Справа № 761/33951/25
Провадження № 1-кс/761/22109/2025
15 серпня 2025 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_3 , погоджене з прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022000000001291 від 20.09.2022 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України,
До слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_3 , погоджене з прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022000000001291 від 20.09.2022 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначає про те, що детективами Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України, за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022000000001291 від 20.09.2022 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.
23.07.2025 у кримінальному провадженні 42022000000001291 від 20.09.2022, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.
Санкція ч. 3 ст. 212 КК України передбачає покарання у виді штрафу від п'ятнадцяти тисяч до двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.
Під час досудового розслідування встановлено, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру транспортних засобів, підозрюваному ОСОБА_5 на праві власності належить наступне майно: земельна ділянка, кадастровий номер 7322582800:01:001:0223, площа (га): 1.1735; земельна ділянка, кадастровий номер 7322582800:01:001:0225, площа (га): 1.1946; земельна ділянка, кадастровий номер 7322588000:01:004:0219, площа (га): 0.65; земельна ділянка, кадастровий номер 7322582800:01:001:0091, площа (га): 1.1919; житловий будинок, 1955 року побудови за адресою АДРЕСА_1 , загальна площа (кв.м): 41,30; транспортний засіб АМС 500 СТАРКОНЬ, VIN НОМЕР_1 , з номером державної реєстрації НОМЕР_2 ; транспортний засіб CITROEN C-CROSSER, VIN НОМЕР_3 , з номером державної реєстрації НОМЕР_4 .
З метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, детектив за погодженням з прокурором, звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на вказане вище майно підозрюваного ОСОБА_5 .
В судове засідання детектив ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомленою про день та час судового розгляду, не з'явилася. При цьому, звернулася до суду із заявою про розгляд клопотання без її участі.
Враховуючи те, що майно, на яке детектив просить накласти арешт, не було тимчасово вилучене, то розгляд клопотання з метою забезпечення арешту майна, в силу ч.2 ст.172 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе здійснити розгляд без повідомлення власника майна.
Вивчивши клопотання й додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Так, Головним підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України, за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022000000001291 від 20.09.2022 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.
23.07.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.
Санкція ч. 3 ст. 212 КК України передбачає покарання у виді штрафу від п'ятнадцяти тисяч до двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.
Під час досудового розслідування встановлено, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру транспортних засобів, підозрюваному ОСОБА_5 на праві власності належить наступне майно: земельна ділянка, кадастровий номер 7322582800:01:001:0223, площа (га): 1.1735; земельна ділянка, кадастровий номер 7322582800:01:001:0225, площа (га): 1.1946; земельна ділянка, кадастровий номер 7322588000:01:004:0219, площа (га): 0.65; земельна ділянка, кадастровий номер 7322582800:01:001:0091, площа (га): 1.1919; житловий будинок, 1955 року побудови за адресою АДРЕСА_1 , загальна площа (кв.м): 41,30; транспортний засіб АМС 500 СТАРКОНЬ, VIN НОМЕР_1 , з номером державної реєстрації НОМЕР_2 ; транспортний засіб CITROEN C-CROSSER, VIN НОМЕР_3 , з номером державної реєстрації НОМЕР_4 .
Згідно зі ст.ст.131,132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Частиною 2 ст.170 КПК України регламентовано, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів (п.1); спеціальної конфіскації (п. 2); конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи (п.3); відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (п. 4).
Відповідно до ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Положеннями ч. 5 ст.170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
При цьому, слідчий суддя зазначає про те, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких є арешт майна.
Таким чином, з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження, а також того, що вказане у клопотанні майно належить ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, санкція якого передбачає додаткове покарання у виді конфіскації майна, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, слідчий суддя дійшов висновку, що наявні достатні правові підстави для арешту зазначеного в клопотанні слідчого майна.
При цьому, відповідно до положень ч.12 ст.170 КПК України - не допускається заборона використання житлового приміщення особами, які на законних підставах у ньому проживають.
Підстав сумніватись в співмірності такого обмеження права власності завданням кримінального провадження у слідчого судді не виникає.
При цьому, слідчий суддя не знаходить у висновках органу досудового розслідування при зверненні з клопотанням про накладення арешту на майно порушень вимог КПК України та чогось очевидно необґрунтованого та безпідставного.
Керуючись ст. ст. 131; 132; 170-174 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання старшого детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_3 , погоджене з прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 , - задовольнити.
Накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на: земельну ділянку, кадастровий номер 7322582800:01:001:0223, площа (га): 1.1735; земельну ділянку, кадастровий номер 7322582800:01:001:0225, площа (га): 1.1946; земельну ділянку, кадастровий номер 7322588000:01:004:0219, площа (га): 0.65; земельну ділянку, кадастровий номер 7322582800:01:001:0091, площа (га): 1.1919; житловий будинок, 1955 року побудови за адресою АДРЕСА_1 , загальна площа (кв.м): 41,30, без заборони використання житлового приміщення особами, які на законних підставах у ньому проживають, транспортний засіб АМС 500 СТАРКОНЬ, VIN НОМЕР_1 , з номером державної реєстрації НОМЕР_2 ; транспортний засіб CITROEN C-CROSSER, VIN НОМЕР_3 , з номером державної реєстрації НОМЕР_4 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Відповідно до ст.174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя