13 серпня 2025 рокусправа № 380/20907/23
зал судових засідань № 3
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Кузана Р.І.
секретар судового засідання Янковська І.І.,
за участю:
представника відповідача Єсіпова І.А.,
представника третьої особи Савчук О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в режимі відеоконференції в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комтех Аутдор» до Департаменту інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради про визнання протиправною вимоги про демонтаж рекламних конструкцій,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Комтех Аутдор» (місцезнаходження: 79035, м.Львів, вул. Зелена, 109, кім.316, код ЄДРПОУ 33533697) (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Департаменту інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради (місцезнаходження: 33013, м.Рівне, вул.Шевченка, 45, код ЄДРПОУ 44250562) (далі - відповідач, Департамент), у якому просило суд визнати протиправною вимогу Департаменту інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради від 29.08.2023 вих.№569-08 про демонтаж рекламних конструкцій.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначив, що не погоджується з вимогою Департаменту від 29.08.2023 про демонтаж об'єктів зовнішньої реклами до 10.09.2023. Зазначає, що у вимозі не конкретизовано, яких саме рекламних конструкцій вона стосується, оскільки зазначені відповідачем заяви з номерами та датами, у відповідь на які така вимога скеровувалась, позивач не подавав. Вважає оскаржувану вимогу протиправною, оскільки така прийнята з порушенням вимог чинного законодавства України. Вимога обґрунтована виключно постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.02.2023 у справі №380/16131/21, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог Товариства до Департаменту та до виконавчого комітету Рівненської міської ради про визнання дій та бездіяльності відповідача протиправними, які пов'язані з розміщенням Товариством зовнішньої реклами у м.Рівному. Проте, як вказує позивач, цей спір виник між його сторонами у 2021 році, і стосувався він відносин, які виникли у зв'язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2019 № 47 «Про затвердження Порядку внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про документи дозвільного характеру», а також у зв'язку з набранням чинності актами законодавства про особливий порядок регулювання дозвільної системи у сфері господарської діяльності під час дії карантину. В даному випадку позивач оскаржує спірну вимогу з інших підстав.
Позивач зазначає, що під час дії воєнного стану зупинено строки надання адміністративних послуг, а тому дозволи на розміщення зовнішньої реклами, строк дії яких закінчився після запровадження в Україні воєнного стану, автоматично продовжують чинність на весь період воєнного стану та три місяці після його припинення чи скасування. Щодо дозволів, строк дії яких закінчився до запровадження в Україні воєнного стану позивач вказує, що ним подано декларації щодо провадження господарської діяльності без отримання документа дозвільного характеру, як це передбачено Постановою Кабінету Міністрів України №314 від 18.03.2022. Тому, спірні рекламні конструкції використовуються позивачем на законних підставах та не підлягають демонтажу. Просив задовольнити позовні вимоги.
Відповідач позов не визнав та подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову ТзОВ «Комтех Аутдор» з огляду на ту обставину, що вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими. Так відповідач зазначив, що листом Департаменту від 29.08.2023 вих.№569-08 надіслано позивачу вимогу про демонтаж рекламних конструкцій, які встановлені на підставі дозволів, дію яких не продовжено. В даному листі зазначено, що відповідь надається на заяви №14590, №14585, №14586, № 14592, №14591, №14589, №14593 від 20.01.2022, а також №11986, № 11987 від 25.10.2021. На зазначений лист-вимогу від позивача надійшла відповідь від 01.09.2023 вих.№ 83-09/23, в якій йдеться про нерозуміння, яких саме звернень стосується вимога Департаменту, оскільки, вказані вихідні номери не відповідають нумерації вихідної кореспонденції позивача. Цим же листом позивач надіслав копії декларацій на провадження господарської діяльності від 27.02.2023, отримані на заміну дозволів №№ 16/3, 16/5, 16/6, 16/10, 16/11, 16/18, 16/19, 16/20, 16/23, 16/27, 16/ 31, 16/34. На даний лист позивача Департаментом надіслано лист-відповідь від 13.09.2023 вих.№ 625-08, в якому йшлося про ті ж самі заяви та дозволи, про які зазначалося в листі від 29.08.2023 вих. №569-08, однак, конкретизовано, яка заява (за номером реєстрації супровідної картки ЦНАП) подана на продовження такого дозволу. Також в цьому листі Департамент повторно зазначив про демонтаж перерахованих в ньому рекламних конструкцій (про які йшлося і в листі від 29.08.2023).
