Справа № 468/593/23-к
1-кс/468/238/25
56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська, 43
26.08.2025 року слідча суддя Баштанського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Баштанка в залі суду клопотання прокурора Баштанської окружної прокуратури ОСОБА_3 , за матеріалами кримінального провадження №42023152030000013 від 01.03.2023, відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Баштанка, Баштанського району, Миколаївської області, громадянина України, раніше судимого за ч. 1 ст. 204 КПК України, працюючого, офіційно одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191, ч.1, 2 ст. 205-1, ч. 1 ст. 209 КК України, -
встановила:
25.08.2025 до суду надійшло клопотання прокурора, за матеріалами кримінального провадження №42023152030000013 від 01.03.2023, відносно ОСОБА_4 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В обґрунтування клопотання сторона обвинувачення зазначає, що не раніше 16.11.2022 та не пізніше 28.12.2022, ОСОБА_6 , діючи в умовах воєнного стану, за попередньою змовою з ОСОБА_4 , умисно, усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, бажаючи настання негативних наслідків, шляхом зловживання службовим становищем, протиправно здійснив розтрату на користь ОСОБА_4 коштів місцевого бюджету Баштанської міської ради Миколаївської області на загальну суму 1 104 160 гривень, що в 600 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян та є особливо великим розміром.
Далі, в не встановлений в ході досудового розслідування дату та час, однак не раніше 28.12.2022, ОСОБА_4 , усвідомлюючи та достовірно знаючи, що грошові кошти у загальній сумі 1 104 160 гривень, набуті ним внаслідок вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а саме в результаті протиправного заволодіння коштами Баштанської міської ради Миколаївської області, зняв готівкові кошти, таким чином набув, володів, використовував та розпорядився ними на власний розсуд, здійснивши легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом на загальну суму 1 104 160 гривень.
19.08.2025, за наявності достатніх доказів для підозри, ОСОБА_4 , 15.02.1977 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1, 2 ст. 205-1 ч. 1 ст. 209 КК України.
На даний час, у органу проведення досудового розслідування існують підстави вважати, що на теперішній час наявні ризики передбачені п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України. Метою обрання запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Прокурор у судовому засіданні клопотання про обрання підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав. Зазначив, що зібрані докази свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, що вказано в підозрі та підтверджують наявність ризиків, передбачених пунктами 1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України. Обрання більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить виконання належної процесуальної поведінки підозрюваного, у зв'язку з чим, сторона обвинувачення просить застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Підозрюваний та його адвокат з приводу клопотання прокурора заперечували, вказуючи, що ризики не доведені, просили відмовити прокурору у обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати нічний домашній арешт, а також те, що розмір застави є завищений.
Слідча суддя, заслухавши позицію сторін, дослідивши надані матеріали та документи у їх сукупності, прийшла до наступного висновку.
З наданих матеріалів встановлено, що у провадженні СВ Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області перебуває кримінальне провадження №42023152030000013, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.03.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст.191, ч. 1, 2 ст. 205-1, ч. 1 ст. 209 КК України.
19.08.2025, за наявності достатніх доказів для підозри, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1, 2 ст. 205-1 КК ч. 1 ст. 209 КК України.
Згідно зі статтею 177 КПК України, мета запобіжного заходу - забезпечити, щоб підозрюваний виконував свої процесуальні обов'язки та не перешкоджав розслідуванню. Підставою для застосування запобіжного заходу є обґрунтована підозра у вчиненні злочину, наявність одного або кількох ризиків, що підозрюваний може: переховуватися від слідства чи суду, знищити докази, незаконно впливати на свідків чи інших учасників, іншим чином перешкоджати провадженню, вчинити новий злочин.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, згідно ст.178 КПК України, враховується: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; міцність соціальних зав'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Таким чином, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідча суддя зобов'язана встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідча, прокурор;
- недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
Щодо наявності обґрунтованої підозри.
Згідно з Кримінальним процесуальним кодексом України, має враховуватися практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка є джерелом права. ЄСПЛ вважає, що обґрунтована підозра - це наявність фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, ймовірно, вчинила злочин. При цьому, ці факти не повинні мати такого ж рівня доказовості, як ті, що потрібні для обвинувального вироку.
