Справа № 468/1120/25
Провадження №2/485/529/25
іменем України
27 серпня 2025 року м. Снігурівка
Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі
головуючої судді Бодрової О.П.,
за участі секретаря судового засідання - Літвінової Д.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості
установив:
23 травня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (далі ТОВ «ФК «ЕЙС») звернулося до Баштанського районного суду Миколаївської області з позовною заявою до ОСОБА_1 , предметом якої є стягнення кредитної заборгованості з відповідача у загальному розмірі 11307,72 грн.
Суддя Баштанського районного суду Миколаївської області своєю ухвалою від 26 травня 2025 року вказану справу постановила передати на розгляд до Снігурівського районного суду Миколаївської області за правилами територіальної юрисдикції (підсудності), визначеними ч.1 ст.27 ЦПК України.
Позовні вимоги мотивовано тим, що 07 травня 2024 року між ТОВ «Макс Кредит» та відповідачем укладено договір кредитної лінії №00-9758701 у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатора. Відповідно до умов кредитного договору ТОВ «Макс Кредит» надає відповідачу кредит у сумі 5100 грн, строком на 360 днів, а позичальник зобов'язується повернути кредит до 02 травня 2025 року. 21 жовтня 2024 року ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ТОВ ФК «ЕЙС» уклали договір факторингу №21102024-МК/ЕЙС, у відповідності до умов якого ТОВ «МАКС КРЕДИТ» передає (відступає) ТОВ ФК «ЕЙС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ ФК «ЕЙС» приймає належні ТОВ «Макс Кредит» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Так, ТОВ ФК «ЕЙС» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №00-9758701 від 07.05.2024 в сумі 13857,72 грн. Після передачі права вимоги за кредитним договором, відповідач ОСОБА_1 не виконав свій обов'язок перед позивачем та має непогашену заборгованість. У зв'язку з наведеним, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 00-9758701 від 07.05.2024 у розмірі 11307,72 грн, судові витрати у розмірі 2422,40 грн, а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.
Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.
Інші процесуальні дії у справі
Суддя Снігурівського районного суду Миколаївської області своєю ухвалою від 11 червня 2025 року позовну заяву прийняла до розгляду, відкрила провадження у справі та вирішила розгляд даної цивільної справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позиції учасників справи
У судове засідання представник позивача ТОВ «ФК «ЕЙС» не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином і своєчасно, у позовній заяві просив про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, не заперечував щодо ухвалення заочного рішення.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином і своєчасно, про причини неявки суду не повідомив.
За наявності умов, визначених у ч. 1 ст.280 ЦПК України, суд ухвалив про проведення заочного розгляду справи.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України.
Мотивувальна частина
Дослідивши матеріали справи і оцінивши докази, суд зазначає таке.
Суд встановив, що 07 травня 2024 року ОСОБА_1 уклав з ТОВ «Макс Кредит» договір кредитної лінії № 00-9758701 у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатора 31473 /а.с.40/. Відповідно до умов кредитного договору ТОВ «Макс Кредит» надає відповідачу кредит в сумі 5100 грн, на умовах передбачених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки. Кредит надається строком на 360 днів, а позичальник зобов'язується повернути кредит до 02 травня 2025 року. Сума кредиту перераховується на рахунок позичальника за реквізитами платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_1 . З метою отримання кредиту відповідач вказав свої анкетні та паспортні дані /а.с.17-26/.
Згідно з копією паспорта споживчого кредиту відповідач 07 травня 2024 року ознайомився з умовами надання кредиту /а.с.37-39/.
За даними інформаційної довідки №1289/10 від 30 жовтня 2024 року, ТОВ «Платежі Онлайн» підтверджує про успішні транзакції через платіжний сервіс «Platon», у тому числі транзакцію відповідача №41510-94215-73874 у сумі 5100 грн 07.05.2024 о 22:17:04 на картку клієнта № НОМЕР_1 /а.с.41-47/.
Відповідно до копії розрахунку заборгованості наданого ТОВ «Макс Кредит», загальна сума заборгованості відповідачки становить 42798,70 грн, них: 7000 грн сума заборгованості за основним зобов'язанням; 35098,70 грн сума заборгованості за нарахованими процентами та 700 грн сума заборгованості за нарахованими комісіями (а.с.20-21).
Відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором №00-9758701 за період з 21 жовтня 2024 року по 04 травня 2025 року, заборгованість відповідача перед позивачем становить 13857,72 грн, з них: 5610,00 грн прострочена заборгованість за сумою кредиту, 5697,72 грн прострочена заборгованість за процентами, 2550,00 грн штрафні санкції /а.с.48-50/.
Разом з тим, позивач не заявляє вимог щодо стягнення штрафних санкцій, у зв'язку з чим загальна сума заявлених до стягнення вимог становить: 11 307,72 грн, що складається : 5 610,00 грн - заборгованість по кредиту; 5 697,72 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
Відповідно до повідомлення №20.1.0.0.0/7-250630/88566-БТ від 05 липня 2025 року, наданого АТ КБ «ПРИВАТБАНК», на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 (IBAN НОМЕР_3 ). Згідно виписки по рахунку за період з 07.05.2024 по 12.05.2024, встановлено зарахування кредитних коштів у сумі 5100 грн.
21.10.2024 між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «ФК «Ейс» укладено Договір факторингу №21102024-МК/ЕЙС /а.с.51-67/, відповідно до умов якого ТОВ «Макс Кредит» передає (відступає) ТОВ «ФК «Ейс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Ейс» приймає належні ТОВ «Макс Кредит» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №21102024-МК/ЕЙС від 21.10.2024, ТОВ «ФК «Ейс» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 11307,72 грн, з яких 5610,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 5697,72 грн - заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом /а.с.68-70/.
Норми права застосовані судом
Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (ст. 129 Конституції України).
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Перевіряючи обґрунтованість та доведеність позовних вимог, та заперечень на позов, суд приймає до уваги те, що відповідно до статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 203 ЦК України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, серед яких волевиявлення учасника правочину, яке має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, а також вчинення правочину у формі, встановленій законом.
Згідно зі статтею 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до частини третьої статті 207 ЦК України, використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
У силу частини першої статті 638 ЦК України, договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до статей 7, 8 Закону України «Про електронну комерцію», продавець (виконавець, постачальник) товарів, робіт, послуг в електронній комерції під час своєї діяльності та у разі поширення комерційного електронного повідомлення зобов'язаний забезпечити прямий, простий, стабільний доступ інших учасників відносин у сфері електронної комерції до інформації про себе, визначену законодавством, а покупець, який приймає (акцептує) пропозицію іншої сторони щодо укладення електронного договору, зобов'язаний повідомити про себе інформацію, необхідну для його укладення.
Згідно зі статтею 10 Закону України «Про електронну комерцію», електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття (стаття 11 Закону).
Відповідно до статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Відповідач пройшов процедуру ідентифікації, надав згоду на обробку персональних даних, створив особистий кабінет, пройшов процедуру верифікації своєї платіжної картки, обрав бажану суму кредиту, ознайомився із текстами примірних договорів, відповідними правилами та умовами надання кредиту, про що поставив відповідну відмітку. Після прийняття відповідачем умов кредитних договорів, останній, уклав із первісними кредиторами кредитні договори, які були підписані відповідно до вимог ст. 6, 8, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Порядок та підстави нарахування відсотків за користування чужими грошовими коштами, зокрема кредитними коштами банку, передбачені статтями 1048 та 1056-1 ЦК України.
Зокрема, частиною 1 статті 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Статтею 1056-1 ЦК України встановлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
Якщо інше не встановлено законом, у разі застосування змінюваної процентної ставки кредитодавець самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, а в разі збільшення процентної ставки - поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки протягом 15 календарних днів, що настають за днем, з якого застосовується нова ставка.
