Справа № 752/14799/25
Провадження №: 1-кс/752/5414/25
26 червня 2025 слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання слідчого слідчого відділу Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100010001462 від 18 квітня 2025 року,
Слідчий слідчого відділу Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 звернулась до слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100010001462 від 18 квітня 2025 року.
Клопотання погоджено прокурором Голосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 .
Клопотання мотивовано тим, що слідчим відділом Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві за процесуального керівництва Голосіївської окружної прокуратури міста Києва здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєсту досудових розслідувань за підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100010001462 від 18 квітня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 17.04.2025 приблизно о 21:00 год., потерпілий ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебував в приміщенні розважального закладу «Бавовна», що за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 72, разом зі своїми знайомими.
В один момент до потерпілого ОСОБА_7 підійшов раніше незнайомий йому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, почав безпідставно викрикувати в його бік нецензурну лексику.
В цей момент, неподалік від ОСОБА_7 та ОСОБА_8 перебували ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , які являються працівниками охорони розважального закладу «Бавовна».
Одразу ж, в ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , раптово виник злочинний умисел спрямований на грубе порушення громадського порядку (хуліганство), із мотивів явної неповаги до суспільства.
Реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на грубе порушення громадського порядку, із мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , перебуваючи в громадському місці, а саме в приміщенні клубу «Бавовна», де перебували відвідувачі, бажаючи продемонструвати свою зневагу до існуючих норм моралі в суспільстві, протиставляючи себе присутнім в закладі іншим громадянам, діючи умисно, протиправно, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, нехтуючи нормами поведінки в суспільстві, усвідомлюючи свою кількісну та фізичну перевагу, поводячись агресивно та нахабно, підійшли до ОСОБА_7 та почали безпідставно наносити йому тілесні ушкодження, а саме ОСОБА_5 застосував до ОСОБА_7 задушливий прийом ззаду, а саме обхопив його рукою за шию, а ОСОБА_9 в свою чергу наніс один удар кулаком правої руки в область обличчя ОСОБА_7 . Внаслідок заподіяного ОСОБА_7 ОСОБА_9 удару, ОСОБА_7 впав на підлогу.
В подальшому, ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , не припиняючи свої злочинні дії, продовжили наносити удари ногами по тулубу ОСОБА_7 до моменту поки він не втратив свідомість.
Після цього, ОСОБА_5 разом з ОСОБА_9 взяли під руки потерпілого ОСОБА_7 , підняли його з підлоги та вивели з приміщення закладу.
Злочинними діями ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , потерпілому ОСОБА_7 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді синців - навколо ока, на лівій щоці і в проекції вертикальної гілки нижньої щелепи, по верхньому краю правої ключиці з переходом в проекції яремної вирізки, в підреберній ділянці справа, що відносяться до легкого тілесного ушкодження (за критерієм тривалості розладу здоров'я).
Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , підозрюється у вчиненні хуліганства, тобто у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчиненому групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України.
У вчиненні даного правопорушення підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженець м. Київ, українець, громадянин України, прцевлаштований в клубі «Бавовна» на посаді охоронця, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимий.
В діях ОСОБА_5 вбачаються ознаки злочину, відповідальність за вчинення яких передбачена ч. 2 ст. 296 КК України, у зв'язку з чим 29.05.2025 йому повідомлено обґрунтовану підозру.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 повністю підтверджується зібраними в кримінальному проваджені доказами, а саме: протоколом допиту в якості потерпілого ОСОБА_7 , висновком експерта № 042/1-144-2025, протоколами пред'явлення особи для впізнання за фото за участю потерплого ОСОБА_7 , протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , протоколами пред'явлення особи для впізнання за фото за участю свідка ОСОБА_10 , протоколом допиту свідка ОСОБА_11 , протоколами пред'явлення особи для впізнання за фото за участю свідка ОСОБА_12 , протоколом проведення слідчого експерименту за участю потеплілого ОСОБА_7 , протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_10 та іншими доказами у своїй сукупності.
Під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 4, ч. ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення.
Ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 , усвідомлює невідворотність покарання за вчинення вказаного злочину, відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України, та за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до чотирьох років, у зв'язку з чим ризик втечі для підозрюваного може сприйматись як менш небезпечний ніж процедура притягнення та відбуття покарання.
Ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, на даний час підозрюваному ОСОБА_5 відомі анкетні дані потерпілого та свідків, у зв'язку з чим він з метою уникнення кримінальної відповідальності може незаконно впливати на них, змушуючи надавати бажані для нього показання.
