Іменем України
26 серпня 2025 рокум. ДніпроСправа № 360/1292/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисельова Є.О., розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом адвоката Михальчука Миколи Івановича в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов адвоката Михальчука Миколи Івановича (далі - представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач 1), ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - відповідач 2), з такими позовними вимогами:
-визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації відносно ОСОБА_1 , а саме - про визнання його за висновком ВЛК непридатним до військової служби та про виключення його з військового обліку;
-зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформацію відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме - про його виключення з військового обліку на підставі пп. 3) ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» згідно інформації, наявної у його паперовому військово-обліковому документі;
-визнати протиправною постановку (взяття) на військовий облік військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_1 ;
-зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_6 видалити інформацію з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відносно ОСОБА_1 , а саме - про його постановку (взяття) на військовий облік в статусі військовозобов'язаного у ІНФОРМАЦІЯ_7 .
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач згідно свого військово-облікового документа (військового квитка НОМЕР_1 ) перебував на військовому обліку військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_8 (на даний час ІНФОРМАЦІЯ_9 ), та згідно свого ВОД відповідачем 1 був виключеним з військового обліку військовозобов'язаних у 2005 році.
28.03.2005 ОСОБА_1 військово-лікарською комісією був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
Відомості про непридатність та виключення з військового обліку були занесені до паперового військово-облікового документа ОСОБА_1 , а також у паспорті позивача наявна відмітка - «невійськовозобов'язаний 28.03.2005».
Позивач обґрунтовано розраховував, що після виключення його з військового обліку за станом здоров'я, відповідач 1 внесе таку інформацію до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
В травні 2025 року позивачем здійснено перевірку відносно інформації у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо внесення відповідачем 1 інформації про непридатність та виключення з військового обліку до реєстру. Проте електронний ВОД не сформувався та в реєстрі наявна інформація, що у реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про перебування на обліку не знайдено. Необхідно звернутися до ТЦК та СП для взяття на військовий облік.
27.05.2025 позивачем встановлено на свій мобільний телефон додаток «Резерв+» та з'ясовано, що відносно останнього уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_10 не внесені відомостей про виключення ОСОБА_1 з обліку на підставі висновку ВЛК від 2005 року. У мобільному додатку позивача відсутня інформація про його непридатність до військової служби та виключення з військового обліку, разом з тим наявна інформація про те, що він перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_7 , має статус військовозобов'язаного.
Позивач зауважує, що він ніколи не перебував та ніколи не звертався до відповідача 2 ні з питань постановки (взяття) на військовий облік, ні з будь-яких інших питань, що стосуються військового обліку.
Тобто, відповідачем 2 протиправно взято на облік позивача на підставі п.17-1 постанови Кабінету Міністрів України від 16 серпня 2024 року № 932 «Про затвердження Порядку реалізації експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів».
Зазначено, що обов'язок дотримання процедури виключення особи з військового обліку, покладено на посадових осіб районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Відтак, недотримання відповідним ТЦК певних вимог щодо реалізації процедури виключення позивача з військового обліку, на який останній не має впливу, не може створювати негативних наслідків для позивача.
Ухвалою суду від 27.06.2025 прийнято адміністративну справу до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач 1 правом надання відзиву на позовну заяву не скористався, документів на виконання ухвали суду від 27.06.2025 також не надано.
Відповідач 2 подав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечував, та з посиланням на положення Порядку реалізації експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 серпня 2024 року № 932, зазначив, що громадянина ОСОБА_1 , автоматично, рішенням вищого штабу, зараховано на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_11 . ІНФОРМАЦІЯ_7 будь яких рішень про взяття на військовий облік громадянина ОСОБА_1 , не приймалося, права та свободи громадянина не порушено. У ІНФОРМАЦІЯ_7 будь яких облікових документів на громадянина ОСОБА_1 не формувалося.
