Справа № 487/4978/25
Провадження № 1-кс/487/3434/25
22 серпня 2025 року Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Миколаєва скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб бездіяльність Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення
До Заводського районного суду м Миколаєва звернувся зі скаргою ОСОБА_3 , у якій просив зобов'язати МРУП відкрити кримінальне провадження за ст.146-1 ККУ.
Свої вимоги заявник мотивував тим, що ОСОБА_3 є потерпілою стороною у справі за ст.146-1 ККУ. Кримінальне провадження не відкрито через не бажання відкривати червовою частиною відділенням поліції №1 МРУП ГУНП в Миколаївській області. Підставою звернення є те, що особи у військовій формі ІНФОРМАЦІЯ_1 затягнули ОСОБА_3 до свого автомобіля без відповідних підстав.
В судовому засіданні ОСОБА_3 скаргу підтримав, суду пояснив, що під час проходження ним ВЛК, до нього підійшла слідча та попросила проїхати з нею до ТЦК оскільки він начебто перебуває у розшуку. Він повідомив слідчу, що нікуди із нею не поїде і поїхав сам на своєму автомобілі до ТЦК, де він просив надати йому адвоката та викликати швидку, оскільки йому стало погано. Проте допомогу йому не надали, забрали телефон та направили на обласну ВЛК, яку він пройшов та був направлений до військової частини.
До судового засідання представник Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області не з'явився, про причини неприбуття слідчого суддю не повідомив.
За вказаних обставин, слідчим суддею з метою забезпечення дотримання розумних строків розгляду скарги, визнано можливим її розгляд у відсутність представника Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області. При цьому слідчим суддею враховано положення ст.ст. 22, 26, 306 КПК України.
Вислухавши пояснення заявника, вивчивши скаргу, письмові докази, слідчий суддя приходить до наступного.
Відповідно до ч. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Положеннями ст. 9 КПК України встановлено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Із скарги вбачається, що ОСОБА_4 звернулася до МРУП ГУНП в Миколаївській областііз заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 146-1 КК України відносно її чоловіка ОСОБА_3 . Листом заступника начальника управління ОСОБА_5 її повідомлено, що в ході проведення перевірки, направлено запит на адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 , до відома, встановлення необхідної інформації та проведення відповідної перевірки в межах наданої компетенції. Після отримання відповіді на запит,буде проведено додаткову перевірку згідно чинного законодавства України. Враховуючи вищевикладене, що в ході розгляду звернення не встановлено складу кримінального правопорушення, подальша перевірка була припинена.
Крім того, листом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 23 липня 2025 року №8/1/6039 ОСОБА_6 повідомлено, що інформація щодо можливих неправомірних дій посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_4 стосовно порушень його прав на даний час не знайшла свого підтвердження. ІНФОРМАЦІЯ_5 діє лише на підставі. в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у зазначений цим Кодексом строк.
Виходячи зі змісту ч.1 ст.214 КПК України, бездіяльність слідчого, прокурора щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР і є предметом оскарження в порядку ст.303 КПК України, полягає у невнесенні вказаними особами відповідних відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР впродовж 24 години після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР та їх перелік визначені ч.5 ст.214 КПК України, відповідно до положень якої до ЄРДР підлягають внесенню, серед інших відомостей, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела.
Таким чином, виходячи зі змісту ст.214 КПК України, заява про кримінальне правопорушення повинна містити такі відомості.
При цьому, виходячи зі змісту ст. 214 КПК України, повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомлених потерпілим, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення наділені слідчий, прокурор.
Окрім КПК України, нормативні засади, пов'язані із вчиненням зазначеної процесуальної дії, регламентовані Положенням про порядок ведення ЄРДР, затвердженим наказом Генеральної прокуратури України від 06.04.2016 N 139, прийнятим на виконання вимог КПК; Інструкцією про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2015 № 1377 (Далі - Інструкція).
Відповідно до п. 1 розділу ІІ Положення про порядок ведення ЄРДР, до Реєстру вносяться відомості зокрема про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до п.5 розділу ІІІ Інструкції, - «про наявність письмових заяв про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, що надійшли до чергової частини органу поліції, та повідомлень, що надійшли усно, у яких наявні відомості, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, після реєстрації в журналі ЄО уповноважений працівник чергової частини доповідає начальникові слідчого підрозділу для внесення слідчими відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформує начальника органу поліції.
Про заяви і повідомлення, які надійшли до чергової частини органу поліції і в яких відсутні відомості, які вказують на вчинення кримінального правопорушення, після їх реєстрації в журналі ЄО доповідається уповноваженим працівником чергової частини начальникові органу поліції або особі, яка виконує його обов'язки, для розгляду та прийняття рішення згідно із Законом України «Про звернення громадян» або Кодексом України про адміністративні правопорушення.
У разі встановлення начальником органу поліції в заяві (повідомленні) відомостей, які вказують на вчинення кримінального правопорушення, він за своєю резолюцією (не пізніше однієї доби з часу реєстрації заяви в журналі ЄО) повертає її (його) до чергової частини для негайної передачі начальнику слідчого підрозділу».
Системний аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення.
Також, враховуючи положення статей 2 ч.1, 11 КК України, слідчий суддя вважає, що підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину.
Відповідно до п.4 ч.5 ст. 214 КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про: короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Посадові особи Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області, отримавши заяву ОСОБА_4 , дотримались вимог чинного законодавства України: зареєстрували заяву, перевірили її та направили звернення для розгляду відповідно до вимог чинного законодавства.
На підставі викладеного, слідчий суддя вважає, що скарга ОСОБА_3 на бездіяльність Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 214, 303-307, 309 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її отримання.
Повний текст ухвали оголошений 27.08.2025р.
Слідчий суддя ОСОБА_1