Крім того, представник відповідача зазначив, що позивачем оскаржується вимога про демонтаж семи рекламних конструкцій, встановлених на підставі дозволів №№ 16/8, 16/22, 16/30,16/29 16/28, 16/25, 16/24 термін дії яких закінчився 01.04.2022 та двох рекламних конструкцій №№ 16/19, 16/18, термін дії яких закінчився 02.01.2022. При цьому, позивачем долучено до позовної заяви декларацій, отримані на заміну дозволів №16/18 та №16/19, а дозволи №№ 16/8, 16/22, 16/30,16/29 16/28, 16/25, 16/24 позивач вважає автоматично продовженими, оскільки, термін їх дії закінчився в період дії воєнного стану. Водночас після закінчення терміну дії зазначених дозволів позивач їх у встановленому порядку не продовжив, відтак розміщення рекламних засобів з власниками (балансоутримувачами) погоджено не було, плату за тимчасове користування місцями, що перебувають у комунальній власності не внесено. Отже, відповідач діяв в межах наданих йому повноважень та з додержанням вимог законодавства, тому відсутні підстави для визнання протиправним та скасування вимоги щодо демонтажу рекламних засобів.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 08.12.2023, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2024, у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 29.11.2024 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Комтех Аутдор» задоволено. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08.12.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2024 у справі № 380/20907/23 скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Верховний Суд в постанові від 29.11.2024 вказав, що , , ( ? / ? ), , ? . , ( ) ? , .
Після автоматизованого розподілу для розгляду цієї справи визначено головуючого суддю Кузана Р.І.
Ухвалою від 16.12.2024 суддя прийняв справу до провадження; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача під час нового судового розгляду позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві та додаткових поясненнях. Зазначив, що на момент направлення Товариству оскаржуваної вимоги, позивач мав законне право на провадження господарської діяльності з розміщення зовнішньої реклами у м.Рівному на підставі трьох окремих норм матеріального права одночасно, кожна з яких є самостійною підставою для її розміщення, а саме:
а) п. 2-1 ст. 11 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», оскільки станом на 29.08.2023 не минуло трьох місяців після припинення карантину;
б) п.п. 5 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 18 березня 2022 року № 314 «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану», оскільки станом на 29.08.2023 воєнний стан не було скасовано або припинено;
в) ч. 6 ст. 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», оскільки відповідач не прийняв рішень у встановлений для цього строк за заявами позивача на продовження строку дії спірних дозволів.
Просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача під час нового судового розгляду позовні вимоги заперечила з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, додаткових поясненнях. Зазначила, що 25.10.2021 позивач подав заяви про продовження дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами, строк дії яких закінчувався 02.01.2022, а саме: №16/18 (м.Рівне, просп. Миру, поруч з підземним переходом, конструкція №1); №16/19 (м.Рівне, просп. Миру, поруч з підземним переходом, конструкція №2). Крім цього, 20.01.2022 позивач подав заяви про продовження дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами, строк дії яких закінчувався 01.04.2022: №16/8 (м.Рівне, вул.Млинівська, в'їзд в місто); №16/22 (м.Рівне, вул.Міцкевича, перехрестя з вул.Кн.Володимира, поруч з буд.№1); №16/24 (м.Рівне, вул.Шухевича, поруч з зупинкою міського транспорту, зі сторони буд.№18); №16/25 (м.Рівне, вул.Басівкутська, поблизу перехрестя з вул.Чорновола); №16/28 (м.Рівне, вул.Соборна, перехрестя з вул.Дубенською); №16/29 (м.Рівне, вул.Шухевича, поруч з зупинкою громадського транспорту); №16/30 (м.Рівне, вул.Чернишова, на території авторемонтного заводу).
