25 серпня 2025 року м. Київ № 320/7251/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження заяву про визнання протиправними рішень та дій відповідача у межах адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому просить суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ - НОМЕР_1 ) щодо відмови ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) в оформленні та надані до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві оновлених довідок про розмір грошового забезпечення станом на 29 січня 2020р., на 01 січня 2021р., на 01 січня 2022р., на 01 лютого 2023р., із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01 лютого 2020р., з 01 лютого 2021р., з 01 лютого 2022р., з 01 березня 2023р. основного розміру його пенсії;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ), станом на 29 січня 2020 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ, статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII, Постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", застосувавши прожитковий мінімум для працездатних осіб установлений з 1 січня 2020 року в розмірі 2102грн. Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 14.11.2019 №294-ІХ для розрахунку посадового окладу та окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а саме: надбавка за службу в умовах режимних обмежень відповідно до займаної посади перед звільненням; надбавка за особливості проходження служби та премія в розмірах встановлених рішенням Міністра оборони України №248/291 від 14.01.2020року для проведення з лютого 2020 року перерахунку основного розміру його пенсії;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ - НОМЕР_1 ) підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ), станом на 01 січня 2021 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ, статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-ХІІ, Постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", застосувавши прожитковий мінімум для працездатних осіб установлений з 01 січня 2021р. в розмірі 2270 грн. Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" від 15.12.2020 №1082-ІХ, для розрахунку посадового окладу та окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а саме: надбавка за службу в умовах режимних обмежень відповідно до займаної посади перед звільненням; надбавка за особливості проходження служби та премія в розмірах встановлених рішенням Міністра оборони України №248/612 від 27.01.2021 року для проведення з 01 лютого 2021 року перерахунку основного розміру його пенсії;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ), станом на 01 січня 2022 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ, статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-ХІІ, Постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", застосувавши прожитковий мінімум для працездатних осіб установлений з 1 січня 2022 року в розмірі 2481 грн. Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" від 02.12.2021 №1928-ІХ, для розрахунку посадового окладу та окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а саме: надбавка за службу в умовах режимних обмежень відповідно до займаної посади перед звільненням; надбавка за особливості проходження служби та премія в розмірах встановлених рішенням Міністра оборони України №248 269 проведення з лютого 2022 року перерахунку основного розміру його пенсії;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ), станом на 1 лютого 2023 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ, статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-ХІІ, Постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", застосувавши прожитковий мінімум для працездатних осіб установлений з 1 січня 2023 року в розмірі 2684 грн. Законом України "Про Державний бюджет України на 2023рік" від 03.11.2022 №2710-ІХ, для розрахунку посадового окладу та окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а саме: надбавка за службу в умовах режимних обмежень відповідно до займаної посади перед звільненням; надбавка за особливості проходження служби та премія в розмірах встановлених рішенням Міністра оборони України №2683/з від 01.02.2023року для проведення з 01 березня 2023 року перерахунку основного розміру його пенсії;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 надати ОСОБА_1 другі примірники довідок про розмір грошового забезпечення станом на 29 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року, 01 лютого 2023 року направлені до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.06.2024 позов задоволено частково.
07.07.2025 до суду звернувся ОСОБА_1 з заявою, у якій про сить суд визнати протиправними рішення та дій ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 1762грн. для обрахунку сум додаткових видів грошового забезпечення (надбавка за службу в умовах режимних обмежень відповідно до займаної посади перед звільненням, надбавка за особливості проходження служби та премії) при підготовці довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 29 січня 2020р., на 01 січня 2021р., на 01 січня 2022р., на 01 січня 2023 р. при виконанні рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 червня 2024 року у справі № 320/7251/24; застосувати судовий контроль за виконанням судового рішення у справі №320/7251/24 шляхом зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 :, місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) подати до Київського окружного адміністративного суду звіт про повне виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 червня 2024 року у справі №320/7251/24 у строк 10 (десять) днів; попередити начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , що в разі не виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 червня 2024 року у справі №320/7251/24 у встановлений строк на керівника буде накладений штраф згідно частини 3 статті 382-3 КАС України.
В обґрунтування заяви зазначає, що на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду у цій справі відповідач під час складання довідки про розмір грошового забезпечення станом на 29.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 невірно розрахував розміри надбавки за особливості проходження служби, надбавки за службу в умовах режимних обмежень, премії.
