26 серпня 2025 рокусправа № 380/24946/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої - судді Потабенко В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду у Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду у Львівській області (далі - відповідач - 1, ГУ ПФ у Львівській області), Головного управління Пенсійного фонду у Донецькій області (далі - відповідач - 2, ГУ ПФ у Донецькій області), в якій, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 31.12.2024, просить суд:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в проведенні індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити індексацію пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, послідовно у розмірі 1,14 та 1,197 та 1,0796, відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 року № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» та п.1 постанови № 185 від 23.02.2024 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш .вразливих верств населення у 2024 році» та у зв'язку зі вказаним провести перерахунок і виплату пенсії, починаючи з дати, за шість місяців, що передують даті звернення до суду, з урахуванням раніше проведених виплат;
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Львівській області та отримує пенсію за віком та звернувся до відповідача - 1 із заявою про здійснення перерахунку його пенсійного забезпечення. У своїй заяві від 14.11.2024 позивач просив уповноважених осіб ПФУ:
- провести індексацію пенсії на коефіцієнт 1,14 відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 «Про індексацію пенсій та Сторінка 2 з 14 заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році»;
- провести індексацію пенсії на коефіцієнт 1,197, відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 року № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році»;
- провести індексацію пенсії на коефіцієнт 1,0796, відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 р. № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році». Рішенням від 22.11.2024 відповідачем - 2 було відмовлено у проведенні перерахунку пенсії. В рішенні уповноваженні особи зазначили, що позивач звертався із заявою щодо проведення перерахунку перехід на інший вид пенсії, однак позивач зазначає, що в його заяві йшлося про проведення індексації його пенсії відповідно до постанови КМ України. Також, в рішенні було зазначено, що відповідно записам трудової книжки всі періоди роботи зараховані до трудового стажу заявника. Позивач зазначає, що в його заяві не зазначалося про зарахування стажу його роботи. Позивач вважає дії відповідачів протиправними, та такими, що порушують його право на гідне пенсійне забезпечення, тому позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного право, оскільки має право на проведення індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плат (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії за 2022 рік у розмірі 1,14, за 2023 рік у розмірі 1,197 та за 2024 рік у розмірі 1,0796 відповідно до ч.2 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Ухвалою суду від 16.12.2024 було залишено позовну заяву без руху з метою уточнення позивачем позовних вимог.
31.12.2024 від позивача надійшла заява (вх. №96438) про усунення недоліків та уточнення позовних вимог.
Ухвалою від 03.01.2025 суддя відкрила провадження в адміністративній справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.
14.01.2025 від відповідача - 2 надійшов відзив на позовну заяву (вх. №2967), в якому представник відповідача пояснив, що позивач, ОСОБА_1 , перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Львівській області та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058). Пенсію ОСОБА_1 призначено з 22.12.2018 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2016-2018 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії (6188,89 грн.). ОСОБА_1 звернувся через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України із заявою №579 від 14.11.2024 щодо проведення перерахунку пенсії, а саме проведення індексації пенсії на коефіцієнт 1,14 відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію Сторінка 6 з 6 пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році»; на коефіцієнт 1,197, відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році»; на коефіцієнт 1,0796, відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році». Пенсійна справа опрацьовувалась за принципом екстериторіальності, що передбачено постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1 «Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.03.2021 №339/35961 спеціалістом ГУ ПФУ в Донецькій області. За результатом розгляду заяви №579 від 14.11.2024 винесено рішення про відмову в перерахунку №134450002967 від 22.11.2024, яке долучено до електронної пенсійної справи позивача. Позивачу призначено пенсію з 22.12.2018 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2016-2018 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії (6188,89 грн.) ОСОБА_1 з 01.03.2022 проведено перерахунок пенсії “Індексація заробітку» та встановлено надбавку до пенсії в розмірі 135,00 грн., з 01.03.2023 та з 01.03.2024 позивачу проведені перерахунки пенсії “Індексація заробітку», розмір середньої заробітної плати для розрахунку пенсії позивача становить 7994,47 - це середня заробітна плата з якої сплачені страхові внески за 2014, 2015, 2016 роки з урахуванням коефіцієнтів збільшення (1,17х1,11х1,11х1,14х1,197х1,0976). Таким чином, пенсію ОСОБА_1 обраховано у відповідності до норм Закону №1058, тому відсутня протиправна бездіяльність ГУ ПФУ в Донецькій області. З огляду на вищевикладене, ГУ ПФУ в Донецькій області вважає, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити в повному обсязі.
