Справа № 991/8138/25
Провадження №11-сс/991/571/25
27 серпня 2025 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13 серпня 2025 року про відмову в задоволенні скарги на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро Українищодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
31 липня 2025 року ОСОБА_6 звернувся до Національного антикорупційного бюро Україниіз заявою про вчинення суддею Шевченківського районного суду м. Полтави ОСОБА_7 , посадовими особами прокуратури, включаючи заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оброни Центрального регіону, та іншими невстановленими особами злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України.
Про наявність ознак вказаного злочину, на переконання заявника, свідчить те, що 02 червня 2021 року суддя ОСОБА_7 , діючи умисно у складі організованої групи з числа посадових осіб органів прокуратури та інших невстановлених осіб, ухвалила завідомо неправосудне рішення у справі № 552/2803/20 за позовом військового прокурора Полтавського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та ДП МОУ «Укрвійськбуд» про визнання за міністерством права власності на належне ОСОБА_6 нерухоме майно у вигляді частини приміщення в місті Полтава та його передачу в експлуатацію ДП МОУ «Укрвійськбуд» попри законне безперервне володіння заявником цим майном з травня 2010 року за договором купівлі-продажу.
Незважаючи на те, що представництво інтересів ДП МОУ «Укрвійськбуд» прокурором прямо заборонено приписами абзацу третього ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», через що його позов підлягав залишенню без розгляду, суддя позов задовільнила, витребувавши належне заявнику майно на користь ДП МО "Укрвійськбуд".
ОСОБА_6 вважає, що суддя ОСОБА_7 на виконання спільного злочинного плану організованої групи намагалася неправомірно позбавити його права власності на нерухоме майно, спричинивши йому матеріальну шкоду в розмірі 5 016 950 грн.
Враховуючи, що відомості про кримінальне правопорушення не були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, адвокат ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 оскаржив бездіяльність службових осіб Національного антикорупційного бюро України слідчому судді Вищого антикорупційного суду. Просив зобов'язати уповноважених осіб НАБУ внести до ЄРДР відомості про вчинення кримінального правопорушення за заявою та розпочати досудове розслідування.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13 серпня 2025 року відмовлено в задоволенні скарги.
Ухвала мотивована тим, що заява не містить конкретних обставин, що вказували або могли б свідчити про вчинення суддею саме корупційного злочину, а доводи скаржника ґрунтуються виключно на незгоді із прийнятими суддею рішенням, мотивами, що у ньому наведені. Оцінка судових рішень може бути надана виключно у межах встановленого законодавством процесуального перегляду.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, адвокат ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та постановити нову, якою задовольнити вимоги його скарги.
Вважає, що висновок слідчого судді про відсутність у заяві конкретних та достатніх відомостей про наявність ознак кримінального правопорушення не відповідає фактичним обставинам справи. Заявником в заяві з достатньою повнотою наведені конкретні відомі йому обставини об'єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 КК України. Суддею під час реалізації владних повноважень всупереч численним позиціям Великої Палати Верховного Суду, якими вона зобов'язана керуватись, в порушення прямих вимог закону, ухвалено рішення, яким заявника було б позбавлено права власності на належне йому майно. Негативні для заявника та суспільно небезпечні наслідки не настали лише через скасування неправосудного рішення судами вищих інстанції.
Слідчим суддею не надано оцінки доводам скарги щодо невнесення до ЄРДР відомостей про неправомірні дії заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону, чим допущено суттєву неповноту судового розгляду.
Апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження, мотивуючи необізнаністю з мотивами слідчого судді стосовно відмови в задоволені скарги, оскільки повний текст ухвали оголошено 18 серпня 2025 року без участі скаржника, а зі змістом повного тексту він ознайомився лише 20 серпня 2025 року через Єдиний державний реєстр судових рішень.
Учасники, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з'явилися, про причини неявки не повідомили, у зв'язку з чим колегія суддів постановила здійснити апеляційний розгляд за їх відсутності.
За результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін з таких підстав.
Відповідно до ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Як вбачається з матеріалів, оскаржувану ухвалу постановлено 13 серпня 2025 року. П'ятиденний строк на її оскарження закінчився 18 серпня 2025 року. Адвокатом ОСОБА_5 подано апеляційну скаргу 24 серпня 2025 року, тобто, поза межами встановленого процесуального строку на апеляційне оскарження. Водночас, представник заявника в апеляційній скарзі просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали, пропущений ним у зв'язку з відсутністю повного тексту і необізнаністю з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення.
Колегія суддів дійшла висновку про необхідність поновлення строку на апеляційне скарження судового рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на стадії досудового розслідування може бути оскаржено, зокрема, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Згідно з ч.1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Дійсно, у особи, яка подає заяву, відсутній обов'язок наводити в ній всі фактичні обставини певного злочину. Забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінальних правопорушень, у тому числі доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, покладено саме на органи досудового розслідування та є одним із завдань кримінального провадження.
Однак до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про конкретне кримінальне правопорушення, а не про будь-які дії, які не містять таких ознак.
З матеріалів скарги вбачається, що ОСОБА_6 звернувся до Національного антикорупційного бюро України із заявою про вчинення суддею Шевченківського районного суду м. Полтави ОСОБА_7 у складі організованої групи з числа посадових осіб органів прокуратури та інших невстановлених осіб, під контролем яких перебуває ДП МОР «Укрвійськбуд», корупційного злочину, передбаченого ст. 191 Кримінального кодексу України. Про вчинення корупційного злочину, на переконання заявника, свідчить ухвалення 02 червня 2021 року суддею рішення у справі № 552/2803/20 за позовом військового прокурора Полтавського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та ДП МОУ «Укрвійськбуд» про визнання за міністерством права власності на належне ОСОБА_6 нерухоме майно у вигляді частини приміщення в місті Полтава та його передачу в експлуатацію ДП МОУ «Укрвійськбуд» попри законне володіння ним заявником. Обґрунтовуючи незаконність судового рішення, заявник посилається на те, що суддя, проігнорувавши висновки Великої Палати Верховного Суду в подібних правових спорах, безпідставно задовольнила очевидно неефективну позовну вимогу прокурора. Попри законодавчу забору представництва прокурором інтересів ДП МОУ «Укрвійськбуд», суддя поданий ним позов задовольнила та винесла завідомо неправосудне рішення.
Проаналізувавши матеріали скарги, колегія суддів зазначає, що за пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відтак правова оцінка судових рішень може бути надана виключно у межах встановленого законодавством процесуального перегляду.
Зі змісту заяви та апеляційної скарги вбачається, що рішення, яке заявник вважає неправосудним, оскаржене ним у встановленому законодавством порядку та скасоване постановою Полтавського апеляційного суду від 18.10.2021, яка залишена без змін постановою Верховного суду від 23.06.2022.
При цьому, ні в заяві ОСОБА_6 , ні в апеляційній скарзі його представник не вказують на ознаки вчинення суддею чи посадовими особами прокуратури корупційного кримінального правопорушення. Саме по собі ухвалення рішення, яке заявник вважає незаконними, чи скасування такого рішення в апеляційному порядку, не свідчить про вчинення суддею злочину, а тим більше корупційного. Колегія суддів погоджується із висновками слідчого судді, що доводи скаржника ґрунтуються виключно на незгоді із прийнятими суддею рішенням.
Доводи апеляційної скарги цього не спростовують.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13 серпня 2025 року в силі, а апеляційної скарги - без задоволення.
Керуючись статтями 214, 303, 407, 418 КПК України, колегія суддів
Клопотання адвоката ОСОБА_5 про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення задовольнити. Строк поновити.
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13 серпня 2025 року залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не підлягає оскарженню.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3