Справа № 758/9676/25
3/758/3962/25
Категорія 225
Київ
27 серпня 2025 року cуддя Подільського районного суду м.Києва Денисов О. О. , розглянувши справу про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1
19 червня 2025 року за адресою АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 , проводила господарську діяльність без ліцензії на право торгівлі алкогольними напоями, чим вчинила правопорушення передбачене частиною 1 статті 164 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлялася належним чином.
Дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, суддя дійшов висновку про наступне.
Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, за змістом ст. 252 КУпАП, суддя має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, згідно із диспозицією ч.1 ст. 164 КУпАП адміністративна відповідальність настає за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Об'єктом правопорушення є суспільні відносини, що регулюються у сфері господарської діяльності.
Об'єктивна сторона цього правопорушення полягає у здійсненні господарської діяльності, що містить ознаки підприємницької, без державної реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності, або здійснення без ліцензії видів господарської діяльності що підлягають ліцензуванню відповідно до закону.
Господарською діяльністю відповідно до п. 1. 32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є будь-яка діяльність особи, спрямована на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Суб'єктами господарювання є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
У відповідності до ч. 7 ст. 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин), а для малих виробників виноробної продукції - алкогольними напоями без додавання спирту (вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових), у тому числі через мережу Інтернет, може здійснюватися суб'єктами господарювання, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
Стаття 14.1.36 Податкового кодексу України передбачає, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Приймаючи до уваги правову природу поняття та його законодавче визначення господарською діяльністю у розумінні статті 164 КУпАП слід вважати будь-яку діяльність особи, спрямовану на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, яка носить регулярний характер.
Проаналізувавши зазначені норми та зміст протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.164 КУпАП, суд вважає, що достатні докази того, що дії останньої містять ознаки здійснення господарської діяльності без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, у справі відсутні, що є підставою для висновку про відсутність в її діях складу зазначеного адміністративного правопорушення.
Так, за змістом протоколу про адміністративне правопорушення, серії ВАД №627500 від 19 червня 2025 року, ОСОБА_1 , проводила господарську діяльність без ліцензії на право торгівлі алкогольними напоями, чим вчинила правопорушення передбачене частиною 1 статті 164 КУпАП.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження вини ОСОБА_1 надано протокол про адміністративне правопорушення, серії ВАД №627500 від 19 червня 2025 року; пояснення ОСОБА_1 від 19 червня 2025 року, пояснення ОСОБА_2 (головного державного інспектора ГУ ДПС у місті Києві), договір безоплатного користування нежитловим приміщенням (позички) від 01 січня 2025 року, акт приймання - передачі нежитлового приміщення до Договору безоплатного користування нежитловим приміщенням (позички) від 01.01.2025 року, додаткову угоду про внесення змін та доповнень до Договору оренди нежилого приміщення від 10 січня 2018 року, довідку №1872 про визначення класифікації даних, згідно якої ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, довідку про опломбування реєстратора розрахункових операцій, квитанцію, довідку про реєстрацію місця проживання особи.
При цьому в протоколі не конкретизовано, яким саме законом передбачено ліцензування здійснення господарської діяльності і який саме пункт та статтю вказаного закону порушила ОСОБА_1 .
Крім того, в протоколі не відображено конкретних обставин вчинення адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 164 КУпАП, оскільки не зазначено даних, яким чином ОСОБА_1 здійснювала господарську діяльність, кому здійснювалась реалізація алкогольних напоїв, чим це підтверджується, як і не зазначено будь-яких свідків вказаних дій.
У матеріалах справи відсутні докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, зокрема: докази отримання прибутку останньою, пояснення свідків або інші докази, що підтверджували б здійснення нею господарської діяльності з реалізації алкогольних напоїв (пива) без одержання ліцензії на здійснення такого виду діяльності відповідно до закону , чи з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом.
Між тим, будь-яких доказів вчинення даного правопорушення ОСОБА_1 , а саме: здійснення нею господарської діяльності, отримання від зазначеної діяльності, в тому числі, й від конкретно зазначеної в протоколі, винагороди чи отримання доходу, в порушення вимог ч. 2 ст. 251 КУпАП працівниками поліції як до протоколу, так і під час судового розгляду справи, не надано.
Сам протокол про адміністративне правопорушення без підтвердження його іншими об'єктивними доказами наявності складу правопорушення у діях ОСОБА_1 та торгівлі алкогольними напоями, не може бути однозначним та достатнім доказом вчинення нею даного адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів.
Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов'язку доводити свою причетність до вчинення правопорушення.
У відповідності до вимог ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп / 2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності.
Так, згідно зі ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен прийти до висновку про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поза розумним сумнівом.
Отже, суд не вбачає підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях останньої складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП,-
Керуючись ст. ст., ч. 1 ст.164, 247, 268, 280, 283, 284 КУпАП, суд -
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , - закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня її винесення.
Суддя О. О. Денисов