Ризик передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Так обставини вчинення кримінального правопорушення, характеристика особи підозрюваного, відсутність у нього стійких соціальних зв'язків, а також тяжкість покарання, передбаченого санкцією статті КК України інкримінованої підозрюваному, обґрунтовують наявність ризику перешкоджання останнім досудовому розслідуванню у інший спосіб.
Разом з тим, запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання не може бути застосований до підозрюваного ОСОБА_5 у зв'язку з тим, що останній на теперішній момент обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину проти громадського порядку та моральності.
До підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді особистої поруки не можливо застосувати у зв'язку з тим, що відповідно до ч. 1 ст. 180 КПК України особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважатиме такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, покладених на нього обов'язків, проте в оточенні підозрюваного вказані особи, які б могли бути поручителями відсутні.
Зазначене вище може свідчити про те, що більш м'які запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та попередити ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити.
Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, посилаючись на на необґрунтованість підозри та недоведеність прокурором ризиків, просив обрати більш м'який запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав думку захисника.
Заслухавши думку прокурора, пояснення захисника, підозрюваного, дослідивши клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Так, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та запобіганню ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.
Частиною 2 ст. 177 КПК України регламентується, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Частинами 3 та 5 ст. 132 КПК України передбачено, що під час розгляду питання про застосування/продовження заходів забезпечення кримінального провадження (п. 9 ч.2 ст. 131 КПК України), сторони кримінального провадження повинні подати суду докази обставин, на які вони посилаються.
Згідно ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
З урахуванням наведених обставин, з оглядом на ст.ст.177, 194 КПК України, під час вирішення питання щодо обрання запобіжного заходу, слідчий суддя оцінює зібрані докази на предмет обґрунтованості підозри.
Обставини, які дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, підтверджуються зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: протоколом допиту в якості потерпілого ОСОБА_7 , висновком експерта № 042/1-144-2025, протоколами пред'явлення особи для впізнання за фото за участю потерплого ОСОБА_7 , протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , протоколами пред'явлення особи для впізнання за фото за участю свідка ОСОБА_10 , протоколом допиту свідка ОСОБА_11 , протоколами пред'явлення особи для впізнання за фото за участю свідка ОСОБА_12 , протоколом проведення слідчого експерименту за участю потеплілого ОСОБА_7 , протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_10 та іншими доказами у своїй сукупності.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Згідно ч. 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, детальний перелік яких міститься в клопотанні слідчого, а документи, які містять такі дані, надані до суду разом з клопотанням.
Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на наявні в матеріалах провадження дані слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_5 до вчинення вказаного кримінального правопорушення, в клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої підозри.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що вони наявні, з огляду на специфіку злочину, за яким оголошено підозру, та тяжкість покарання, яке загрожує останньому у разі визнання його винним у вчиненому кримінальному правопорушенні, а також з огляду на конкретні обставини кримінального провадження.
При цьому слід зазначити, що застосування до особи обмеження волі можливо лише за наявності ризику неявки підозрюваного на судовий розгляд, або інших ризиків, які мають бути реальними та обґрунтованими, тобто не бути загальними та абстрактними («Stogmuller v.Austria»).
Підозрюваний запевнив слідчого суддю, що не має наміру переховуватися від органів досудового розслідування та суду, або іншим чином впливати на кримінальне провадження та постійно з'являтись за першим викликом до слідчого.
Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, мають місце ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, проте слідчий суддя приходить до висновку, що застосування до нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є невиправданим запобіжним заходом.
Зокрема, хоча повідомлена підозра є обґрунтованою, однак з огляду на дані про особу підозрюваного, його вік, майновий стан та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, які свідчать на користь зменшення ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, в даному кримінальному провадженні існує можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Тому слідчий суддя приходить до висновку, що відносно підозрюваного ОСОБА_5 може бути застосований більш м'який запобіжний захід. У зв'язку з цим слідчий суддя переконаний, що пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого існують у кримінальному провадженні, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, є запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, у зв'язку з чим клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.
Особисте зобов'язання, як запобіжний захід, забезпечить швидке та повне проведення досудового розслідування, а також виконання підозрюваним процесуальних обов'язків. З цією метою слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного такі обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості з'явитися через поважні причини завчасно повідомляти про це посадову особу або орган, що здійснив виклик;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.
Керуючись статями 176-178, 179, 181 194, 199, 309, 376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання - задовольнити частково.
У застосуванні запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання в межах строку досудового розслідування, тобто до 29 липня 2025 року.
Покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду, а в разу неможливості з'явитися через поважні причини завчасно повідомляти про це посадову особу або орган, що здійснив виклик;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
Термін дії обов'язків, покладених судом, визначити до 29 липня 2025 року.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1