Також зазначають, що за відсутністю облікової документації, рішення про зняття ОСОБА_1 з військового обліку прийняти не є можливим, оскільки таке рішення буде прямо суперечити закону, особисто с заявою до ІНФОРМАЦІЯ_12 позивач не звертався, оригінали документації не надав.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 згідно військово-облікового документа (військового квитка НОМЕР_1 ) перебував на військовому обліку військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_8 (на даний час ІНФОРМАЦІЯ_9 ).
28.03.2005 ОСОБА_1 військово-лікарською комісією був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
Відомості про непридатність та виключення з військового обліку були занесені до паперового військово-облікового документа ОСОБА_1 (військового квитка НОМЕР_1 , сторінка 26), а також у паспорті позивача серії НОМЕР_2 наявна відмітка - «невійськовозобов'язаний 28.03.2005» (сторінка 7).
02.06.2025 позивач звернувся на адресу відповідача 1 із заявою, в якій просив виправити в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів помилку, а саме внести відомості про виключення з військового обліку на підставі військово-облікового документа.
Проте, доказів надання відповіді на вищезазначену заяву відповідачем ані позивачу, ані до суду не надано.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 33 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Згідно з ч. 5 цієї статті Закону, військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ч. 1 ст. 34 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»).
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» від 16 березня 2017 року № 1951-VIII (далі - Закон № 1951-VIII) єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов'язку (ч. 1 ст. 2 Закону № 1951-VIII).
Права та обов'язки призовників, військовозобов'язаних та резервістів визначені статтею 9 Закону № 1951-VIII, до яких віднесено, що призовник, військовозобов'язаний та резервіст має право: 1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста; 2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.
Надання громадянам України інформації відповідно до статті 9 цього Закону здійснюється згідно з Порядком ведення Реєстру, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та/або шляхом електронної інформаційної взаємодії через інформаційні (інформаційно-комунікаційні) системи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифровізації, відповідно до законодавства про електронну інформаційну взаємодію (ч. 4 ст. 14 Закону № 1951-VIII).
Судом встановилено, що на дату виникнення спірних правовідносин діяв Порядок ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений наказом Міністерства оборони України від 28.03.2022 року № 94 (Наказ втратив чинність 22.08.2024 на підставі Наказу Міністерства оборони № 478 від 16.07.2024) (далі - Порядок № 94).
Відповідно до п. 1 розділу І Порядку № 94 цей Порядок встановлює процедури збирання, зберігання, обробки та використання відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр).
Згідно з п. 6 розділу ІІІ Порядку № 94, збирання відомостей здійснюється органами ведення Реєстру на підставі відомостей, що подаються органу ведення Реєстру особисто призовниками, військовозобов'язаними та резервістами, органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, закладами освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, ТЦК та СП, військовими частинами.
Відповідно до п. 9 розділу ІІІ Порядку № 94 виправлення недостовірних відомостей Реєстру, а також включення (не включення) до Реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, здійснюється за результатами розгляду їхньої мотивованої заяви із зазначенням підстав, передбачених законодавством, яка подається до органів ведення Реєстру.
Отримання призовником, військовозобов'язаним та резервістом інформації про своє включення (не включення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, здійснюється після особистого звернення та письмового запиту (в якому вказується прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), місце проживання (місце перебування) і реквізити документа, що посвідчує особу, яка подає запит) до органу ведення Реєстру або в електронному вигляді через Єдиний державний веб-портал електронних послуг, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифровізації. (п. 12 розділу ІІІ Порядку № 94).
Порядок внесення та актуалізація відомостей Реєстру регулюється розділом ІV цього Порядку, відповідно до п. 2 якого актуалізація (внесення змін) відомостей Реєстру здійснюється: в електронному режимі - шляхом інформаційної взаємодії між Реєстром та інформаційно-телекомунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи; у ручному режимі - шляхом внесення призначеною відповідальною особою за ведення Реєстру відомостей до електронних форм облікових карток призовників, військовозобов'язаних та резервістів, відповідно до нормативно-правових актів з питань ведення військового обліку.
