26 серпня 2025 року м.Київ №640/8721/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківський області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови в призначенні пенсії на пільгових умовах по Списку №1 ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 ОСОБА_1 з врахуванням періодів в пільговому обчисленні з 09.04.2003 по 20.08.2014, починаючи з 10.02.2022;
- встановити судовий контроль у формі надання звіту ГУ ПФУ в м. Києві щодо виконання рішення суду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва вказану позовну заяву прийнято до провадження та відкрито провадження у справі.
На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ, дана справа отримана Київським окружним адміністративним судом за належністю, та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа розподілена судді Лисенко В.І.
Згідно з частиною другою статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі зміни складу суду розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду справу прийнято до провадження судді Лисенко В.І. та вирішено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою суду від 07.07.2025 залучено до участі у справі як співвідповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на думку позивача, відповідач неправомірно не врахував певний період її трудової діяльності при визначенні пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, незважаючи на надані документи (трудову книжку та відповідну довідку) на підтвердження періоду трудової діяльності.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якій останній просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Відповідач у відзиві підтверджує, що до пільгового стажу не враховано період роботи з 17 вересня 1990 року по 03 травня 1997 року, оскільки надана нею довідка не відповідає вимогам додатку №5 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, а саме: не вказано, що позивачка працювала повний робочий день, характер виконуваних робіт, посада передбачена Списком №1 чи Списком №2, довідка підписана лише одним керівником, без підпису начальника відділу кадрів та головного бухгалтера.
Відповідач, ГУ ПФУ в м.Києві, надіслав відзив на позовну заяву, у якому зазначив про те, що позивач звернувся до управління з заявою від 14.04.2022, щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Управління листом від 27.04.2022 №2600-0205-8/42325 повідомило позивача про відмову про призначенні пенсії. Вік позивача становить 50 років. Відповідно наданих до заяви документів, страховий стаж позивача складає 24 роки 6 місяців 1 день. За даними документами до страхового стажу враховано період згідно довідки про підтвердження трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданої «Авдіївським коксохімічним заводом» за № 5-01/20/680 від 24.06.2021, так як довідка не відповідає вимогам додатку 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», а саме відсутній підпис директора (директор з персоналу та соціальних питань не є керівником підприємства). Враховуючи вищевикладене, відповідач вважає, що позивачеві правомірно відмовлено в призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 із зниженням пенсійного віку відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу.
Відповідач, ГУ ПФУ в Харківській області, у своєму відзиві також просив у задоволенні позову відмовити, оскільки у позивача відсутній достатній страховий пільговий стаж для призначення пільгової пенсії за списком №1.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд встановив таке.
ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджується копією паспорту.
Позивач 14.04.2022 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Списку № 1 згідно з п. 1 ч.2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV .
За принципом екстериторіальності Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області розглянуло заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 14.04.2022 та прийняло рішення про відмову у призначенні пенсії №262940009937 від 21.04.2022 у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу, передбаченого п. 1 ч.2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (Список №1).
В даному рішенні зазначається, що на дату звернення з заявою стаж позивача становить 24 років 6 місяців 1 день, пільговий стаж складає років 0 місяців 00 днів. До страхового стажу зараховано усі наявні періоди.
За доданими документами до пільгового стажу не зараховано періоди згідно довідки про підтвердження трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній виданої «Авдіївським коксохімічним заводом» за № 05-01/20/680 від 24.06.2021р. так як довідка не відповідає вимогам і не дотримана форма) додатку 5 Постанови КМУ від 12.08.1993 № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", а саме відсутній підпис директора (директор персоналу та соціальних питань не є керівником підприємства).
З рішенням про відмову у призначенні пенсії позивач не погоджується, вважає його протиправним, а тому звернувся з позовом до суду для захисту свого порушеного права.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Частиною 1 статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначено Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 р. №1058-IV (далі за текстом Закон №1058).
