про закриття провадження у справі
26 серпня 2025 рокусправа №380/23494/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кухар Н.А., розглянувши у письмовому провадженні клопотання представника відповідача про закриття провадження в адміністративній справі №380/23494/24 за позовом ОСОБА_1 до Жидачівського відділу Державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-
До Львівського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) з позовом до Жидачівського відділу Державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Б. Лепкого, 19, м. Жидачів, Стрийський район Львівська область, 81700; ЄДРПОУ 34973455) в якому просить суд:
- поновити строк звернення до адміністративного суду з позовом до Жидачівського відділу Державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішень;
- визнати протиправними дії державного виконавця (начальника) Жидачівського відділу Державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Маланчук (Прусік) Ольги Петрівни щодо винесення постанови від 02 жовтня 2024 року про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № 71277934;
- визнати протиправними та скасувати постанову державного виконавця (начальника) Жидачівського відділу Державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Маланчук (Прусік) Ольги Петрівни від 02 жовтня 2024 року про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № 71277934;
- визнати протиправними дії державного виконавця (начальника) Жидачівського відділу Державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Маланчук (Прусік) Ольги Петрівни щодо винесення постанови від 02 жовтня 2024 року про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у виконавчому провадженні № 71277934;
- визнати протиправними та скасувати постанову державного виконавця (начальника) Жидачівського відділу Державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Маланчук (Прусік) Ольги Петрівни від 02 жовтня 2024 року про розмір мінімальних витрат у виконавчому провадженні № 71277934;
- стягнути з Жидачівського відділу Державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого - суддю Кухар Н.А.
Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу час для усунення недоліків позовної заяви, шляхом сплати судового збору.
Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін з врахуванням особливостей провадження у категорії справ з приводу оскарження рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця (стаття 287 КАС України).
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2024 року клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі №380/23494/24 задоволено - зупинено провадження у справі №380/23494/24.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2025 року поновлено провадження у справі №380/23494/24.
Представник Жидачівського відділу Державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції подала клопотання про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки позивач оскаржує рішення, дії, бездіяльність державного виконавця у виконавчому провадженні, де він є боржником, що відкрито на підставі судового наказу, виданого відповідно до Цивільного процесуального кодексу України, а тому ця справа не може бути розглянута в порядку адміністративного судочинства.
Представник позивача подав заперечення на клопотання про закриття провадження у справі в якому просить суд відмовити представнику відповідача у задоволенні клопотання про закриття провадження з огляду на наступне.
Закон № 1404-VIII установлює спеціальний порядок судового оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо стягнення виконавчого збору та/або витрат на проведення виконавчих дій, згідно з яким відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.
За правилами адміністративного судочинства належить розглядати скарги на дії виконавця щодо винесення постанови про визначення розміру витрат (мінімальних та/або додаткових) виконавчого провадження, а також визнання протиправною та скасування відповідної постанови щодо визначення розміру витрат (мінімальних та/або додаткових). Вказаний висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 11 вересня 2024 року в справі № 310/2210/21 (провадження № 14-82цс24).
У постановах від 18 грудня 2019 року у справі № 759/15553/14-ц (провадження № 14 579цс19) та від 19 лютого 2020 року у справі № 382/389/17 (провадження № 11 1009апп19) Велика Палата Верховного Суду зробила правові висновки, згідно з якими імперативним правилом частини другої статті 74 Закону № 1404-VІІІ врегульовано, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи щодо оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані. До юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.
При вирішенні клопотання представника відповідача про закриття провадження в даній адміністративній справі, суд зазначає наступне.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлений інший порядок судового провадження.
Особливості провадження у справах з приводу оскарження рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначені статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
За правилами частини 1 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Отже, якщо законом встановлений інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то це виключає юрисдикцію адміністративних судів у такій категорії справ.
Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби визначений у розділі X Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII).
Статтею 3 Закону №1404-VIII передбачений перелік рішень, що підлягають примусовому виконанню на підставі виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень іноземних судів; постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.
Тобто, примусовому виконанню підлягають, зокрема, виконавчі документи, видані судами у передбачених законом випадках на виконання судових рішень, а також рішення інших органів.
Відповідно до частини 1 статті 74 Закону №1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Отже, критеріями визначення юрисдикції судів щодо вирішення справ з приводу оскарження рішень дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення є юрисдикційна належність суду, який видав виконавчий документ, та статус особи як сторони у виконавчому провадженні.
Як вбачається з матеріалів, позивач оскаржує дії та постанови, прийняті державним виконавцем Жидачівського відділу Державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, у рамках виконавчого провадження №71277934 від 30.03.2023 року, а саме: постанови від 02 жовтня 2024 року про стягнення виконавчого збору, постанови від 02 жовтня 2024 року про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, з виконання наказу №2н-157/2007, виданого 20.08.2008 Стрийським міськрайонним судом Львівської області.
Таким чином, позивач є боржником у виконавчому провадженні, відкритому на виконання наказу №2н-157/2007, виданого 20.08.2008 Стрийським міськрайонним судом Львівської області.
Відповідно до ч.1 ст.447 Цивільного процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 448 ЦПК України).
Разом з цим, за змістом ч. 2 ст. 74 Закону № 1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Отже, виходячи із системного аналізу норм КАС України та Закону України "Про виконавче провадження" в порядку адміністративного судочинства підлягають вирішенню питання, пов'язані з примусовим виконанням постанов про стягнення виконавчого збору, про стягнення витрат виконавчого провадження та про накладення штрафу, тобто постанов, які є окремими виконавчими документами, а не самих постанов про накладення штрафу.
У свою чергу, питання правомірності прийняття самих постанов про стягнення виконавчого збору та про стягнення витрат виконавчого провадження повинно вирішуватися за загальними правилами, встановленими частиною 1 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження", а саме судом, який видав виконавчий документ.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є предмет спору, суб'єктний склад та характер спірних матеріальних правовідносин. Таким критерієм може бути також і пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Враховуючи те, що чинним законодавством встановлений інший порядок судового оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб органів державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до Цивільного процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що дану справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, оскільки даний спір підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства місцевим загальним судом.
Згідно з п.1 ч.1 ст.238 КАС України, суд закриває провадження у справі: якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
У відповідності до ч.1 ст.239 цього ж Кодексу, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.
Крім того, з Єдиного державного реєстру судових рішень судом встановлено, що ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 19 грудня 2024 року у справі №443/2082/24, яка набрала законної сили 10.01.2025 року, визнано неправомірними та скасовано постанови начальника Жидачівського відділу Державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Маланчук Ольги Петрівни від 02 жовтня 2024 року про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № 71277934 та від 02 жовтня 2024 року про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у виконавчому провадженні № 71277934.
Отже, судом встановлено, що є ухвала суду, яка набрала законної сили, між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Виходячи із вищенаведеного суд приходить до висновку, що провадження у справі №380/23494/24 за позовом ОСОБА_1 до Жидачівського відділу Державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії слід закрити.
Керуючись ст.ст. 238, 239, 243, 248, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Клопотання представника відповідача про закриття провадження в адміністративній справі №380/23494/24 - задовольнити.
Закрити провадження в адміністративній справі №380/23494/24 за позовом ОСОБА_1 до Жидачівського відділу Державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Ухвалу суду направити сторонам у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання суддею.
СуддяКухар Наталія Андріївна