Комісією з вивчення питань розміщення зовнішньої реклами за результатами розгляду заяв ТзОВ «Комтех Аутдор» від 25.10.2021 та від 20.01.2022 прийнято рішення від 24.08.2023 про відмову у продовженні дії дозволів відповідно № 16/18, №16/19 та №16/8, №16/22, №16/24, №16/25, №16/28, №16/29, №16/30. Таке рішення обґрунтовано тим, що на той час у ТОВ «Комтех Аутдор» було зафіксовано самовільно встановлені рекламні засоби, що у відповідності до п.4.4.2. Місцевих правил є підставою для відмови у продовженні дії дозволу. Звертає увагу суду, що на час розгляду заяв позивача про продовження дії дозволів набрала законної сили постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.02.2023 у справі №380/16131/21, якою відмовлено у задоволенні позову ТОВ «Комтех Аутдор», у т.ч. стосовно продовження дії саме цих дозволів.
Зазначає, що станом на 29.08.2023 (день направлення оскаржуваної вимоги за вих. №569-08 про демонтаж рекламних конструкцій), розміщення спірних рекламних конструкцій було незаконним, а ці рекламні конструкції вважалися самовільно встановленими. Крім того, при прийнятті рішення про демонтаж рекламних конструкцій, встановлених на підставі дозволів № 16/18, №16/19 та №16/8, №16/22, №16/24, №16/25, №16/28, №16/29, №16/30 було враховано, що ці рекламні конструкції, які ТзОВ «Комтех Аутдор» встановлено ще у 2004 році, на час розгляду заяв вже не повністю відповідали вимогам ст.16 Закону України «Про рекламу», Типових та Місцевих правил.
Щодо карантину, то представник відповідача зазначає, що на підставі п.2-1 ст.11 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» ТзОВ «Комтех Аутдор» не повинен звертатися до робочого органу із заявами для продовження дії цих дозволів, а повідомити робочий орган про те, що дозволи діють на весь період карантину і протягом трьох місяців з дня його закінчення, тобто вчинити так, як це встановлено для застосування принципу мовчазної згоди. Однак, ТзОВ «Комтех Аутдор» таким правом не скористався.
Щодо воєнного стану вказує, що позивач листом № 83-09/23 від 01.09.2023 надіслав копії декларацій на провадження господарської діяльності, які стосувалися рекламних конструкцій, на які не були продовжені дозволи №№ 16/3, 16/5, 16/6, 16/10, 16/11, 16/18, 16/19, 16/20, 16/23, 16/27, 16/ 31, 16/34. Однак, вимога від 29.08.2023 за вих.№569-08, яка є предметом цієї справи, стосується рекламних конструкцій, встановлених на підставі дозволів № 16/18, №16/19 та №16/8, №16/22, №16/24, №16/25, №16/28, №16/29, №16/30. Відтак, зазначення в позовній заяві (п. 6) про те, що товариство розміщує в м.Рівне рекламні конструкції на підставі декларацій, поданих відповідно до Постанови №314, на заміну дозволів №№ 16/3, 16/5, 16/6, 16/10, 16/11, 16/20, 16/23, 16/27, 16/31, 16/34 є неправомірним, оскільки виходить за межі предмету позову. Також звертає увагу суду, що обґрунтування позивачем своїх вимог постановою Кабінету Міністрів України від 18.03.2022 №314 «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану» є неправомірним, оскільки зміни у Закон України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» щодо дії дозвільних документів під час воєнного стану, які внесено Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов провадження господарської діяльності в період дії воєнного стану в Україні» від 17.07.2024 №3869-IX, набрали чинності тільки з 02 вересня 2024 року. Отже, на час розгляду заяв Позивача Департамент правомірно діяв у відповідності із чинними на той час законами. Тому просить відмовити в задоволенні позову.
Судові засідання неодноразово відкладалися за клопотаннями сторін та для подання доказів.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті з урахуванням висновків Верховного Суду, суд встановив таке.
ТОВ «Комтех Аутдор» здійснює свою господарську діяльність у сфері розміщення зовнішньої реклами.
- ? ? 2002-2004 ? ? ?, ? .
