ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про відмову у відкритті провадження
"26" серпня 2025 р. справа № 300/5412/25
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Тимощук О.Л., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Кутської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Відділ освіти Кутської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Розтоківський ліцей, про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на роботі та зобов'язання до вчинення дій,
ОСОБА_1 (надалі, також позивач, ОСОБА_1 ) 31.07.2025 звернулася в суд з позовною заявою до Кутської селищної ради (надалі, також відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Відділ освіти Кутської селищної ради (надалі, також третя особа 1), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Розтоківський ліцей (надалі, також третя особа 2) в якій просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Кутської селищної ради Івано-Франківської області від 07.10.2021 №7-11/2021 та наказ відділу освіти Кутської селищної ради Івано-Франківської області №3-к від 14.01.2022 та №5-к від 14.01.2022 про дострокове розірвання контракту №04/13 від 24.06.2020, укладеного між ОСОБА_1 та відділом освіти Косівської РДА Івано-Франківської області, звільнення з роботи з посади директора Розтоківського ліцею Кутської селищної ради Івано-Франківської області;
- поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді директора Розтоківського ліцею Кутської селищної ради Івано-Франківської області з дня звільнення - 14.01.2022;
- зобов'язати Кутську селищну раду виплатити заробітну плату за час вимушеного прогулу з дати звільнення - 14.01.2022 по день поновлення на роботі на посаді директора Розтоківського ліцею;
- стягнути з Кутської селищної ради моральну компенсацію у розмірі 100 000,00 грн.
Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивує тим, що рішення Кутської селищної ради від 07.10.2021 №7-11/2021 та накази відділу освіти Кутської селищної ради Івано-Франківської області №3-к від 14.01.2022 та №5-к від 14.01.2022 є протиправними, такими, що порушують права останньої на працю, на відносини з оточуючими, на свободи та ділову репутацію, на честь та гідність серед жителів села та учасників освітнього процесу, порушують вимоги загальних правил звільнення трудового законодавства згідно з статтями 40, 41 ті 184 Кодексу законів про працю України (надалі, також КЗпП України) і прийняті без врахування поважності причин відсутності ОСОБА_1 (тимчасова непрацездатність). Таким чином, вважаючи рішення Кутської селищної ради від 07.10.2021 №7-11/2021 та накази відділу освіти Кутської селищної ради Івано-Франківської області №3-к від 14.01.2022 та №5-к від 14.01.2022 протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернулася до суду з цим позовом, з метою захисту порушеного права.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.08.2025 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом, серед іншого, належного обґрунтування, з посиланням на чинну судову практику, віднесення даної категорії спорів до таких, які підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Позивач 21.08.2025 надіслала на адресу суду позовну заяву в новій редакції, в якій просить скасувати рішення одинадцятої сесії Кутської селищної ради VIII демократичного скликання №7-11/2021 від 07.10.2021 в частині "Про дострокове розірвання контракту з директором закладу загальної середньої освіти - Розтоківський ліцей Кутської селищної ради Косівського району Івано-Франківської області", як протиправне.
В коментованій заяві ОСОБА_1 вказує, що порушує питання пов'язане із виконанням органом місцевого самоврядування управлінських функцій, а тому вважає, що справу необхідно розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до приписів пункту 4 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, також КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини (надалі, також Суд) від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" (заяви №№ 29458/04, 29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики Суду термін "встановленим законом" у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, "що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом" (рішення у справі "Занд проти Австрії", заява № 7360/76). У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
У своїх оцінках Суд дійшов висновку про те, що не може вважатися судом, "встановленим законом", національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.
Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із пунктами 1 та 2 статті 4 КАС України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Статтею 19 КАС України визначено перелік справ, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів. Так, згідно із пунктами 1 та 2 частини 1 вказаної статті, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; у спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" визначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
Так, участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак, сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справи адміністративної юрисдикції. Необхідно з'ясовувати у зв'язку з чим виник спір та на захист яких прав особа звернулася до суду.
Наведена правова позиція викладена також у постанові Верховного Суду від 21.03.2018 по справі №809/1946/15.
Якщо особа стверджує про порушення її прав наслідками, що спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни або припинення її цивільних прав чи інтересів або пов'язані з реалізацією її майнових або особистих немайнових прав чи інтересів, то визнання незаконними таких рішень і їх скасування є способом захисту відповідних цивільних прав та інтересів.
Такий висновок суду відповідає і позиції Великої Палати Верховного Суду, висвітленій у рішенні від 05.12.2018 по справі №713/1817/16-ц (провадження № 14-458 цс 18).
Згідно з визначенням, наведеним у пункті 17 частини 1 статті 4 КАС України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Відповідно до частини 2 статті 1 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.
За змістом статті 1 Закону України "Про місцеве самоврядування" від 21.05.1997 №280/97-ВР (надалі, також - Закон №280/97-ВР) посадова особа місцевого самоврядування - особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження у здійсненні організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.
Водночас, стаття 17 Закону №280/97-ВР передбачає, що відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.
Приписами статті 1 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" від 07.06.2001 №2493-III (надалі, також - Закон №2493-III) встановлено, служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.
Відповідно до частини 2 статті 26 Закону України "Про освіту" від 05.09.2017 №2145-VIII керівник закладу освіти призначається засновником у порядку, визначеному законами та установчими документами, з числа претендентів, які вільно володіють державною мовою і мають вищу освіту. Додаткові кваліфікаційні вимоги до керівника та порядок його обрання (призначення) визначаються спеціальними законами та установчими документами закладу освіти.
