Справа №478/851/25
пров. №2/478/405/2025
26 серпня 2025 року Казанківський районний суд Миколаївської області
в складі: головуючої судді Сябренко І.П.
за участю: секретаря Поліщук С.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду с-ще Казанка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
22 липня 2025 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» (далі - ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 18 серпня 2022 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЦЕНТР ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ» та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір №4185913038, право вимоги за яким відповідно до укладеного договору факторингу між АТ «ТАСКОМБАНК» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЦЕНТР ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ» від 07 жовтня 2016 року №ТАСЦФР-10-2016, перейшло до АТ «ТАСКОМБАНК». Відповідно до умов якого останній надано грошові кошти на наступних умовах: сума кредиту 30261 грн; строк користування 24 місяці; початковий процент 5,00% від суми кредиту; щомісячні проценти 3,50% від суми кредиту; річні проценти 10,99% від суми боргу за договором. АТ «ТАСКОМБАНК» свої зобов'язання за кредитним договором виконало у повному обсязі, однак ОСОБА_1 не виконувала взятих на себе обов'язків за кредитним договором, не здійснювала погашення кредиту та відсотків, внаслідок чого утворилася заборгованість за кредитним договором.
02 грудня 2024 року між АТ «ТАСКОМБАНК» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» було укладено Договір факторингу №НІ/11/25-Ф, за умовами якої ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» набуло права вимоги до боржника ОСОБА_1 за Кредитним договором №4185913038 від 18 серпня 2022 року.
На підставі викладеного, позивач ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за Кредитним договором №4185913038 від 18 серпня 2022 року у розмірі 45769 грн 87 коп., яка складається із заборгованості по тілу кредиту - 26016 грн 39 коп., заборгованості за відсотками - 3406 грн 34 коп., заборгованості за щомісячними відсотками - 16347 грн 14 коп., судові витрати, які складаються із витрат на професійну правничу допомогу, у розмірі 9200 грн та витрат повязаних зі сплатою судового збору, у розмірі 3028 грн.
Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 24 липня 2025 року відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» в судове засідання не з'явився, але від нього надійшла заява в якій він просить справу розглядати без його участі, заявлені вимоги підтримує, просить їх задовольнити, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, про дату, час і місце судового засідання повідомлялася належним чином, про що свідчить оголошення розміщене на офіційному веб-сайті судової влади України (а.с.104), про причини неявки суду не повідомила, відзиву не подала. Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Оскільки учасники справи у судове засідання не з'явились, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши письмові докази та матеріали справи, суд приходить такого висновку.
Матеріалами справи встановлено, що 07 жовтня 2016 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЦЕНТР ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ» та АТ «ТАСКОМБАНК» був укладений договір про відступлення права вимоги №ТАСЦФР-10-2016.
Так, 18 серпня 2022 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЦЕНТР ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №4185913038, згідно умов якого позичальнику було надано кредит у розмірі 30261 грн, строком на 24 місяці, початковий процент при наданні кредиту 5,00% від суми кредиту, щомісячні проценти 3,50% від суми кредиту, річні проценти 10,99% від суми боргу за договором (а.с.8 зворот - 9).
Відповідно до п.1.1. Кредитного договору кредитодавець зобов'язується надати кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.
Згідно п.1.3. Кредитного договору позичальник зобов'язується сплачувати проценти за користуванням кредитом та здійснювати повернення кредиту.
Також, 18 серпня 2022 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЦЕНТР ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ» та ОСОБА_1 підписано Паспорт кредиту №5913038 (а.с.9 зворот -10).
Відповідно до п.п.4, 5 Паспорту кредиту сума кредиту становить 30261 грн, строк, на який надається кредит, складає 24 місяці. Розмір процентної ставки при наданні кредиту становить 5% від суми кредиту, розмір щомісячних процентів 3,50% від суми кредиту, розмір річних процентів 10,99% від суми боргу. Ставка щодо кожного виду процентів є фіксованою. Загальні витрати за кредитом становлять 30524 грн 63 коп., орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника за весь строк користування кредитом становить 59344 грн 63 коп., реальна річна процентна ставка 119,89%.
Пунктом 6 Паспорту кредиту визначено порядок повернення кредиту, зокрема кількість та розмір платежів, періодичність внесення (графік платежів).
Кредитний договір №4185913038 від 18 серпня 2022 року та Паспорт кредиту №5913038 від 18 серпня 2022 року підписані особисто ОСОБА_1 - 18 серпня 2022 року.
Переказ грошових коштів, отриманих в рахунок Кредитного договору №4185913038 від 18 серпня 2022 року, на користь ОСОБА_1 підтверджуються випискою по особовому рахунку Кредитного договору № НОМЕР_1 за період з 18.08.2022 року по 02.12.2024 року (а.с.09-37).