Концепція «обґрунтованої підозри» ґрунтується на двох критеріях:
Суб'єктивний - особа, що оголосила підозру, повинна щиро вірити в причетність підозрюваного до злочину.
Об'єктивний - мають існувати конкретні дані (документи, речові докази, свідчення тощо), які підтверджують факт злочину і причетність до нього підозрюваного.
ЄСПЛ у своїх рішеннях підкреслює, що арешт або тримання під вартою не вимагають доведеності вини, оскільки це завдання розслідування. Факти, що викликають підозру, не повинні бути настільки ж переконливими, як ті, що потрібні для винесення обвинувального вироку.
Слідчою суддею встановлено, що на час вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_4 підозрюється, останній є осудною особою, яка досягла 16-річного віку та є громадянином України.
За результатами розгляду даного клопотання про застосування запобіжного заходу слідчою суддею встановлено, що висновки органу досудового розслідування про наявність підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч.1, 2 ст. 205-1 КК ч. 1 ст. 209 КК України, не є очевидно необґрунтованими чи недопустимими, виходячи з наданих стороною обвинувачення доказів, а саме:
-відомостями, викладеними у протоколах допитів свідка ОСОБА_7 від 20.06.2023; ОСОБА_8 від 19.05.2023 та від 24.06.2025; ОСОБА_9 від 15.06.2023; ОСОБА_10 від 26.05.2023; ОСОБА_11 від 02.07.2023 та від 05.08.2025, ОСОБА_12 від 21.09.2023 (особа зі зміненими анкетними даними);
- протоколом впізнання осіб за фотознімками від 10.07.2025, в ході яких ОСОБА_11 впізнав ОСОБА_6 , ОСОБА_13 та ОСОБА_4 ;
- висновками судової-почеркознавчої експертизи № СЕ-19/115-23 10048-ПЧ від 25.07.2023, судової-почеркознавчої експертизи № СЕ- 19/115/23/12649-ПЧ від 21.09.2023;
- висновком експертів за результатами проведення комплексної судової експертизи матеріалів, речовин та виробів, товарознавчої та економічної експертизи №20747/23-34/20748/23-53/20749/23-71 від 20.09.2023, відповідно до якого надані на дослідження вироби, що були поставлені Баштанській міській раді за договором №153 (чоловіча куртка зимова та чоловічі штани зимові) не можуть використовуватись за своїм цільовим призначенням, оскільки не відповідають вимогам, які наведені в відповідних ТУ;
- висновком судово-товарознавчої експертизи № СЕ-19/115-23/5317- 7В від 19.04.2023, про ринкову вартість комплекту військового форменого одягу;
- протоколом огляду предмета (цифровий носій інформації) від 22.07.2025, наданий оператором зв'язку, щодо з'єднань за номерами мобільних телефонів ОСОБА_6 , ОСОБА_13 , ОСОБА_4 з ОСОБА_11 та ОСОБА_12 та підтверджено факт з'єднань ОСОБА_6 з ОСОБА_12 у листопаді 2022 року, а також ОСОБА_6 з ОСОБА_4 ;
- виписками від 05.09.2023, одержаними в Управлінні Державної казначейської служби України у Баштанському районі Миколаївської області щодо зарахування на рахунок ФОП ОСОБА_14 грошових коштів на суму 772500 грн. та на рахунок ФОП ОСОБА_8 грошових коштів на суму 354160 грн.
Слідча суддя зазначає, що на цій стадії кримінального провадження, враховуючи практику Європейського суду з прав людини та положення кримінального процесуального закону, суд повинен лише надати оцінку тому чи достатньо отриманої інформації та досліджених доказів, для того, щоб допустити можливість, що особа щодо якої вирішується питання про застосування запобіжного заходу могла вчинити кримінальне правопорушення, яке їй інкримінується.
Питання ж оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні того чи іншого злочину входить до компетенції суду під час розгляду кримінального провадження по суті.
