26 серпня 2025 року м. Київ № 754/10786/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Василенко Г.Ю., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити певні дії,
До Деснянського районного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 04.07.2025 адміністративну справу №754/10786/25 було передано до Київського окружного адміністративного суду для розгляду за територіальною підсудністю.
За результатом автоматизованого розподілу, справу №754/10786/25 передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Василенко Г.Ю.
Частиною 2 статті 30 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про прийняття справи до свого провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з положеннями ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень;
4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;
10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;
11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти, з настанням яких суб'єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології. Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову.
Судом встановлено, що текст позовної заяви не містить:
- найменування відповідача;
- місцезнаходження, поштового індексу, ідентифікаційний коду відповідача;
- відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету відповідача;
- зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;
- обґрунтування порушення оскаржуваним рішенням прав, свобод, інтересів позивача;
- докази звернення та відмова відповідача;
- власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Суд звертає увагу позивача на те, що у позовній заяві позивач повинен навести свої аргументи, доводи та міркування щодо протиправної поведінки, порушення принципів діяльності, недотримання процедури вчинення певної дії, прийняття рішення, зокрема, у чому саме полягає протиправність дій, бездіяльності, чітко зазначити, яку саме норму (норми) порушено яким саме суб'єктом .
Отже, позивачу необхідно привести позовну заяву у відповідність до ст. 5 та 160 КАС України та зазначити яку норму порушено саме відповідачем, зміст норми, її аналіз, тлумачення та аргументи в чому саме полягає протиправність такої дії чи бездіяльності, коли цю норму застосовував (або не застосовував), до чого це призвело.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 160, 161 КАС України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 2 ст. 169 КАС України визначено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом надання до суду належним чином оформленої позовної заяви з урахуванням вказаних в ухвалі недоліків.
Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суд -
1. Прийняти адміністративну справу №754/10786/25 до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Василенко Г.Ю.
2. Позовну заяву залишити без руху.
Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме:
- подання належним чином оформленої позовної заяви.
3. Копію ухвали надіслати позивачу (його представнику), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Василенко Г.Ю.