Іменем України
27 серпня 2025 рокум. ДніпроСправа № 360/1302/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Секірська А.Г., розглянувш в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі № 360/1302/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Закарпатській області про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Закарпатській області про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
За наслідками розгляду вказаної справи рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 13.08.2025 позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду в Закарпатській області (пл.Народна,4, м.Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково:
визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_1 від 21.05.2025 про призначення субсидії на оплату вартості або частини вартості найму (оренди) житлового приміщення;
зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.05.2025 про призначення субсидії на оплату вартості або частини вартості найму (оренди) житлового приміщення згідно з вимогами Порядку реалізації експериментального проекту щодо надання субсидії на оплату вартості або частини вартості найму (оренди) житлового приміщення та компенсації частини податку на доходи фізичних осіб та військового збору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.10.2024 №1225 “Про реалізацію експериментального проекту щодо надання субсидії на оплату вартості або частини вартості найму (оренда) житлового приміщення та компенсації частини податку на доходи фізичних осіб та військового збору».
18 серпня 2025 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі № 360/1302/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Закарпатській області про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, в якій заявник просив ухвалити додаткове рішення про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 7600 грн.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 19.08.2025 заяву про ухвалення додаткового судового рішення призначено до розгляду в порядку письмового провадження на 27.08.2025, запропоновано Головному управлінню Пенсійного фонду України в Закарпатській області надати суду письмові пояснення з приводу заяви про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 360/1302/25.
Відповідач правом надання письмових пояснень з приводу заяви про ухвалення додаткового судового рішення у справі не скористався.
Розглянувши заяву про ухвалення додаткового судового рішення у справі, суд дійшов такого.
Відповідно до статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно з частиною 3 статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини четвертої цієї статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини 5 статті 134 КАС України, має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).
Частиною сьомою, дев'ятою статті 139 КАС унормовано, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Тобто, при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені, зокрема, договором на правову допомогу, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документи про оплату таких послуг та розрахунком таких витрат, тощо.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункту 6 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Суд вважає за необхідне зазначити, що аналогічні критерії розумності та реальності застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Судом встановлено, що на підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу адвоката суду надано договір про надання правничої допомоги від 18 червня 2025 року № 892 та акт приймання-передачі наданих послуг відповідно до договору про надання правничої допомоги від 18 червня 2025 року № 892 від 14.08.2025, відповідно до якого адвокат виконав та надав, а клієнт прийняв послуги з юридичної правничої допомоги відповідно до договору про надання правничої допомоги №892 від 18 червня 2025 року згідно з переліком наведеним у таблиці цього акту, актом та п.3.2 договору №892 сторони узгодили вартість однієї години залучення адвоката до роботи над справою та процесуальними документами в розмірі 1200 грн за годину.
Умовами договору про надання правничої допомоги від 18.06.2025 № 892 визначено:
3.1. Гонорар - форма винагороди Адвоката за надання послуг, передбачених цим Договором;
3.2. Сторони узгодили вартість однієї години залучення Адвоката до роботи над справою та процесуальними документами в розмірі 1200 грн. за годину;
3.3. Гонорар виплачується Клієнтом Адвокату у випадку досягнення позитивного судового рішення на користь Клієнта, останній зобов'язується сплатити Адвокату грошову винагороду (гонорар), впродовж шести місяців після винесення такого судового рішення. Сума гонорару узгоджується сторонами в акті виконаних робіт, в якому вказується детальний опис робіт (наданих послуг);
3.4. При визначенні розміру гонорару враховується: - обсяг і час роботи, що потрібний Адвокату для належного виконання доручення; - ступінь складності правових питань, що стосуються доручення; - необхідність виїзду Адвоката у відрядження; - особливі або додаткові вимоги Клієнта стосовно строків виконання доручення; - характер і тривалість професійних відносин Адвоката з Клієнтом; - кваліфікація, професійний досвід, науково-теоретична підготовка та репутація Адвоката.
Тобто, умовами договору визначено обов'язок клієнта сплатити гонорар упродовж шести місяців після винесення судового рішення на користь клієнта.
