Справа № 758/9298/25
3/758/3902/25
Категорія 211
Київ
27 серпня 2025 року cуддя Подільського районного суду м.Києва Денисов О. О. , розглянувши справу про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 163-4 КУпАП стосовно
ОСОБА_1 , дата та рік народження невідомо, РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення №156/32-00-07-17-37332410, головним держаним інспектором відділу планових перевірок у сфері матеріального виробництва управління податкового аудиту Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Шалевим Гнатом Ігоровичем , за результатами документальної планової виїзної перевірки та документальної позапланової виїзної перевірки встановлено, що ОСОБА_1 - головний бухгалтер ТОВ «НАДРАГАЗ», згідно з наказом від 13.09.2010 №02-09/10, дата початку роботи з 13.09.2010 року, в період з 01.07.2017 по 30.06.2024, за адресою: м. Київ, вул. Рилєєва, 10-А, вчинила правопорушення: подання з помилками податкового розрахунку за III квартал 2018 року та порушила: п. 51.1 ст. 51, п. 70.16 ст. 70, пп. 176.2 «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-V1 (зі змінами та доповненнями) та розділ 3 «Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку» затверджений наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4. Детально суть порушення викладено у витязі з акту від 25.12.2024 № 1058/32-00-07-03-14/37332410 та 12.05.2025 №318/32-00-07-13/37332410, що додаються.
У письмових поясненнях долучених до матеріалів справи ОСОБА_1 провину в учиненому заперечила та вказала, що згідно наказу № 26-п. було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства, з метою дослідження фактів викладених у Запереченнях, за результатами якої складено Акт від 12.05.2025 № 318/32-00-07-13/37332410 та податкові повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків № 000/375/32-00-07-13/37332410 від 18.06.2025. № 000/374/32-00-07-13/37332410 від 18.06.2025 та № 000/373/32-00-07-13/37332410 від 18.06.2025.
Не погоджуючись із Актом № 2 та ППР ТОВ «НАДРАГАЗ» звернулося до Державної податкової служби України зі Скаргою від 27.06.2025 № 38-06/25 про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Східного МУ ДПС по роботі з великими платниками податків.
Вказувала, що згідно з абз.4 п. 56.18 ст.56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, суддя дійшов висновку про наступне.
Ч. 1 ст. 163-4 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, перерахування податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян.
Згідно п. 51.1 ст.51 Податкового кодексу України платники податків, у тому числі податкові агенти, платники єдиного внеску, зобов'язані подавати контролюючим органам у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, з розбивкою по місяцях звітного кварталу.
Згідно із пп.70.16.1 п.70.16 ст.70 Податкового кодексу України, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, податкові агенти - про дату прийняття на роботу або звільнення з роботи фізичних осіб протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, а також інформацію, передбаченустаттею 51цього Кодексу.
Згідно абз. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов'язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку - фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
При складенні протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 вимоги ч. 1 ст. 256 КУпАП не дотримано, оскільки в ньому не вказана суть адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-4 КУпАП, в чому вона полягала, замість цього зазначені норми законодавства, що порушені ОСОБА_1 в ході перевірки.
Таким чином, з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що в ньому відсутні дані про суть правопорушення, а саме конкретні дії або бездіяльність ОСОБА_1 , які містять ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-4 КУпАП, та порушують наведені в протоколі нормативно-правові акти, відсутні пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У даному випадку у змісті протоколу наведений перелік законодавчих актів, норми яких порушені, але не вказано, які ж дії (бездіяльність) вчинено, не зазначено наслідки від порушень.
Перелік положень нормативних актів, не замінює необхідності викладення обставин вчинення правопорушення, які орган (посадова особа), уповноважений розглядати протокол, не повинні самі відшуковувати і трактувати довільно.
Відповідно до ст. 256 КУпАП встановлені вимоги щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення, як документа, що засвідчує факт неправомірних дій та є одним з основних джерел доказів. Зокрема, у протоколі зазначаються: місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
При цьому, суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актах, якими передбачена відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій.
Посилання в протоколі про адміністративне правопорушення на акт перевірки, в якому зазначено допущені порушення податкового законодавства та не розкрито об'єктивну сторону адміністративного правопорушення суперечить вимогам КУпАП, а сама суть адміністративного правопорушення в такому протоколі, є неконкретною та позбавляє можливості ефективно захищатися.
З огляду на встановлені вище обставини протокол про адміністративне правопорушення не містить викладення об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 163-4 КУпАП із викладом фактичних даних, на основі яких у визначеному законом порядку суд може встановити наявність чи відсутність у діях особи адміністративного правопорушення, її винуватість у вчиненні інкримінованого правопорушення та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Дані про подію є істотними складовими формулювання обставин правопорушення, що ставляться у вину особі, та є частинами складу адміністративного правопорушення, що, відповідно, підлягає обов'язковому доказуванню.
