Провадження № 3/582/559/25
Справа № 582/969/25
копія
Недригайлівський районний суд Сумської області
26 серпня 2025 року
Суддя Недригайлівського районного суду Сумської області Жмурченко В. Д., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з ВП № 1 (с. Недригайлів) Роменського РВП ГУНП в Сумській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
08.07.2025 о 19 год 50 хв в с. Коровинці, Роменського району Сумської області, по вул. Перемоги, ОСОБА_1 керував автомобілем NISSAN д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (млява мова, запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння очей) та відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, як на місці зупинки транспортного засобу, так і у медичному закладі, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, та скоїв правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Щодо вказаної події 08.07.2025 відносно ОСОБА_1 складено адміністративний протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП, який 25.07.2025 надійшов для розгляду до Недригайлівського районого суду Сумської області.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. В той же час, адвокат Павленко В. М., який здійснює захист інтересів ОСОБА_1 подав до суду клопотання у якому просить закрити провадження в справі у відношенні останнього на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Також просив судові засідання проводити без їх участі.
Обґрунтовуючи свою позицію, зазначив, що протокол про інкриміноване ОСОБА_1 правопорушення мала складати уповноважена особа Військової служби правопорядку, оскільки ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем, у протилежному випадку протокол про адміністративне правопорушення є недопустимим доказом. Окрім того, зазначив, що працівниками поліції також було порушено процедуру огляду водія на стан алкогольного сп'яніння, а тому відповідно до ст. 266 КУпАП, він вважається недійсним.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Так, згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідальність настає, окрім іншого, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Оцінюючи наведені докази, судом підлягають врахуванню наступні норми діючого законодавства.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішенні її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен з'ясувати чи винна дана особа у вчиненні адміністративного правопорушення, а також всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Так, ст. 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється (ч. 3 ст. 266 КУпАП). Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним (ч. 5 ст. 266 КУпАП).
Дії поліцейських також регламентовані і нормами Наказу МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», відповідно до п. 2 розділу І якого огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. До ознак алкогольного сп'яніння віднесено: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (п. 3 розділу І Інструкції). За наявності ознак, передбачених п. 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Пунктом 7 Розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735, передбачено, що установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Відповідно до п. 4 розділу Х наказу Міністерства внутрішніх справ №1395 від 07.11.2015 «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. В той же час відповідно до п. 10 розділу ІІ Інструкції результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (далі акт огляду). У випадку установлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп'яніння. У разі виявлення стану алкогольного сп'яніння в результаті проведення огляду з використанням спеціальних технічних засобів складається протокол про адміністративне правопорушення, до якого долучаються акт огляду на стан сп'яніння та роздруківка із результатом огляду з використанням спеціального технічного засобу (у разі наявності).
Крім того, пунктом 6 Постанови КМУ від 17.12.2008 №1103 «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» (далі по тексту Постанова №1103) передбачено, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
У ході судового розгляду було безпосередньо досліджено відеозапис, зазначений додатком до протоколу про адміністративне правопорушення, з якого слідує, що працівники поліції підійшли до транспортного засобу NISSAN, д.н.з. НОМЕР_1 , за кермом якого знаходився ОСОБА_1 , який повідомив, що він дійсно вживав спиртні напої та керує транспортним засобом. На вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки т/з за допомогою газоаналізатора «Драгер» ОСОБА_1 відмовився. З даного відеозапису також можна дійти висновку про відмову водія пройти огляд на стан алкогольнього сп'яніння також і у медичному закладі.
На думку суду, те, що працівники поліції вимагали у водія пройти огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння, не зазначаючи при цьому «медичний огляд» не є підставою для визнання самого протоколу про адміністративне правопрорушення неналежним доказом, а саму процедуру, як таку, що проведена з істотними порушеннями Закону.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що доводи сторони захисту про існування процесуальних порушень, не заслуговують на увагу, оскільки у ході судового розгляду та при вивченні матеріалів справи суттєвих процесуальних порушень, які б об'єктивно перешкоджали суду постановити законне та обґрунтоване рішення встановлено не було, а тому клопотання захисника про визнання складеного протоколу недопустимим доказом, є передчасним, та не може бути взяте до уваги.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння проведено з дотриманням встановленої законом процедури, про що свідчить сукупність досліджених судом доказів, підстав ставити під сумнів які немає, а тому останні доводять факт інкримінованих ОСОБА_1 протиправних дій.