Згідно з п. 3 розділу ІV Порядку № 94, верифікація персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів, що вони надають особисто, з базою даних Реєстру здійснюється призначеними відповідальними особами за ведення Реєстру відповідно до покладених на них обов'язків.
Відповідно до п. 18 розділу ІІ Порядку № 94 призначена відповідальна особа за ведення Реєстру відповідно до покладених на неї обов'язків здійснює:
внесення відомостей до електронних форм облікових карток призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідно до нормативно-правових актів з питань ведення військового обліку, взяття (зняття) на військовий облік з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів з існуючими обліковими даними;
внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, ТЦК та СП, військових частин, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов'язаними та резервістами;
верифікацію персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних або резервістів, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію;
перегляд та друк облікових документів, звітів та статистичних відомостей Реєстру відповідного ТЦК та СП, Центрального управління СБУ та відповідного регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу СЗРУ.
Таким чином, сукупний аналіз положень Порядку № 94 вказує перелік відповідальних осіб за ведення Реєстру уповноважені на верифікацію персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних або резервістів.
Відповідно до п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку від 11.04.2024 року № 3633-ІХ установлено, що під час дії Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 3 березня 2022 року № 2105-IX: громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності); у разі перебування за кордоном - шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Оскільки 28.03.2005 ОСОБА_1 військово-лікарською комісією був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, що підтверджується відомостями військово-облікового документа (військового квитка НОМЕР_1 ), а також паспортом позивача, тому вказані відомості повинні бути відображені в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Водночас, відповідачами під час розгляду справи до суду не надано жодних доказів внесення чи невнесення відповідних відомостей про непридатність позивача до військової служби в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Так як збирання відомостей здійснюється органами ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, до яких також відносять відповідачів, на підставі інформації, що подається, зокрема, особисто військовозобов'язаними, тому після надходження заяви від позивача у відповідача 1 виник обов'язок або внести вказані дані до цього Реєстру, або надати вмотивовану відмову у внесенні відповідних відомостей.
Верховний Суд в постанові від 12 червня 2020 року у справі №810/5009/18 зазначив, що надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей «Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби», виходить за межі судового розгляду.
Разом з цим, у даній справі суд не перебирає повноваження ВЛК та не надає власну оцінку поставленому діагнозу щодо наявності підстав для визнання позивача таким, що не придатний до військової служби, а лише перевіряє дотримання процедури внесення відомостей щодо позивача до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів стосовно визнання його непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку згідно поданих документів, які оформлені відповідно до «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» та «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», містить всі необхідні реквізити та відомості, а також гербові печатки відповідача.
Зважаючи на те, що до суду не надано доказів внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації про виключення позивача з військового обліку, так само як не надано доказів надання відповіді на заяву позивача про внесення таких відомостей, суд вважає за доцільне задовольнити позовні вимоги позивача частково шляхом:
- визнання протиправної бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 02 червня 2025 року про внесення відомостей про виключення з військового обліку ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
- зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянути заяву ОСОБА_1 від 02 червня 2025 року про внесення відомостей про виключення з військового обліку ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів згідно Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" та надати відповідь по суті, з урахуванням висновків наведених у рішенні суду.
Щодо позовних вимог про визнання протиправною постановку (взяття) на військовий облік військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_1 , суд зазначає таке.
Враховуючи, що судом встановлено протиправну бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 02 червня 2025 року про внесення відомостей про виключення з військового обліку ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також невнесення відповідних відомостей стосовно позивача у вказаний вище реєстр, тому внаслідок протиправної діяльності відповідача 1 ІНФОРМАЦІЯ_6 здійснено постановку (взяття) на військовий облік в статусі військовозобов'язаного у ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_1 , у зв'язку з чим з метою належного захисту порушених прав позивача в наявності підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною постановку (взяття) на військовий облік військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_1 . Такий спосіб захисту відповідає положенням статті 245 КАС України. Відтак позов в цій частині слід задовольнити.