16.01.2025 від відповідача - 2 надійшло клопотання (вх. №3680) про залишення адміністративного позову без розгляду. Клопотання мотивоване тим, що предметом даного позову є протиправна, на думку позивача, бездіяльність ГУ ПФУ в Донецькій області щодо не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14 з 01.03.2022, у розмірі 1,197 з 01.03.2023 та у розмірі 1,0796 з 01.03.2024. Разом з тим, позовна заява подана до суду позивачем 10.12.2024, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду в частині позовних вимог щодо оскарження бездіяльності відповідача у не здійсненні перерахунку пенсії за віком (у розмірі 1,14 з 01.03.2022, у розмірі 1,197 з 01.03.2023 та у розмірі 1,0796 з 01.03.2024). Тому, представник відповідача просить суд позовну заяву залишити без розгляду.
21.01.2025 від відповідача - 1 надійшов відзив на позовну заяву (вх. №12550), відповідно до якого просить суд відмовити у задоволенні позову. Пояснив, що позивачу з 22.12.2018 призначено пенсію за віком відповідно до Закону №1058. Оскільки на час проведення індексації пенсії з 01.03.2022 показник середньої заробітної плати, з якого була обчислена пенсія, становив 6188,89 грн. (показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2015-2017 роки), пенсійна виплата індексації не підлягає. Тому було встановлено щомісячну доплату з 01.03.2022 - 135 грн. відповідно до постанови №118. Розмір пенсійної виплати з 01.03.2022 становив 2722,55 грн.. На підставі заяви від 24.02.2023 позивачу проведено перерахунок пенсії з врахуванням набутого після попереднього перерахунку пенсії з врахуванням набутого після попереднього перерахунку пенсії страхового стажу відповідно до частини 4 ст.42 Закону №1058 з 01.03.2023. Страховий стаж після проведеного перерахунку становить 44 роки 5 місяців 16 днів (враховано по 31.01.2023). Коефіцієнт страхового стажу - 0,44417. До страхового стажу не зараховано період роботи з 01.08.1984 по 01.03.1986, оскільки записи №10-11 у трудові книжці містять виправлення та не відповідають вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників. У разі надання уточнюючої довідки, що підтверджує факт роботи, розглядатиметься питання зарахування до страхового стажу зазначеного періоду роботи. При обчисленні розміру пенсії враховано заробітну плату за періоди з 01.07.1994 по 30.06.1999 та з 01.07.2000 по 30.04.2020 за даними персоніфікованого обліку. Коефіцієнт заробітної плати після оптимізації становить 1,09107. Крім цього з 01.03.2023 проведено перерахунок пенсії у зв'язку з індексацією заробітку відповідно до Постанови № 168 із застосуванням проіндексованого показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, 7405,03 грн. Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії становить 8079,41 грн. (7405,03 грн. х 1,09107). Розмір пенсійної виплати з 01.03.2023 становив 3858,36 грн. 3 01.03.2024 проведено перерахунок пенсії у зв'язку з індексацією заробітку відповідно до Постанови № 185 із застосуванням проіндексованого показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, 7994,47 грн. Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії становить 8722,53 грн. (7994,47 грн. х 1,09107). Розмір пенсійної виплати з 01.03.2024 становить 4009,02 грн., а саме: 3874,29 грн. - основний розмір пенсії (8722,53 грн. х 0,44417); 134,73 грн. - доплата 9 років понаднормового стажу (1497 грн. х 9%). Нарахування та виплата пенсії проводиться відповідно до норм чинного законодавства згідно поданих документів позивача. Отже, орган Пенсійного фонду, як суб'єкт владних повноважень, при здійсненні індексації пенсії позивачці діяв в межах наданих йому повноважень та відповідно до вимог нормативно-правових актів, які містить вимоги до порядку проведення індексації пенсії. Відтак, представник відповідача-1 просив суд відмовити у задоволенні позову.
