Справа № 455/1624/25
Провадження № 3/455/939/2025
Іменем України
27 серпня 2025 року м.Старий Самбір
Суддя Старосамбірського районного суду Львівської області Івасенко С.М., розглянувши матеріали справ, що надійшли з відділення поліції №1 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України,
за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі КУпАП),
12.08.2025 до Старосамбірського районного суду Львівської області надійшли матеріали справ про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №452601 від 02.08.2025, складеного поліцейським СРПП ВП №1 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області Мартич В.І., зазначено, що 02.08.2025 о 11 год 00 хв ОСОБА_1 перебуваючи в житловому будинку у АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно батька ОСОБА_2 , під час якого виражався нецензурними словами та погрожував фізичною розправою, чим завдав шкоду його психічному здоров'ю. Своїми діями порушив пп.14 п.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Даними протоколами констатовано, що ОСОБА_1 , порушив пп.14 п.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» і такі його дії кваліфіковано за ч.1 ст173-2 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився. Подав заяву про розгляд справи про притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності. Пояснив, що насильства відносно батька не вчиняв. Батько почав сварку, закрив вхідні двері. Такі дії вчиняє систематично, на зауваження не реагує. Повідомити потерпілу ОСОБА_2 не видалося за можливе, відсутній зв'язок.
Відповідно до положень ст.268 КУпАП при розгляді цієї категорії справ про адміністративні правопорушення участь особи, щодо якої розглядається справа, не обов'язкова. Вбачаю за можливе розглянути справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ч.1 ст.254 КУпАП при вчиненні адміністративного правопорушення складається протокол. За своїм призначенням адміністративний протокол є процесуальним документом, який з припущенням свідчить про вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, проступку.
Правильність та точність складання адміністративного протоколу впливає на набування ним доказової сили, однак, виходячи з приписів статті 251 КУпАП, наявність протоколу не є достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
У відповідності до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 251 КУпАП передбачає, що наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи орган (посадова особа) встановлює у визначеному законом порядку на основі будь-яких фактичних даних, тобто доказів. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Частиною 2 ст.251 КУпАП встановлено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
За ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозицією ч.1 ст.173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Об'єктивну сторону цього правопорушення складають певні дії (бездіяльність), реальне настання шкідливих наслідків та причинний зв'язок між ними.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" визначено наступні терміни, зокрема:
домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Отже, насильство в сім'ї, у розумінні ст. 173-2 КУпАП, є адміністративним правопорушенням, з матеріальним складом, оскільки таке потребує наявності не тільки певного діяння, але й спричинення завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Важливо розрізняти поняття «сварка», «конфлікт», «насильство».
Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою. Конфлікт - особливий вид взаємодії, в основі якого лежать протилежні і несумісні цілі, інтереси, типи поведінки людей та соціальних груп, які супроводжуються негативними психологічними проявами; зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями.
З аналізу вищевказаних норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою настання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого. Таким чином, під домашнім насильством, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, підпадають лише такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров'ю іншого члена сім'ї.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні указаного правопорушення додано: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №452601 від 02.08.2025; рапорт старшого інспектора - чергового ВП№1Самбірського РВП ГУНП у Львівській області Душного І. від 02.08.2025, у якому відсутні відомості про фіксацію завдання шкоди психічному здоров'ю; протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення ті іншу подію від 02.08.2025, у якому обставини викладені шаблонними фразами» обзивав нецензурними словами», «погрожував фізичною розправою», письмові пояснення ОСОБА_2 від 02.08.2025, написаними працівником поліції зі слів ОСОБА_2 , про те, що ОСОБА_1 вчинив сварку, під час якої обзивав нецензурними словами та погрожував фізичною розправою, конфлікт тривав 5-10 хвилин.
Вважаю, що достатніх, належних та допустимих доказів, які б з достовірністю вказували на вчинення ОСОБА_1 дій зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме домашнього насильства щодо свого батька ОСОБА_2 внаслідок чого була завдана шкода його психічному здоров'ю, матеріали справи не містять.
Протокол про адміністративне правопорушення за своєю правовою природою не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
У письмовій заяві від 27.08.2025 року ОСОБА_1 стверджує, що конфлікти виникають через поведінку батька.
Пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, відповідно до статті 251КУпАП можуть бути доказом у справі про адміністративне правопорушення.
Жодних інших належних та допустимих доказів (фото- чи відеоматеріалів, записів розмов, погроз, психологічного тиску, шантажу на мобільний телефон чи інший пристрій, звернення до служби підтримки постраждалих осіб, висновок спеціаліста-психолога тощо), які б спростовували наведені пояснення ОСОБА_1 та свідчили про вчинення ним домашнього насильства, не представлено.
Оскільки ОСОБА_1 заперечує обставини, викладені у протоколі про адміністративні правопорушення, вважаю, що не має прямих, безспірних, безсумнівних та достатніх доказів того, що ним вчинялися протиправні дії відносно його батька, тобто доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1ст.173-2 КУпАП.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Тобто, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури.
Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Суддя не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, на що вказував Європейський суд з прав людини по справах, зокрема, «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02).
Згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За встановлених обставин, вважаю, що у цьому конкретному випадку не доведено наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, в діях ОСОБА_1 .
Тому провадження у справі про адміністративні правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП слід закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.8, 245, 247, 283, 284 КУпАП, суддя
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП - закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена особою щодо якої її винесено, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду через Старосамбірський районний суд Львівської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя С.М. Івасенко