Частиною 1 статті 9 Закону №1058 відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
У розумінні абз.36 ст.1 Закону №1058 страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Згідно з ч.2 ст.24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
З огляду на ч.4 ст.24 Закону №1058 періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Статтею 62 Закону України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991 р. №1788-ХІІ (далі за текстом Закон №1788) встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 12.08.1993 р. №637 (далі за текстом Порядок №637) визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно зі ст. 114 Закону № 1058 право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті.
Згідно з записами трудової книжки позивач працював у ПАТ «Авдіївський коксохімічний завод»:
- з 09.04.2003 - прийнятий в коксовий цех №2 дверевий 4 розряду;
- 25.04.2003 - присвоєно 5 розряд дверевого коксового цеху №2;
- 07.07.2004 - переведений люковим 6 розряду коксового цеху №2. 16.08.2007 переведений машиністом коксових машин 6 розряду кокс цеха №2;
- 20.08.2014 - звільнений за власним бажанням.
Відповідно до доданої до позовної заяви довідки №051/20/680 від 24.06.2021 позивач з 09.04.2003 по 20.08.2014 (11 р. 04 м. 11 дн.) працював у виробництві коксового цеху (КЦ№2) за професіями: дверевій, люковій, машиніст коксових машин (машиніст завантажувального вагону-ЗВ), що передбачено Списком №1, розділ-ІУ, п/р-1, постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36.
У довготривалих і короткочасних відрядженнях не був. До іншої роботи не залучався. Підстава: відомості з нарахування заробітної плати, особиста картка ф.Т-2. штатний розклад, накази о результатах атестацій робочих міст від: 29.12.2000 №278, 2712.2005 №682, 27.12.2010 №742. наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383.
Позивачем також додані результати атестації робочого місця, а саме: наказ від 29.12.2000 №278 «Про результати атестації робочих місць», згідно з яким був затверджений перелік робочих місць, професій і посад, особам яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1 (осади позивача атестовані); наказ від 27.12.2005 №682 «Про результати атестації робочих місць», згідно з яким був затверджений перелік робочих місць, професій і посад, особам яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1 (посади позивача атестовані); наказ від 27.12.2010 №742 «Про результати атестації робочих місць», згідно з яким був підтверджений перелік робочих місць, професій і посад, особам яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1 (посади позивача атестовані).
Відповідно до ч.2ст. 114 Закону №1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається: 1) працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією паспорта на його ім'я.
На дату прийняття рішення про відмову у призначенні пенсії позивачу вже було повних 50 років.
Відповідно до ч.2 ст. 114 Закону №1058 для виходу на пенсію на пільгових умовах потрібно 10 років.
Згідно статті 62 Закону України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12 серпня 1993 року № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У відповідності до п.3 вказаного Порядку, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Водночас, суд наголошує, що дані норми Порядку підлягають застосуванню виключно у разі відсутності трудової книжки у працівника або ж відсутності відповідних записів в ній.
Жодних зауважень щодо записів у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 у спірному рішенні відповідач не вказав. Водночас, з огляду на зміст трудової книжки позивача відповідні періоди роботи записані чітко, виправлень не містять, записи скріплені печатками та підписами уповноваженої особи, що не викликає у суду сумнівів з приводу достовірності таких записів.
Верховним Судом у постанові від 21.02.2018 по справі №687/975/17 зроблений висновок про те, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці чи інших офіційних документах.
У постанові по справі №754/14898/15-а Верховний Суд стосовно аналогічних правовідносин зазначає, що підставою для призначення пенсії на пільгових умовах є відповідний підтверджений стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки чи інших документів (довідок, наказів), оскільки визначальним е саме підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах.
Таким чином суд погоджується з висновком позивача стосовно того, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Позивачем була надана довідка №051/20/680 від 24.06.2021, згідно якої позивач з 09.04.2003 по 20.08.2014 (11 р. 04 м. 11 дн.) працював у виробництві коксового цеху (КЦ№2) за професіями: дверевій, люковій, машиніст коксових машин (машиніст завантажувального вагону-ЗВ), що передбачено Списком №1, розділ-ІУ, п/р-1, постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36. У довготривалих і короткочасних відрядженнях не був. До іншої роботи не залучався. Підстава: відомості з нарахування заробітної плати, особиста картка ф.Т-2. штатний розклад, накази о результатах атестацій робочих міст від: 29.12.2000 №278, 2712.2005 №682, 27.12.2010 №742. наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383.
