Справа № 944/4507/25
Провадження №1-кс/944/623/25
/ про накладення арешту/
27.08.2025 рокум.Яворів
Слідчий суддя Яворівського районного суду Львівської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні, у залі суду, у місті Яворові, клопотання прокурора Яворівської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_3 ,про накладення арешту на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025142350000303 від 22.08.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України,
Прокурор Яворівської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_3 , звернулася до слідчого судді Яворівського районного суду Львівської області з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно покликаючись на те, що слідчим відділенням Яворівського відділу поліції ГУ Національної поліції у Львівській області проводиться досудове розслідування по матеріалах кримінального провадження, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025142350000303 від 22.08.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 22.08.2025 до Яворівського РВП надійшло повідомлення від працівників УПП про те, що гр. ОСОБА_4 , житель АДРЕСА_1 , пред'явив підроблений документ, а саме, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу з ознаками підробки.
22 серпня 2025 року в ході проведення огляду місця події уповноваженою на здійснення дізнання Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_5 було вилучено автомобіль марки «PEUGEOT», моделі «BOXER» із д.н.з. НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 із подальшим поміщенням його на автостоянку ПП «РійАвто» в с.Терновиця, вул.Львівська,63, Яворівського району, Львівської області, свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу серії НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_6 та ключ від замка запалювання вищевказаного автомобіля, які в подальшому зберігаються при матеріалах кримінального провадження.
В ході досудового розслідування у кримінальному провадженні необхідно провести ряд судових експертиз, у зв'язку з чим, для зазначених досліджень необхідно представити для огляду експертам автомобіль марки «PEUGEOT», моделі «BOXER» із д.н.з. НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 та свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу серії НОМЕР_3 видане на ім'я ОСОБА_6
Автомобіль марки «PEUGEOT», моделі «BOXER» із д.н.з. НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 та свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу серії НОМЕР_3 видане на ім'я ОСОБА_6 та ключ від замка запалювання вищевказаного автомобіля самі по собі або в сукупності з іншими речами та документами мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні та не становлять собою і не включають до себе речей та документів, які містять охоронювану законом таємницю.
Прокурорв судове засідання не з'явилася, скерувала на адресу суду заяву, у якій просить справу слухати у його відсутності. Клопотання підтримує, просить таке задовольнити.
Треті особи в судове засідання не з'явились, про день та час судового розгляду клопотання були повідомлені належним чином, про причини неявки не повідомили.
Відповідно до ч.1 ст.172 КПК України слідчий суддя вважає за можливе проводити судовий розгляд даного клопотання у відсутності учасників кримінального провадження.
З урахуванням заяви прокурора відповідно до ч.4 ст.107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя дійшов наступного.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні СВ Яворівського ВП ГУНП України у Львівській області перебуває кримінальне провадження відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025142350000303 від 22.08.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України.
Згідно свідоцтва про реєстрацію вказаного транспортного засобу серії НОМЕР_3 , встановлено, що власником автомобіля марки «PEUGEOT», моделі «BOXER» із д.н.з. НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 є ОСОБА_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
22.08.2024 постановою уповноваженої на здійснення дізнання Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області, автомобіль марки «PEUGEOT», моделі «BOXER» із д.н.з. НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 та свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу серії НОМЕР_3 видане на ім'я ОСОБА_6 та ключ від замка запалювання вищевказаного автомобіля, визнано речовими доказами у межах даного кримінального провадження, з метою уникнення їх продажу чи відчуження.
Прокурор у клопотанні вказує, що наявні достатні підстави вважати, що вказані автомобіль, свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу серії НОМЕР_3 та ключ від замка запалювання вищевказаного автомобіля, можуть бути набуті кримінально протиправним шляхом, з метою забезпечення збереження речових доказів; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) та з метою запобігання можливості відчуження вище вказаного нерухомого майна, слід накласти арешт.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Слідчий суддя, з дотриманням принципу змагальності та диспозитивності, зобов'язаний розглянути заявлене клопотання лише у межах його доводів та вимог, якими у даному випадку є арешт визначеної земельної ділянки.