21.01.2025 від відповідача - 1 надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду (вх. №1264). Клопотання представником відповідача мотивоване тим, що позивач у позовній заяві просить здійснити індексацію пенсії ОСОБА_1 у розмірі 1,14 з 01.03.2022, у розмірі 1,197 з 01.03.2023 та у розмірі 1,0796 з 01.03.2024. Тобто, на думку представника відповідача, позовні вимоги за період з 01.03.2022 до моменту звернення до суду (12.12.2024) виходять за межі строку звернення до адміністративного суду. Відтак, на думку персдаивнка відповідача - 1, позивачем пропущено шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду.
Відповідно до ч. 5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
Суд встановив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФ України у Львівській області та з 22.12.2018 йому призначено пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058 - IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З 22.12.2018 ОСОБА_1 призначено пенсію із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2016-2018 роки, з якої сплачені страхові внески.
14.11.2024 ОСОБА_1 звернувся через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України із заявою №579, в якій просив: здійснити перерахунок пенсії відповідно до документів, які він надає та які містяться в матеріалах його пенсійної справи, враховуючи всі періоди його трудової діяльності, доходи та всі обставини, що мають значення для правильного розрахунку її розміру; провести індексацію пенсії на коефіцієнт 1,14 відповідно до п. 1 постанови КМ України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році»; провести індексацію пенсії на коефіцієнт 1,197, відповідно до п. 1 постанови КМУ від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році»; провести індексацію пенсії на коефіцієнт 1,0796, відповідно до п.1 постанови КМУ від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році».
Рішенням ГУ ПФ у Донецькій області від 22.11.2024 о/р 134450002967 позивачу відмовлено у перерахунку пенсії.
В оскарженому рішенні відповідачем - 2 зазначено, що після аналізу пенсійної справи позивача, встановлено, що відповідно записам трудової книжки всі періоди роботи зараховані до його трудового стажу. Органами Пенсійного фонду України вчасно було проведено всі індексації заробітку згідно чинного законодавства. Інші підстави для здійснення перерахунку відсутні.
Позивач не погоджується із вищевказаним рішенням, вважає його безпідставним, тому звернувся до суду із вказаним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV.
За приписами ч. 1 ст. 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення».
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно приписів ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії.
Обов'язковий характер індексації визначається ст. 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», у якій зазначається, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (ч. 2 ст. 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»).
Економічною підставою для проведення індексації грошових доходів населення згідно зі ст. 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», є факт, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (ч. 2 ст. 9 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»).
У зв'язку із необхідністю вдосконалення пенсійного забезпечення громадян, визначення дати щорічної індексації пенсії та кола осіб, яким пенсії індексуються, 15.02.2022 було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства» №2040-ІХ, яким ч. 5 ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» було викладено в новій редакції.
Так, ч. 5 ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства» визначено, що індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З метою забезпечення ефективної реалізації права громадян на перерахунок їх пенсії Кабінетом Міністрів України 20.02.2019 видано постанову №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», якою, серед іншого, затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок №124).
Згідно з п. 5 Порядку №124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв'язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.
Кожен наступний перерахунок у зв'язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Пунктом 4 Порядку № 124 визначено, що коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається за такою формулою:
(ЗСЦ + ЗСЗ ) х 50%
К=------------------------ + 1
100%
де ЗСЦ - показник зростання споживчих цін за попередній рік (у відсотках);
ЗСЗ - показник зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (у відсотках), що визначається за такою формулою:
ЗСЗ = Псзп (1): Псзп(2) х 100% - 100%,
де Псзп (1) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення;
Псзп (2) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду України для фінансування виплати пенсій у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування коефіцієнт щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, може бути збільшено, але він не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарних роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається щороку Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України. При цьому в разі відсутності даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, для визначення розміру коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком зазначеного коефіцієнта для підвищення пенсії відповідно до цього Порядку.
Перерахунок пенсій відповідно до цього Порядку проводиться щороку з 1 березня.
Так п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» встановлено, що у 2022 році перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14.
Тобто, постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (далі - Постанова №118) з 01.03.2022 було установлено, що перерахунок пенсій згідно з Порядком №124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14; у разі, коли розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, зазначеного в абзаці другому цього пункту, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії.
Разом з тим, п. 3 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 2023 рік зупинено дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
У свою чергу, п. 8 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено, що у 2023 році, зокрема, ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застосовуються у порядку, на умовах та у строки, що визначені Кабінетом Міністрів України.
