Справа № 991/8358/25
Провадження № 1-кс/991/8439/25
про відмову у задоволенні скарги
19 серпня 2025 рокумісто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
особи, яка подала скаргу, ОСОБА_3 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні її скаргу в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України у кримінальному провадженні № 62024000000000959.
(1) Зміст поданої скарги
15.08.2025 до Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) надійшла вказана скарга на бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна.
Так, 13 червня 2025 ухвалою слідчого судді ВАКС надано дозвіл на проведення обшуку за адресою місця проживання ОСОБА_5 .
Надалі, 24.06.2025 було проведено обшук, під час якого виявлено та вилучено майно, зокрема: мобільний телефон марки «Apple» моделі «Iphone 13 Pro», IMEI НОМЕР_1 ; мобільний телефон марки «Apple» моделі «Iphone 13 Pro», IMEI НОМЕР_2 .
Як зазначила адвокат у своїй скарзі, під час обшуку ОСОБА_6 надала паролі до зазначених мобільних телефонів. Детективи НАБУ оглянули телефони та не знайшли жодних відомостей, які б стосувались ймовірного вчинення злочинів. Однак відповідні телефони було вилучено.
У подальшому детективи скопіювали весь зміст телефонів, незважаючи на те, що на таке майно не було накладено арешт. Про що стало відомо зі слів детективів під час їх повернення.
Отож, детективи НАБУ незаконно вилучили інформацію, яка містилась на мобільних телефонах ОСОБА_5 .
У зв'язку з чим, на переконання адвоката, вищевказане майно (інформація з мобільних телефонів) підлягає негайному поверненню, оскільки вилучена інформація є майном, а саме: документом; таке майно має статус тимчасово вилученого під час обшуку майна; вилучена інформація містить конфіденційні відомості, розголошення яких може завдати шкоди правам та інтересам особи; детектив у строк, встановлений Кримінальним процесуальним кодексом України (далі - КПК), не звернувся з клопотанням про арешт вилученого майна, а тому воно підлягає негайному поверненню власнику.
Окрім того, остання наголошувала, що така інформація є конфіденційною, оскільки ОСОБА_6 є суддею та обіймає адміністративну посаду голови Шостого апеляційного адміністративного суду.
Також, інформація з телефону може містити іншу особисту та приватну інформацію: контакти близьких осіб, банківські застосунки, листування з іншими сторонніми особами тощо.
Зважаючи на викладене, детектив НАБУ вчинив бездіяльність, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого під час обшуку майна у строк, встановлений КПК України.
(2) Позиції учасників провадження
Адвокат ОСОБА_7 підтримала доводи, викладені у скарзі, з підстав, у ній зазначених.
Представник особи, бездіяльність якої оскаржується, у судове засідання не прибув.
Однак детектив НАБУ ОСОБА_8 направила заперечення. Вказала, що скарга є необґрунтованою, оскільки норми кримінального процесуального законодавства не передбачають обов'язку попереднього погодження стороною обвинувачення з іншими учасниками провадження того, які дані можуть бути збережені або використані як джерело доказів.
Крім того, остання зазначила, що скопійована інформація не є майном, а також самостійним суб'єктом права власності, що підлягає поверненню.
До того ж, власнику було повернуто самі речі - мобільні телефони як носії інформації. А огляд із копіюванням - це слідча дія.
Отож, як вказала детектив, чинне законодавство не передбачає механізму повернення скопійованих даних, тобто, це не є поверненням тимчасово вилученого майна у розумінні ст. 169 КПК.
Відсутність слідчого, бездіяльність якого оскаржується, не є перешкодою для розгляду скарги (ч. 3 ст. 306 КПК).
(3) Мотиви слідчого судді щодо розгляду скарги
Слідчий суддя доходить висновку, що у скарзі адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 слід відмовити зважаючи на таке.
Окремою формою судової діяльності відповідно до КПК є судовий контроль за додержанням законів органами досудового розслідування, який реалізує слідчий суддя. Зміст і характер судового контролю в межах кримінального процесу пов'язаний передусім із необхідністю забезпечення прав і свобод людини на стадії досудового розслідування.
Однією з форм такого контролю є розгляд скарг на рішення, дії та бездіяльність слідчого та прокурора у порядку ст. 303 КПК.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 16 КПК позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом. На підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом, допускається тимчасове вилучення майна без судового рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 167 КПК тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 167 КПК тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо.
Тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку (ч. 2 ст. 168 КПК).
Згідно з ч. 5 ст. 171 КПК клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Як убачається зі скарги, доданих до неї матеріалів та заперечень детектива, 24.06.2025 проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 . Під час обшуку виявлено та вилучено, зокрема, мобільні телефони ОСОБА_4 .
Слідчий суддя констатував, що остання надала паролі доступу до своїх телефонів, що дозволило органу досудового розслідування оглянути та скопіювати інформацію, яка містилися у згаданих пристроях. Надалі мобільні телефони було повернуто власнику.
На переконання особи, яка звернулася із скаргою, вилучена інформація є документом, а отже, мала б теж бути повернута власнику. Тобто, детектив НАБУ вчинив бездіяльність, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого під час обшуку майна.
Скопійована з телефонів інформація не є тимчасово вилученим майном відповідно до вимог ст. 167 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 99 КПК України документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об'єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
До документів, за умови наявності в них відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, можуть належати, зокрема матеріали фотозйомки, звукозапису, відеозапису та інші носії інформації (у тому числі комп'ютерні дані) (п. 1 ч. 2 цієї ж статті КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону Країни «Про інформацію» документ - матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі, а інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
Тобто, фактично, мобільні телефони є носіями інформації, які, як вже було зазначено, було повернуто власнику майна.
Крім того, згідно з ч. 1, 2 ст. 177 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) об'єктами цивільних прав є речі, гроші, цінні папери, цифрові речі, майнові права, роботи та послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні та нематеріальні блага. Об'єкти цивільних прав можуть існувати у матеріальному світі та/або цифровому середовищі, що обумовлює форму об'єктів, особливості набуття, здійснення та припинення цивільних прав і обов'язків щодо них.
Цифровою річчю є благо, що створюється та існує виключно у цифровому середовищі та має майнову цінність (ст. 1791 ЦК України).
З аналізу вказаних норм вбачається, що цифрові речі є однією з категорій об'єктів цивільних прав, поряд із речами, включаючи гроші та цінні папери, майновими правами, інтелектуальною власністю, тощо.
До цифрових речей відносять, зокрема віртуальні активи (криптовалюти, токени), цифрові дані (електронні документи, бази даних), інші об'єкти, що мають майнову цінність і існують у цифровому середовищі. Вони не мають фізичного вираження, але можуть бути предметом цивільно-правових відносин, таких як: купівля-продаж, дарування, обмін, спадкування.
У зв'язку з викладеним, цифрові речі є об'єктами права, які захищаються законодавством нарівні з традиційними матеріальними речами.
Гіпотетично, вилучення цифрових речей без ухвали суду і їх неповернення могло б регулюватися п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК.
Водночас адвокат у своїй скарзі не зважала на те, що у мобільних телефонах містилися цифрові речі, які б мали будь-яку цінність. А інформація з телефонів, про яку вказує остання, не відноситься до цифрових речей.
Зважаючи на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що доводи скаржника про протиправність неповернення скопійованої інформації не ґрунтуються на вимогах закону, а отже, бездіяльність детектива, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, відсутня. У зв'язку з цим у скарзі слід відмовити.
На підставі викладеного, слідчий суддя постановив:
-відмовити у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_9 на бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1