27 серпня 2025 року м. Київ Справа № 320/15403/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Войтович І. І., розглянувши у письмовому провадженні заяву відповідача про розгляд в загальному позовному провадженні адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Міністерства економіки України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Міністерства економіки України, у якому просить суд
- зобов?язати Міністерство економіки України (ЄДРПОУ 37508596) призначити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на посаду директора департаменту праці Міністерства економіки України на підставі погодженої Відповідачем заяви ОСОБА_1 від 13.03.2024 № 37 та інформації про результати спеціальної перевірки стосовно ОСОБА_1 , надісланої НАЗК до Міністерства економіки України листом від 20.03.2025 № 49-01/24222-25.
04.04.2025 ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі, визначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
08.04.2025 через систему "Електронний суд" надійшла заява від відповідача щодо розгляду справи у загальному позовному провадженні.
09.04.2025 через систему "Електронний суд" судом отримано заяву позивача про відмову в задоволенні заяви відповідача про розгляд справи у загальному позовному провадженні.
Суддя зазначає про розгляд заяви відповідача у відповідні процесуальні строки враховуючи навантаження у роботі судді, а також перебування судді у відпустці з 17.04.2025 по 11.05.2025 включно та з 06.08.2025 по 21.08.2025 включно.
Вирішуючи заяву суддя враховує та зазначає наступне.
Відповідач вказує на положення ст. 12 КАС України та зазначає про те, що дана справа не відноситься до справ не значної складності, наполягає на важливість справи для Міністерства економіки, вказує, що розгляд справи стосується проходження державної (публічної) служби, становить значний інтерес для відповідача, що в свою чергу зумовлює необхідність дослідження значного обсягу доказів з можливістю кожному з учасників справи надати додаткові (усні) пояснення та/або запитання щодо кожного долученого стороною судового розгляду доказу.
Позивач вказує про те, що відповідач не навів доводів необхідності призначення справи до розгляду в загальному позовному провадженні.
Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Частина 4 статті 12 КАС України включно передбачає справи, які розглядаються за правилами загального позовного провадження.
Частиною шостою статті 12 КАС України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 9 ст. 171 КАС України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначається, зокрема, за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.
Отже визначення форми адміністративного судочинства, за правилами якого буде розглядатися справа, є обов'язковою умовою процесуального законодавства.
За ч. 1 та ч. 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності та за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно із ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 257 КАС України вбачається, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження встановлені статтею 262 КАС України.
Відповідно до частини п'ятої вказаної статті, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Тобто, за загальним правилом, відкриті у спрощеному позовному провадженні справи розглядаються судом без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частини четвертої статті 260 КАС України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Суд враховує надані відповідачем по справі відзив щодо предмету спору, відповідь на відзив позивача та обґрунтування зазначені в позовній заяві, додаткові пояснення позивача, із долученими сторонами відповідними доказами та зазначає, що вказана справа не містить виключення, які передбачають її розгляд за правилами загального позовного провадження, предмет спору стосується процедури претендування та призначення позивача на спірну посаду, яка відноситься до посад пов'язаних із корупційним ризиком, та відповідно означене не є підставою та належним обґрунтуванням для задоволення заяви відповідача.
Також, суд зауважує відповідачу, що процесуальне законодавство, відповідно суд в даній справі не забороняє сторонам надавати в обґрунтування своєї правової позиції докази, та застосовуючи положення ч. 8 ст. 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Розглянувши вказану заяву, матеріали адміністративної справи, оцінивши предмет позову та суб'єктний склад учасників, суд дійшов висновку, що дана справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), тому в задоволенні останньої відмовляє.
Керуючись статтями 12, 171, 257, 242, 248, 256, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви відповідача Міністерства економіки України про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовити.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Войтович І. І.