Дана заява була передана судді Лисенко В.І. для подальшого розгляду 12.08.2025.
Ухвалою суду від 25.08.2025 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 у частині встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
Розглянувши вищевказану заяву у частині вимог позивача згідно зі ст.383 КАС України, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Процесуальне законодавство визначає види судового контролю за виконанням судового рішення, а саме, зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (ст.382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (ст.383 КАС України).
Наведені норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення і підставами для їх застосування є невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України (ст.382 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення; не передбачає такої можливості і положення ст.383 КАС України.
З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Частинами 1 та 2 ст.383 КАС України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень-відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
У такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
Приписами ч.4 ст.383 КАС України встановлено, що заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
Частиною 6 ст.383 КАС України визначено, що за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Отже, під час розгляду справи, поданої згідно ст.382 КАС України, суд має переконатися щодо належного виконання рішення суду, а при відсутності такого встановити причини його невиконання.
В свою чергу, при розгляді заяв в порядку ст.383 КАС України суд повинен з'ясувати, чи були оскаржувані рішення, дії відповідача, пов'язані з виконанням судового рішення, та чи не утримує в собі звернення позивача до суду самостійні підстави та предмет спору.
Суд зазначає, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.04.2024 адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправними дії та зобов'язано відповідача підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві нові довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 29 січня 2020 року, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ, статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII, Постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", застосувавши прожитковий мінімум для працездатних осіб установлений з 1 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року для розрахунку посадового окладу та окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а саме: надбавка за службу в умовах режимних обмежень відповідно до займаної посади перед звільненням; надбавка за особливості проходження служби та премія, для проведення у перерахунку основного розміру його пенсії.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач, обґрунтовуючи заяву, зазначив, що всупереч рішенню суду, відповідач, для обрахунку сум додаткових видів грошового забезпечення застосовує прожитковий мінімуму для працездатних осіб в розмірі 1762 грн. незважаючи на те, що суд зобов'язав застосувати прожитковий мінімум для працездатних осіб установлений: з 1 січня 2020 року в розмірі 2102 грн. Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 14.11.2019 №294-ІХ; з 1 січня 2021 року в розмірі 2270 грн. Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" від 15.12.2020 №1082-ІХ ; з 1 січня 2022 року в розмірі 2481 гри. Законом України 'Про Державний бюджет України на 2022 рік" від 02.12.2021 №1928-ІХ; з 1 січня 2023 року в розмірі 2684 грн. Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" від 03.11.2022 №2710-ІХ.
Крім того, порядок розрахунку грошового забезпечення встановлений Постановою №704 від 30.08.2017р. не передбачає повторного розрахунку посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років з застосуванням іншого розміру прожитковий мінімуму для працездатних осіб для визначення сум додаткових видів грошового забезпечення, а саме: надбавка за особливості проходження служби, надбавка за службу в умовах режимних обмежень, премія.
Як наслідок сума грошового забезпечення за відповідний рік є меншою ніж встановлено законодавством України та рішенням суду, а саме:
- станом на 29.01.2020р. повинно бути 30888 грн. в довідці зазначено - 28466,25 грн. ( менше на 2421,75грн);
- станом на 01.01.2021р. повинно бути 33346,75 грн. в довідці зазначено - 29756,25 грн. ( менше на 3590,50грн);
- станом на 01.01.2022р. повинно бути 36445 грн. в довідці зазначено - 31361,25 грн. ( менше на 5083,75грн);
- станом на 01.01.2023р. повинно бути 51373,25грн. в довідці зазначено - 40749,75 грн. ( менше па 10623,50грн).
З метою виправлення помилок допущених ІНФОРМАЦІЯ_3 при складанні довідок про грошове забезпечення позивач звертався до відповідача з заявою від 13.08.2024.
У відповіді на звернення позивача, ІНФОРМАЦІЯ_3 листом № 13/9098/с від 20.08.2024 повідомив, що довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії ОСОБА_1 станом на 29.01.2020р., 01.01.2021р., 01.01.2022р., та 01.01.2023р. розраховані правильно.
19 серпня 2024 року в Київському окружному адміністративному суді, позивач отримав виконавчі листи №320/7251/24.
Вичерпавши механізми щодо добровільного виконання ІНФОРМАЦІЯ_3 рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 червня 2024 року у справі №320/7251/24, позивач звернувся до державної виконавчої служби Міністерства юстиції з заявою про примусове виконання рішення суду.
В заявах, з метою всебічного вивчення в чому саме полягає невиконання ІНФОРМАЦІЯ_3 рішення суду, виклав детальний порядок розрахунку грошового забезпечення встановлений Постановою № 704 від 30.08. 2017р. та рішенням суду і додав ксерокопії: рішення суду та довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії станом на 29.01.2020р., 01.01.2021р., 01.01.2022р., та 01.01.2023р.
Постановами від 28 серпня 2024 року згідно до виконавчих листів № 320/7251/24 від 19 серпня 2024 року виданих Київським окружним адміністративним судом відкриті виконавчі провадження: № НОМЕР_3 ідентифікатор доступу НОМЕР_4; № НОМЕР_5 ідентифікатор доступу НОМЕР_6; № НОМЕР_7 ідентифікатор доступу НОМЕР_8;НОМЕР_9 ідентифікатор доступу НОМЕР_10.
Даними постановами зобов'язано боржника, ІНФОРМАЦІЯ_3 , виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
Незважаючи на вказівку державного виконавця про необхідність добровільного виконання рішення суду у встановлений державним виконавцем строк, рішення суду ІНФОРМАЦІЯ_3 в добровільному порядку не виконані.
16 вересня 2024р. позивач звернувся до державного виконавця з клопотаннями накласти на боржника - ІНФОРМАЦІЯ_3 штраф у розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановити новий строк виконання рішення суду. В клопотаннях зазначив, що по сьогоднішній день нова довідка з розрахунком додаткових видів грошового забезпечення надбавка за особливості проходження служби, надбавка за службу в умовах режимних обмежень, премія згідно рішення суду не видана.
Разом з тим державний виконавець 04 жовтня 2024р. виніс постанови про закінчення виконавчих проваджень: НОМЕР_3; НОМЕР_5; НОМЕР_7; НОМЕР_9.
Не погоджуючись з рішенням та діями державного виконавця позивач звернувся до суду, керуючись частиною 1 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" №1404- VIII від 02 червня 2016 року (далі Закон 1404-VIII), якою встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені до суду.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2025 року, у справі №320/46961/24, яке набрало законної сили 22 березня 2025р., визнано протиправними та скасовано постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Пилипчука Костянтина Ростиславовича у виконавчих провадженнях НОМЕР_3, НОМЕР_5, НОМЕР_7, НОМЕР_9 від 04 жовтня 2024 про закінчення виконавчого провадження.
В мотивувальній частині рішення зазначено про те, що суд звертає уваги, що в рішенні Київського окружного адміністративного суду від 14.06.2024 у справі №320/7251/24, суд зобов'язав ІНФОРМАЦІЯ_4 не тільки видати довідки про розмір грошового забезпечення, а й вказав якими нормам Законів України та Постановам Кабінету Міністрів України повинні відповідати видані довідки.
Постановами державного виконавця від 10.04.2025 виконавчі провадження НОМЕР_3; НОМЕР_5; НОМЕР_7; НОМЕР_9 було відновлено.
Вимогою від 28.04.2025 державний виконавець зобов'язав ІНФОРМАЦІЯ_3 терміново надати до відділу відомості щодо виконання виконавчих листів № 320/7251/24 виданих 19.08.2024 Київським окружним адміністративним судом.
У відповіді на вимогу державного виконавця боржник повідомив, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 червня 2024 року, справа № 320/7251/24 виконано в повному обсязі в добровільному порядку.
Разом з тим жодного належного і допустимого доказу який підтверджує виконання рішення суду не надав, тобто обмежився відпискою, що підтверджується матеріалами виконавчих проваджень за ідентифікаторами доступу зазначеними вище.
Постановами від 20 травня 2025р. у виконавчих провадженнях НОМЕР_3, НОМЕР_5, НОМЕР_7, НОМЕР_9 (оригінали додаються) на боржника, ІНФОРМАЦІЯ_3 , накладено штраф та зобов'язано виконати рішення суду протягом 10 робочих днів і попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.
Крім того, 20 травня 2025р. державний виконавець прийняв вимоги, в яких зокрема зазначає про те, що довідки про розмір грошового забезпечення, не відповідають зобов'язанням покладеним судом на ІНФОРМАЦІЯ_3 . Всупереч рішенню суду, відповідач для обрахунку сум додаткових видів грошового забезпечення застосовує прожитковий мінімуму для працездатних осіб в розмірі 1762 грн. незважаючи на те, що суд зобов'язав застосувати прожитковий мінімум для працездатних осіб установлений з 1 січня 2020 року в розмірі 2102 гри., з 1 січня 2021 року в розмірі 2270 гри., з 1 січня 2022 року в розмірі 2481 грн., з 1 січня 2023 року в розмірі 2684 грн.
