про залишення позовної заяви без руху
26 серпня 2025 року Київ № 320/41220/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Басай О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства соціальної політики України про визнання протиправними дій і зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Міністерства соціальної політики України, в якому просить суд:
- визнати незаконними, неконституційними та протиправними дії і бездіяльність Міністерства соціальної політики України за наведеними фактами порушень прав ОСОБА_1 , вимог Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та Конституції України, наведеними в заяві та зобов'язати вчинити дії;
- зобов'язати нарахувати негайно та здійснити виплати на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними діями за період червень, липень, серпень у сумі 3 817,76 грн та сплачувати далі щомісяця за фактом, а також сплатити моральні втрати за весь період зменшення законних 50 процентних знижок за правом за комунальні послуги, брехні та дій із систематичного знищення прав ОСОБА_1 та довіри до влад і законів у сумі 50 000 грн (п'ятдесят тисяч гривень);
- зобов'язати вчинити негайні зміни до закону про Держбюджет на 2025 рік, видаливши з Прикінцевих положень у пункті 7 абзац "пунктом 11 частини першої та частинами другою і третьою статті 20, пунктом 1 частини першої і частинами другою і третьою статті 21, частиною третьою статті 22 в частині пільг, передбачених пунктом 11 частини першої статті 20, і пунктом 14 частини першої статті 22 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 13, ст. 178 із наступними змінами);" та інформувати розрахункові структури про відновлення зміну (спрощення) формул нарахування пільг ліквідаторам - чорнобильцям 1 та 2 категорії із моменту введення в дію цього абзацу.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за цим адміністративним позовом, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 160 КАС України у позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
У позовній заяві позивачем неповністю зазначені відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої статті 160 КАС України стосовно сторін, зокрема не зазначено відомості про наявність електронних кабінетів.
Таким чином, у порядку усунення недоліків позовної заяви позивачу варто зазначити відомості відповідно до вимог пункту 2 частини п'ятої статті 160 КАС України.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 160 КАС України у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, що має сформулюватися максимально чітко і зрозуміло, позаяк від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Визначитися з предметом спору має саме позивач, адже саме він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору. Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 826/16958/17.
Великою Палатою Верховного Суду у справі № 640/7310/19 зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб'єкт владних повноважень порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.
Суд установив, що у позовній заяві позивач просить визнати протиправними дії і бездіяльність відповідача за наведеними фактами порушень прав ОСОБА_1 (яких саме не зазначено), вимог Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та Конституції України, наведеними в заяві (які саме не зазначено) та зобов'язати вчинити дії, однак позивачем не конкретизовані які саме дії чи бездіяльність суд має визнати протиправними.
Суд зазначає, що у постанові Касаційного адміністративного суду від 17.04.2019 у справі № 342/158/17 зазначено, що протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень треба розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи щодо неприйняття рішення чи нездійснення юридично значимих і обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними та реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Відповідно до статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним і нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним і скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
При цьому суд зазначає, що відповідно до статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Таким чином, рішення про визнання неконституційними дій та бездіяльності відповідача не підсудні Київському окружному адміністративному суду.
У порядку усунення зазначених недоліків, із метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача, останній має визначитися зі способом захисту порушеного права відповідно до вимог статті 5 КАС України, зокрема зазначенням дій та/або бездіяльності відповідача, які суд має визначити протиправними, з наданням уточненої позовної заяви для відповідача.
У першій зобов'язальній вимозі позивач просить здійснити виплати на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними діями за період червень, липень, серпень у сумі 3 817,76 грн та сплачувати далі щомісяця за фактом, а також сплатити моральні втрати за весь період зменшення законних 50 процентних знижок за правом за комунальні послуги, брехні та дій із систематичного знищення прав ОСОБА_1 та довіри до влад і законів у сумі 50 000 грн (п'ятдесят тисяч гривень), однак позивач не конкретизує кого саме суд має зобов'язати здійснити відповідні виплати. Також позивачем не обґрунтовано заявлений розмір моральної шкоди.