Крім того, ОСОБА_1 18 серпня 2022 року була ознайомлена та згодна з тим, що відступлення прав вимоги за Кредитним договором №4185913038 від 18 серпня 2022 року відбудеться на користь АТ «ТАСКОМБАНК». Про факт відступлення прав вимоги її буде повідомлено шляхом направлення СМС-повідомлення на номер мобільного телефону - НОМЕР_2 . Вона визнає АТ «ТАСКОМБАНК» кредитором по Кредитному договору №4185913038 від 18 серпня 2022 року. Зобов'язується без вимог від АТ «ТАСКОМБАНК» виконувати свої зобов'язання по Кредитному договору №4185913038 від 18 серпня 2022 року та здійснювати переказ грошових коштів за реквізитами, зазначеними в цьому повідомлені. На момент підписання цього повідомлення не існує будь-яких взаємних однорідних вимог до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЦЕНТР ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ», строк виконання яких настав до або в день підписання цього повідомлення, про що свідчить її підпис у Повідомленні про відступлення прав вимог від 18 серпня 2022 року (а.с.11-12).
Отже, матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір, умови якого кредитором ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЦЕНТР ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ», правонаступником якого є АТ «ТАСКОМБАНК», були виконані, однак відповідач ОСОБА_1 зобов'язання за Кредитним договором №4185913038 від 18 серпня 2022 року не виконала, заборгованість, у строк, обумовлений договором не погасила, проценти за користування кредитними коштами не сплатила.
02 грудня 2024 року між АТ «ТАСКОМБАНК» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» було укладено Договір факторингу №НІ/11-25-Ф, за умовами якого Фактор зобов'язується передати (сплатити) Клієнту суму фінансування, а Клієнт зобов'язується відступити Факторові Права Вимоги за Кредитними договорами в обсязі та на умовах, що існують на Дату відступлення Прав вимоги. Перелік Позичальників, підстави виникнення Права вимоги до Позичальників, сума Боргу та інші дані зазначаються в Реєстрі прав вимог, який формується згідно Додатку №1 та є невід'ємною частиною цього Договору (копія) (а.с.13-18).
З акту приймання - передачі реєстру прав вимоги до Договору факторингу №НІ/11/25-Ф від 02 грудня 2024 року вбачається що цей акт сторони уклали про таке: клієнт передав, а фактор прийняв реєстр прав вимоги кількість боржників 3032, загальна сума заборгованості 58023152,52 грн. (а.с.18 зворот).
Відповідно до витягу з додатку до Договору факторингу №НІ/11/25-Ф від 02.12.2024 року Реєстру боржників вбачається щодо ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором №4185913038 від 18 серпня 2022 року у розмірі 45769 грн 87 коп. (а.с.19 зворот).
Згідно наданого ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» розрахунку ОСОБА_1 станом на 02 грудня 2024 року має заборгованість за Кредитним договором №4185913038 від 18 серпня 2022 року у загальному розмірі 45769 грн 87 коп., яка складається із заборгованості по тілу кредиту - 26016 грн 39 коп., заборгованості за відсотками - 3406 грн 34 коп., заборгованості за щомісячними відсотками - 16347 грн 14 коп. (а.с.38-39).
Відповідно до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).
У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 ст.628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За положенням ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).
Частиною 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Частиною 1 ст.1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до вимог ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п.1 ч.1 ст.512 ЦК України). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (ч.3 ст.512 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України). Обсяг і зміст прав, що переходять до нового кредитора, залежать від зобов'язання, в якому здійснюється відступлення права вимоги.
Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору.
За загальним правилом, наявність згоди боржника на заміну кредитора в зобов'язанні не вимагається, якщо інше не встановлено договором або законом.
При цьому слід враховувати, що у зв'язку із заміною кредитора в зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктний склад у частині кредитора.
Згідно зі ст.516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст.81 ЦПК України).
Оцінюючи дослідженні в ході розгляду справи докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд вважає їх належними, допустимими, достовірними та достатніми для прийняття рішення у справі по суті.
Відповідач в порушення умов кредитного договору не виконала зобов'язання по сплаті кредиту та відсотків, в результаті чого виникла заборгованість в розмірі 45769 грн 87 коп., так відповідач порушила вимоги ст.ст.526, 530 ЦК України відповідно до яких зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений договором строк.
За таких обставин, суд приходе висновку про те, що з відповідача ОСОБА_1 слід стягнути на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» заборгованість за Кредитним договором №4185913038 від 18 серпня 2022 року у загальному розмірі 45769 грн 87 коп., яка складається із заборгованості по тілу кредиту - 26016 грн 39 коп., заборгованості за відсотками - 3406 грн 34 коп., заборгованості за щомісячними відсотками - 16347 грн 14 коп.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат по справі, суд зазначає наступне.