Незважаючи на накладення штрафу, вимоги державного виконавця та попередження про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення, ІНФОРМАЦІЯ_3 рішення суду не виконав.
Постановами від 10 червня 2025р. у виконавчих провадженнях НОМЕР_3, НОМЕР_5, НОМЕР_7, НОМЕР_9 за повторне невиконання рішення боржником. ІНФОРМАЦІЯ_3 , без поважних причин накладено штраф в подвійному розмірі.
Державним виконавцем, 30 червня та 03 липня 2025р., повідомлено правоохоронні органи про вчинення боржником, ІНФОРМАЦІЯ_3 , кримінального правопорушення передбаченого частини 1 статті 382 КК України "Невиконання судового рішення".
Також, 03 липня 2025р. винесені постанови у виконавчих провадженнях НОМЕР_3, НОМЕР_5, НОМЕР_7, НОМЕР_9 про закінчення виконавчих проваджень.
В постановах про закінчення виконавчих проваджень зазначено про те, що державним виконавцем вчинено всі дії передбачені Законом України "Про виконавче провадження" на виконання даного рішення суду.
На підставі викладеного, позивач стверджує, що ним були вжиті всі заходи для виконання рішення суду як в добровільному так і в примусовому порядку. Отже, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених нормами КАС України.
Щодо правомірності застосування відповідачем під час виконання рішення суду саме такої розрахункової величини як прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 2102 грн, 2270 грн, 2481 грн, 2684 грн, а не прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 1762 грн, суд враховує наступне.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26.06.2013 № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).
Також Конституційний Суд України у Рішенні від 26.06.2013 взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, у пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00, від 20.07.2004) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Крім того, у Рішенні від 15.05.2019 № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов'язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов'язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (п.84 рішення у справі «Валерій Фуклєв проти України» від 07.06.2005, заява № 6318/03; п.43 рішення у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15.10.2009, заява № 40450/04; п.64 рішення у справі «Apostol v. Georgia» від 28.11.2006, заява № 30779/04).
На підставі аналізу ст.ст. 3, 8, частин першої та другої ст. 55, частин 1 та 2 ст. 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15.05.2019 № 2-р(II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Відповідно до ч.ч.1 та 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Відповідно до ст. 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Аналогічні положення містяться у ст. 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених ст.29-1 Конституції України, а також ст.ст. 14 та 370 КАС України.
Також суд зазначає, що в адміністративному судочинстві обов'язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов'язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов'язковості судового рішення.
Вищенаведені висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 01.02.2022 у справі № 420/177/20 та ухвалах від 26.01.2021 у справі № 611/26/17, від 07.02.2022 у справі № 200/3958/19-а, від 24.07.2023 у справі № 420/6671/18 та від 01.05.2023 у справі № 520/926/21.
Окрім того, у пункті 1 розділу ІІ Рекомендацій Rec(2003)16, Комітету Міністрів Ради Європи (КМРЄ) «Щодо виконання рішень адміністративних і судових органів у сфері адміністративного права» (on the execution of administrative and judicial decisions in the field of administrative law), держави-члени мають забезпечити виконання судових рішень в межах розумного строку; вони мають уживати всіх необхідних заходів згідно з законом з метою надання цим рішенням повної сили; у разі, якщо адміністративний орган не виконує судового рішення, слід передбачити відповідну процедуру, що дозволяє домагатися виконання такого рішення, зокрема за допомогою судової заборони або пені (coercive fine).
Відповідно до пункту 55 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (КРЄС) «Щодо якості судових рішень» (on the quality of judicial decisions) з метою забезпечення ефективності правосуддя, усі країни повинні мати процедури забезпечення виконання рішень.
Суд зазначає, що позивач звернувся до суду із заявою в порядку ст. 383 КАС України у зв'язку з тим, що на виконання вказаного рішення суду відповідачем невірно обраховано додаткові складові грошового забезпечення, станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, а саме застосовано розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої на 01.01.2018 у розмірі 1762,00 грн, при визначенні додаткових щомісячних видів грошового забезпечення без врахування розрахованих посадового окладу, окладу за військовим званням відповідно до прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2020, 2021, 2022, 2023.