Позивачем не конкретизовано за який рік у період із червня до серпня позивач просить здійснити виплати на відшкодування шкоди у сумі 3 817,76 грн. Крім того, позовна вимога в частині "сплачувати далі щомісяця за фактом" стосується періодів на майбутнє, у той час як судовому захисту належать порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому. Таким чином, у порядку усунення недоліків позивачу варто сформувати позовні вимоги щодо порушених прав позивача.
Згідно з частиною третьою статті 23 Цивільного кодексу України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб. Ураховуючи викладене, суд зазначає, що позивач повинен довести факт заподіяння йому моральної шкоди.
За висновками Верховного Суду, сформульованими у постанові від 10.04.2019 у справі № 464/3789/17, моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання. Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб'єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров'я потерпілого.
Суд також звертає увагу, що позовна заява не містить конкретних обставин на обґрунтування заявленого розміру моральної шкоди у сумі 50 000,00 грн, заявленої до стягнення з відповідача, не надано доказів на підтвердження спричинення відповідачем позивачу моральних чи фізичних страждань, а тому позивачу необхідно обґрунтувати в чому саме полягали страждання позивача та розмір заявленої моральної шкоди.
За відсутності таких доводів суд позбавлений можливості встановити, які саме з оскаржуваних дій/бездіяльності відповідача завдали йому шкоди та у якій мірі, визначити рівень негативних фізичних або психологічних наслідків для позивача, оцінити чи досягають вони рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду.
Таким чином, позивачу необхідно зазначити обґрунтування у чому саме полягає моральна шкода та обґрунтувати її розмір, надати відповідні розрахунки заявленої моральної шкоди.
У другій зобов'язальній вимозі позивач просить вчинити негайні зміни (без зазначення відповідного суб'єкта владних повноважень) до закону про Держбюджет на 2025 рік, видаливши з Прикінцевих положень у пункті 7 абзац "пунктом 11 частини першої та частинами другою і третьою статті 20, пунктом 1 частини першої і частинами другою і третьою статті 21, частиною третьою статті 22 в частині пільг, передбачених пунктом 11 частини першої статті 20, і пунктом 14 частини першої статті 22 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 13, ст. 178 із наступними змінами);" та інформувати розрахункові структури про відновлення зміну (спрощення) формул нарахування пільг ліквідаторам - чорнобильцям 1 та 2 категорії із моменту введення в дію цього абзацу.
Суд зазначає, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 85 Конституції України до повноважень Верховної Ради України належить зокрема затвердження Державного бюджету України та внесення змін до нього, контроль за виконанням Державного бюджету України, прийняття рішення щодо звіту про його виконання.
Разом із цим, Верховна Рада України не визначена відповідачем у цій справі. З огляду на зазначене, позивачу варто визначитися з позовними вимогами до Міністерства соціальної політики України в межах наданих останньому повноважень.
Також згідно з частиною третьою статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення та звільнення від сплати встановлюються законом (частина друга статті 132 КАС України).
Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 3 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 р. № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) судовий збір справляється, зокрема за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано, фізичною особою встановлюється ставка судового збору 0,4 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб (згідно з Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", з 01.01.2025 установлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць - у сумі 3 028 гривень).
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (абзац 2 частини третьої статті 6 Закону № 3674-VI).
Відповідно до частин першої і другої статті 9 Закону № 3674-VI судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Суд установив, що позивач у позовній заяві зазначає, що має посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році, категорія 2, серія НОМЕР_1 . Однак, позивач не надав до суду належним чином засвідчену копію документа, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору. Таким чином, у порядку усунення зазначеного недоліку позивач має надати до суду докази сплати судового збору за звернення до суду з цим позовом або надати до суду належним чином засвідчені копії документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Суд звертає увагу позивача на те, що інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за інтернет-адресою http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/gromadyanam/tax/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.
Згідно з частинами першої та другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів із дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Зазначені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства, у зв'язку з чим суд, враховуючи положення статті 169 КАС України, вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та встановити строк для усунення недоліків позовної заяви.
При цьому необхідно зазначити, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 р. у справі "Пелевін проти України" (п. 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (п. 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Керуючись статтями 15, 80, 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства соціальної політики України про визнання протиправними дій і зобов'язання вчинити певні дії.
Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачу (представнику).
Ухвала набирає законної сили з дати її підписання суддею та не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Басай О.В.