З метою реалізації п. 8 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» Кабінет Міністрів України 24.02.2023 прийняв постанову № 168, п. 1 якої установлено, що з 01 березня 2023 перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,197.
23.02.2024 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році".
Пунктом 1 Постанови №185 установлено, що з 1 березня 2024 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. №124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,0796.
Пунктом 3 вказаної Постанови № 185 установлено, що у разі, коли розмір підвищення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 та підпунктами 1-7 пункту 2 цієї постанови, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії.
Отже, індексація пенсій у подальшому відповідно до постанов Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16.02.2022 №118, «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24.02.2023 №168, "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" від 23.02.2024 №185 проводиться згідно з Порядком №124 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії станом на 01.10.2017 на відповідні коефіцієнти.
Таким чином, положення Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», не узгоджені з приписами ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти:
показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за приписами Закону);
показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01 жовтня 2017 року (за приписами Порядку).
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється, серед іншого, за принципами: законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу).
Так, принцип законодавчого визначення умов і порядку його здійснення, полягає у забезпеченні чітких, рівних та прозорих правил для всіх суб'єктів, що беруть участь у цій системі. Умови, права та обов'язки щодо пенсійного страхування встановлюються виключно законами України. Це забезпечує правову визначеність і недопущення свавільного регулювання. При цьому, цей принцип також передбачає рівність прав і гарантій, адже законодавство повинно гарантувати однакові умови участі в системі для всіх осіб, незалежно від їхнього соціального чи економічного статусу. Крім того, зазначений принцип загальнообов'язкового державного пенсійного страхування полягає у прозорості умов нарахування пенсій, обчислення страхового стажу, розмір внесків і виплат, що дає змогу громадянам чітко розуміти свої права та обов'язки. Цей принцип правового регулювання також втілює принцип соціальної справедливості, адже законодавчо врегульовані умови покликані забезпечити справедливий розподіл пенсійних коштів між усіма учасниками системи, враховуючи сплачені внески та тривалість страхового стажу.
Принцип диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу) спрямований на забезпечення соціальної справедливості та мотивації до участі в системі страхування. Оскільки розмір пенсії прямо залежить від тривалості страхового стажу - чим довший стаж, тим вищий розмір пенсії. Це стимулює громадян працювати довше та сплачувати страхові внески протягом більшого періоду. Крім того, пенсійні виплати обчислюються з урахуванням заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески. Більший розмір заробітної плати означає більший внесок до Пенсійного фонду, що впливає на кінцевий розмір пенсії. Отже, вказаний принцип стимулює громадян працювати офіційно, отримуючи легальну заробітну плату, з якої сплачуються страхові внески, адже це безпосередньо впливає на майбутні пенсійні виплати. Отже, принцип диференціації розмірів пенсії залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати спрямований на створення прозорої, справедливої та економічно обґрунтованої пенсійної системи. Він забезпечує зв'язок між внесками, зробленими до Пенсійного фонду, і рівнем соціального забезпечення у пенсійному віці.
Таким чином, законодавче визначення умов і порядку загальнообов'язкового державного пенсійного страхування забезпечує передбачуваність, стабільність і довіру до пенсійної системи. Це є ключовою складовою соціального захисту населення.
Отже, абзац перший в сукупності з абзацом другим п. 5 Порядку №124 повинні застосовуватися у відповідності з ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії під час її призначення.
В іншому випадку, відповідно до ч. 3 ст. 7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Повноваження суду не застосовувати нормативно-правовий акт у разі висновку про його суперечність Конституцій України закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту кореспондує з принципом верховенства права.
При цьому, дотримання принципу верховенства права можливе лише за умови застосування судами під час розгляду та вирішення справ законодавчого акта, який відповідає критерію «якості закону».
Варто зауважити, що Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі нормативно-правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі №913/204/18, від 10.03.2020 у справі №160/1088/19).
У випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.
Таким чином, при проведенні перерахунку пенсій, призначених у 2020 - 2023 роках згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з щорічною індексацією, збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Застосуванню також підлягають відповідні постанови Кабінету Міністрів України «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» від 22.02.2021 №127, «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16.02.2022 №118, «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24.02.2023 №168 та «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» від 23.02.2024 №185.
При цьому Порядок №124 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З огляду на визначення загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, застосування при проведенні індексації пенсій, починаючи з 2020 року, відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» положень п. 5 Порядку №124 є протиправним.