Між позивачем та - (правонаступником якого є Департамент) неодноразово виникали спори з приводу чинності окремих дозволів та правомірності розміщення позивачем рекламних конструкцій у м.Рівному, вирішення яких проводилось в судовому порядку.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09.11.2022 у справі № 380/16131/21 позов ТОВ «Комтех Аутдор» задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради щодо невнесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про видані ТОВ «Комтех Аутдор» документи дозвільного характеру, та зобов'язано Департамент внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань відомості:
про всі дозволи на розміщення зовнішньої реклами у м. Рівному, які були надані Товариству, а саме: від 27.04.2004 №№ 16/20, 16/21, 16/22, 16/23, 16/24, 16/25, 16/26, 16/27, 16/28, від 05.06.2002 № 16/3, від 16.07.2004 №№ 16/5, 16/6, 16/8, 16/9, 16/10, 16/11, від 20.07.2004 №№16/29, 16/30, 16/31, 16/34, із зазначенням строку їх дії;
про всі подані ТОВ «Комтех Аутдор» після 01.01.2020 заяви на продовження строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами у м. Рівному від 27.04.2004 №№ 16/20, 16/21, 16/22, 16/23, 16/24, 16/25, 16/26, 16/27, 16/28, від 05.06.2002 № 16/3, від 16.07.2004 № 16/5, 16/6, 16/8, 16/9, 16/10, 16/11, від 20.07.2004 №№ 16/29, 16/30, 16/31, 16/34, а також про всі рішення Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради, прийняті за результатами розгляду цих заяв.
Визнано протиправними дії Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради (правонаступником якого є Департамент) щодо продовження Товариству строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами у м. Рівному від 16.07.2004 № 16/8, від 20.07.2004 №№ 16/29, 16/30, 16/34, та від 27.04.2004 №№ 16/20, 16/21, 16/22, 16/23, 16/24, 16/25, 16/26, 16/27, 16/28 лише до 27.11.2021 та зобов'язано Департамент оформити документально продовження строку дії вказаних дозволів згідно з поданими ТОВ «Комтех Аутдор» заявами, а саме: до 27.04.2026 (дозволи №№ 16/20, 16/21, 16/22, 16/23, 16/24, 16/25, 16/26, 16/27, 16/28), до 16.07.2026 (дозвіл № 16/8), та до 20.07.2026 (дозволи №№ 16/29, 16/30, 16/34), шляхом внесення до них відповідних змін.
Визнано протиправними вимоги виконавчого комітету Рівненської міської ради від 19.05.2021 №08-896 та Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради, правонаступником якого є Департамент, від 06.07.2021 №568-08 про демонтаж Товариством належних йому рекламних конструкцій, та зобов'язано виконавчий комітет Рівненської міської ради, Департамент утриматись на період дії карантину та обмежувальних заходів і протягом трьох місяців з дня його/їх закінчення від вчинення дій, спрямованих на створення ТОВ «Комтех Аутдор» будь-яких перешкод у розміщенні зовнішньої реклами на спеціальних рекламних конструкціях, встановлених на підставі раніше виданих дозволів від 05.06.2002 №16/3, від 16.07.2002 № 16/5, № 16/6, № 16/9, № 16/10, № 16/11 та від 20.07.2004 № 16/31, з причин закінчення строку дії цих дозволів.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.02.2023 у справі №380/16131/21 апеляційну скаргу Департаменту задоволено. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.11.2022 скасовано та прийнято нову постанову. У задоволенні позову ТОВ «Комтех Аутдор» до Виконавчого комітету Рівненської міської ради, Департаменту про визнання протиправними дії та бездіяльність, зобов'язання вчинити дії - відмовлено.
14.11.2024 380/16131/21 , .
З урахуванням висновків суду апеляційної інстанції, викладених у постанові від 15.02.2023 по справі 380/16131/21, Департамент скерував позивачу вимогу про демонтаж рекламних конструкції від 29.08.2023, яка є предметом оскарження у справі №380/20907/23.
, ? ? ? ?, , , 29.08.2023 . , ? :
- 16/8 16.07.2002, ермін дії до 01.04.2022;
- ? 16/22 27.04.2004, ? 01.04.2022;
- 16/24 27.04.2004, 01.04.2022;
- 16/25 27.04.2004, 01.04.2022;
- 16/28 27.04.2004, 01.04.2022;
- 16/29 20.07.2004, 01.04.2022;
- 16/30 20.07.2004, 01.04.2022;
- 16/18 02.01.2003, 02.01.2022;
- 16/19 02.01.2003, 02.01.2022.
