27 серпня 2025 р. № 400/8014/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54005,
до відповідачаОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
простягнення податкового боргу у сумі 14 661,69 грн,
28 липня 2025 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідачка) про стягнення з відповідачки податкової заборгованості в рахунок погашення податкового боргу у сумі 14661,69 грн:
з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості у сумі 65,21 грн на користь місцевого бюджету Миколаївської ТГ;
з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості у сумі 14596,48 грн на користь місцевого бюджету Ольшанської ТГ.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідачки виник податковий борг на підставі податкового повідомлення-рішення (далі - ППР) з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, за 2023 рік у розмірі 11660,90 грн і пені в розмірі 3000,79 грн за період з 19.05.2024 по 21.05.2024. Зазначений податковий борг всупереч вимогам чинного законодавства відповідачка не сплатила.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Суд надіслав ухвалу від 30.07.2025 відповідачці на її поштову адресу, яка вказана як адреса її реєстрації у Відповіді від 29.07.2025 № 1616995 з Єдиного державного демографічного реєстру, яку вона не отримала у зв'язку із відсутністю адресата за вказаною адресою, що підтверджується довідкою про причини повернення / досилання (ф. 20) від 07.08.2025 до поштового відправлення № 0610271650828.
Отже, зазначена копія ухвали суду не була вручена відповідачці з незалежних від суду причин.
Відповідно до абзацу першого пункту 5 частини шостою статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак слід вважати, що копія вищенаведеної ухвали вручена відповідачці належним чином.
У встановлений судом строк відповідачка правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалась.
Розглянувши позовну заяву, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.
Позивач прийняв ППР щодо визначення відповідачці грошового зобов'язання:
за податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості від 03.04.2024 № 0078457-2407-1404-UA48060150000071713 (форма «Ф») за 2023 рік на суму 50,87 грн і від 03.04.2024 № 0078458-2407-1404-UA48060150000071713 (форма «Ф») за 2023 рік на суму 14,34 грн;
за податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості від 03.04.2024 № 0078455-2407-1404-UA48060230000098265 (форма «Ф») за 2023 рік на суму 11595,69 гривні.
Усі вищенаведенні ППР були надіслані на адресу місця проживання відповідача, які він не отримав у зв'язку із закінченням терміну зберігання поштового відправлення, що підтверджується довідкою про причини повернення / досилання (ф. 20) від 22.06.2024 до поштового відправлення № 0600928186439.
Згідно з розрахунками пені позивач нарахував відповідачці пеню на борги за минулі роки за період з 19.05.2024 по 21.05.2025 в розмірі 3000,79 гривні.
Позивач виставив відповідачці податкову вимогу від 15.03.2024 № 0006301-1306-1429 (форма «Ф») на суму 21633,75 грн, яку вона не отримала у зв'язку із закінченням терміну зберігання, що підтверджується довідкою про причини повернення / досилання (ф. 20) від 27.04.2024 до поштового відправлення № 0600905482561.
Зазначену податкову вимогу відповідачка в адміністративному або судовому порядку не оскаржила.
Загальний розмір податкового боргу відповідачки на день звернення позивача до суду становив 14661,69 грн, що підтверджується розрахунком податкової заборгованості станом на 10.07.2025 і витягами з інтегрованої картки платника.
З метою стягнення з відповідачки відповідного податкового боргу позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.
Відповідно до частини першої статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з пунктом 36.1 статті 36 ПК України передбачено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Пунктом 38.1 статті 38 ПК України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.
Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з підпунктом 266.7.1 обчислення податку з об'єкта/об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, разом з детальним розрахунком суми/сум податку, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (абзац другий підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПК України).
Таким чином, розрахунок сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, здійснюється контролюючим органом, який направляє такий розрахунок разом із ППР про сплату суми податку платнику податку.
Згідно з абзацом першим пункту 31.1 статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Пунктом 57.2 статті 57 ПК України встановлено, що у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, та надсилає (вручає) податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум платнику податку, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі та в статті 297 Митного кодексу України, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.