Відтак, абз. 1 в сукупності з абз. 2 п. 5 Порядку №124 повинні застосовуватися лише у відповідності з ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення вказаної пенсії.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 13.01.2025 у справі №160/28752/23, від 27.01.2025 у справі №620/7211/24, від 28.01.2025 у справі №400/4663/24.
При цьому, суд зауважує, що Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 15.04.2025 в справі №200/5836/24 не знайшла підстав для відступу від правового висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 13.01.2025 у справі №160/28752/23 та інших постановах, де він застосований.
Відтак, зважаючи на наведені висновки та встановлені обставини, суд зазначає, що у спірній ситуації індексація пенсії позивача на виконання Постанов №118, №168 та №185 повинна була здійснюватись шляхом множення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, застосованого при призначення пенсії позивача (у спірній ситуації показник за 2018-2020 роки, оскільки пенсія призначалась у 2021 році) на встановлені положеннями цих постанов коефіцієнти збільшення 1,14 у 2022 році, 1,197 у 2023 році, 1,0796 у 2024 році.
При цьому, кожен наступний перерахунок шляхом множення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні на коефіцієнт збільшення здійснюється з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні.
Водночас, суд наголошує, що право громадян, пенсія яким призначена у 2020 - 2023 роках, на індексацію пенсії не є абсолютним і його захист може бути обмеженим строком звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.
Це, насамперед, зумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними, оскільки реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Звернувшись до суду з цим позовом 12.12.2024, позивач заявив вимоги провести перерахунок (індексацію) та виплату пенсії відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14 з 01.03.2022 відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01.03.2023 відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01.03.2024 відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році».
Суд звертає увагу на висновки Великої Палати Верховного Суду висловлені у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а, зокрема, норми ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії), підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов:
1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом;
2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.
Як встановлено судом під час розгляду цієї справи, індексація у 2022, 2023 та 2024 роках позивачу не нараховувалася, хоча повинна була.
Відтак, наявні підстави для необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії та для відмови у задовлленні клопотань відповідача про залишення позову без розгляду.
Звідси, наявні правові підстави для задоволення позовних вимог в частині проведення індексації пенсії ОСОБА_1 за 2022 рік, за 2023 рік та за 2024 рік.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
При цьому, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження
При цьому під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
За таких обставин, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправним і скасувати рішення відповідача - 2 про відмову у перерахунку пенсії від 22.11.2024 № о/р 134450002967.
Водночас, підстави для зобов'язання ГУ ПФУ у Львівській області вчинити дії, необхідні для відновлення порушених прав позивача, відсутні, оскільки наданих позивачем документів цей пенсійний орган не досліджував, питання щодо перерахунку позивачу підвищення до пенсії не вирішував, тож прав позивача у межах спірних правовідносин не порушував. Рішення про відмову у перерахунку позивачу спірного підвищення до пенсії за наслідками розгляду поданих документів приймало ГУ ПФУ в Донецькій області, а тому саме цей пенсійний орган належить зобов'язати вчинити відповідні дії, необхідні для відновлення порушених прав позивача.
Позиція суду з цього питання узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 08.02.2024 у справі № 500/1216/23.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково тому, що позивач просить визнати протиправною бездіяльність відповідача - 1, а суд встановив, що відповідачем - 2 було вчинено дії по відмові у здійснені індексації пенсії.
Щодо судового збору, то відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 2, 6-9, 19-20, 22, 25-26, 72, 77, 90, 139, 143, 241-246, 255, 257-258, 293, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд
адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про відмову у перерахунку пенсії від 22.11.2024 № о/р 134450002967, яким відмовлено в проведенні індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса: 84121, м Слов'янськ, пл. Соборна, 3, ЄДРПОУ 13486010) здійснити індексацію пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ), із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, послідовно у розмірі 1,14 та 1,197 та 1,0796, відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» та пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 185 від 23.02.2024 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», та у зв'язку зі вказаним провести перерахунок і виплату пенсії, починаючи з дати, за шість місяців, що передують даті звернення до суду, з урахуванням раніше проведених виплат.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса: 84121, м Слов'янськ, пл. Соборна, 3, ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ), судовий збір в сумі 3633 (три тисячі шістсот тридцять три) гривні 60 коп.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 26.08.2025.
СуддяПотабенко Варвара Анатоліївна