26 серпня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/3965/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасічника Ю.П. розглянув письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Кіровоградській області (вул. Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25000, код ЄДРПОУ ВП: 43995486) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу,
ГУ ДПС у Кіровоградській області (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), у якому просить стягнути з відповідача податковий борг в загальній сумі 11144,48 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що за відповідачем рахується податковий борг з податку на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов'язання за 2023-2024 роки в сумі 11144,48 грн, який виник у нього за рахунок несплати грошового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом. Оскільки податковий борг добровільно не сплачено, позивач просить стягнути його в дохід місцевого бюджету.
Ухвалою судді від 19.06.2025 відкрито провадження, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.15).
Відповідач про розгляд справи повідомлений вчасно та належним чином, однак правом подання відзиву на позову або ж заяви про його визнання не скористався (а.с.18).
Дослідивши наявні в справі документи та матеріали, суд дійшов наступних висновків.
Так, відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України), платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно до підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Відповідно до вимог пункту 41.4 цієї статті органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.
Згідно підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Відповідно підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.
Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Абзацом 1 підпункту 170.14.3 пункту 170.14 статті 170 ПК України передбачено, що визначення загального мінімального податкового зобов'язання фізичним особам здійснюється контролюючими органами за податковою адресою таких осіб.
Згідно з абзацами 8-9 підпункту 170.14.3 пункту 170.14 статті 170 ПК України позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов'язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів є частиною зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб.
Сума податку на доходи фізичних осіб у частині позитивного значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов'язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги площі кожної із земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, та сплачується (перераховується) до місцевих бюджетів за місцезнаходженням таких земельних ділянок.
З матеріалів справи убачається, що за відповідачем рахується податковий борг з податку на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов'язання за 2022-2023 роки в загальній сумі 11144,48 грн, який виник у нього за рахунок несплати грошового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом згідно податкових повідомлень-рішень форми "МПЗФ" від 28.07.2023 №256228-24/11-02 (5572,24 грн) та від 21.05.2024 №4669830/11-02 (5572,24 грн), доказів оскарження яких суду не надано (а.с.7зв., 8, 9).
Пунктом 59.1 статті 59 ПК України визначено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно до пункту 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Тобто, податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту, зокрема, повного погашення податкового боргу за всіма видами податків і зборів. Податковим законодавством не передбачено необхідності повторного направлення платнику податків податкової вимоги у разі зміни (крім зменшення до нуля) суми його податкового боргу.
Судом встановлено, що позивачем 07.08.2024 сформовано податкову вимогу № 0005098-1305-1128 на суму 5572,24 грн, яку направлено на зареєстровану у встановленому законом порядку адресу відповідача, однак поштове відправлення повернуто до податкового органу з відміткою "за закінченням терміну зберігання" (а.с.10, 10зв.).
Поряд з цим, враховуючи положення абзацу другого пункту 42.5 статті 42 ПК України, суд приходить до висновку, що податкова вимога вважається такою, що вручена відповідачу.
Доказів оскарження (відкликання) вищевказаної вимоги до суду не надано.
Стаття 67 Конституції України встановлює, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах встановлених законом.
Відповідно до пункту 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Отже, на підставі аналізу встановлених обставин та правовідносин, що їм відповідають, а також враховуючи, що суду не надано доказів сплати податкового боргу, який підтверджується наявними у справі доказами, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення в повному обсязі.
Згідно до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Судом на встановлено таких витрат суб'єкта владних повноважень.
Керуючись ст.ст.19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд,
Адміністративний позов - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в дохід місцевого бюджету податковий борг з податку на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов'язання в сумі 11144,48 грн (одинадцять тисяч сто сорок чотири гривні 48 копійок).
Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України, та може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Ю.П. ПАСІЧНИК