В силу вимог п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Згідно зі ст.59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.
У п.9 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон №5076-VI) передбачено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч.1 ст.1 Закону №5076-VI).
Відповідно до ст.19 Закону №5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Згідно ч.1 ст.26 Закону №5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
За змістом ст.30 Закону №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15 (провадження №14-382цс19) зазначено, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст.2 ЦПК України).
Згідно ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.ч.1-4 ст.134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов'язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності. Крім того, попереднє визначення суми судових витрат надає можливість судам у визначених законом випадках здійснювати забезпечення судових витрат та своєчасно (під час прийняття рішення у справі) здійснювати розподіл судових витрат.
За змістом ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Частиною 4 ст.263 ЦПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі №755/9215/15 (провадження №14-382цс19) зазначено, що з аналізу ч.3 ст.141 ЦПК України можна виокремити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по-новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності. Тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» та Адвокатом Литвиненко Оксаною Ігорівною укладено Договір №03/07/24 про надання правничої допомоги від 03 липня 2024 року, згідно умов якого Адвокат надає Клієнту послуги захисту прав та інтересів Клієнта під час розгляду судом будь-якої інстанції справ у якій Клієнт є учасником (а.с.40-41).
Пунктом 3.1. Договору визначено, що вартість послуг Адвоката встановлюється з розрахунку, що ціна однієї години затраченого Адвокатом часу на надання послуг становить 2000 грн. Конкретні суми до оплати наводяться у Акті приймання-передачі наданих послуг, надісланих Адвокатом та погоджених із Клієнтом.
Відповідно до п.п.2.2.1. п.2.2., п.3.2. Договору Клієнт зобов'язується оплатити в повному обсязі послуги Адвоката в розмірах та в строки передбачені п.3. даного Договору. Крім того, клієнт зобовязується олачувати Адвокату усі додаткові витрати пов'язанні з виконанням даного договору.
Згідно з Акту №1 приймання-передачі наданих послуг від 02 червня 2025 року, сторони погодили суму наданих юридичних послуг відповідно до Договору №03-07/24 про надання правничої допомоги від 03 липня 2024 року, по справі за позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у розмірі 9200 грн, з якої: 1000 грн - надання первинної консультації замовнику у справі 0,5 годин; 4000 грн - правовий аналіз наявних документів у замовника, правової ситуації із застосуванням відповідного законодавства, правових висновків Верховного Суду та Європейського суду з прав людини 2 години; 4200 грн - підготовка та подання позовної заяви 2,1 години (а.с.41 зворот).
З Платіжної інструкції №2745 від 10 червня 2025 року вбачається, що ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» сплатило адвокату Литвиненко О.І. 9200 грн, згідно Договору №03-07/24 про надання правничої допомоги від 03 липня 2024 року (а.с.43).
З огляду на відсутність заперечень відповідача щодо співмірності розміру витрат на правничу допомогу позивача із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, з урахуванням обсягу фактично виконаної адвокатом роботи із представництва позивача в суді першої інстанції, принципів співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності цих витрат, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про наявності підстав для стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» витрат на правничу допомогу у заявленій позивачем сумі 9200 грн.
При звернені до суду ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» було сплачено 3028 грн судового збору, що підтверджується Платіжною інструкцією №3288 від 07 липня 2025 року (а.с.1).
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, які складаються із витрат на правничу допомогу, у розмірі 9200 грн та витрат пов'язаних зі сплатою судового збору, у розмірі 3028 грн.
Керуючись ст.ст.13, 259, 263-265, 279, 280-282, 284, 289 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» (03035, м. Київ, вул. Солом'янська, буд. №2, ідентифікаційний код юридичної особи 40340222) в рахунок відшкодування заборгованості за Кредитним договором №4185913038 від 18 серпня 2022 року у розмірі 45769 (сорок п'ять тисяч сімсот шістдесят дев'ять) грн 87 коп., яка складається із заборгованості по тілу кредиту - 26016 грн 39 коп., заборгованості за відсотками - 3406 грн 34 коп., заборгованості за щомісячними відсотками - 16347 грн 14 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» судові витрати, які складаються із витрат на правничу допомогу, у розмірі 9200 грн та витрат пов'язаних зі сплатою судового збору, у розмірі 3028 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку.
Копію судового рішення надіслати відповідачу ОСОБА_1 протягом двох днів з дня його складення рекомендованим листом із повідомленням про вручення.
Повний текст заочного рішення складено 26.08.2025 року.
Суддя І.П. Сябренко