27 серпня 2025 р. № 400/4662/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомМиколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, вул. Марка Кропивницького, 17, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54005,
до відповідачаТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПАЕК-ЛОГІСТИК», пров. Янтарний, 8 с. Калинівка, Вознесенський район, Миколаївська область, 55553,
простягнення заборгованості в розмірі 55845,98 грн,
08 травня 2025 року Миколаївське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі - позивач) звернулося з позовом до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПАЕК-ЛОГІСТИК» (далі - відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2024 році: загальна сума заборгованості 55845,98 грн, з яких адміністративно-господарська санкція 55238,34 грн та пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарської санкції в сумі 607,54 гривні.
Позов обґрунтовано позивачем тим, що середньооблікова чисельність штатних працівників з інвалідністю у відповідача є меншою ніж встановлено нормативом згідно з частиною першою статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі - Закон № 875), і відповідач не сплатив самостійно адміністративно-господарську санкцію. Загальна сума заборгованості за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2024 рік складає 55845,98 грн, з яких адміністративно-господарська санкція 55238,34 грн та пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарської санкції в сумі 607,54 гривні.
У відзиві на позовну заяву від 30.05.2025 заперечив проти позову і просив у його задоволенні відмовити повністю. Відзив умотивовано тим, що:
адміністративно-господарські санкції за статтею 20 Закону № 875 стягуються виключно за фактичне невиконання нормативу працевлаштування, а не за неподання звітності про вакансії;
до грудня 2024 року середньооблікова чисельність штатних працівників відповідача становила менше 8 осіб, тому зобов'язання щодо працевлаштування осіб з інвалідністю для нього законодавством не встановлювалось; водночас з 06.12.2024 він розпочав працевлаштовувати осіб з інвалідністю, зокрема у грудні було працевлаштовано 3 особи; а це свідчить, що відповідач навіть перевиконав відповідний норматив.
У відповідні на відзив від 10.06.2025 № 06.2-11/05/1050 позивач підтримав свої позовні вимоги, додатково закцентувавши увагу на тому, що заходи контролю Держпраці та позивача у питанні виявлення порушень у дотриманні нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю не підміняють один одного - проактивний контроль дає змогу Держпраці оперативно реагувати на потенційні порушення та притягувати посадових осіб до адміністративної відповідальності, а реактивний контроль у випадку встановлення порушення має наслідком для роботодавця сплату відділенню Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю суми адміністративно-господарських санкцій та пені, у разі порушення такої сплати санкції. Позивач також наголосив на тому, що виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю є саме дотримання середньооблікової чисельності працевлаштованих осіб з інвалідністю протягом звітного періоду, тобто за рік. Як вбачається з наданих відповідачем податкових звітів середньооблікова чисельність працівників у нього в 2024 році слала 8,5 одиниць, а середньооблікова чисельність осіб з інвалідністю - 0,25 особи.
У встановлений судом строк відповідач правом на подання заперечень не скористався.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.05.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду доказу надіслання відповідачу на адресу місця його знаходження згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань рекомендованим листом з повідомленням про вручення копії позовної заяви та доданих до неї документів.
У встановлений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви й подав 13.05.2025 до суду доказ надіслання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів, а саме: список від 12.05.2025 № 2948 згрупованих відправлень (ф. 103 Базовий), опис вкладення до листа від 12.205.2025 № 06.2-11/05/886.
16.05.2025 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі та розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Розглянувши позовну заяву, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.
За розрахунком, наведеним у позовній заяві, виходячи з середньооблікової кількості штатних працівників відповідача у 2024 році 9 осіб, він повинен був працевлаштувати 1 особу з інвалідністю. Натомість середньооблікова чисельність штатних працівників з інвалідністю у відповідача в 2024 році становила 0 осіб. За невиконання вказаного нормативу йому було нараховано заборгованість на суму 55845,98 грн, з яких адміністративно-господарська санкція 55238,34 грн та пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарської санкції в сумі 607,64 гривні.
Згідно з наказами відповідача від 26.12.2023 № 5-п, від 20.02.2024 № 1-од, від 29.03.2204 № 2-од, від 04.12.2024 № 4-од і від 16.12.2024 № 5-од його штатна чисельність становила відповідно з 01.01.2024 1,5 штатні одиниці, з 21.02.2024 - 3,5, з 01.04.2024 - 3,5, з 05.12.2024 - 68,5, з 17.12.2024 - 95,5.