Щодо обраного позивачем способу захисту порушеного права суд зазначає таке.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Слід зазначити, що дискреційні повноваження це комплекс прав і зобов'язань представників влади, як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення. Також ця особа може вибирати рішення у передбачених для конкретних ситуацій нормативно-правових актах або схожих документах.
Тобто, під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону.
Адміністративний суд під час розгляду справи та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб'єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, у разі скасування нормативно-правового акту або індивідуального акта, суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду (ч.3 ст.245 КАС України).
Аналіз зазначених норм у їх взаємозв'язку зі статтями 2, 5 КАС України свідчить про те, що такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав, свобод чи інтересів позивача, що зумовлює необхідність їх відновлення належним способом у тій мірі, у якій вони порушені. Зміст вимог адміністративного позову, як і, відповідно, зміст постанови, має виходити з потреби захисту саме порушених прав, свобод та інтересів у цій сфері.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
Відповідач 2 у відзиві на позов зазначив, що громадянина ОСОБА_1 автоматично, рішенням вищого штабу, зараховано на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_11 . ІНФОРМАЦІЯ_7 будь яких рішень про взяття на військовий облік громадянина ОСОБА_1 , не приймалося, права та свободи громадянина не порушено. У ІНФОРМАЦІЯ_7 будь яких облікових документів на громадянина ОСОБА_1 не формувалося. Також зазначають, що за відсутністю облікової документації, рішення про зняття ОСОБА_1 з військового обліку прийняти не є можливим, оскільки таке рішення буде прямо суперечити закону, особисто с заявою до ІНФОРМАЦІЯ_12 позивач не звертався, оригінали документації не надав.
При цьому, враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що наявність інформації про перебування на військовому обліку військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_1 порушує права позивача, оскільки останній рішенням військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_13 28.03.2005 був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку та відповідно на підставі вказаного вище рішення був виключений з військового обліку, що підтверджується записами у військовому квитку та паспорті громадянина України позивача.
При цьому, відповідачем 2 мають бути вжиті дії щодо вирішення питання про внесення інформації стосовно позивача до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів навіть за відсутності особистого звернення позивача, оскільки застосування саме такого способу захисту є ефективним, що поновлює порушені права позивача та призведе до потрібних результатів, наслідків. Крім того, вирішення спору у такий спосіб є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений і вказане рішення не можливо визнати втручанням у дискреційні повноваження відповідача.
Враховуючи наведене, суд вважає за доцільне задовольнити позовні вимоги в цій частині шляхом:
-зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_2 вирішити питання щодо видалення інформації з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про постановку (взяття) на військовий облік ОСОБА_1 в статусі військовозобов'язаного у ІНФОРМАЦІЯ_7 , з урахуванням висновків наведених у рішенні суду.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності сторін, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Тобто, обов'язок доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень одночасно покладено на усіх учасників процесу.
Водночас, відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позов слід задовольнити частково з обранням належного захисту порушених прав позивача.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає.
Згідно ч.3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
За подання даного адміністративного позову позивач сплатив 2422,40 грн.
Оскільки позов задоволено частково, суд повертає позивачу судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1 у розмірі 1211,20 грн, оскільки саме ІНФОРМАЦІЯ_3 порушено права позивача.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов адвоката Михальчука Миколи Івановича в інтересах ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 02 червня 2025 року про внесення відомостей про виключення з військового обліку ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянути заяву ОСОБА_1 від 02 червня 2025 року щодо внесення відомостей про виключення з військового обліку ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів згідно Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" та надати відповідь по суті, з урахуванням висновків наведених у рішенні суду.
Визнати протиправною постановку (взяття) на військовий облік військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_14 ОСОБА_1 .
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_6 вирішити питання щодо видалення інформації з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про постановку (взяття) на військовий облік ОСОБА_1 в статусі військовозобов'язаного у ІНФОРМАЦІЯ_14 , з урахуванням висновків наведених у рішенні суду.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Є.О. Кисельова