з питань залишення позову без розгляду
27 серпня 2025 рокусправа №380/15944/25
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Хома О.П., розглянувши заяву відповідача про залишення позовної заяви без розгляду за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач-1, в/ч НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Предметом позову є поведінка відповідача щодо не проведення перерахунку та виплати позивачу щомісячної додаткової винагороди, передбаченої Постановою №889 від 22.09.2010 за період з 01.04.2016 по 28.02.2018 з урахуванням індексації грошового забезпечення та щодо обчислення та виплати позивачу грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2018 роки та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік без врахування у її складі індексації грошового забезпечення та щомісячної додаткової винагороди, з підстав протиправності.
Ухвалою від 08.08.2025 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику сторін.
Відповідачем-2 18.08.2025 (вх. №66780) подано заяву про залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску позивачем передбаченого статтею 233 КЗпП України тримісячного строку звернення до суду.
В обґрунтування клопотання зазначено, що спірним періодом у даній справі є 2016-2018 роки, а до суду з даним позовом позивач звернувся не раніше 01.08.2025 року тобто, пропустивши строк встановлений частиною 5 статті 122 КАС України, а також строк установлений статтею 233 КЗпП України.
Суд, розглянувши заяву, перевіривши доводи сторін на їх обґрунтування, дійшов таких висновків.
Згідно із частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тому при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізналася» та «повинна була дізнатись».
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли їй стало відомо про прийняття певного рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, внаслідок чого відбулося порушення прав, свобод чи інтересів особи. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів).
При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав.
Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дії, і у неї не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Саме така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 28.05.2021 в справі №380/2355/20.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 № 2352-ІХ (далі - Закон №2352-ІХ) внесено зміни, зокрема до статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).
Закон № 2352-ІХ набрав чинності 19.07.2022.
Стаття 233 КЗпП України (в редакції, чинній на дату подання позовної заяви до суду) врегульовує питання строків звернення до суду за вирішенням трудових спорів таким чином.
Відповідно до частини першої статті 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Згідно з частиною другою статті 233 КЗпП України із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Cтаттею 233 КЗпП України передбачена можливість у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 КЗпП України, поновлення вказаних строків, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.
Отже, до 19.07.2022 КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Як встановлено судом, згідно до витягу з наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 21.09.2018 №205 по стройовій частині старший солдат ОСОБА_1 вибув з військової частини, справи та посаду здав 21.09.2018, тобто в період дії норми частини другої статті 233 КЗпП України, яка передбачала право звернення до суду для отримання усіх належних особі виплат без обмеження будь-яким строком.
Таким чином, відсутні підстави вважати, що позивачем пропущено встановлений статтею 233 КЗпП України тримісячний строк звернення до суду.
З огляду на встановлені фактичні обставини, суд виснує про необґрунтованість заяви відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, тому у задоволенні такої слід відмовити.
Керуючись статтями 122, 183, 240, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволені заяви Військової частини НОМЕР_1 про залишення позовної заяви без розгляду, - відмовити повністю.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя О. П. Хома