З огляду на зазначене, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, суд вважає, що надані достатні підстави для наявності обґрунтованої підозри стосовно можливого вчинення ОСОБА_4 дій, що кваліфікуються за ч. 5 ст. 191, ч. 1, 2 ст. 205-1 КК ч. 1 ст. 209 КК України за викладених у клопотанні обставин.
Вказане може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу.
Щодо наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Слідча суддя враховує наявність ризиків, передбаченого п.п.1,3,5 ст.177 КПК України. Наявність даних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України підтверджується тим, що ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні особливо тяжкого правопорушення, у зв'язку із чим він може спробувати переховуватися від органу досудового розслідування, з метою ухилення від кримінальної відповідальності; підозрюваний може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, оскільки підозрюваному відомі анкетні дані та місце мешкання свідків, враховуючи обставини інкримінованого, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Слідча суддя зазначає, що ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду обумовлюється можливістю притягнення особи до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними наслідками, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Зазначена обставина на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, потерпілими у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Вищезазначене дає підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість незаконного впливу зі сторони підозрюваного на свідків, враховуючи обставини кримінального правопорушення.
При встановленні наявності реального ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється слід враховувати, що ОСОБА_4 у 2024 році притягувася до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 204 КК України та має не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість.
Крім того, сам по собі факт можливого впливу на ОСОБА_8 з метою давання нею вигідних ОСОБА_4 показів свідчить про його схильність до вчинення протиправних дій, які утворюють склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 386 КК України.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Слідча суддя враховує всі надані дані щодо особи ОСОБА_4 , а саме судимість, сімейний стан, наявність утриманців, працевлаштованість, постійне місце проживання.
Враховано також, що під час розгляду клопотання не надано будь-яких документально підтверджених даних щодо неможливості перебування підозрюваного в умовах тримання під вартою за станом здоров'я.
Рішення про тримання особи під вартою має ґрунтуватися на індивідуальних обставинах кожної справи. Хоча право на свободу є фундаментальним, його можна обмежити в інтересах суспільства. Тримання під вартою може бути виправданим, якщо суспільний інтерес, попри презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має забезпечувати баланс між правами підозрюваного та інтересами суспільства.
Вважаю, що з урахуванням характеру та тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , його ролі згідно пред'явленої підозри, та тих обставин, що кримінальні правопорушення вчинені під час дії воєнного стану, а отже у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав як інтересів суспільства так і держави в цілому, враховуючи сукупність обставин, на підставі яких встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, недостатньо застосувати більш м'які запобіжні заходи для забезпечення підозрюваним виконання покладених на нього процесуальних обов'язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, в умовах дії воєнного стану на території України.
За таких обставин клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Під час вирішення питання щодо розміру застави, суд вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 365 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1105220 грн. і майже відповідає розміру завданої майнової шкоди. Такий розмір застави перевищує 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, однак є меншим ніж запропонованою у клопотанні, тому вважаю., що в даному випадку її достатньо саме в такому розмірі для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, з врахуванням всіх даних по особі підозрюваного, розміру завданої шкоди, даних про майновий стан підозрюваного та обставин інкримінованих правопорушень і ролі саме ОСОБА_4 в інкримінованому злочині. Тому внесення застави саме у такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Керуючись ст.ст.177,178,182 КПК України, слідчий суддя,
Постановила :
Клопотання задовольнити.
Обрати підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб тобто до 24 жовтня 2025 року включно.
Визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 365 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1105220 грн. до сплину терміну тримання під вартою.
При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_4 з-під варти звільнити.
В разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки:
1.Не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора або суду із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає - Миколаївська область. Баштанський район, м. Баштанка;
2.Повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
3.Здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на в'їзд в Україну та виїзду з України;
4.Носити електронний засіб контролю;
5.Утримуватись від спілкування зі свідками ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12 .
Відповідно до вимог ст. 182 КПК України роз'яснити підозрюваному, що в разі не виконання покладених на нього обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.
Встановити строк дії ухвали до 24 жовтня 2025 року включно.
Ухвала про обрання запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу слідчого судді протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляція безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.