про залишення позовної заяви без руху
25 серпня 2025 рокусправа № 380/17053/25
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Кузан Р.І., перевіривши матеріали позовної заяви Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення коштів, -
20.08.2025 до Львівського окружного адміністративного суду надійшов позов Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 , в якому позивач просить стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 на користь військової частини НОМЕР_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) кошти в сумі 3702,99 гривень (три тисячі сімсот дві гривні девяносто девять копійок), в рахунок відшкодування шкоди, завданої отриманням без належної на те правової підстави грошового забезпечення.
Згідно з відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру №, адреса, місце реєстрації ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 « АДРЕСА_2 ».
Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Суддя встановив, що позовна заява Військової частини НОМЕР_1 не відповідає вимогам, встановленим статтею 161 КАС України.
Положеннями ст.ст.160, 161 КАС України визначено форму та зміст позовної заяви, а також документи, що додаються до такої.
Відповідно до п.2 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Судом встановлено, що зазначена у позовній заяві як зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 не підтверджена в Єдиному державному демографічному реєстрі.
Таким чином, позивачу необхідно надати достовірну інформацію, щодо місця проживання чи перебування відповідача.
Відповідно до ч.2 ст. 161 КАС України, суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Як слідує з матеріалів справи, позивач надіслав ОСОБА_1 копію позовної заяви та доданих до неї документів, за адресою: АДРЕСА_3 .
Проте, відповідно до інформації наданої в Єдиному державному демографічному реєстрі ОСОБА_2 за вказаною адресою не проживає.
Таким чином, позивач всупереч вимогам встановленими ч.2 ст.161 КАС України не додав до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як видно з довідки начальника відділу документального забезпечення та архіву Львівського окружного адміністративного суду від 20.08.2025 при внесенні даних стосовно сплати судового збору за подання позовної заяви у справі №380/17053/25 за позовом Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 комп'ютерною програмою «Діловодство спеціалізованого суду» надано інформацію про те, що номер платіжного документа вже внесений до бази даних по справі №380/24509/24 судді Андрусів У.Б.
Таким чином, додана до позовної заяви квитанція про сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн. є доказом оплати судового збору при поданні позовної заяви у праві №380/24509/24, а відтак не може вважатися доказом сплати судового збору в адміністративній справі №380/17053/25.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2025 встановлено у розмірі - 3028,00 грн.
Відповідно до підп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою судовий збір становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Судом встановлено, що позивачем не сплачено судовий збір за подання даної позовної заяви, який повинен становити 3028,00 грн (1,5% ціни позову).
Порушуючи вимоги п.7 ч.5 ст.160 КАС України, позивачем в позовній заяві не вказано, чи вживались заходи забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви.
Відповідно до вимог п. 8 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначається зокрема наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Порушуючи вимоги зазначеної статті, у позовній заяві не було зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Враховуючи наведене, позовна заява не відповідає вимогам, встановленим ст.ст.160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Необхідно також звернути увагу, що 31 жовтня 2019 року набув чинності Закон України від 03 жовтня 2019 року №160-IX «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» (далі - Закон №160-IX; тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), який визначає підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов'язків
Дія цього Закону поширюється на військовослужбовців під час виконання ними обов'язків військової служби, військовозобов'язаних та резервістів під час проходження ними зборів, а також осіб рядового та начальницького складу правоохоронних органів спеціального призначення, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України, сил цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державного бюро розслідувань (стаття 2 Закону №160-ІХ).
Верховний Суд у постанові від 18 січня 2024 року в справі №520/11225/23 здійснив комплексний аналіз норм Закону №160-ІХ та зробив висновок, що особа може бути притягнута до матеріальної відповідальності протягом трьох років з дня виявлення завданої шкоди (стаття 4). У разі виявлення факту завдання шкоди командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб (частина друга статті 8). Поряд із цим, нормами Закону №160-ІХ передбачено випадки, коли причини завдання шкоди, її розмір та винна особа можуть бути встановлені за результатами аудиту (перевірки), інвентаризації, досудового розслідування або судом. У таких випадках службове розслідування може не призначатися. У разі, якщо вину особи доведено, командир (начальник) не пізніше ніж у п'ятнадцятиденний строк із дня закінчення розслідування видає наказ про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності із зазначенням суми, що підлягає стягненню (частина сьома статті 8). Наказ командира (начальника) про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності може бути оскаржено старшому за службовим становищем командиру (начальнику) та/або до суду в порядку, передбаченому законодавством (частина перша статті 14). Разом із цим, у разі звільнення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, зі служби або у разі, якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її звільнення зі служби, відшкодування завданої шкоди здійснюється в судовому порядку в разі відмови особи від її добровільного відшкодування або в іншому встановленому законом порядку. (стаття 12).