У грудні 2024 року відповідач працевлаштував у себе три особи з інвалідністю, що підтверджується його наказами від 05.12.2024 № 51-п, від 17.12.2024 № 81-п та від 18.12.2024 № 82-п.
Відповідно до податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого внеску, поданих відповідачем контролюючому органу від 08.05.2024 за І квартал 2024 року, від 09.08.2024 за ІІ квартал 2024 року, від 11.11.2024 за ІІІ квартал 2024 року і від 17.01.2025 за IV квартал 2024 року, середньооблікова кількість штатних працівників у відповідача становила:
у січні 2024 року - 1 особа (з них осіб з інвалідністю - 0);
у лютому 2024 року - 1 особа (з них осіб з інвалідністю - 0);
у березні 2024 року - 3 особи (з них осіб з інвалідністю - 0);
у квітні 2024 року - 3 особи (з них осіб з інвалідністю - 0);
у травні 2024 року - 3 особи (з них осіб з інвалідністю - 0);
у червні 2024 року - 3 особи (з них осіб з інвалідністю - 0);
у липні 2024 року - 3 особи (з них осіб з інвалідністю - 0);
у серпні 2024 року - 3 особи (з них осіб з інвалідністю - 0);
у вересні 2024 року - 3 особи (з них осіб з інвалідністю - 0);
у жовтні 2024 року - 3 особи (з них осіб з інвалідністю - 0);
у листопаді 2024 року - 6 осіб (з них осіб з інвалідністю - 0);
у грудні 2024 року - 70 особи (з них осіб з інвалідністю - 3).
04.03.2025 розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2024 рік було розміщено в електронному кабінеті відповідача на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України. Також вказаний розрахунок був зазначений в адресованому відповідачу листі позивача від 20.03.2025 № 06.2-10/02/605.
З метою стягнення з відповідача адміністративно-господарської санкції та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарської санкцій, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.
Згідно з частиною першою статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі - Закон № 875) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Частинами першою і другою статті 20 Закону № 875 встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю.
Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. Позови про стягнення адміністративно-господарських санкцій і пені пред'являються протягом шести місяців після закінчення строку для самостійної сплати, встановленого частиною четвертою цієї статті (частина четверта статті 20 Закону № 875).
Згідно з частинами першою і третьою статті 18 Закону № 875 забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За змістом частини третьої статті 181 Закону № 875 Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК або рекомендації у сфері зайнятості, наявних у особи з інвалідністю кваліфікації та знань, з урахуванням її побажань.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що на роботодавця покладається обов'язок самостійного працевлаштування осіб з інвалідністю шляхом створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та інформування про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування осіб з інвалідністю, зокрема й центри зайнятості, однак законодавством не покладено обов'язок на роботодавців здійснювати самостійний пошук працівників серед осіб з інвалідністю.
Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 804/8007/16, від 09.06.2021 у справі № 920/474/20 та від 22.08.2023 у справі № 120/2403/20-а.
Наказом Міністерства соціальної політики України від 12.04.2022 № 827-22 «Про затвердження форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» та Порядку її подання», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.05.2022 за № 565/37901, затверджено Порядок подання форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» (далі - Порядок № 827-22).
Періодичність подачі звітності за формою №3-ПН законодавством не встановлено, але передбачено, що така звітність подається не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, тобто передбачено одноразове інформування про кожну вакансію (пункт 1.5 Порядку № 827-22).
Тому, якщо роботодавець одноразово подав звітність форми № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» у строк не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, він виконав обов'язок своєчасно та в повному обсязі у встановленому порядку подати інформацію про попит на робочу силу (вакансії). Це означає, що в такому випадку учасник господарських відносин вжив залежних від нього передбачених законодавством заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.
Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 20.05.2019 у справі № 820/1889/17, від 11.09.2020 у справі №440/2010/19 та від 03.08.2023 у справі №120/4975/22.
Суд встановив, що згідно з даних позивача середньооблікова кількість штатних працівників відповідача у 2024 році становила 9 осіб.