У разі незгоди позичальника із збільшенням процентної ставки позичальник зобов'язаний погасити заборгованість за договором у повному обсязі протягом 30 календарних днів з дня отримання повідомлення про збільшення процентної ставки. З дня погашення заборгованості за кредитним договором у повному обсязі зобов'язання сторін за таким договором припиняються. При цьому до моменту повного погашення заборгованості, але не більше 30 календарних днів з дати отримання повідомлення про збільшення процентної ставки, застосовується попередній розмір процентної ставки.
У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен забезпечувати точне визначення розміру процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору.
Кредитодавець не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.
Що стосується договорів факторингу, суд зазначає наступне. Відповідно до вимог статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Згідно з ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Статтею 1079 ЦК України передбачено, що сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 7 постанови № 9 від 6 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.
Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15 боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору.
В порушення вимог Закону, відповідач в односторонньому порядку відмовилася від виконання договірних зобов'язань, в установлені строки заборгованої суми не повернув.
Надані позивачем докази є належними, достатніми та допустимими, подані з дотриманням вимог щодо їх засвідчення відповідно до положень національного стандарту щодо оформлення документів та ст. 83, 95 ЦПК України, а тому можуть бути прийняті судом до уваги, а протилежне було б ознакою надмірного формалізму з боку суду.
В свою чергу відповідачем не надано в судове засідання доказів, які б підтверджували належне виконання нею зобов'язань, які б спростовували суми заборгованості перед позивачем та позовні вимоги взагалі.
Виходячи з викладеного, з відповідача на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором від 07.05.2024 №00-9758701 у загальній сумі 11307,72 грн.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
У постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року зі справи №922/445/19 та від 22.11.2019 року зі справи № 910/906/18 викладено правову позицію відповідно до якої положення частини п'ятої статті 126 ГПК України свідчить про те, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Згідно наданої копії договору про надання правничої допомоги №07/04/25-02 від 07 лютого 2025 року, укладеного з Адвокатським бюро «Тараненко та партнери» та копії протоколу погодження вартості послуг до нього; копії Додаткової Угоди №1 від 07 квітня 2025 року до Договору про надання правничої допомоги №07/04/25-02 від 07 квітня 2025 року, зокрема якою передбачено надання юридичної допомоги по справі про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 , встановлено, що сторони обумовили надання таких юридичних послуг: складання позовної заяви, вивчення матеріалів справи, підготовка адвокатського запиту, підготовка та подача клопотань щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів.
Так, згідно акту прийому-передачі наданих послуг, витрати на професійну правничу допомогу по даній справі складаються з: вивчення матеріалів справи 2 год. - 1000 грн, складання позовної заяви 2 год. - 5000 грн, підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором №00-9758701 від 07.05.2024 1 год. - 500,00 грн, підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором №00-9758701 від 07.05.2024 1 год. - 500,00 грн, загальна вартість наданих послуг - 7000 грн.
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Суд встановив, що спір який виник між сторонами у справі відноситься до категорії спорів, які виникають у зв'язку із стягненням заборгованості за порушення грошового зобов'язання; матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження та збирання яких адвокат витратив значний час. Даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності, у спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.
Дослідивши надані докази на підтвердження витрат на правничу допомогу, врахувавши складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), час, витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих адвокатом послуг та значення справи для сторони, суд прийшов до висновку, що з урахуванням вимог розумності та справедливості, з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.
Щодо розподілу судових витрат
Частиною 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при зверненні до суду сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Враховуючи вищенаведене, судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст.10,18, 23, 76, 279, 258, 259, 263-265, 280-282, 352, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
Задовольнити частково позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором від 07.05.2024 №00-9758701 у загальній сумі 11307,72 грн (одинадцять тисяч триста сім гривень сімдесят дві копійки).
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» судові витрати у загальному розмірі 6422,40 (шість тисяч чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) грн, які складаються з: судового збору 2422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок), витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 (чотири тисячі) гривень.
У задоволені решти витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
Повне рішення складено 27 серпня 2025 року.
Позивач:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», місцезнаходження: 02090, м. Київ, Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005, код ЄДРПОУ 42986956.
Відповідач:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Суддя О.П.Бодрова