З огляду на зміст наведених положень Закону №160-ІХ Верховний Суд указав, що особа може бути притягнута до матеріальної відповідальності протягом трьох років з дня виявлення завданої шкоди, про що командир (начальник) видає відповідний наказ. Однак, термін у три роки передбачений саме для притягнення особи до відповідальності. Водночас відшкодування завданої шкоди у передбачених статтею 12 Закону випадках здійснюється у судовому порядку. При цьому, Закон №160-ІХ не визначає строки звернення до суду щодо відшкодування такої шкоди.
За таких умов, при визначенні строку звернення суб'єкта владних повноважень до суду з позовом про відшкодування завданої шкоди застосуванню підлягають відповідні норми КАС України.
Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Положеннями частини другої статті 122 КАС України встановлено різні строки звернення до адміністративного суду для суб'єктів владних повноважень та для інших осіб.
Зокрема, абзацом 2 частини другої статті 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п'ята статті 122 КАС України).
За усталеною практикою Верхового Суду, згідно постанов Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 818/1688/16 та від 12 грудня 2018 року у справі №804/285/16, спори стосовно проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема, й питання відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків, навіть якщо притягнення її до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди/збитків відбувається після її звільнення з державної служби.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню приписи частини п'ятої статті 122 КАС України.
Висновки щодо необхідності застосування місячного строку, встановленого частиною п'ятою статті 122 КАС України, для звернення до суду з адміністративним позовом даної категорії справ також наведені, зокрема, у постанові Верховного Суду від 19 січня 2022 року у справі № 520/10571/2020, а також від 05.12.2024 у справі № 400/5284/22.
Вирішуючи питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду, визначеного ч. 5 ст. 122 КАС України, суд зазначає наступне.
Так, наказ про підсумки службового розслідування №280, яким притягнено відповідача до матеріальної відповідальності прийнятий за результатами службового розслідування - ще 29.05.2024.
Пунктом 3 вказаного вище наказу встановлено помічнику командира батальйону з правової роботи Військової частини НОМЕР_1 забезпечити претензійну роботу щодо стягнення з матроса ОСОБА_1 , безпідставно отриманих грошових коштів, відповідно до довідки-розрахунку №214 від 28.05.2024, щодо переплати грошового забезпечення в судовому порядку.
Поряд з цим, суд звертає увагу, що позивач звернувся до відповідача з претензією про повернення вищевказаних коштів №3655 від 09.07.2025 лише в липні 2025 року, а до суду з цим позовом лише 20.08.2025, тобто з пропуском місячного строку звернення, встановленого ч. 5 ст. 122 КАС України, при цьому, не долучив до позову заяви про поновлення пропущеного строку із доказами поважності причин його пропущення.
Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відтак, позивачу відповідно до частини шостої статті 161 КАС України необхідно подати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказавши підстави для поновлення строку звернення до суду з цим позовом (якщо такі є).
Згідно з вимогами ч.ч.1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 вказаного Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 248, 256, 293, 294 КАС судочинства України, суддя, -
позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення коштів - залишити без руху для усунення зазначених в мотивувальній частині ухвали недоліків шляхом подання в канцелярію Львівського окружного адміністративного суду (вул.Чоловського, 2, м.Львів, 79018) в десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали:
- уточненої позовної заяви, у якій вірно зазначити місце проживання чи перебування відповідача; доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів;
- оригіналу документа про сплату судового збору за подання позову в сумі 3028,00 грн.
- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом та доказів поважності причин його пропуску.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Р.І. Кузан