Обставини, які мали місце і стали підставою для складення протоколу про адміністративне правопорушення, повинні бути достатніми для повного розуміння суті правопорушення.
Конкретність пред'явленого особі складу адміністративного правопорушення забезпечує можливість організувати ефективний захист своїх інтересів та дозволяє суду належним чином перевірити твердження органу, який склав протокол, про вчинення особою адміністративного правопорушення.
Суд не вправі у своїй постанові за підсумками розгляду справи вказувати на ті ознаки правопорушення, в скоєнні яких не зазначено в суті адміністративного правопорушення, адже у цьому випадку він виходить за межі своєї компетенції.
Таким чином, за відсутності у протоколі відомостей щодо конкретних дій чи бездіяльності ОСОБА_1 у відповідності з діяннями, які викладені у диспозиції ч. 1 ст. 163-4 КУпАП, неможливо встановити фактичні обставини вчиненого адміністративного правопорушення та наявність у її діях складу, а саме об'єктивної сторони інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення.
Як вбачається з матеріалів справи, до протоколу надано копію витягу акту 25.12.2024 № 1058/32-00-07-03-14/37332410.
Пояснення ТОВ «НАДРАГАЗ» щодо висновків, вказаних в акті, до матеріалів не долучено.
Також варто зауважити, що до протоколу про адміністративне правопорушення не надано доказів, що в період з 01.07.2017 по 30.06.2024 ОСОБА_1 дійсно займала посаду головний бухгалтер ТОВ «НАДРАГАЗ».
Проте, уповноважений орган (суддя) розглядає справу в межах складеного протоколу про адміністративне правопорушення, тому важливим є зміст цього документу, зокрема, викладення обставин вчиненого правопорушення.
Наявна у матеріалах справи копія витягу акту перевірки не може слугувати належним та допустимими доказами винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-4 КУпАП, оскільки в силу норм Податкового кодексу України акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених можливих порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов'язуючим до вчинення будь-яких дій, він не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню.
Відповідно до п. 54.5. ст. 54 Податкового кодексу України, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно п. 86.8. ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акту перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу.
Відповідно до п. 56.2 ст. 56 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.
Крім того, відповідно до положень ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку; подана скарга зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження і протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.
Положеннями п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України надано право платнику податків на звернення до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу, при цьому грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Отже, за змістом наведених норм у випадку оскарження платником податків податкового повідомлення - рішення, прийнятого за результатами перевірки, сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою. Єдиною правомірною підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 163-4 КУпАП, є наявність на момент складання протоколу узгодженого податкового повідомлення-рішення, а не акту перевірки.
Як вбачається з матеріалів, доданих ОСОБА_1 , TOB «НАДРАГАЗ» подало заперечення на Акт перевірки, яке не взято до уваги податковим органом - Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків, який на підставі Акта перевірки склав податкові повідомлення-рішення 18.06.2025 18.06.2025 № 000/375/32-00-07-13/37332410, № 000/374/32-00-07-13/37332410 та № 000/373/32-00-07-13/37332410.
У зв'язку з чим, ТОВ «НАДРАГАЗ» оскаржило ці податкові повідомлення-рішення за процедурою адміністративного оскарження - 27.06.2025 року направлено до Державної податкової служби України скаргу № 38-06/25 від 27.06.2025.
Оскільки акт перевірки контролюючого органу в розумінні положень ст. 56 Податкового кодексу України, як на час складання протоколу про адміністративне правопорушення, так і на момент судового розгляду є не узгодженим, а процедура оскарження податкових повідомлень-рішень ще триває, а тому стверджувати про законність та обґрунтованість актів відсутні підстави, а отже він не може бути визнаний доказом вини ОСОБА_1 за відсутності інших доказів у справі.
За таких обставин, протокол про адміністративне правопорушення та акт перевірки не є беззаперечним доказом вини ОСОБА_1 в порушенні вимог ч. 1 ст. 163-4 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів.
Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов'язку доводити свою причетність до вчинення правопорушення.
У відповідності до вимог ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп / 2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності.
Так, згідно зі ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен прийти до висновку про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поза розумним сумнівом.
Отже, суд не вбачає підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-4 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-4 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях останньої складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-4 КУпАП,-
Керуючись ст. ст., ч. 1 ст.163-4, 247, 268, 280, 283, 284 КУпАП, суд -
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , дата та рік народження невідомо, РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , - закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-4 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня її винесення.
Суддя О. О. Денисов