Відтак, спірним у цій справі є питання застосування розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої на 01.01.2018 у розмірі 1762,00 грн, при визначенні додаткових щомісячних видів грошового забезпечення без врахування розрахованих посадового окладу, окладу за військовим званням відповідно до прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2020, 2021, 2022, 2023.
Разом з тим, суд зазначає, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.06.2024 у справі № 320/7251/24 вирішено спір з приводу розміру належних позивачу виплат, вказане рішення набуло законної сили та у відповідності до ст.370 КАС України підлягає обов'язковому виконанню і точній відповідності до змісту резолютивної частини такого рішення.
Застосування судом до суб'єкта владних повноважень приписів ст. 383 КАС України можливе лише у разі встановлення факту невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами.
Під час судового розгляду встановлено, що на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.06.2024 у справі №320/7251/24 відповідачем протиправно застосовано прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 1762 грн. для обрахунку сум додаткових видів грошового забезпечення (надбавка за службу в умовах режимних обмежень відповідно до займаної посади перед звільненням, надбавка за особливості проходження служби та премії) при підготовці довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 29 січня 2020р., на 01 січня 2021р., на 01 січня 2022 р., на 01 січня 2023 р. при виконанні рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 червня 2024 року у справі № 320/7251/24.
Натомість, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.04.2024 було зобов'язано відповідача підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 29 січня 2020 року, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ, статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII, Постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", застосувавши прожитковий мінімум для працездатних осіб установлений з 1 січня 2020 року в розмірі 2102 грн Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 14.11.2019 №294-ІХ, з 01 січня 2021 р. в розмірі 2270 грн Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" від 15.12.2020 №1082-ІХ, для розрахунку посадового окладу та окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а саме: надбавка за службу в умовах режимних обмежень відповідно до займаної посади перед звільненням; надбавка за особливості проходження служби та премія, для проведення з 01 лютого 2021 року перерахунку основного розміру його пенсії, з 1 січня 2022 року в розмірі 2481 грн Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" від 02.12.2021 №1928-ІХ, для розрахунку посадового окладу та окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а саме: надбавка за службу в умовах режимних обмежень відповідно до займаної посади перед звільненням; надбавка за особливості проходження служби та премія, для проведення з лютого 2022 року перерахунку основного розміру його пенсії, з 1 січня 2023 року в розмірі 2684 грн. Законом України "Про Державний бюджет України на 2023рік" від 03.11.2022 №2710-ІХ, для розрахунку посадового окладу та окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а саме: надбавка за службу в умовах режимних обмежень відповідно до займаної посади перед звільненням; надбавка за особливості проходження служби та премія, для проведення з 01 лютого 2023 року перерахунку основного розміру його пенсії.
Такі дії відповідача, як суб'єкта владних повноважень, є протиправними, оскільки не відповідають судовому рішенню, яке набрало законної сили і яким його зобов'язано при перерахунку пенсії позивачу застосувати саме розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установлений з 1 січня 2020 року в розмірі 2102 грн Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 14.11.2019 №294-ІХ, з 01 січня 2021 р. в розмірі 2270 грн Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" від 15.12.2020 №1082-ІХ, з 1 січня 2022 року в розмірі 2481 грн Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" від 02.12.2021 №1928-ІХ, з 1 січня 2023 року в розмірі 2684 грн Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" від 03.11.2022 №2710-ІХ, для розрахунку посадового окладу та окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а саме: надбавка за службу в умовах режимних обмежень відповідно до займаної посади перед звільненням; надбавка за особливості проходження служби та премія, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії, а не прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1762 грн для обрахунку сум додаткових видів грошового забезпечення, що є суттєво меншим.
Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 звертав увагу, що статті 382 і 383 КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
У постанові Верховного Суду від 30.04.2020 у справі № 804/2076/17 зазначено, що сам факт відсутності певного результату (виплати коштів за судовим рішенням) не може бути достатнім підтвердженням того, що суб'єкт владних повноважень допустив саме протиправну бездіяльність. Про протиправність може свідчити, зокрема, те, що суб'єкт владних повноважень бездіяв за обставин, коли мав реальну можливість реалізувати свої повноваження, повинен був це зробити, але не зробив (чи зробив несвоєчасно, з порушенням процедури чи інших вимог), що спричинило порушення прав та інтересів особи».