Згідно з п.7 ч.2 ст.131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч.5 ст.132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно з вимогами п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому п.1 ч.2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу), а також розумність та співрозмірність обмеження права власності, завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно з ч.11 ст.170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч.1ст.173 КПК України).
Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Обмеження права користування, володіння чи розпорядження власністю може бути лише обмежене Законом і має бути виправданим для кожного випадку окремо. Право власності є непорушним.
Частиною першою статті 316 ЦК України установлено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Частиною 1 ст.358 КК України передбачено відповідальність за підроблення посвідчення або іншого офіційного документа, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, громадянином-підприємцем, нотаріусом, державним реєстратором, суб'єктом державної реєстрації прав, особою, яка уповноважена на виконання функцій держави щодо реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державним виконавцем, приватним виконавцем, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов'язків, з метою використання його підроблювачем чи іншою особою або збут такого документа, а також виготовлення підроблених печаток, штампів чи бланків підприємств, установ чи організацій незалежно від форми власності, інших офіційних печаток, штампів чи бланків з тією самою метою або їх збут.
Безпосереднім об'єктом злочину, передбаченого ст.358 КК України є установлений законодавством порядок обігу і використання офіційних та деяких приватних документів, який забезпечує нормальну діяльність підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, а також права і законні інтереси громадян, порядок документального посвідчення фактів, які мають юридичне значення.
Предметом злочину, передбаченого ч.1 ст.358 КК, є: 1) посвідчення або інший офіційний документ, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, громадянином-підприємцем, нотаріусом, державним реєстратором, суб'єктом державної реєстрації прав, особою, яка уповноважена на виконання функцій держави щодо реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державним виконавцем, приватним виконавцем, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов'язків, з метою використання його підроблювачем чи іншою особою або збут такого документа; 2) печатка, штамп, бланк підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, інші офіційні печатка, штамп або бланк.
Слідчий суддя звертає увагу на те, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні здійснюється за попередньою кваліфікацією за ч.4 ст.358 КК України, а саме за фактом використання завідомо підробленого документа.
Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як неодноразово зазначав ЄСПЛ у своїх рішеннях, судам необхідно визначати необхідність втручання в мирне володіння майном, визначення підстав та умов такого втручання й про критерії визначення хиткої межі для дотримання балансу між суспільними і приватними інтересами, щоб не покласти на одну зі сторін непомірного тягаря.
Згідно з ч.3 ст.132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Так, вимоги ч.1 ст.173 КПК України зобов'язують слідчого суддю, суд відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.
Враховуючи зміст клопотання про арешт майна і заявлену підставу та мету для його арешту, з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження, викладених слідчим у клопотанні, слідчий суддя вважає, що слідчим не доведено, що без арешту вказаного майна не можливо проведення слідчих дій, а також не доведено необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, про який ідеться в клопотанні, що він виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи осіб, що є правові підстави для такого арешту, а також можливі наслідки здійснення арешту, а саме обмеження права власності, є розумними і співрозмірними із завданням кримінального провадження.
З метою збереження майна, яке може бути використане як доказ у кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає за необхідне частково накласти арешт на тимчасово вилучене майно.
На підставі викладеного, керуючись ст.2, 7, 98, 131, 132, 167, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,
клопотання Яворівської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_3 , про накладення арешту на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025142350000303 від 22.08.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України задовольнити частково.
Накласти арешт на свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу серії НОМЕР_3 , видане на ім'я ОСОБА_6 у виді заборони відчуження, користування та розпорядження зазначеним майном.
В задоволенні іншої частини клопотання - відмовити.
Контроль за виконанням ухвали доручити прокурору Яворівської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_3 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду в порядку та строки, передбачені КПК України.
Слідчий суддя ОСОБА_1