Також, згідно з частиною 1 статті 38 Закону України "Про повну загальну середню освіту" від 16.01.2020 №463-IX (надалі, також Закон №463-IX) керівником закладу загальної середньої освіти може бути особа, яка є громадянином України, вільно володіє державною мовою, має вищу освіту ступеня не нижче магістра, стаж педагогічної та/або науково-педагогічної роботи не менше трьох років (крім керівників приватних, корпоративних закладів освіти), організаторські здібності, стан фізичного і психічного здоров'я, що не перешкоджає виконанню професійних обов'язків, пройшла конкурсний відбір та визнана переможцем конкурсу відповідно до цього Закону.
Повноваження керівника закладу загальної середньої освіти визначаються законодавством та установчими документами закладу освіти.
За змістом абзаців 1 та 2 частини 13 статті 39 Закону №463-IX керівник закладу загальної середньої освіти звільняється з посади у зв'язку із закінченням строку трудового договору або достроково відповідно до вимог законодавства та умов укладеного трудового договору.
Припинення трудового договору з керівником державного чи комунального закладу загальної середньої освіти у зв'язку із закінченням строку його дії або його дострокове розірвання здійснюється відповідною посадовою особою засновника (головою відповідної ради чи керівником державного органу) або керівником уповноваженого ним органу (структурного підрозділу з питань освіти) з підстав та у порядку, визначених законодавством про працю.
Відповідно до Статуту Розтоківського ліцею Кутської селищної ради Косівського району Івано-Франківської області (нова редакція), затвердженого рішенням Кутської селищної ради Косівського району Івано-Франківської області від 18.12.2020 №2-2/2020, Розтоківський ліцей Кутської селищної ради Косівського району Івано-Франківської області є закладом загальної середньої освіти, що забезпечує здобуття початкової, середньої базової та професійної базової освіти (https://drive.google.com/file/d/1TB0zwLqW7ti-BHzfVIox85UMorpRb4JR/view).
За змістом пункту 1.5. коментованого Положення, засновником Розтоківського ліцею є Кутська селищна рада Косівського району Івано-Франківської області. Уповноваженим органом управління Розтоківського ліцею є відповідний відділ Кутської селищної ради (https://drive.google.com/file/d/1TB0zwLqW7ti-BHzfVIox85UMorpRb4JR/view).
Зі змісту встановлених судами обставин та наведених приписів законодавства випливає, що керівник комунального закладу загальної середньої освіти, яким є Розтоківський ліцей Кутської селищної ради Косівського району Івано-Франківської області призначається та звільняється засновником такого закладу, а сама посада керівника (директора) не є посадою державного (місцевого) органу та його апарату та робота на ній не належить до публічної служби.
Суд звертає увагу на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 12.02.2020 у справі №693/1140/16-ц, згідно з яким спори з приводу прийняття громадянина на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби охоплюють весь спектр спорів, що виникають у відносинах публічної служби. Водночас до цієї категорії не належать трудові спори: а) керівників та інших працівників державних і комунальних підприємств, установ та організацій; б) працівників, які працюють за трудовим договором у державних органах і органах місцевого самоврядування; в) працівників бюджетних установ.
Звертаючись до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення одинадцятої сесії Кутської селищної ради VIII демократичного скликання №7-11/2021 від 07.10.2021 в частині "Про дострокове розірвання контракту з директором закладу загальної середньої освіти - Розтоківський ліцей Кутської селищної ради Косівського району Івано-Франківської області", позивач не врахував, що такий спір відноситься до трудових спорів, які розглядаються в порядку цивільного судочинства, оскільки діяльність директора закладу загальної середньої освіти не є публічною службою у розумінні КАС України.
Спір у цій справі виник з трудових правовідносин, в яких відповідач діє лише як засновник, а не суб'єкт владних повноважень.
Отже, спір у цій справі не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів місцевого самоврядування, не стосується проходження публічної служби, а є трудовим і має вирішуватися в порядку цивільного судочинства.
Так, відповідно до частини 1 статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
При цьому видання відповідного рішення органом місцевого самоврядування не змінює правової природи цих відносин.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.05.2019 у справі №531/1197/15-а.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі у випадку, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
За змістом частини 6 статті 170 КАС України у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.
Згідно з частиною 2 статті 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Отже, цей позов не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а належить розглядати в порядку цивільного судочинства місцевим загальним судом за правилами підсудності, визначеними статтями 26-30 ЦПК України.
В той же час, суд звертає увагу, що дані спірні правовідносини вже були предметом розгляду в цивільній справі №347/237/22. Так, у постанові від 31.08.2023 Івано-Франківським апеляційним судом під час перегляду в апеляційному порядку рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 24.05.2023 у справі №347/237/22, надано правову оцінку законності оскаржуваного рішення Кутської селищної ради Івано-Франківської області від 07.10.2021 №7-11/2021.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі у випадку, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Зважаючи на викладене, у відкритті провадження за цією позовною заявою слід відмовити, а даний спір, в тому числі в частині правомірності рішення Кутської селищної ради Івано-Франківської області від 07.10.2021 №7-11/2021, вже розглянутий Косівським районним судом Івано-Франківської області в порядку цивільного судочинства в справі №347/237/22 (провадження №22-ц/4808/926/23), рішення в якій набрало законної сили 31.08.2023.
Враховуючи наведене, керуючись статями 170, 171, 248, 256, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження в адміністративній справі №300/5412/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Кутської селищної ради про визнання протиправним та скасування рішення.
Копію цієї ухвали, разом з позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами, невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.