Оцінюючи позицію захисника, суд враховує наступне.
Що стосується доводів захисника про недотримання при проведенні огляду ОСОБА_1 положень ст. 266-1 КУпАП, то вони є надуманими та безпідставними, з огляду на наступне.
Так, адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, відноситься до правопорушень, вчинених, зокрема, під час керування транспортними засобами.
У свою чергу, ст. 255 КУпАП визначено органи, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення, зокрема, органи Національної поліції складають протоколи за ст. 130 КУпАП, а управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України - по правопорушенням, вчиненим військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов'язків (ст. 44, ч.2,3 ст. 123, ст. 172-10 - 172-20, 173, 174, 178, 182, 184-1, 185, 185-7 КУпАП).
Крім того, Наказом Міністерства оборони України від 23 жовтня 2021 року № 329 затверджено Інструкцію зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення, якою визначено, що органи Військової служби правопорядку (ВСП) здійснюють оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення, передбачені статями 172-10 - 172-20 КУпАП.
Крім того, у п. 3 Постанови КМУ № 32 від 12 січня 2024 року зазначено, що огляду підлягають військовослужбовці/військовозобов'язані, щодо яких є підстави вважати, що вони виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин (установ, закладів) у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Такі положення також узгоджуються із нормами ч. 2 ст. 266-1 КУпАП, відповідно до якої огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
Тобто, із системного аналізу наведеного законодавства слідує, що Військова служба правопорядку є належним органом по складанню протоколу відносно лише тих військовослужбовців, які безпосередньо в момент вчинення (припинення або виявлення) правопорушення виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин.
Відеозаписом підтверджується, що ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції в с. Недригайлів, Роменського району Сумської області, по вул. Перемоги, на автомобілі, який за військовою частиною не зареєстрований, про виконання будь-яких військових обов'язків та несення служби на той час, працівникам поліції не повідомляв, при цьому не мав при собі посвідчення водія.
Таким чином, з врахуванням вищезазначених положень та встановлених обставин, працівники поліції є належним суб'єктом складання адміністративних матеріалів за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно військовослужбовця ОСОБА_1 , і у даному випадку застосування положень статті 266-1 КУпАП, на що посилається захисник, є помилковим.
Оцінюючи наведені вище докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю (ч. 1 ст. 251, ст. 252 КУпАП), не убачає будь-яких підстав не довіряти цим доказам.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки учасників дорожнього руху, у тому числі осіб, які керують т/з, і встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, тому у протоколі присутнє посилання на порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.5 ПДР, згідно яких особа, яка керує транспортним засобом повинна на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану сп'яніння, процедура якого закріплена у ст. 266 КУпАП, розділі Х «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», розділах І-ІІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» і «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду».
Про наявність у працівника поліції обґрунтованих та об'єктивних підстав вважати, що ОСОБА_1 підлягав огляду на стан сп'яніння, свідчили ознаки, що відповідають приписам п. 2-4 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», а питання встановлення наявності (чи відсутності) ознак стану сп'яніння, які є підставами для проведення огляду водія т/з, відноситься виключно до компетенції поліцейського.
Всі інші доводи наведені стороною захисту, про порушення вимог чинного законодавства, допущені працівниками поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП у відношенні ОСОБА_1 , суд відхиляє як такі, що не спростовують його вини.
Отже, своїми діями ОСОБА_1 скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Відповідно до ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно ст. 34 КУпАП обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
Згідно ст. 35 КУпАП обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, ссудом не встановлено.
Таким чином, з огляду на характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушника, ступінь його винуватості, суд дійшов до висновку про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу за санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. 27, 33-35, 40-1, ч. 1 ст. 130, 283, 284 КУпАП, п. 5 ст. 4 Закону України "Про судовий збір",
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Недригайлівський районний суд Сумської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Роз'яснити особі, яка притягується до адміністративної відповідальності , що відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, що відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Суддя: підпис з оригіналом згідно
Суддя: В. Д. Жмурченко