Справа № 420/14279/25
25 серпня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Харченко Ю. В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.02.2022 року на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України № 11/21457-суд від 04.10.2024 року, виданої станом на 01.01.2022 рік та з 01.02.2023 року на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України № 11/21458-суд від 04.10.2024 року, виданої станом на 01.01.2023 рік, у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб";
- зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 з 01.02.2022 року на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України № 11/21457-суд від 04.10.2024 року, виданої станом на 01.01.2022 рік та з 01.02.2023 року на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України № 11/21458-суд від 04.10.2024 року, виданої станом на 01.01.2023 рік у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням раніше проведених виплат без обмеження її максимальним розміром та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.02.2022 та з 01.02.2023 року по день проведення перерахунку.
У обґрунтуванні позовних вимог позивач ОСОБА_1 зазначає, що він є пенсіонером, який перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію за вислугу років з 02.08.2021 відповідно до Закону України № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Позивач стверджує, що у нього виникло право на перерахунок і виплату пенсії після того, як 29 січня 2020 року набула чинності постанова Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/6453/18. Ця постанова визнала протиправним та скасувала пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103. Відповідно до цього рішення, розміри посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням мають визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
Адміністрація Державної прикордонної служби України надіслала до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення позивача. На підставі цієї довідки позивач звернувся до Пенсійного фонду із заявою про перерахунок пенсії, але отримав відмову. Позивач вважає дії відповідача неправомірними, оскільки вони порушують його конституційне право на соціальний захист та суперечать нормам пенсійного законодавства.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 13 травня 2025 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), у справі № 420/14279/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , є пенсіонером, що отримує пенсію за вислугу років від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області. Він стверджує, що має право на перерахунок пенсії на підставі рішення суду, а саме постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18. Це рішення визнало неправомірним і скасувало певні положення урядової постанови, що стосувалися розрахунку пенсій. Відповідно до цього судового рішення, розміри посадового окладу та окладу за військовим званням мали визначатися на основі прожиткового мінімуму, що діяв на 1 січня 2020 року. Позивач отримав оновлену довідку про своє грошове забезпечення, але, попри звернення, йому було відмовлено в перерахунку пенсії.
У своєму відзиві на позовну заяву, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області не визнає позовні вимоги, вважаючи їх необґрунтованими. Відповідач зазначає, що Постанова Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 р. втратила чинність, а отже, немає підстав для її застосування. Натомість, Постанова Кабінету Міністрів України № 141 від 16.02.2022 р. визначила новий порядок розрахунку грошового забезпечення. Відповідач посилається на ч. 2 ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», де зазначається, що перерахунок пенсій здійснюється на підставі грошового забезпечення військовослужбовців. Таким чином, відповідач стверджує, що для перерахунку пенсії необхідна довідка від уповноваженого органу, оформлена згідно з вимогами законодавства, і лише вона є підставою для перерахунку.
Так, на думку суду, позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню, з урахуванням наступного.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі Закон № 2262-ХІІ).
Відповідно до ч. 3 ст. 51 Закону № 2262-XII, перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Згідно з ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ.
Пунктом 1 Порядку № 45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Додаток 2 до Порядку № 45 містить форму довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку Постановою № 103 було викладено в новій редакції, у якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 12 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2019 року, в адміністративній справі № 826/3858/18 визнав протиправними та не чинними пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45.
Оскільки зміни, внесені Постановою № 103, зокрема, до додатку 2 Порядку № 45, у якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, то з дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до внесення зазначених змін.
При цьому порядок дій, який повинні вчинити, зокрема, відповідач у зв'язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 Постанови № 103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45, не змінився.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок № 3-1.
Відповідно до пункту 24 Порядку 3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону № 2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток № 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Тотожні за змістом положення щодо процедури перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовців у разі зміни розміру їх грошового забезпечення містяться у пунктах 2, 3 Порядку № 45.
Отже, з набранням чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18 (05.03.2019 року) виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, тому саме у зв'язку з набранням законної сили вказаним рішенням суду позивач отримав право на перерахунок пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ та статті 9 Закону № 2011-ХІІ.
Верховний Суд у Рішенні від 17.12.2019 року по зразковій справі № 160/8324/19 дійшов висновку про те, що дії відповідача щодо відмови позивачу у підготовці та наданні до ГУ ПФУ оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року є неправомірними, а тому відповідача належить зобов'язати скласти та подати до ГУ ПФУ нову довідку про розмір грошового забезпечення, станом на 05.03.2019 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, статті 9 Закону № 2011-XII та з врахуванням положень постанови № 704, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 року (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) перерахунку основного розміру пенсії позивача.