Враховуючи, що у рішенні Київського окружного адміністративного суду від 14.04.2024 у справі №320/7251/24 визначено розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, які мають застосуватися для обрахунку сум додаткових видів грошового забезпечення при підготовці довідок про розмір грошового забезпечення позивача, тому суд приходить до висновку, що застосування відповідачем прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 1762 грн для обрахунку сум додаткових видів грошового забезпечення (надбавка за службу в умовах режимних обмежень відповідно до займаної посади перед звільненням, надбавка за особливості проходження служби та премії) при підготовці довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 29 січня 2020р., на 01 січня 2021р., на 01 січня 2022р., на 01 січня 2023 р. при виконанні рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 червня 2024 року у справі № 320/7251/24 є протиправним.
Таким чином, обумовлене рішення суду підлягає до виконання відповідачем (боржником) у точній відповідності до його резолютивної частини.
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до положень ч. 2 ст. 383 КАС України, у заяві, яка подається у зв'язку з протиправністю дій (бездіяльності) відповідача, які допущені ним при виконанні рішення суду, не вказується прохальна частина, тобто при розгляді заяви, поданої в порядку ст. 383 КАС України, суд розглядає не вимоги позивача, викладені в заяві, а встановлює наявність чи відсутність протиправності дій (бездіяльності) відповідача, які вчинені ним на виконання рішення суду та у разі встановлення такого факту приймає рішення в порядку ст. 249 КАС України, а не задовольняє вимоги заяви.
З урахуванням викладеного суд вбачає підстави для зобов'язання відповідача вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, та прав позивача, і встановлення йому строку для надання відповіді, у порядку ч. 2 ст. 249 КАС України на виконання вимог ч. 6 ст. 383 КАС України.
З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви позивача шляхом визнання протиправними дії відповідача щодо застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 1762 грн. для обрахунку сум додаткових видів грошового забезпечення (надбавка за службу в умовах режимних обмежень відповідно до займаної посади перед звільненням, надбавка за особливості проходження служби та премії) при підготовці довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 29 січня 2020р., на 01 січня 2021р., на 01 січня 2022р., на 01 січня 2023 р. при виконанні рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 червня 2024 року у справі № 320/7251/24 та зобов'язання відповідача вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при виконанні рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.06.2024 у справі № 320/7251/24, в частині підготування та надання нових довідок позивача станом на 29.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 з застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2102 грн (станом на 01.01.2020), 2270 грн (станом на 01.01.2021), 2481 грн (станом на 01.01.2022), 2684 грн (станом на 01.01.2023) для обрахунку сум додаткових видів грошового забезпечення (надбавка за службу в умовах режимних обмежень відповідно до займаної посади перед звільненням, надбавка за особливості проходження служби та премії) при підготовці довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 29 січня 2020р., на 01 січня 2021р., на 01 січня 2022р., на 01 січня 2023 р. при виконанні рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 червня 2024 року у справі № 320/7251/24.
Керуючись статтями 243, 248, 249, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень відповідачем на виконання рішення суду в адміністративній справі №320/7251/24, - задовольнити частково.
Визнати протиправними рішення та дій ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 1762грн. для обрахунку сум додаткових видів грошового забезпечення (надбавка за службу в умовах режимних обмежень відповідно до займаної посади перед звільненням, надбавка за особливості проходження служби та премії) при підготовці довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 29 січня 2020р., на 01 січня 2021р., на 01 січня 2022р., на 01 січня 2023 р. при виконанні рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 червня 2024 року у справі № 320/7251/24.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при виконанні рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.06.2024 у справі №320/7251/24, в частині застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2102 грн (станом на 01.01.2020), 2270 грн (станом на 01.01.2021), 2481 грн (станом на 01.01.2022), 2684 грн (станом на 01.01.2023) для обрахунку сум додаткових видів грошового забезпечення (надбавка за службу в умовах режимних обмежень відповідно до займаної посади перед звільненням, надбавка за особливості проходження служби та премії) при підготовці довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 29 січня 2020р., на 01 січня 2021р., на 01 січня 2022р., на 01 січня 2023 р. при виконанні рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 червня 2024 року у справі № 320/7251/24.
Встановити ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) строк для надання відповіді про виконання вказівок цієї ухвали 30 календарних днів з дня її отримання.
Копію ухвали надіслати учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя Лисенко В.І.