З долучених сторонами до матеріалів справи доказів суд встановив, що маючи намір продовжити термін дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами №16/18 (м.Рівне, просп. Миру, поруч з підземним переходом, конструкція №1) та №16/19 (м.Рівне, просп. Миру, поруч з підземним переходом, конструкція №2) від 02.01.2003 на 5 , « » ? 25.10.2021 ( ? 11987 11986 ).
, 14.01.2022 ? ? 5 :
- 16/8 16.07.2002 (м.Рівне, вул.Млинівська, в'їзд в місто) (.14590 20.01.2022);
- 16/22 27.04.2004 (м.Рівне, вул.Міцкевича, перехрестя з вул.Кн.Володимира, поруч з буд.№1) (.14585 20.01.2022);
- 16/24 27.04.2004 (м.Рівне, вул.Шухевича, поруч з зупинкою міського транспорту, зі сторони буд.№18) (.14593 20.01.2022);
- 16/25 27.04.2004 (м.Рівне, вул.Басівкутська, поблизу перехрестя з вул.Чорновола) (.14589 20.01.2022);
- 16/28 27.04.2004 (м.Рівне, вул.Соборна, перехрестя з вул.Дубенською) (.14591 20.01.2022);
- 16/29 20.07.2004 (м.Рівне, вул.Шухевича, поруч з зупинкою громадського транспорту (.14592 20.01.2022);
- 16/30 20.07.2004 (м.Рівне, вул.Чернишова, на території авторемонтного заводу) (.14586 20.01.2022).
70-08/2 25.01.2022 , 14593, 14592, 14591, 14590, 14589, 14586, 14585 20.01.2022 ? ? 16/8, 16/22, 16/24, 16/25, 16/28, 16/29, 16/30 , 1275- ? 03.11.2021. , .
, ? ? 16/18 16/19 .
165 28.02.2022 «Про зупинення строків надання адміністративних послуг та видачі документів дозвільного характеру» .
..1 .1 ? ? « » 18.03.2022 314 27.02.2023 . 12 ? ? ( ? ) , ? ? : -2-4362- ( 16/18 02.01.2003) -2-4361- ( 16/19 02.01.2003).
13.03.2023 . 196-12 , 16/18 16/19, ? 02.01.2022, 28.02.2022 165 « , » .
, 314, , 11.05.2022, 19.03.2022, .
21.03.2023 . 36-03/23 ' ? ? ? 314. , 314 ? , ' , :
) ? ( 5 1);
) ' , , ( 1, 2 1).
? ? 77 24.01.2008 ( - ), 73 20.04.2010 ? ? ? .
1 , ? ? ? ? ? , ( ) , ( 4 ?).
( 5.3); ( 5.7); ? , ? ? ( 9).
828 08.08.2023 ? ? ? , ? ? 165 28.02.2022.
, . , 24.08.2023 ? ? ? « » ? 16/8, 16/22, 16/24, 16/25, 16/28, 16/29, 16/30 16/18, 16/19. ? 01/2023 4.4.2 ? ? ., 121 ? 12.11.2019, , ? ? .
29.08.2023 . 569-08 , , . , 14590, 14585, 14586, 14592, 14591, 14589, 14593 20.01.2022, 11986, 11987 25.10.2021.
01.09.2023 . 83-09/23, ? ', ? ? 29.08.2023, .
? - 13.09.2023 . 625-08, , ? ? ? ? 16/8, 16/22, 16/24, 16/25, 16/28, 16/29, ?16/30 16/18, 16/19 ? .
? ? ( ? 29.08.2023).
, .
При вирішенні спору суд керувався таким.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про рекламу» зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.
Частиною першою статті 16 цього Закону встановлено, що розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Рішенням виконавчого комітету Рівненської міської ради від 12.11.2019 № 121 затверджено Правила розміщення зовнішньої реклами у м. Рівному (далі - Правила № 121), які регулюють відносини, що виникають у зв'язку з розміщенням зовнішньої реклами у місті Рівному, та визначають порядок надання дозволів на розміщення такої реклами.
Згідно з пунктом 9.1. Правил № 121 демонтажу згідно з цими Правилами підлягають:
9.1.1. самовільно встановлені рекламні засоби:
- власник яких невідомий, у тому числі у разі відсутності маркування на рекламному засобі;
- власник яких відомий, але вимоги про демонтаж не виконав.
9.1.2. рекламні засоби, що створюють аварійні ситуації, загрозу життю або здоров'ю людей та/або заподіянню шкоди майну третіх осіб;
9.1.3. спеціальні конструкції, на розміщення яких дозвіл анульований у встановленому порядку.
Пунктом 9.2. Правил № 121 визначено, що у випадку, зазначеному у абзаці першому пункту 9.1.1, демонтаж рекламних засобів здійснюється без попереднього надсилання вимоги про усунення порушень цих Правил, на підставі наказу робочого органу про демонтаж.
У випадках, зазначених у абзаці другому пункту 9.1.1, пунктах 9.1.2.; 9.1.3., демонтаж рекламних засобів повинні провести власники (законні користувачі) рекламного засобу самостійно за власний рахунок у термін, вказаний у вимозі робочого органу про усунення порушення цих Правил. У разі невиконання розповсюджувачем у зазначений термін вимог про демонтаж спеціальної конструкції управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради не пізніше ніж через 10 робочих днів з дати виявлення невиконання вимоги видає наказ про примусовий демонтаж.
Аналіз наведених норм Правил №121 дає підстави дійти висновку, що вимога про демонтаж рекламних засобів надсилається робочим органом і повинна бути виконана розповсюджувачем реклами в тому випадку, якщо такі рекламні засоби встановлені самовільно, тобто без діючого дозволу на їх розміщення.
Закон України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» визначає правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності і встановлює порядок діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру, та адміністраторів.
Абзацом другим частини першої статті 4-1 цього Закону (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що порядок проведення дозвільної (погоджувальної) процедури, переоформлення та анулювання документів дозвільного характеру, що законами України віднесено до повноважень органів місцевого самоврядування, встановлюється їх рішенням, а у випадках, передбачених законом, - на підставі типових порядків, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 21 статті 11 (Прикінцеві положення) Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» документи дозвільного характеру, що не обумовлені міжнародними зобов'язаннями або іншими обмеженнями, встановленими законом, строк дії яких закінчується у період дії карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), вважаються такими, дію яких продовжено на період карантину та обмежувальних заходів і протягом трьох місяців з дня його/їх закінчення.
Постановою № 314 від 18.03.2022 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Кабінет Міністрів України установив, зокрема, що у період воєнного стану право на провадження господарської діяльності може набуватися суб'єктами господарювання на підставі безоплатного подання до органів ліцензування, дозвільних органів та суб'єктів надання публічних (електронних публічних) послуг декларації про провадження господарської діяльності (далі - декларація), що містить відомості згідно з додатком 1, без отримання дозвільних документів (документів дозвільного характеру, ліцензій або інших результатів надання публічних послуг), крім видів господарської діяльності за переліком згідно з додатком 2 (абзац перший підпункту 1 пункту 1).
Суб'єкти господарювання, які набули право на провадження господарської діяльності на підставі декларації, у разі відсутності відповідних дозвільних документів (документи дозвільного характеру, ліцензії та/або інші результати надання публічних послуг), невідкладно, але не пізніше трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану звертаються до відповідних органів ліцензування, дозвільних органів та суб'єктів надання публічних (електронних публічних) послуг і отримують відповідні дозвільні документи в порядку, строки та на умовах, передбачених законодавством, без зупинення (припинення) їх діяльності (підпункт 3 пункту 1).
Строки дії діючих строкових ліцензій та документів дозвільного характеру автоматично продовжуються на період воєнного стану та три місяці з дня його припинення чи скасування, а періодичні, чергові платежі за ними відстрочуються на строк, зазначений у цьому підпункті (крім строку дії ліцензій у сфері діяльності з організації та проведення азартних ігор та плати за такі ліцензії) (підпункт 5 пункту 1).
Суд встановив, що строк дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами №16/18 та №16/19 закінчився 02.01.2022, а дозволів №16/8, 16/22, 16/24, 16/25, 16/28, ?16/29, 16/30 - 01.04.2022. .
, ? ? 16/8, 16/22, 16/24, 16/25, 16/28, 16/29, 16/30 станом на дату набрання чинності Постановою № 314 (19.03.2022) на підставі пункту 21 статті 11 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» та автоматично підпадали під пряму дію підпункту 5 пункту 1 цієї Постанови № 314, а тому станом на дату направлення позивачу оскаржуваної вимоги чинності не втратили.
, ? 16/18 16/19 1 1 ? ? 314 21 « ? ?», (02.01.2022) ? карантинні або обмежувальні заходи, пов'язані із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), а також позивачем подано відповідні декларації щодо провадження господарської діяльності у період воєнного стану.
На противагу таким доводам відповідач вказує, що відповідно до пункту 21 статті 11 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» ТзОВ «Комтех Аутдор» не повинен звертатися до робочого органу із заявами для продовження дії цих дозволів, а повідомити робочий орган про те, що дозволи діють на весь період карантину і протягом трьох місяців з дня його закінчення, тобто вчинити так, як це встановлено для застосування принципу мовчазної згоди. Позивач таким правом не скористався.
Крім цього відповідач вважає, що можливість набуття права на здійснення окремих видів господарської діяльності на підставі декларацій про провадження господарської діяльності без отримання документів дозвільного характеру врегульована пунктом 22 статті 11 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», яка набрала чинності лише з 02.09.2024, а тому не поширюється на спірні правовідносини.
Надаючи оцінку таким доводам сторін суд враховує правову позицію Верховного Суду щодо спірних правовідносин.
Так, в постанові від 04.06.2025 у справі №160/15462/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду сформував такі висновки:
« 28.1. Вирішуючи спори щодо здійснення господарської діяльності на підставі дозволів на розміщення зовнішньої реклами, строк дії яких закінчився після 12.03.2020, судам належить враховувати, що відповідно до пункту 2-1 статті 11 Прикінцеві положення Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» документи дозвільного характеру, що не обумовлені міжнародними зобов'язаннями або іншими обмеженнями, встановленими законом, строк дії яких закінчується у період дії карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), вважаються такими, дію яких продовжено на період карантину та обмежувальних заходів і протягом трьох місяців з дня його/їх закінчення.
28.2. Карантин та обмежувальні заходи, пов'язані із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), були запроваджені з 12.03.2020 постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 та безперервно діяли до їх відміни з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651.
28.3. Тому дозволи на розміщення зовнішньої реклами, строк дії яких закінчився з 12.03.2020, вважалися такими, дію яких продовжено на період карантину та обмежувальних заходів і протягом трьох місяців з дня їх закінчення - до 01.10.2023.
28.4. Крім того, необхідно додатково враховувати, що пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України від 18.03.2022 № 314 «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану» встановлено, що строки дії діючих строкових ліцензій та документів дозвільного характеру автоматично продовжуються на період воєнного стану та три місяці з дня його припинення чи скасування, а періодичні, чергові платежі за ними відстрочуються на строк, зазначений у цьому підпункті (крім строку дії ліцензій у сфері діяльності з організації та проведення азартних ігор та плати за такі ліцензії). Цей пункт було виключено постановою Кабінету Міністрів від 14.03.2025 № 288.
28.5. Воєнний стан в Україні введено з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 і він діє безперервно, зокрема, і на час ухвалення цього судового рішення.
28.6. Відтак вказані нормативно-правові акти необхідно розуміти так, що розповсюджувачі зовнішньої реклами мають право на здійснення господарської діяльності з розміщення зовнішньої реклами на підставі дозволів, строк дії яких закінчився з 12.03.2022 - до 14.03.2025.
28.7. При цьому у разі коли суб'єкт господарювання, який набув право на здійснення господарської діяльності з розміщення зовнішньої реклами на підставі дозволів, строки дії яких продовжені автоматично у період дії карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) чи період дії воєнного стану, звернувся до дозвільного органу із заявою про отримання дозвільного документа, такий дозвільний документ видається у порядку, строки та на умовах, передбачених законодавством».
Відповідно до статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Отже, з урахуванням вказаних правових висновків Верховного Суду щодо застосування норм статті 11 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» та Постанови Кабінету Міністрів України №314 суд дійшов висновку, що станом на 29.08.2023 позивач мав право здійснювати господарську діяльність з розповсюдження зовнішньої реклами у місті Рівному на підставі дозволів 16/8, 16/22, 16/24, 16/25, 16/28, 16/29, 16/30, 16/18 16/19, ? ? ? ?.
? ? ? ? ? ? , ? 314 , .
без отримання документів дозвільного характеру пунктом 22 статті 11 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» з 02.09.2024, оскільки строк дії дозволів №16/18 та №16/19 закінчився до введення в Україні воєнного стану, однак в період дії карантинних або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), а тому до спірних правовідносин необхідно застосовувати положення пункту 21 статті 11 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 139 КАС України на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань необхідно стягнути судовий збір у розмірі 2147,50 грн.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно з частинами 1 та 3 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати: на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Порядок визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу та їх розподілу між сторонами врегульовано статтею 134 КАС України.
За положеннями цієї статті, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Пунктом 3 вказаної статті визначено, що для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Водночас, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (пункт 4 статті 134 КАС України).
Відповідно до частини 5 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому, розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду, у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.12.2018 (справа №826/856/18), від 16.05.2019 № 823/2638/18.
Згідно з частиною 7 статті 134 КАС України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (частини 2 та 3 статті 30 вищевказаного Закону).
Аналіз вищевикладених норм дає підстави вважати, що при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд має виходити з критерію обґрунтованих дій позивача, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та запровадження певних запобіжників від можливих зловживань з боку учасників судового процесу та осіб, які надають правничу допомогу, зокрема, неможливості стягнення необґрунтовано завищених витрат на правничу допомогу.
Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Але, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо однак, вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права, однак відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
В обґрунтування розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу позивач долучив до матеріалів справи Договір про надання професійної правничої допомоги від 21.05.2019 №20-05/19/1; додаткову угоду № 31-08/2003-КА від 31.08.2023; додаток №1 від 27.12.2024 до додаткової угоди №31-08/2003-КА від 31.08.2023; Акт-рахунок від 15.12.2023; рахунки від 05.04.2024 та від 18.06.2024 та платіжні інструкції про переказ коштів, відповідно до яких сума до оплати за виконану адвокатом роботу становить 37400 грн. Вказану суму представник позивача просить стягнути з відповідача.
Надаючи оцінку таким доказам суд вказує на те, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, слід керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи №200/14113/18-а ухвалив постанову від 26.06.2019, в якій сформував правову позицію, згідно з якою, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору.
Вказаний висновок Верховного Суду у відповідності до приписів частини п'ятої статті 242 КАС України та частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд враховує під час вирішення такого питання.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат, суд при розподілі судових витрат має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy), №34884/97).
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що сума судових витрат на правничу допомогу, яку позивач просить стягнути за рахунок відповідача, підлягає зменшенню у зв'язку з відсутністю ознак співмірності, визначених частиною 5 статті 134 КАС України.
Відповідно до статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту на користь позивача необхідно стягнути 20000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати вимогу Департаменту інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради від 29.08.2023 вих.№569-08 про демонтаж рекламних конструкцій.
Стягнути з Департаменту інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради (місцезнаходження: 33013, м. Рівне, вул. Шевченка, 45, код ЄДРПОУ 44250562) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комтех Аутдор» (місцезнаходження: 79035, м.Львів, вул. Зелена, 109, кім.316, код ЄДРПОУ 33533697) судовий збір в сумі 2147 (дві тисячі сто сорок сім) грн. 50 коп.
Стягнути з Департаменту інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради (місцезнаходження: 33013, м. Рівне, вул. Шевченка, 45, код ЄДРПОУ 44250562) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комтех Аутдор» (місцезнаходження: 79035, м.Львів, вул. Зелена, 109, кім.316, код ЄДРПОУ 33533697) витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20000 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення суду складене та підписане 18.08.2025.
Суддя Р.І. Кузан