Вказане рішення залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020 року у праві № 160/8324/19.
Суд зазначає, що Верховний Суд у рішенні по зразковій справі № 160/8324/19 від 17.12.2019 року, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020 року з вказаного питання зазначив: "Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 12 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2019 року, в адміністративній справі № 826/3858/18 визнав протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45. Оскільки зміни, внесені Постановою № 103, зокрема, до додатку 2 Порядку № 45, у якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, то з дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін."
Суд дійшов висновку, що у відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, у зв'язку з отриманням від позивача, ОСОБА_1 , заяви про перерахунок пенсії та довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 та 01.01.2023, виник обов'язок здійснити перерахунок пенсії позивача.
Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, отримав оновлену довідку про розмір грошового забезпечення від Адміністрації Державної прикордонної служби України. Незважаючи на твердження відповідача про відсутність повідомлення від Мінсоцполітики та неможливість самостійного розрахунку грошового забезпечення, обов'язок перерахунку пенсії ОСОБА_1 виникає безпосередньо з отриманої довідки та встановленого порядку.
Проте, зазначений обов'язок виконаний відповідачем не був.
Особливою формою здійснення права на пенсію є пенсійні правовідносини, які водночас виступають як один із видів суспільних відносин. Пенсійні правовідносини розглядаються як особлива форма соціальної взаємодії, що об'єктивно виникає в суспільстві відповідно до закону, учасники якої мають взаємні кореспондуючі права та обов'язки і реалізують їх з метою задоволення своїх потреб та інтересів в особливому порядку, який не заборонений державою чи гарантований і охороняється нею в особі певних органів.
Людина вступає в пенсійні правовідносини для реалізації свого права на отримання пенсійного забезпечення і такі відносини, за загальним правилом, мають безстроковий характер.
Пенсія за віком призначається конкретній особі на підставі наявного страхового стажу та розміру заробітної плати, яку вона отримувала, та, відповідно відрахувань до спеціального фонду.
Тобто, пенсія за віком - це свого роду "державний депозит" (примусовий та індивідуальний) кожної особи, який залежить від праці такої особи, та підлягає безумовному поверненню з боку держави у встановленому розмірі протягом всього життя пенсіонера, крім виняткових випадків, що можуть бути встановлені законом.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області вчинило протиправні дії, відмовивши ОСОБА_1 у перерахунку пенсії.
Суд встановив, що відповідач мав достатні підстави для перерахунку, оскільки отримав від позивача заяву та відповідні довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 та 01.01.2023. Згідно з чинним законодавством, органи Пенсійного фонду зобов'язані здійснювати перерахунок пенсій саме на підставі документів, наданих уповноваженими органами, і такі документи були надані.
Доводи відповідача про відсутність повідомлення від Міністерства соціальної політики України або про обмеженість його компетенції щодо розрахунку грошового забезпечення не можуть бути підставою для невиконання обов'язку з перерахунку пенсії, оскільки саме наявність належних документів про грошове забезпечення зобов'язує Пенсійний фонд до відповідних дій. Крім того, суд відхиляє аргументи відповідача щодо пропуску позивачем строків позовної давності, оскільки у правовідносинах, що стосуються перерахунку пенсії, має місце триваюче порушення прав, що дозволяє звертатися до суду без обмеження у часі.
Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 74-76 КАС України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відтак, беручи до уваги вищевикладене та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, підлягають задоволенню, з вище окреслених підстав.
Керуючись ст. ст. 2-12, 72-77, 139, 241-246, 250, 255, 22, 263, 295 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.02.2022 року на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України № 11/21457-суд від 04.10.2024 року, виданої станом на 01.01.2022 рік та з 01.02.2023 року на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України № 11/21458-суд від 04.10.2024 року, виданої станом на 01.01.2023 рік, у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
3. Зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 з 01.02.2022 року на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України № 11/21457-суд від 04.10.2024 року, виданої станом на 01.01.2022 рік та з 01.02.2023 року на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України № 11/21458-суд від 04.10.2024 року, виданої станом на 01.01.2023 рік у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням раніше проведених виплат без обмеження її максимальним розміром та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.02.2022 та з 01.02.2023 року по день проведення перерахунку.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Рішення складено 25.08.2025 p., з урахуванням знаходження судді Харченко Ю. В. у відпустці, у період з 30.05.2025 р. по 27.06.2025 р., а також на лікарняному, у період з 07.07.2025 р. по 08.08.2025 р. та з 11.08.2025 р. по 22.08.2025 р., включно.
Суддя Ю. В. Харченко
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
20.08.2025