Слідчий суддя у 1-й інстанції: ОСОБА_1 Справа № 991/8260/25
Доповідач: ОСОБА_2 Провадження №11-сс/991/570/25
27 серпня 2025 рокумісто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретарки судового засідання ОСОБА_5 ,
заявника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_6 , подану на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19 серпня 2025 року про відмову в задоволенні скарги на бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальні правопорушення,
Ухвалою слідчого судді ОСОБА_6 відмовлено у задоволенні скарги на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України /далі - НАБУ/ щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань /далі - ЄРДР/ відомостей про вчинення кримінальних правопорушень з мотивів того, що обставини, повідомлені заявником, є занадто абстрактними та не містять відомостей щодо ймовірного вчинення кримінального правопорушення, а тому відсутня необхідність у перевірці цих фактів засобами кримінального процесу (а. с. 41, 43-44).
В апеляційній скарзі висловлено прохання скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою зобов'язати детектива НАБУ невідкладно внести відомості про вчинення злочину до ЄРДР за його заявою та розпочати досудове розслідування. В апеляційній скарзі зазначається що: (1) слідчим суддею не надано оцінку довіреності, виданої ОСОБА_7 , який підписав заперечення від імені НАБУ, котра є нікчемною; (2) висновок, викладений в п. 17 оскаржуваної ухвали, не відповідає наведеним вимогам Кримінального процесуального кодексу України /далі - КПК/; (3) у заяві про злочин вказано достатньо відомостей для внесення їх до ЄРДР; (4) надати оцінку підставам, наведеним у заяві, можливо лише у ході кримінального провадження (а. с. 47, 63-67).
В судовому засіданні ОСОБА_6 підтримав свою апеляційну скаргу з наведених у ній мотивів.
Прокурор, будучи обізнаними про дату, час і місце апеляційного розгляду, в судове засідання не прибув, із клопотаннями про відкладення судового засідання не звертався.
Надаючи оцінку обставинам, установленим слідчим суддею, та його висновкам у контексті доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає доводи ОСОБА_6 безпідставними із огляду на наведене нижче.
За змістом ст. 214 КПК реєстрації в ЄРДР підлягають із подальшим здійсненням досудового розслідування не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення. Так, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг із ЄРДР (ч. 1 ст. 214 КПК).
Відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК, зокрема, мати короткий виклад обставин, котрі можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (п. 2 Глави 1 Розділу ІІ Положення про ЄРДР, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 №298).
Тобто згідно з вимогами ч. 1 ст. 214 КПК до ЄРДР вносяться відомості про вчинення кримінального правопорушення лише за наявності інформації про існування обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (реальність конкретної події: часу, місця, способу та інших фактів), а не будь-яких даних, повідомлених заявником. Аналогічний підхід щодо застосування відповідної норми було наведено Судовою палатою у кримінальних справах Верховного Суду України 01.07.2013 у висновку щодо питання про початок кримінального провадження стосовно суддів, яке пов'язане зі здійсненням ними судочинства, згідно з яким положення ч. 1 ст. 214 КПК зобов'язують слідчого внести до ЄРДР та розпочати розслідування тільки за заявою або повідомленням, які містять ознаки кримінального правопорушення, а не будь-які інші.
Водночас, якщо обставини, зазначені в заяві про вчинення кримінального правопорушення, не містять відомостей про вчинення будь-яких дій чи бездіяльності, які можна хоча б попередньо кваліфікувати як кримінальне правопорушення, інформація щодо них не має вноситися до ЄРДР і досудове розслідування стосовно таких подій не повинно проводитися. Зазначений підхід відповідає позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 30.09.2021 у справі №556/450/18. Й оцінюючи обставини, вказані в заяві, слідчий, дізнавач або прокурор має враховувати положення Кримінального кодексу України /далі - КК/, які визначають, що вважається кримінальним правопорушенням.
Із введенням у дію у 2012 році нового КПК інститут дослідчої перевірки та стадію порушення кримінальної справи дійсно було скасовано, у зв'язку з чим досудове розслідування згідно з нормами чинного кримінального процесуального закону розпочинається не з винесення постанови про порушення кримінальної справи чи проведення сукупності дослідчих дій у вигляді дослідчої перевірки, а з внесення до бази даних (ЄРДР) відомостей, що містять ознаки кримінального правопорушення. Але відповідні відомості вносяться лише тоді, коли у заяві наведені не будь-які обставини, а лише ті, у яких містяться відомості, згідно з якими певні дії чи бездіяльність можна хоча б попередньо кваліфікувати як кримінальне правопорушення.
Отже, при вирішенні справи за скаргою ОСОБА_6 слідчим суддею надано правильне тлумачення змісту ст. 214 КПК.
Застосовуючи наведений підхід до обставин цього провадження, колегія суддів ураховує, що 06.08.2025 ОСОБА_6 , шляхом направлення на електронну пошту, звернувся до НАБУ із заявою про вчинення кримінального правопорушення. У ній він вказав, що міжнародними членами Конкурсної комісії під час проведення конкурсного відбору на посаду директора Бюро економічної безпеки /далі - БЕБ/: (1) не розглянуло подані ним звернення як кандидата на посаду директора щодо використання в ході зазначеного конкурсу під час тестування шахрайської системи ТОВ «Сайметрікс-Україна»; (2) умисно сфальсифіковано результати оцінювання професійних знань кандидатів і необґрунтовано створено завідомо хибний рейтинг кандидатів; (3) необґрунтовано проігноровано професійний досвід та компетенцію ОСОБА_6 із наданням переваги іншим кандидатам без підтвердженого досвіду та професійних знань у галузі права й економіки; (4) здійснено ухилення від обговорення існуючих в економіці України корупційних схем, які забезпечують існування тіньової економіки України, та інструментів їх подолання. Зазначені дії були здійснені в інтересах, зокрема, ОСОБА_8 , що вказує про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК, внаслідок чого Україні щомісяця завдаються збитки у розмірі щонайменше 20 мільярдів грн (а. с. 8-13).
13.08.2025 до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за вищевказаною заявою (а. с. 1-7, 27).
19.08.2025 від НАБУ надійшли заперечення на скаргу ОСОБА_6 , в яких зазначено, що листом №112-294/24797 від 18.08.2025 заявника було повідомлено про відсутність підстав для внесення відомостей до ЄРДР, зважаючи на невстановлення об'єктивних даних, що можуть свідчити про вчинення корупційних та інших кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності детективів НАБУ (а. с. 31-33).
Із наведеного вбачається, що обставини, викладені у заяві ОСОБА_6 , вказують про його незгоду з порядком проведення конкурсного відбору на посаду директора БЕБ, у тому числі, використанням під час тестування системи ТОВ «Сайметрікс-Україна», порядком і критеріями оцінки кандидатів, прийнятими за участі міжнародних членів комісії рішеннями та поведінкою цих членів комісії під час проведення конкурсу.
Однак наведене не вказує на наявність об'єктивних даних, які хоча б попередньо свідчили про ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення, а вказує на незгоду з тим як проводився конкурсний відбір керівника БЕБ і його результатами. Проте оскарження рішень, дій та бездіяльності конкурсної комісії може здійснюватися у порядку адміністративного судочинства, а не шляхом ініціювання кримінального провадження щодо членів комісії за відсутності даних про вчинення злочину.
Таким чином, оскаржувану ухвалу постановлено з дотриманням норм кримінального процесуального закону, й неповноти судового розгляду чи невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження або неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність не встановлено.
Із огляду на наведене в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 115, 303, 304, 369, 370, 375, 376, 392, 395, 404, 405, 407, 418, 419, 422, 424, 532 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів
Апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19 серпня 2025 року - без змін.
Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:ОСОБА_2
Судді:ОСОБА_3
ОСОБА_4