Зазначене також підтверджується податковими розрахунками сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого внеску, поданих відповідачем контролюючому органу від 08.05.2024 за І квартал 2024 року, від 09.08.2024 за ІІ квартал 2024 року, від 11.11.2024 за ІІІ квартал 2024 року і від 17.01.2025 за IV квартал 2024 року.
Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі - Порядок № 4) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України 24.01.2025 № 39), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 111/26556
Так, згідно з ними середньооблікова кількість штатних працівників у відповідача становила у січні та лютому 1 особа, у березні-жовтні 3 особи, у листопаді 6 осіб та в грудні 70 осіб. Середньооблікова кількість штатних працівників за 2024 рік становить 9 осіб ((1 + 1 + 3 + 3 +3 + 3 + 3 + 3 + 3 + 3 + 6 +70) / 12 ? 9).
Згідно з частиною першою статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» відповідач мав працевлаштувати 1 особу з інвалідністю, але середньооблікова чисельність штатних працівників з інвалідністю у 2024 році становила 0 осіб ((0 + 0 + 0 + 0 +0 + 0 + 0 + 0 + 0 + 0 + 0 +3) / 12 ? 0).
У додатку до листа від 29.04.2025 № 18/08/916-25 Миколаївський обласний центр зайнятості повідав про відсутність даних щодо подання відповідачем у 2024 році до центрів зайнятості звітності форми № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)».
Про вжиття будь-яких інших заходів щодо вжиття заходів з працевлаштування у належній кількості осіб з інвалідністю у 2024 році відповідач суду не повідомив. Факт працевлаштування ним у грудні 2024 року трьох осіб з інвалідністю не призвів до того, що середньооблікова чисельність осіб з інвалідністю у 2024 році відповідала встановленому статтею 20 Закону № 875 нормативу.
Отож відповідачем не був виконаний у 2024 році норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, і він не вжив залежних від нього передбачених законодавством заходів для працевлаштування осіб з інвалідністю.
Порушень в обчисленні позивачем адміністративно-господарських санкцій та пені суд не встановив.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно з частиною другою статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведення експертиз.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача, який є суб'єктом владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Водночас 16.06.2025 позивач подав до суду клопотання про повернення надмірно сплаченого судового збору у розмірі 581,38 гривні.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Згідно з підпунктом 1 пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено, що у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2025 року становить 3028,00 гривні.
Оскільки ціна даного позову майнового характеру складає 55845,98 грн і вона подана в електронній формі, судовий збір за подання такого позову становить 2422,40 грн (?3028,00х1х0,8=?2422,40).
Платіжною інструкцією від 06.05.2025 № 38 підтверджується сплата позивачем судового збору за подання цього позову в розмірі 3003,78 гривні.
Відтак, він надмірно сплатив судовий збір у розмірі 581,38 грн (?3003,78 - ?2422,40 = ?581,38), а тому вона підлягає йому поверненню.
Керуючись статтями 9, 22, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд, -
1. Позов Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (вул. Марка Кропивницького, 17, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54005, код ЄДРПОУ 20917114) до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПАЕК-ЛОГІСТИК» (пров. Янтарний, 8 с. Калинівка, Вознесенський район, Миколаївська область, 55553; код ЄДРПОУ 44590993) задовольнити повністю.
2. Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПАЕК-ЛОГІСТИК» (пров. Янтарний, 8 с. Калинівка, Вознесенський район, Миколаївська область, 55553; код ЄДРПОУ 44590993) на користь Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (вул. Марка Кропивницького, 17, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54005, код ЄДРПОУ 20917114) суму адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2024 році: загальну суму заборгованості 55845 (П'ятдесят п'ять тисяч вісімсот сорок п'ять) гривень 98 копійок, з яких адміністративно-господарські санкції 55238 (П'ятдесят п'ять тисяч двісті тридцять вісім) гривень 34 копійки та пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарської санкції в сумі 607 (Шістсот сім) гривень 64 копійки.
3. Повернути на користь Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (вул. Марка Кропивницького, 17, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54005, код ЄДРПОУ 20917114) судовий збір у розмірі 581 (П'ятсот вісімдесят одна) гривня 38 копійок з Державного бюджету України.
4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
5. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
6. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.Г.Ярощук
Повний текс рішення складено 27 серпня 2025 року