Відповідно до акта приймання-передачі наданих послуг вартість послуги зі складання адміністративної позовної заяви від 21.06.2025 до Луганського окружного адміністративного суду за позовом до ГУ ПФУ в Закарпатській області у справі № 360/1302/25 складає 6000 грн; вартість послуги зі складання та подання до суду у справі № 360/1302/25 заяви про відстрочення сплати судового збору від 23.06.2025 складає 600 грн; вартість послуг зі складання та подання до суду у справі № 360/1302/25 відповіді на відзив від 14.07.2025 складає 800 грн.
У п. 5 акта зазначено, що разом з підписанням цього Акту, Клієнт зобов'язується сплатити Адвокату вартість отриманих послуг з правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги №892 від 18 червня 2025 року за надані послуги, за переліком та вартістю, які визначені цим актом не пізніше 15.02.2026.
Тобто, строк оплати гонорару на теперішній час не закінчився.
Разом з тим, згідно із актом приймання-передачі наданих послуг загальна вартість наданих послуг (виконаних робіт) становить 7400 гривень, а не 7600 грн, як зазначає позивач у заяві.
Позивачем надано квитанцію № 4255994 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС, згідно із якою заяву щодо ухвалення додаткового рішення з долученими до неї документами доставлено до електронного кабінету ГУ ПФУ в Закарпатській області 18.08.2025 о 13:40.
Крім того, згідно із довідкою Луганського окружного адміністративного суду ухвала від 19 серпня 2025 року по справі №360/1302/25 надіслана за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи до Електронного кабінету учасника процесу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області. Документ в електронному вигляді доставлено до Електронного кабінету: 19.08.25 19:26
Разом з тим, відповідачем не надано клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу,
Суд зауважує, що Верховний Суд у постанові від 21.08.2025 у справі № 640/17466/22 виснував, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених стороною на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
При цьому, незважаючи на те, що при застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, такий, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п'ятій статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц вказала на виключення ініціативи суду щодо вирішення питань про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Аналогічних висновків Велика Палата Верховного Суду дійшла також у додатковій постанові від 15 червня 2022 року у справі №910/12876/19 та у додатковій постанові від 18 січня 2024 року у справі № 9901/459/21.
Наведений підхід до вирішення питання зменшення витрат на правничу допомогу знайшов своє відображення і в постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі №815/1479/18, від 15 липня 2020 року у справі №640/10548/19, від 18 травня 2022 року у справі №640/4035/20, від 16 червня 2022 року у справі №380/4759/21 та інших.
Також, у постанові від 13 травня 2021 року у справі № 200/9888/19-а Верховний Суд сформував висновок щодо застосування статей 134, 139 КАС України та ролі суду під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу. Так, Суд зазначив, що відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. А згідно з частиною сьомою цієї ж статті обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.
Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до КАС України законодавцем принципово по-новому визначено роль суду при вирішенні питання розподілу судових витрат, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами, та не може діяти на користь будь-якої зі сторін.
Відтак, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони.
Це означає, що відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов'язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат, керуючись критеріями, закріпленими у статті 139 КАС України.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 05 серпня 2020 року у справі №640/15803/19, від 28 жовтня 2021 року у справі №160/15983/20, від 27 квітня 2023 року у справі № 280/4115/20.
Ця ж позиція була викладена у постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, від 22 листопада 2019 року у справі №902/347/18, від 22 листопада 2019 року у справі №910/906/18, від 06 грудня 2019 року у справі № 910/353/19, де зазначено, що оскільки зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, відповідно до норм процесуального кодексу можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони з підстав недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт, суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Як зазначено вище, в матеріалах справи відсутні письмові клопотання відповідача щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу з обґрунтуванням неспівмірності такого розміру.
Враховуючи викладене, за встановлених обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі на стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача документально підтверджених витрат на правничу (правову) допомогу в розмірі 7400,00 грн, а не 7600,00 грн, як просить позивач.
Такий висновок повністю відповідає принципам обґрунтованості, співмірності та пропорційності, які повинні бути враховані судом при вирішенні питання про відшкодування витрат на правничу допомогу згідно з вимогами частини дев'ятої статті 139 КАС України.
Керуючись статтями 139, 248, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі № 360/1302/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Закарпатській області про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду в Закарпатській області (пл.Народна,4, м.Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 20453063) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) витрати на правничу допомогу у розмірі 7400,00 грн (сім тисяч чотириста гривень 00 коп.).
У задоволенні решти заяви відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.Г. Секірська