Справа № 761/31964/25
Провадження № 1-кс/761/20959/2025
04 серпня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність уповноваженої особи ГУНП у м. Києві, яка полягає у нерозгляді клопотання в рамках кримінального провадження № 12025100000000623 від 11.05.2025, -
ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва зі скаргою на бездіяльність уповноваженої особи ГУНП у м. Києві.
В обгрунтування скарги вказано, що 17.07.2025 на адресу СУ ГУНП в м. Києві було подано клопотання про визнання ОСОБА_4 потерпілою в кримінальному провадженні №12025100000000623 від 11.05.2025.
Однак, станом на момент подання даної скарги, вказане клопотання розглянуто не було.
У зв'язку з чим, ОСОБА_3 просив слідчого суддю зобов'язати слідчого ГУНП у м. Києві розглянути клопотання про визнання ОСОБА_4 потерпілою в кримінальному провадженні №12025100000000623 від 11.05.2025 у відповідності до ст. 220 КПК України.
У судове засідання ОСОБА_3 не з'явився, подав заяву про розгляд скарги без його участі.
Слідчий ГУНП у м. Києві у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Враховуючи положення ч. 4 ст. 107, ч. 3 ст. 306 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе розглянути скаргу за відсутності учасників процесу та без фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів фіксування кримінального провадження.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.
Главою 26 КПК України визначено порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 303 КПК України бездіяльність слідчого, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, може бути оскаржено - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження володільцем тимчасово вилученого майна.
Судом встановлено, що слідчими ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025100000000623 від 11.05.2025.
17.07.2025 адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 засобами електронного зв'язку направив на адресу ГУНП у м. Києві клопотання від 17.07.2025 про визнання ОСОБА_4 потерпілою в кримінальному провадженні №12025100000000623 від 11.05.2025.
Відповідно до ст. 220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий зобов'язаний розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання.
Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Однак, суд зазначає, що адвокатом направлено до слідчого не клопотання в порядку ст. 220 КПК України, а заяву про залучення як потерпілого.
Так, частина 2 ст. 55 КПК України передбачає, що права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Лише вмотивованою постановою слідчого чи прокурора про відмову у визнанні потерпілим припиняється статус потерпілої особи (постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 20.05.2020 у справі № 539/3185/17).
Підсумовуючи викладене, суд вказує, що бездіяльність слідчого, яка полягає у нерозгляді заяви про визнання потерпілим, не може бути оскаржена до слідчого судді в порядку ст. 303 КПК України, оскільки КПК України не передбачений обов'язок слідчого розглянути таку заяву у триденний термін.
Оскарженню підлягає рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим або, у випадку її відсутності, нездійсненні процесуальної дії, яку він зобов'язаний вчинити - вручити пам'ятку про процесуальні права та обов'язки.
Згідно ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень.
За змістом ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Таким чином, суд дійшов до висновку, що матеріалами скарги не доведена бездіяльність слідчого, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, зокрема, розглянути заяву адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про залучення як потерпілої в порядку ст. 220 КПК України, а тому скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 26, 55, 220, 303, 307, 309 КПК України, суд, -
У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність уповноваженої особи ГУНП у м. Києві, яка полягає у нерозгляді клопотання в рамках кримінального провадження № 12025100000000623 від 11.05.2025- відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1