Справа № 170/79/25 Головуючий у 1 інстанції: Матвійчук С. П.
Провадження № 22-ц/802/835/25 Доповідач: Карпук А. К.
27 серпня 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Карпук А. К.,
суддів - Бовчалюк З. А., Здрилюк О. І.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту за апеляційною скаргою позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» на заочне рішення Шацького районного суду Волинської області від 15 травня 2025 року,
Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Заочним рішенням Шацького районного суду від 15 травня 2025 року позов задоволено.
Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» заборгованість за договором позики № 803689 від 06.06.2020 у розмірі 11760 (одинадцять тисяч сімсот шістдесят) грн. 24 коп., з яких: 2900 (дві тисячі дев'ятсот) грн. - заборгованість за основним зобов'язанням (тіло кредиту); 7012 (сім тисяч дванадцять) грн. 20 коп. - залишок заборгованості по процентам; 1848 (одна тисяча вісімсот сорок вісім) грн. 04 коп. - інфляційне збільшення, судовий збір у сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
У стягненні з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» витрат на професійну правничу допомогу адвоката відмовити.
Рішення в частині відмови у стягненні витрат на професійну правничу допомогу мотивовано тим, що доказів понесення учасниками справи інших судових витрат, пов'язаних з її розглядом, окрім як сплати позивачем ТОВ «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» судового збору за пред'явлення позовної заяви до суду, матеріали цієї справи не містять.
В апеляційній скарзі ТОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» просить скасувати рішення в частині відмови у стягненні витрат на професійну правничу допомогу, стягнути з відповідачки витрати у розмірі 7000 гривень за надання професійної правничої допомоги в суді першої інстанції та 4000 гривень витрат за надання професійної правничої допомоги в апеляційному суді. Мотивує апеляційну скаргу посиланням на правові позиції Верховного Суду та на норми цивільного процесуального права, якими врегульовано порядок вирішення питання про розподіл судових витрат.
Відповідач не скористався правом подати відзив на апеляційну скаргу.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Оскільки ціна позову в даній справі (18240 грн) менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, її апеляційний розгляд здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
За змістом частин четвертої та п'ятої статті 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Датою ухвалення постанови у даній справі є 27.08.2025, тобто дата складення повного судового рішення.
Відповідно до положень ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, крім інших, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом ч. 3 ст. 237 ЦК України однією з підстав виникнення представництва є договір.
Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 26 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI), адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.
Так, договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону № 5076-VI).
Закон № 5076-VI формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (п. 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
Велика Палата Верховного Суду зауважує, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у ст. 627 ЦК України.
Частинами 1 та 2 ст. 30 Закону № 5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати.
Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається ч. 1 ст. 30 Закону № 5076-VI як «форма винагороди адвоката», але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.
Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Відповідно до положень ч. 1, ч. 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).
В силу положень ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Отже, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (ч. 8 ст. 141 ЦПК України).
Подібна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19.
Встановлено, що 10 лютого 2025 року між позивачем ТОВ «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» та адвокатом Бачинським О. М. укладено Договір про надання правової допомоги № 20250210.3.
Згідно п.п. 1.2.1 Договору, предметом договору є захист інтересів клієнта у справі до гр. ОСОБА_1 за договором № 406896.
Пунктом 4.2 Договору визначено, що у разі ухвалення судом рішення на користь клієнта, клієнт зобов'язується сплатити адвокату винагороду у розмірі 7000 грн, тобто у фіксованому розмірі (в разі задоволення позову).
10 лютого 2025 року на підставі договору про надання правової допомоги адвокатом Бачинським О. М. видано ордер на надання правничої допомоги ТОВ «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф».
До позову також надано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат у справі за позовом ТОВ «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» до гр. ОСОБА_1 за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту, де зазначено зокрема, що сума витрат на правничу допомогу адвоката, яку очікує понести позивач, складає 7000 грн.
В цю суму включається: оплата послуг адвоката за аналіз наданих клієнтом документів, судової практики, визначення перспективи подання позовної заяви, оплата послуг адвоката за підготовку позовної заяви у справі, оплата послуг адвоката за збирання доказів долучених до позовної заяви, оплата послуг адвоката за підготовку та подання заяв, скарг, клопотань, чи інших процесуальних документів у ході розгляду справи
Також в позовній заяві, крім стягнення із відповідача заборгованості, заявлено про стягнення із відповідача на користь ТОВ «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» 7000 грн. витрат на правничу допомогу.
Тому висновки суду про недоведеність позивачем понесених витрат не ґрунтуються на законі.
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказано, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Стороною позивача в процесі розгляду справи судом першої інстанції, у відповідності до положень процесуального закону, надано достатньо доказів в підтвердження витрат на правничу допомогу, а враховуючи відсутність заперечень відповідача та задоволення вимоги по суті спору є підстави для стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» 7000 грн. витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку , що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині відмови у стягненні витрат на правничу допомогу, з ухваленням в цій частині нового рішення про стягнення з ОСОБА_1 , на користь ТОВ «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» витрат пов'язаних з наданням професійної правничої допомоги у розмірі 7000 грн.
Щодо вимоги апеляційної скарги про стягнення витрат на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції, колегія суддів виходить з такого.
ТОВ «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» в підтвердження витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції надало: Договір про надання правової допомоги № 202505515-9к від 15 травня 2025 року, укладений між ТОВ «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» та адвокатом Бачинським О. М., де у п. 1.2.1 визначено, що його предметом є захист інтересів клієнта у справі 170/79/25.№ 705/6558/23 за апеляційною скаргою на заочне рішення Шацького районного суду від 15 травня 2025 року.
Надано розрахунок суми судових витрат, з якого вбачається, що в суму витрат на оплату правничої допомоги адвоката включено: оплату послуг адвоката за аналіз отриманого позивачем рішення місцевого суду, судової практики, визначення перспективи подання апеляційної скарги, оплата послуг адвоката за підготовку апеляційної скарги, оплата послуг адвоката за збирання доказів долучених до апеляційної скарги, оплата послуг за подання заяв, скарг, клопотань чи інших процесуальних документів в ході розгляду справи.
Із змісту апеляційної скарги вбачається, що заявник додав до апеляційної скарги копію заочного рішення Шацького районного суду, ордер, платіжну інструкцію та Договір про надання правової допомоги, розрахунок судових витрат, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, копії судових рішень апеляційний судів.
Оскільки у суму витрат на професійну правничу допомогу в апеляційному суді включено витрати за збирання доказів, а додані до апеляційної скарги докази не потребували збирання, вони належать і видані представнику, зокрема, це - ордер, свідоцтво, платіжна інструкція, рахунок, договір; також копії судових рішень апеляційних судів у розумінні положень статті 76 ЦПК України не є доказами у цій справі; заяв, скарг та клопотань на стадії апеляційного розгляду представник не подавав, послуга за аналіз отриманого позивачем рішення місцевого суду, визначення перспективи подання апеляційної скарги та подання апеляційної скарги фактично охоплюють послугу подання апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що виходячи із обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт на стадії апеляційного провадження підлягають стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000 грн.
Керуючись ст. ст. 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «АРТЕМІДА-Ф» на Заочне рішення Шацького районного суду від 15 травня 2025 року задовольнити.
Заочне рішення Шацького районного суду від 15 травня 2025 року в частині відмови у стягненні витрат на професійну правничу допомогу - скасувати, ухвалити в цій частині нове судове рішенняю
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції у розмірі 7000 грн.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» витрати на професійну правничу допомогу в апеляційному суді у розмірі 1000 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий
Судді