Відповідно до підпункту «а» підпункту 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 ПК України податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Як слідує з матеріалів справи, позивач нарахував відповідачці як фізичній особі податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2023 рік і надіслав їй ППР 03.04.2024 № 0078457-2407-1404-UA48060150000071713 (форма «Ф»), від 03.04.2024 № 0078458-2407-1404-UA48060150000071713 (форма «Ф») і від 03.04.2024 № 0078455-2407-1404-UA48060230000098265 (форма «Ф»), які вона згідно з довідкою про причини повернення / досилання (ф. 20) від 22.06.2024 до поштового відправлення № 0600928186439 не отримала у зв'язку із закінченням терміну зберігання поштових відправлень.
Відповідно до абзацу другого пункту 42.5 статті 45 ПК України у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Відтак ППР вважаються врученими відповідачці належним чином, чим спростовується її твердження про те, що відповідні ППР не надходили на її адресу.
Вказані грошові зобов'язання відповідачка на день звернення позивача до суду не сплатила, що підтверджується відповідним розрахунком позивача та витягами з інтегрованої картки платника.
Отож відповідачка не сплатила податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у строки встановлені підпунктом «а» підпункту 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 ПК України, а тому відповідні суми грошового зобов'язання вважаються узгодженими.
Крім цього, відповідно до підпункту 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 ПК України нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання.
Згідно з абзацом третім пункту 129.4 статті 129 ПК України на суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення його сплати, починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
Відповідно до інтегрованої картки платника і ручного розрахунку пені за формулою станом позивач нарахував відповідачці пеню на борги за минулі роки за період з 19.05.2024 по 21.05.2025 в розмірі 3000,79 гривні.
Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Суд встановив, що у зв'язку з виникнення у відповідачки податкового боргу позивач виставив їй податкову вимогу від 15.03.2024 № 0006301-1306-1429 (форма «Ф») на суму 21633,75 грн, яку вона не отримала у зв'язку із закінченням терміну зберігання, що підтверджується довідкою про причини повернення / досилання (ф. 20) від 27.04.2024 до поштового відправлення № 0600905482561.
Таким чином, враховуючи абзац другий пункту 42.5 статті 45 ПК України, вищезазначена податкова вимога вважається врученою відповідачці належним чином.
Ця податкова вимога на цей час не відкликана. Відповідачка не зверталася до позивача із заявами про розстрочення або відстрочення податкового боргу.
Відповідно до пункту 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Згідно з наявними у справі матеріалами відповідачка суму податкового боргу у визначені строки не сплатила. Разом з тим, будь-яких доказів на підтвердження сплати нею заборгованості або оскарження ППР у судовому порядку станом на день розгляду цієї справи до суду ні з боку відповідачки, ні з боку позивача не надійшло.
Тому сума відповідних грошових зобов'язань відповідачки з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, вважається узгодженою та є податковим боргом.
Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Пунктом 41.4 статті 41 ПК України встановлено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.
Згідно з підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України до контролюючих органів відносяться податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи).
Отож позивач має повноваження на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу.
Відповідно до пункту 95.2 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Податкова вимога вважається отриманою відповідачкою 27.04.2024, а позов поданий - 25.07.2025.
Таким чином, позивач звернувся до суду з цим позовом з дотриманням вимог статті 95 ПК України.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору згідно з пунктом 27 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» як територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в частині стягнення сум податкового боргу, тому відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 22, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд
1. Позов Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54001; код ЄДРПОУ 44104027) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) податкову заборгованість в рахунок погашення податкового боргу в сумі 14661 (Чотирнадцять тисяч шістсот шістдесят одна) гривня 69 копійок:
з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості у сумі 65 (Шістдесят п'ять) гривень 21 копійка на користь місцевого бюджету Миколаївської міської територіальної громади;
з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості у сумі 14596 (Чотирнадцять тисяч п'ятсот дев'яносто шість) гривень 48 копійок на користь місцевого бюджету Ольшанської селищної територіальної громади.
3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
4. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.Г.Ярощук
Повний текс рішення складено 27 серпня 2025 року