Справа № 159/3450/25 Провадження №33/802/572/25 Головуючий у 1 інстанції:Чалий А.В.
Доповідач: Подолюк В. А.
27 серпня 2025 року місто Луцьк
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Подолюк В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 05 серпня 2025 року,
Вказаною постановою судді ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Також з ОСОБА_1 в дохід держави стягнуто 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. судового збору.
Так, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що вона 19 травня 2025 року о 20:43 год. на вул.Варшавській в м.Ковелі Волинської області, керувала автомобілем марки «Рено Мастер», номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння (неприродна блідість обличчя, звужені зіниці очей, поведінка, що не відповідає обстановці), і відмовилася від проходження у встановленому порядку медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України, та відповідно вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись із такою постановою судді, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій порушує питання про її скасування через необґрунтованість і незаконність та закриття провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП, - у зв'язку з відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Зазначає про те, що вона відмовилась від проходження медичного огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння, оскільки не могла залишити своїх двох малолітніх дітей самих у зв'язку з тим, що переживала про їх безпеку і життя. Вона не мала жодних ознак наркотичного сп'яніння, що підтверджується відеозаписом з боді-камер. Також зазначає, що попередньо поліцейські відсторонили від керування її чоловіка ОСОБА_2 у зв'язку з чим він не міг продовжувати рух, тому поліцейські перевірили в мене документи та дозволили сісти за кермо автомобіля, що вона і зробила. Окрім того, вказує про те, що нею було здійснено дзвінок на лінію «102» у зв'язку з протиправними діями працівників поліції, однак ніхто на місце події не прибув. Проте, місцевий суд та такі обставини не звернув та прийшов до неправильного висновку про її винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленою про час, дату та місце апеляційного розгляду до суду не з'явилась. При цьому, будь-якого клопотання чи заяви про відкладення апеляційного розгляду до суду не подавала. А тому, з урахуванням цього та враховуючи положення ст.268 КУпАП, апеляційний суд вважає за можливе справу розглянути у відсутності цієї особи.
Перевіривши матеріали справи та доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд доходить наступного висновку.
За положеннями ст.245, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Разом з тим, Пленум Верховного Суду України в абз.3, 5 п.24 своєї постанови №14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз'яснив, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст.247 і 280 КУпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції вжито всіх заходів, передбачених КУпАП для з'ясування питання, зокрема про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому вищевказаний висновок суду є правильним і повністю відповідає вимогам ст.280 КУпАП.
Так, ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, об'єктивна сторона якого, відповідно до диспозиції цієї норми закону, серед іншого, полягає у діях особи, яка керує транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння, спрямованих на ухилення від проходження у встановленому законом порядку огляду на виявлення стану наркотичного сп'яніння.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, за положеннями ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За положеннями ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
У поданій апеляційній скарзі апелянт ОСОБА_1 вказує відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Проте, такі доводи на увагу суду не заслуговують з огляду на таке.
Факт вчинення ОСОБА_1 згаданого адміністративного правопорушення, за обставин зазначених в оскаржуваній постанові судді, підтверджуються зібраними у справі і належним чином дослідженими та перевіреними місцевим судом доказами, яким надана відповідна юридична оцінка у їх сукупності. Так, її вина у вчиненні цього адміністративного проступку повністю доводиться:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №335731 від 19.05.2025, за змістом якого ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння (неприродна блідість обличчя, звужені зіниці очей, поведінка, що не відповідає обстановці) відмовилася від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, зі змістом якого вона ознайомлена та отримала його копію, про що свідчать її підписи у ньому;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 19.05.2025, відповідно до якого ОСОБА_1 направлялася на проходження медичного огляду в медичний заклад для визначення стану наркотичного сп'яніння у зв'язку з виявленими у неї як водія транспортного засобу ознаками наркотичного сп'яніння, проте, як встановлено з відеозапису, вона відмовилася від огляду в медичному закладі;
- письмовим зобов'язанням ОСОБА_1 від 19.05.2025, за яким вона немала права керувати транспортним засобом протягом 24 годин (відмовилась від підпису), яке наряду з відеозаписом свідчить про те, що ОСОБА_1 була відсторонена від керування після виявлення у неї ознак наркотичного сп'яніння.
Крім того, вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення доводиться відеозаписом, що наявний у матеріалах справи, на якому, окрім іншого, зафіксовано події, викладені у протоколі. Зокрема, на відеозаписі зафіксовано факт зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , що вона також не заперечує. Під час перевірки документів та спілкування ОСОБА_1 як водію транспортного засобу, яка мала ознаки наркотичного сп'яніння, неодноразово було запропоновано пройти медичний огляд на виявлення стану такого сп'яніння в медичному закладі, однак вона відмовилася, мотивуючи це тим, що не може залишити двох своїх малолітніх дітей в транспортному засобі. Після цього, працівником поліції їй були роз'ясненні наслідки такої відмови, а також те що відносно неї буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП. Зафіксованим є також те, що ОСОБА_1 роз'яснювались її права та обов'язки, передбачені законодавством і вона ознайомлювався з протоколом шляхом його зачитування працівником поліції, який нею був підписаний.
Проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності апеляційний суд вважає, що винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення, є повністю доведеною доказами, які містяться в матеріалах справи і, які апеляційний суд вважає належними та допустимими в розумінні ст.251 КУпАП.
З урахуванням наведеного, суд першої інстанції обґрунтовано визнав винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме - в ухиленні особи, яка керує транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння від проходження у встановленому законом порядку медичного огляду на виявлення такого стану сп'яніння, оскаржувана постанова судді є законною та мотивованою, а накладене на неї безальтернативне стягнення відповідає повністю вимогам ст.23, 33 КУпАП.
При цьому, викладені в апеляційній скарзі доводи про те, що дії працівників поліції щодо зупинки транспортного засобу, перевірки документів та складанні адміністративних матеріалів, не відповідали законодавства України, тобто були неправомірними та протиправними, що тягне недопустимість усіх доказів, до уваги судом не беруться як безпідставні, оскільки з дослідженого відеозапису вбачається, що працівники поліції діяли у спосіб та порядок, передбачений чинним законодавством України.
Не є такими, що тягнуть незаконність оскаржуваного судового рішення й апеляційні доводи ОСОБА_1 про те, що вона від проходження огляду на встановлення стану наркотичного сп'яніння відмовилась через те, що не могла залишити двох малолітніх дітей, які перебували в транспортному засобі, оскільки, як вбачається з відеозапису, працівники поліції пропонували їй дітей залишити з чоловіком, котрий також був на місці події, а з нею поїхати в медичний заклад для проходження огляду, після чого привезти її на місце події, однак вона відмовилась.
Ті доводи апелянта ОСОБА_1 , що за кермо автомобіля їй дозволити сісти самі ж працівники поліції після відсторонення від керування її чоловіка, а пізніше її було зупинено, що на її думку вказує про провокацію, не знайшли свого логічного підтвердження будь-якими доказами.
Таким чином, вищенаведені та усі інші доводи, які викладені в апеляційній скарзі щодо незаконності судового рішення жодним чином не спростовують наведених вище висновків суду першої інстанції, а на думку апеляційного суду фактично спрямовані на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП шляхом закриття провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП, - тобто у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Законних підстав для скасування оскаржуваного судового рішення та закриття провадження у справі з мотивів яких просить апелянт, апеляційний суд не вбачає.
А тому, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення в даній справі, - без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст.294 КУпАП,
Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 05 серпня 2025 року, - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського
апеляційного суду В.А. Подолюк