Справа № 163/1406/25 Провадження №11-сс/802/412/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
26 серпня 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
представника власника майна - адвоката ОСОБА_7 ,
власника майна - ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу за апеляційною скаргою представника власника майна ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Любомльського районного суду Волинської області від 11 липня 2025 року про накладення арешту на майно (ЄРДР №12025030560000287),
Ухвалою слідчого судді Любомльського районного суду Волинської області від 11 липня 2025 року задоволено клопотання слідчого СВ відділення поліції №1 (м.Любомль) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_9 та накладено арешт на майно вилучене 08.07.2025 під час проведення обшуку домоволодіння за місцем проживання ОСОБА_8 , а саме на: мобільний телефон марки «Іphone» імеі: НОМЕР_1 в чохлі чорного кольору, дві радіостанції марки Kenwood KSC-31 з зарядними пристроями, спортивну кофту сірого кольору з вставками на руках, спортивну термо-білизну голубого кольору, спортивні штани синього кольору з білими вставками на боках, заборонивши власнику (володільцю) володіти, користуватись та розпоряджатися вказаним майном, в рамках досудового розслідування кримінального провадження внесеного до ЄРДР №12025030560000287, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.
У поданій апеляційній скарзі представник власника майна адвокат ОСОБА_7 просить поновити строк на апеляційне оскарження судового рішення, оскільки він не брав участь у розгляді клопотання, так як не був повідомлений належним чином, а копію ухвали отримав лише 01 серпня 2025 року. Крім того, є безпідставним доводи слідчого судді про те, що власника майна не видалось за можливе повідомити про розгляд справи так як відомий номер телефону знаходився поза зоною досяжності, оскільки працівниками поліції в нього було вилучено цей мобільний телефон. Також зазначає, що його місце проживання відомо працівникам поліції. Посилається на те, що стороною обвинувачення не доведено, що вилучені речі містять об'єктивно важливу інформацію для кримінального провадження. Просить ухвалу слідчого судді скасувати і постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання про накладення арешту на майно.
Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційної скарги, власника майна та його представника, які підтримували апеляційну скаргу і просили скасувати ухвалу слідчого судді, прокурора, який заперечував апеляційну скаргу та просив рішення слідчого судді залишити без змін, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, а апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів судової справи, власник майна ОСОБА_8 не було повідомлено належним чином про час та місце розгляду справи в суді першої інстанції, ні власник майна ні його представник участі в судовому засіданні не брали, а тому строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді підлягає поновленню, так як він пропущений з поважних причин.
Щодо доводів апеляційної скарги про незаконність ухвали слідчого судді, в частині розгляду клопотання про накладення арешту на майно без його участі, з врахуванням тієї обставини, що власника майна ОСОБА_8 не було повідомлено про дату та час судового засідання, на думку колегії суддів, є обґрунтованими.
Як вбачається з матеріалів судової справи, ні власник майна ОСОБА_8 , ні його представник про час та місце розгляду клопотання слідчого взагалі не повідомлялись, а висновок слідчого судді про неможливість повідомити власника з посиланням на те, що його номер телефону знаходиться поза зоною досяжності, є необґрунтованим, оскільки як пояснив представник власника майна, такий телефон був вилучений працівниками поліції, і саме на нього було накладено арешт.
Відповідно до приписів ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Стаття 172 КПК України встановлює порядок розгляду клопотання про арешт майна, зокрема, ч.1 зазначеної статті передбачає, що клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
При цьому, розгляд такого клопотання без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, відповідно до вимог ч.2 ст.172 КПК України, можливе лише щодо майна, яке не було тимчасово вилученим та якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Нормами ч.2 ст.134 КПК України визначено, що суд здійснює судовий виклик учасників кримінального провадження, участь яких у судовому провадженні є обов'язковою.
Проте, з матеріалів провадження убачається, що всупереч вищевказаним вимогам законодавства, що ні власник майна ОСОБА_8 , у якого було вилучене під час проведення обшуку та арештоване в подальшому майно, ні його представник не повідомлялися про дату, час та місце розгляду слідчим суддею клопотання слідчого про накладення арешту на майно.
Будь-яких даних щодо необхідності розгляду зазначеного клопотання без виклику власника майна або його представника для забезпечення арешту майна, відповідно до вимог ч.2 ст.172 КПК України, органом досудового розслідування слідчому судді надано не було.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя при постановленні ухвали допустився істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, розглянувши клопотання про накладення арешту на майно без власника майна ОСОБА_8 , без будь-якого повідомлення його про дату, час та місце проведення розгляду, всупереч вищевикладеним вимогам ч.1 ст.172 КПК України, що призвело до порушення права на захист власника майна та перешкодило слідчому судді постановити законне та обґрунтоване судового рішення та, як наслідок, тягне за собою скасування ухвали слідчого судді з призначенням нового розгляду клопотання слідчого.
Відповідно до вимог п.2 ч.3 ст.407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Пунктом 3 частини 1 статті 409 КПК України передбачено, що підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для розгляду та надання оцінки доводам представника власника майна щодо відсутності обґрунтування та доказів того, що вилучене майно має значення для кримінального провадження, оскільки за результатами нового судового розгляду клопотання про арешт майна, на підставі аналізу всіх обставин та врахування вимог закону, слідчий суддя зобов'язаний, відповідно до вимог ч.2 ст.173 КПК України, врахувати, серед іншого, правову підставу для арешту майна, а також можливість його використання як доказу в кримінальному провадженні.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 422 КПК України, Волинський апеляційний суд,
Поновити адвокату ОСОБА_7 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Любомльського районного суду Волинської області від 11 липня 2025 року про накладення арешту на майно.
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Любомльського районного суду Волинської області від 11 липня 2025 року - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою призначити новий розгляд клопотання слідчого СВ відділення поліції №1 (м.Любомль) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_9 про накладення арешту на майно в суді першої інстанції.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді