 року №8-рп/99 у справі щодо права на пільги, від 20.03.2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи з висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
Більше того, будь-якими нормативно-правовими актами, що регулюють питання призначення та перерахунку пенсій військовослужбовців, в тому числі статтею 63 Закону № 2262-ХІІ, «Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 13 лютого 2008 року, постановою Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року, «Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України №3-1 від 30.01.2007 року, та іншими не передбачається зменшення розміру раніше призначеної та виплачуваної пенсії в розмірі 74% грошового забезпечення пенсії позивача (в тому числі під час проведення перерахунків пенсії) у разі внесення змін до законодавства у майбутньому шляхом зменшення величини максимального розміру пенсії за вислугу років.
Згідно ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Перерахунок пенсій осіб, звільнених з військової служби, здійснюється відповідно до розділу VIII «Порядок перерахунку пенсій» Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та безпосередньо до статті 63 цього розділу вказаного Закону, якою встановлено наступне.
Перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, яким присвоєно чергові військові (спеціальні) звання під час перебування їх у запасі або у відставці, раніше призначені їм пенсії з урахуванням нових присвоєних військових (спеціальних) звань не перераховуються.
Отже, ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не передбачено зменшення розміру пенсії, обчисленого у відсотках грошового забезпечення в залежності від вислуги років військовослужбовця, під час проведення чергового перерахунку пенсії внаслідок законодавчого зменшення максимального розміру пенсій за вислугу років, яке відбулося після звільнення військовослужбовця зі служби та призначення і виплати йому пенсії.
Аналогічно, не містять відповідних норм щодо зменшення розміру раніше призначеної пенсії під час проведення її перерахунку і інші нормативно-правові акти, якими регламентований порядок перерахунку пенсії, зокрема «Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений постановою Кабінету Міністрів України №45 від 13 лютого 2008 року, постанова Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», «Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений постановою правління Пенсійного фонду України №3-1 від 30.01.2007 року.
В свою чергу, ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» встановлено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Статтею 13 цього Закону визначаються розміри пенсії за вислугу років у відсотках від грошового забезпечення військовослужбовця.
Процедури призначення та перерахунку пенсій різні за змістом, нормативним регулюванням і механізмом їх проведення.
З огляду на положення ст. 19 Конституції України відповідач не має права діяти на підставі власних міркувань, а зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, призначена та виплачувана до прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про проведення перерахунку пенсій (постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року) позивачу довічна пенсія за вислугу років у розмірі 74% грошового забезпечення не підлягає зменшенню під час проведення перерахунку його пенсії у випадку зміни видів чи розмірів грошових виплат відповідної категорії військовослужбовців, які відбулися після призначення пенсії, адже це не передбачено законом.
Таким чином, при проведенні перерахунку пенсії з 01.02.2023 року на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Одеській області №1333 від 05.06.2024 року відповідачем протиправно зменшено розмір пенсії позивача за вислугу років з 74 % на 70 % грошового забезпечення.
Щодо позовних вимог ОСОБА_1 в частині обмеження перерахованої пенсії позивача максимальним розміром, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно зі ст. 1, 1-1, ч. 1 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років. Військовослужбовці, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, які стали особами з інвалідністю за умов, передбачених цим Законом, набувають право на пенсію по інвалідності.
Законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Пенсії, які призначаються відповідно до цього Закону особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей, обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, який одержували військовослужбовці до призову на строкову військову службу чи після звільнення з військової служби до звернення за пенсією, або до середньомісячного грошового забезпечення, одержуваного військовослужбовцями в період проходження військової служби за контрактом. При цьому середньомісячний заробіток (грошове забезпечення) для обчислення їм пенсій визначається в порядку, встановленому Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до ч. 7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
При цьому, ч. 7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» рішенням Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016 року визнано неконституційним.
Конституційний Суд України зазначив, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом №2262, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
В резолютивній частині рішення Конституційний суд України зазначив: визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ зі змінами, а саме: - частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
При цьому, частина сьома ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення № 7-рп/2016 від 20.12.2016 року.
Таким чином, з 20 грудня 2016 року відсутня ч. 7 ст. 43 в Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 1774-VIII, який прийнято 06 грудня 2016 року та вперше опубліковано в газеті «Голос України» 27 грудня 2016 року та набрав чинності відповідно до прикінцевих положень з 1 січня 2017 року, у частині сьомій статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» слова і цифри «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року».
Зі змісту внесених змін Законом України № 1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016 року, вбачається, що у Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.
Даний висновок узгоджується з позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 3 жовтня 2018 року по справі № 127/4267/17, від 16 жовтня 2018 року по справі № 522/16882/17, від 31 січня 2019 року по справі № 638/6363/17, від 15 квітня 2019 року по справі № 127/4270/17, від 15 квітня 2019 року по справі № 522/16973/17, від 21 листопада 2019 року у справі № 295/2039/17, від 10 жовтня 2019 року по справі № 522/22798/17, від 23 червня 2020 року по справі № 686/24928/16-а, від 30 жовтня 2020 року по справі № 522/16881/17.
Таким чином, після прийняття Конституційним Судом України Рішення №7-рп/2016 від 20.12.2016 року обмеження розміру пенсії позивача 10 (десятьма) прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність - є неправомірним.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача на положення ст. 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», оскільки саме на підставі вказаного Закону були внесені зміни до ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та, фактично, є ідентичними.
При цьому, факт визнання такого обмеження розміру пенсії таким, що не відповідає ст. 117 Конституції України свідчить про протиправність застосування аналогічних положень Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» при перерахунку пенсії позивача.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача на постанови Верховного Суду від 14.03.2018 року по справі № 183/342/17, від 03.04.2018 року по справі № 361/4922/17, від 24.06.2020 року №580/234/19, оскільки у вказаних постановах надано правову оцінку спірним правовідносинам, які не є тотожними спірним правовідносинам по даній справі.
Таким чином дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром при перерахунку пенсії з 01.02.2023 року на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Одеській області №1333 від 05.06.2024 року, виданої станом на 01.01.2023 року є протиправними.
Враховуючи протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення розміру пенсії позивача з 74% до 70% грошового забезпечення та обмеження його пенсії максимальним розміром при перерахунку пенсії з 01.02.2023 року на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Одеській області №1333 від 05.06.2024 року, виданої станом на 01.01.2023 року, у суду є всі підстави для зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01.02.2023 року на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Одеській області №1333 від 05.06.2024 року, виданої станом на 01.01.2023 року у розмірі 74% грошового забезпечення, без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані, відповідають вимогам законодавства та підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 139, 243-246, 250, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення розміру пенсії позивача з 74% до 70% грошового забезпечення та обмеження пенсії максимальним розміром при перерахунку пенсії з 01.02.2023 року на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Одеській області №1333 від 05.06.2024 року, виданої станом на 01.01.2023 року, зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01.02.2023 року на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Одеській області №1333 від 05.06.2024 року, виданої станом на 01.01.2023 року у розмірі 74% грошового забезпечення, без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 з 74% до 70% грошового забезпечення та обмеження пенсії максимальним розміром при перерахунку пенсії з 01.02.2023 року на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Одеській області №1333 від 05.06.2024 року, виданої станом на 01.01.2023 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 року на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Одеській області №1333 від 05.06.2024 року, виданої станом на 01.01.2023 року у розмірі 74% грошового забезпечення, без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Леонід СВИДА