Водночас суд погоджується з відповідачем, що дана довідка складена не відповідно до форми, визначеної вищевказаним Порядком, але це не може бути причиною для відмови у зарахуванні стажу, який підтверджується основним документом трудовою книжкою позивача.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України зарахувати позивачу період з 09.04.2003 по 20.08.2014 до стажу, що дає право на пенсію на пільгових умовах Список №1 згідно з п.1 ч.2 ст.114 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та призначити пенсію за віком, починаючи з 10.02.2022, суд зазначає таке.
Суд звертає увагу, що вищезазначена посада, на якій працював позивач передбачена Списком № 2, що підтверджується наказом №383 від 18.11.2005 та переліком робочих місць, які підтверджують право на пільгове забезпечення по спискам №1 і №2, а тому, спірний період роботи з 09.04.2003 по 20.08.2014 має бути зарахований до стажу, який дає право на пенсію на пільгових умовах.
Відповідно до вимог частини 1 статті 45 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування пенсія призначається з дня звернення за пенсією.
З заявою про призначення пенсії позивач звернувся 14.04.2022.
При цьому пунктом 4.2 розділу IV Приймання, оформлення і розгляд документів Порядку №22-1 передбачено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію.
Після реєстрації заяви позивача та сканування копій наданих документів засобами програмного забезпечення, органом, що розглядає заяву, згідно принципу екстериторіальності, було визначено Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області. Згідно з вимогами пункту 4.3 розділу IV Порядку №22-1 рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Відповідно до абзацу другого пункту 4.7 розділу IV Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову у призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Згідно з пунктом 4.10 розділу IV Порядку №22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, а після призначення пенсії електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Суд враховує, що усі записи трудової книжки позивача містять інформацію про посаду, яку займав позивач, періоди та місце роботи, реквізити наказів, на підставі яких вони внесені, підпис уповноважених посадових осіб та печатку відповідного підприємства.
Відповідачем не ставилося жодних зауважень до записів та оформлення трудової книжки позивача ані у відзиві, ані у листі-відмові у призначенні пенсії.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач має право на зарахування пільгового стажу 11 років 04 місяці 11 днів, якого достатньо для призначення пенсії на пільгових умовах.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
У справі, яка розглядається суд встановив, що для прийняття рішення за результатами поданої позивачем заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено ГУ ПФУ в Харківській області, рішенням якого позивачу відмовлено в зарахуванні спірного стажу роботи.
Проте, згідно із частинами 1 та 2 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Тож, дії зобов'язального характеру щодо вирішення питання про зарахування стажу має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що вирішував питання про перерахунок пенсії, яким у цьому випадку є ГУ ПФУ в Харківській області.
Наведена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 07.05.2024 у справі №460/38580/22 та 24.05.2024 №460/17257/23.
Відтак, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а рішення відповідача є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, заявленого позивачем у прохальній частині позову, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Суд звертає увагу, що встановлення судового контролю є правом суду, а не його обов'язком, тому таке процесуальне питання приймається з урахуванням обставин справи.
Відтак, суд зазначає, що наразі відсутні підстави вважати, що відповідач ухилиться від обов'язку виконання вимог даного рішення, у зв'язку із чим, суд відмовляє у такому клопотанні позивача.
Згідно з ч.ч.1, 3 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до приписів статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Судом встановлено, що позивач при подачі позовної заяви сплатив 992,40 грн. судового збору. Таким чином, судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві щодо відмови в призначенні пенсії на пільгових умовах по Списку №1 ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ - 14099344, Майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов., м.Харків, 61022) призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) з врахуванням періодів в пільговому обчисленні з 09.04.2003 по 20.08.2014, починаючи з 10.02.2022.
Відмовити у задоволенні решти позовних вимог.
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ - 14099344, Майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов., м.Харків, 61022) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) сплачений ним судовий збір у розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн 40 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лисенко В.І.